Ідеальна Країна Електронна демократія Кадровий реєстр  
 
українська | русский
розширений пошук


Імперативний мандат депутатів місцевих рад
Реформа ПДВ
Закон про Кабмін
  ОПИТУВАННЯ

Оберіть наступну тему

Основи внутрішньої і зовнішньої політики
Поновлення пільг у СЕЗ
Угода про співпрацю Україна – ЄС
Інше
  Результати
  СТАТИСТИКА
Всього концепцiй 415
Всього проблем 525
Всього ідей 430
Зареєстрованих користувачiв 13396
Відвідувачів за сьогодні 70
Користувачі онлайн:
  
Незареєстрованих:  2
  Головна   Політика   Економіка   Соціум   Ідеологія
  Регіони
Тема: Львiвська обл.
Анотація Проблеми
Концепції
Ідеї Форум Матеріали

Проблема залучення іноземних інвестицій в розвиток вітроенергетики Львівської області

Дата публікації: 29.07.2006

Рейтингування / постатейне голосування  Рейтингування / постатейне голосування

Індекс уваги: 5
Залишилось днів: 7
 
Для рейтингування концепції, будь ласка, авторизуйтесь
Авторизація
Автор: Xaoc Обговорити на форумі

Анотація

Стаття стосується актуальної проблеми розвитку відновних джерел енергії (ВДЕ). Виконано аналіз перспективи розвитку вітроенергетики Львівської області. Акцентована увага на інвестиції у вітроенергетику як основного рушія розбудови галузі. Сформульовано ряд висновків та зауважень спрямованих на пошук шляхів оптимальної розбудови вітроелектростанцій (ВЕС). Автори статті ставлять за мету проаналізувати основні можливості залучення іноземних інвестицій в розвиток вітроенергетики Львівської області, проблеми які виникають на цьому шляху та шляхи їх вирішення.

Ключові слова

відновлювальні джерела енергії, ВЕС, альтернативна енергетика, вітроенергетика

Текст концепції

В третьому тисячолітті перед людством постане ще одна глобальна проблема. Проблема – енергоресурсів.

Справа в тому, що розвіданих світових запасів нафти і газу залишилося на 30 – 40 років, вугілля на 500 років. Через це у розвитку світової енергетики використання відновних джерел є пріоритетним. Ми маємо джерела такої енергії – це вітер, вода, сонце, біомаса. Основні переваги цих джерел - перспектива збереження запасу енергоресурсів для майбутніх поколінь, мінімізація забруднення атмосфери, а також енергетична незалежність держав, економіка яких пов’язана з постачанням енергоносіїв ззовні.

За тридцять років практичного використання енергії відновних джерел її обсяг щороку збільшується. Згідно з програмою розвитку енергетики країн Євросоюзу, вже на 2010 рік європейці збираються на 50 % забезпечувати себе енергією за рахунок відновних джерел.

Останні 10 років фантастичні темпи приросту демонструє вітроенергетика – 35 – 50 % на рік. Лідерами тут є Німеччина, США, Данія, Великобританія. В цих державах статус вітроенергетики чітко визначений урядом, як пріоритетної підгалузі енергетики. Уряд та місцеві органи влади максимально сприяють залученню інвестицій, надаючи податкові пільги, дотації, встановлюючи спеціальні кредитні ставки. Саме тому в цих країнах вітроенергетика розвивається такими темпами, забезпечуючи від 10 до 15 % енергоспоживання.

На жаль, в Україні подібна державна програма розвитку вітроенергетики почала діяти лише в 3 – 4 роки тому. Сьогодні Україна замикає список з 40 країн, які використовують вітроенергетику. Хоча має значний вітропотенціал в приазовському, причорноморському та прикарпатському регіонах. Сумарно в Україні можна спорудити близько 16000 МВт потужностей, що покриває 25 – 30 % від загальної потреби в електроенергії. Ті, українські ВЕС які діють на даний час слугують більше потребам науки, ніж промисловості. Виключення складає лише Донузславська ВЕС (Крим).

