СТОРІНКИ ІСТОРІЇ ЛЬВІВСЬКОЇ ПОШТИ І ФІЛАТЕЛІЇ

ФІЛАТЕЛІСТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ПРО ІСТОРІЮ ПОШТИ І ФІЛАТЕЛІСТИЧНОГО РУХУ У ЛЬВОВІ ДО 1939 РОКУ

ПОШТА У ЛЬВОВІ

У 1558 році польський король Зиґмунд Авґуст заснував першу публічну пошту в Польщі, що сполучала тодішню столицю Польщі Краків через Відень і Ґрац з Венецією [2]. Її першим директором (1558-1562) став Проспер Прована, діяльність якого на поштовій ниві почалась з того, що король Зиґмунд Август надав йому у 1558 році привілей перевезення листів з Кракова до Венеції: “... для нашої і підданих наших вигоди, щоби і ми і вони з більшою вигодою могли пересилати листи до Італії, як також инші справи там полагоджувати, встановлюємо так звану пошту, чи коні розставні з Кракова до Венеції, котра то пошта буде підтримувана безперервно в усі пори року і в установлені дні ...” [3]. Цей поштовий курс названо італійським, а одночасно запроваджено курс до Вільна, званий литовським [2]. По Просперові Провані коронну пошту перейняв Кшиштоф Таксіс [1]. Надалі великі заслуги у розвитку пошти у 1569-1662 роках відіграла тосканська родина Монтелупі. Брати Себастьян і Марія Кароль Монтелупі організували поштові тракти, що з’єднували через Краків головні торгові осередки Польщі Ґданськ (через Торунь), Познань, Варшаву, Вільно і Львів з державами центральної Європи, і які функціонували і по перенесенню у 1611 році королівської резиденції і центральних державних установ до Варшави і створення там у 1647 році головного поштового управління. Марія Кароль Монтелупі – королівський секретар – за свої заслуги у поштовій справі у 1638 році отримав привілей по життєвого ведення пошти на коронних землях. По здійсненню королем Владиславом ІV реорганізації пошти зостав її головним поштмістром (1647-1662) [2]. У 1629 році львівський міщанин Роберто Бандінеллі відновив і розширив колишню партикулярну пошту зі Львова до основних вказаних вище торгових міст Польщі, заснувавши у Львові поштову контору на площі Ринок (будинок Бандінеллі), на що отримав привілей від короля Сиґізмунда ІІІ на утримання королівської пошти і титул королівського поштмістра у Львові [ ]. Отже, не маючи точної дати запровадження регулярної пошти у Львові, маємо підстави допускати, що запроваджена вона там десь коло 1611 року, хоча партикулярні поштові пересилання відносяться до часів королювання Стефана Баторого (1575-1586), коли була введена (1583) єдина оплата від листа незалежно від відстані [1].

Універсалом від 18 грудня 1764 року королем Станіславом Августом була проведена ґрунтовна перебудова поштової служби в Польщі, оперта на новочасних принципах її побудови. Тоді ж було унормоване застосування поштових печаток, які використовувались для уповноваження поштових документів, а також для підтвердження відкритих чи пошкоджених листів в процесі їх перевезення. Це не значить, однак, що такі печатки не існували й раніше, тобто, до 1764 року (до прикладу, відомі поштові печатки Варшавського поштового уряду з 1760 і 1762 років). Найдавніші відомі львівські поштові печатки відносяться до 1766 року (10 примірників на квитанціях естафетних поштових пересилань). А що вони походять з поштового тракту Варшава-Люблін-Львів-Кам’янець, на якому Варшавський поштовий уряд мав печатку вже у 1760 році, то не виключено, що така печатка могла бути і у львівського поштового уряду, але вона у колотнечах політичних заборів Польщі могла десь загубитись, як і поштові документи цих часів (можливо, вони й існують десь в архівах инших держав) [1;2].

У цьому ж 1764 році в Польщі було заведене вживання поштових надавчих штемплів. Найдавніший надавчий штемпель зі Львова (чорний, овальний з назвою міста надання) відомий з 1772 року, і вживався він для кореспонденції на поштових трактах (прямих) зі Львова на Краків, Люблін, Варшаву і Кам’янець-Подільський [1]. Крім цих трактів, Львів мав пряме поштове пов’язання ще з Красниставом (тракт Варшава-Краснистав-Львів) і з Замостям (тракт Варшава-Замость-Львів-Кам’янець). Непряме поштове сполучення – через инші міста – Львів мав з Бєльском, Луцьком, Кременчуком, Дубном, Вінницею і багатьма иншими містами, що тоді належали Польщі (дійшли до наших часів майже 50 їх надавчих поштових штемплів)[1].

