Сайт лінгвістичного гуртка

14.03.03 Вступ із книги “Мова і політика” відомого мовознавця Лариси Масенко, присвяченій проблемам стану й функціонування української мови у двомовному соціумі. Автор аналізує наслідки тривалого процесу русифікації в історичному, політичному і соціальному аспектах.

14.03.03 Сподіваємося, що наукова стаття Н. П. Плющ “Формули ввічливості в системі українського мовного етикету” в розділі “Мовний етикет” стане в пригоді тим, хто цікавиться питаннями мовного етикету.

З цієї статті Ви дізнаєтеся про: поняття гуманітарної культури, комунікативну функцію мови, засоби вираження ввічливості, п'ять тональностей спілкування, функціональні формули категорії ввічливості і таке інше.

Небайдужим до рідної мови, яка із співучої, солов'їної перетворюється на “мішанину”, “суміш”, радимо заглянути на сторінку розділу “Магія слова”, де автор статті “Проблеми мовної культури”, схвильований проблемою недбайливого ставлення до рідної — української мови, поширенням суржикомовності, наголошує на тому, що “нам треба пильніше дбати про чистоту й збереження нашої мови, не занехаювати питомі корені її джерел. А вони щодня й щохвилини замулюються суржиком”, “час навести лад і в мовному житті, надавши йому офіційної можливості нормального функціонування і розвитку”.

13.03.03 Побачила світ брошура Анатолія Погрібного “Світовий мовний досвід та українські реалії“. У ній на широкому фактичному матеріялі розкрито сучасні спекуляції довкола поняття “офіційна мова” та довкола Європейської Хартії регіональних і меншинних мов, привернено увагу до особливостей мовного облаштування розвинених країн зарубіжжя.

Обгрунтовано думку, що альтернативи будівництва України як національної держави українського народу не існує.

Розкрито негативне ставлення української громадськості до запровадження в Україні “безнаціональних”паспортів та до антиукраїнської тенденційності, виявленої у ході перепису населення 2001-го року.

Автор брошури — відомий вчений та публіцист, професор, доктор філології, академік Академії наук вищої школи України та Вільної Української Академії наук (Нью-Йорк), дійсний член НТШ, секретар Національної Спілки письменників України, Голова Всеукраїнського Педагогічного товариства ім. Гр. Ващенка, член Президії Української Всесвітньої Координаційної Ради, лауреат премій ім. О. Білецького, І. Огієнка, І. Багряного, член Центральної Ради УРП “Собор”.

Брошура, що може успішно використовуватися у просвітницько-пропагандистській роботі, корисна для ознайомлення також працівникам органів влади різних рівнів, народним депутатам.

До вашої уваги лише “Вступ. Політика мови проти суспільства невдах”.

13.03.03 Що належить і від чого залежить багатство мовлення преси? Для чого потрібно авторам статей добре знати не тільки закони журналістики, а й закони мови?..

Відповідь на ці та подібні запитання Ви отримаєте, прочитавши у розділі “Магія слова” статтю під назвою: “Багатство мовлення як одна з важливих комунікативних ознак преси”.

Наукова стаття А. П. Коваль “Газета і мовна норма” може допомогти не лише студентам-філологам, а також журналістам, для досконалого оволодіння своїм фаховим ремеслом. Автор радить дотримуватися функціонально-стилістичних норм, “...знати механізм виникнення нових слів, щоб точно і безпомилково визначити якості нового слова і не знижувати невдалими неологізмами рівня викладу в газеті”, бо “газета не має права на помилку”, “будь-яка помилка — орфографічна, cтилістична, фактична — підриває довір'я до газети, бо свідчить про недбалість у збиранні та повідомленні інформації”.

Л. Тименко у статті “Умови розвитку офіційно-ділового стилю української мови у 20-их роках ХХ століття” пише: “Розвиток офіційно-ділового стилю української мови, як і будь-якої іншої мови, тісно пов'язаний з розвитком державності. Виникнення основ діловодства (тобто юридичної документації — законів, указів, грамот, купчих тощо) сягає ще часів Київської Русі. Невдовзі після приєднання України до Росії в 1654 році розвиток діловодства українською мовою дещо гальмується, а пізніше, у зв'язку із забороною української мови царським урядом, і зовсім припиняється. Проте здобутки давньої української офіційно-ділової мови не були повністю втрачені. Вироблена в період Української Народної Республіки (1919-1922 pp.), а потім в умовах радянської дійсності українська ділова мова мала вже на що орієнтуватися. “Вона успадкувала від донаціонального періоду основну термінологію, усталені форми, синтаксичні структури”...