Після першого забору Польщі Австрією (1772) до Австрії відійшли всі землі сучасної Львівщини і відразу розпочався активний розвиток на них поштової справи і організація поштових установ. Тільки на протязі 1773-1774 років було значно розширено поштовий уряд у Львові (використовував понад 40 поштових штемплів, що свідчить про збільшення місць чи пунктів прийомки-відправлень поштової кореспонденції) і організовано у прилеглих до Львова містах і містечках 13 нових поштових урядів (Бібрка, Броди, Буськ, Давидів, Глиняни, Яричів, Яворів, Рава Руська, Рудки, Самбір, Щерці (коло Р. Руської), Шкло). До кінця ХVІІІ ст. до них долучились ще 12 нових населених пунктів: Бартатів, Шегині, Дрогобич, Гаї, Городок, Мостиська, Підгірці, Підгайчики, Судова Вишня, Сокаль, Стрий, Жовква. Впродовж ХІХ ст. на Львівщині було відкрито понад 100 нових поштових урядів, з них тільки у Львові було організовано 19 окремих поштових урядів (Львів-1 – Львів-19) і 8 – на тодішніх передмістях Львова, які на той час не мали порядкових номерів, а називались за назвою передмість – Замарстинів (1870), Знесіння, Зимна Вода – Рудно (1888), Сихів (1895), Рудки (1774), Кульпарків (1899), Винники (1852), Рясна Польська (1900)[1]. Дещо згодом запрацювало поштове відділення в Левандівці (присілок Білогорща). По приєднанню більшости з цих передмість до міста Львова у 1931 році їх поштові відділення дістали чергові порядкові номери, так що до початку другої світової війни Львів налічував 25 поштових відділень [5].

ЛЬВІВСЬКІ ФІЛАТЕЛІСТИЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Створення першого філателістичного товариства у Львові припадає на 1921 рік, коли був створений Польський Клуб Філателістів у Львові. Між иншими діяли у ньому С.Адамський, Є.Домашевський, Є.Вондрауш, М.Чех і инші. У 1923 році був створений ще один філателістичний клуб – Польський Союз Академіків Філателістів у Львові, який з 1924 року видавав щомісячник “Кур’єр Філателістичний”, з 1929 року перейменований в “Ілюстрований Кур’єр Філателістичний”[2]. Але ще до появи у Львові перших організованих філателістичних товариств там братами Е.А. і А.В. Щербанами було у 1908 році започатковане видання місячника “Філателіста”, що виходив до 1914 року, потім відновленого у 1921 році спочатку як місячник, згодом як квартальник (повна назва: “Філателіста. Найдавніший польський часопис, присвячений збиранню і пізнанню поштових марок, історії розвитку пошти, а також для виміни, купівлі і продажу”). Часопис спочатку видавався у Львові, згодом у Чехоцінку і Варшаві, видавець Е.А.Щербан. У Львові (потім у Ряшеві) у 1908-1912 і у 1914 роках видавався ще один філателістичний часопис “Філателіста” (повна назва: “Філателіста. Орган Союзу міжнародних філателістів «Унія»”)[2].

13 жовтня 1928 року у Львові було створене Українське Філателістичне Товариство, головою якого став д-р Данило Миколаєвич. Своїм органом товариство вважало видаваний І.Туріном у Відні журнал “Український філателіст”, у якому друкували основні свої філателістичні розвідки [6].

У 1932 році львівські товариства Польський клуб Філателістів і Польський Союз Академіків Філателістів об’єднались і утворили Львівське Товариство Філателістів (президент Є.Задуровіч, провідні діячі С.Адамський, В.Коварчик, всього налічувало 24 члени). Його друкованим органом був “Ілюстрований Кур’єр Філателістичний”, що видавався у Львові з 1924 року, з 1934 року в Тарновських Ґурах. Цей місячник був також органом Шльонського Союзу Філателістів і Коломийського Клубу Філателістів. Засновник, видавець і редактор Є.Задуровіч. У цьому виданні, між иншими, були опубліковані “Румунські окупаційні видання для Покуття” (1934) і “Про українські поштові марки, видані в Коломиї у 1918 році” (1935-36) Ю.Чернявського [2]. З вибухом Другої світової війни всі ці товариства і часописи припинили своє існування.

Використані джерела:

1. Katalog Specjalizowany Znakow Pocztowych Ziem Polskich 1990.

III wydanie czesc 1. Krajowa Agencja Wydawnicza, Warszawa, 1989.

2. Encyklopedia Filatelistyki. Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa, 1993.

3. Jarmark Znaczkow Polskich.

4. O.Gross, K.Gryzewski. podroze w swiecie znaczkow. „Iskry”, Warszawa, 1972.

5. О.Мацюк, директор Центрального Державного Історичного Архіву України, м. Львів (ЦДІАУЛ), Р.Шевчук, завідувач архівосховища ЦДІАУЛ. Історична довідка про львівську пошту до другої світової війни (в архіві редакції).

6. Роман Бишкевич. Вісім десятиліть української філателії //Галфілвісник, ч.1(17)-1998, м. Львів.