Із повним змістом можна ознайомитися в розділі “Конспект”.

12.03.03 Дозволь, шановний читачу, поставити тобі декілька запитань!? Як ти думаєш, чи “із творенням Держави формується відповідний її образ — соціальний, економічний, історичний, культурний, психологічний”, чи ні? Як створити належний образ нашої Держави? Чи впливає географічне положення, клімат на розвиток української мови? Чи знаєш ти, що існує тісний зв'язок між мовами та кліматом?.. Заглянь сюди: “Роль аудіовізуальних засобів у творенні звукового образу Держави”.

Що Вам відомо про конфесійний стиль української літературної мови?

Т. Коць  у своїй статті “Українська лінгвостилістика другої половини ХХ ст. про конфесійний стиль української літературної мови” висловлює думку, що “не усталеною є поняттєва основа стилю, адже тільки для його називання вживається цілий ряд ідентичних термінів: конфесійний стиль, богословський стиль, сакральний стиль, релігійний стиль, священна мова, свята мова, культова мова тощо. Не вивченими залишаються стилістичні характеристики стилю на всіх мовних рівнях, у різних жанрових різновидах. Проте основа вже сформована, напрямки визначені, підґрунтя є. Лінгвостилістика чекає продовження досліджень”. Отже, не втрачайте часу, а з'ясуйте, що таке “конфесійний стиль”. Надсилайте свої розвідки!..

9.03.03 Хочете знати, чому ми називаємо наші буденні реалії (і не тільки) буття саме так, а не інакше? Дивіться сторінки: А що це за тканина?, З кіньми треба возиться, З грішми треба носиться..., Звірі наших лісів, Головні убори.

7.03.03 Запрошуємо взяти участь у 8-му КОНКУРСІ студентських наукових робіт.

4.03.03 Цікавитеся проблемами сучасного мовознавства?

Наукова стаття Л. І. Шевченко “Теоретичні проблеми сучасного мовознавства: пошук дослідницьких парадигм” саме для Вас.

Нові статті у розділі “Конспект”: “Анатомо-фізіологічні передумови творення мовних звуків. Будова мовленнєвого апарату”, “Науково-лінгвістична транскрипція” допоможуть студентам-першокурсникам українського відділення нашого Інституту філології у підготовці до практичного заняття з фонетики.

21.02.03 Вітаємо з Міжнародним Днем рідної мови! Пропонуємо статтю В. Д. Радчука “Свята мови зі сльозами на очах, або Мововбивство під спів фанфар”.

11.02.03 Часто студенти-філологи шукають у бібліотеці літературу про морфеми, морфи і т. п. Щоб не витрачати багато часу на чекання замовлення (а принесуть не потрібну книжку, а відмову), радимо заглянути на такі сторінки: Морф, аломорфи і морфема, Варіанти морфеми, Коренева морфема, Статус конфікса у системі української мови.

17.01.03 Чи давно ми були маленкими? Чи, може, й досі залишаємося дітьми? Кожному із нас у дитинстві подобалося читати вірші, співати пісеньки-забавляночки. Одні пісні ми запам'ятовували, а інші переробляли на власний смак. Чому так? Пояснення можете знайти у статті Н. Дзюбишиної-Мельник під назвою: “Художнє слово в устах дитини”.

16.12.02 Переводимо сайт на динамічну основу з використаням системи “Parser”.

12.12.02 Нові статті в розділі ВДНГ — “Фонетичний компонент в образній системі поетичного твору” та “Мовленнєвий етикет”.

11.12.02 Підключили гостьову книгу. Тепер можете залишати свої коментарі там.

11.12.02 Зареєстрували сайт у пошукових і рейтингових системах. Сподіваємося, що тепер поновлення сайту буде регулярнішим. Залишайтеся з нами! ;-)

17.09.02 Сьогодні ви можете на власні очі побачити реалізацію колишньої ідеї.

26.06.02 Взимку 2002 року виникла ідея створити сайт лінгвістичного гуртка, на якому можна було б розміщувати цікаву та корисну інформацію для студетнів-філологів. 26 червня, у вівторок, нарешті з`явився вільний час після складання іспитів і захисту бакалаврської роботи і розпочалася кропітка робота над створенням сайту лінгвістичного гуртка. Планується, що до першого вересня 2002 року сайт буде повністю готовий і прийде на допомогу студентам філологам.

 Посміємося разом
 Почуте
 Побачене
 Прочитане
 Говоримо
 Гумор

Copyright © 2002 by Cyber Dream Webworks