За оцінками експертів, Львівська область має добрі перспективи розвитку вітроенергетики. У гірській частині середньорічна швидкість вітру на висоті 10 м становить 5,5-6 м/с; технічно досяжний потенціал вітру на висоті 30 м – 620 кВт / год / кв. м, на висоті 100 м – 1150 кВт / год. / кв. м. Це підтверджує також робота збудованої 1997 року Трускавецької вітроелектростанції на горі Бухів (Східницька ВЕС) потужністю 750 кВт. Перспективними вважають також рівнинні території Яворівського, Мостиського та Золочівського районів (середньорічна швидкість вітру на висоті 10 м – 4,5 м / с). Перспективними планами на Львівщині до 2020 року передбачається будівництво вітрових електростанцій загальною потужністю 400 МВт.

Щодо територій, на яких будівництво ВЕС мало б найбільшу ефективність, то це райони Орівського гірського хребта (Сколівський район) – 25...30 МВт, села Рибник (Дрогобицький район) – 4 МВт, села Опака (Дрогобицький район) – 6 МВт, села Ісаї (Турківський район) – 14 МВт, села Явора (Турківський район) – 35 МВт, Оровий та Верхній Оровий хребти (Старосамбірський район) – 65 МВт, а також пагорби в Золочівському районі.

Важливо згадати про ще один аспект – інвестиційний. Зрозуміло, що одних лише державних коштів для освоєння нових потужностей не достатньо. Потрібні інвестори як внутрішні, так і зовнішні. А для них дуже важливий рівень тарифу, який Національна комісія регулювання енергетики (НКРЕ) затверджує для відповідних станцій. Поки що тариф, визначений для українських ВЕС, не дуже відрізняється від встановленого для теплових станцій, тобто на рівні 15—18 коп. за одну кіловат годину.

Розміри інвестицій будуть залежати від оцінки існуючих ризиків. У нашому випадку можна виділити і зробити оцінку наступним ризикам:

• Ризик забезпечення енергоносіями. В даний час вітропотенціал України вивчений недостатньо. Виключення складає Крим.

• Політичний і законодавчий ризик (зміни в нормативних документах, що регламентують оподатковування, розподіл прибутків тощо).

• Ризики будівництва. Ступінь ризику в умовах України буде визначатися можливостями фінансування.

• Експлуатаційний ризик. Вимагаються додаткові заходи по збільшенню надійності устаткування, організації експлуатації, сервісного і ремонтного обслуговування, навчання персоналу.

• Технологічний ризик (технологічні можливості підприємств по забезпеченню якості відповідно до міжнародних стандартів). Питання вивчене недостатньо. Вимагаються додаткові дослідження.

• Ризик реалізації на ринку. Вживаються заходи по встановленню твердих тарифів і гарантій 100%-вої оплати, що забезпечують рентабельний рівень виробництва.

Розрахунки показують, що капіталовкладення на 1 кВт потужності за умови закупівлі імпортних машин – 1500 євро. Якщо налагодити їх виготовлення в Україні, то ця цифра зменшиться до 1100 євро. За таких умов середня собівартість виробленої електроенергії на вітроагрегатах буде коливатися від 1,7 до 2,0 цента, що є достатньою привабливою величиною.

Проте намітилася і симптоматична тенденція: вартість енергії нетрадиційних джерел поступово знижується, а традиційних — підвищується. Ще один важливий показник — терміни окупності капіталовкладень. У енергетиці вони становлять в середньому 8-10 років. На спорудження теплоелектростанції потрібно 6-8 років, великої гідро- і атомної станції — 10-12 років. А вітроенергетична станція споруджується за 6 - 18 місяців з моменту підписання контракту й окуповується за 8-10 років (в окремих регіонах 5-7 років)

Є ще один дуже важливий фактор, що може суттєво впливати на вартість окремо взятої вітроелектро станції (ВЕС). Цим фактором є особливість вибору місця розташування вітроелектро установки (ВЕУ).

До місця установки ВЕУ висуваються наступні вимоги:

- велика середньорічна швидкість вітру;

- відсутність високих перешкод з підвітреної сторони на відстані, що визначається висотою перешкоди;

- плоска вершина;

- відкриті рівнини чи узбережжя;

- гірські ущелини, що утворюють тунелі.

Вартість середньої ВЕС коливається в діапазоні від 3 до 15 мільйонів євро. Термін будівництва з моменту підписання контракту становить від 6 до 18 місяці. Така вітроелектростанція окуповується за 8 – 12 років.

Для освоєння нових потужностей у Львівській області потрібно залучити до 2020 року близько 200 мільйонів євро.

Для заохочення ринку вітрової енергії, залучення в галузь приватних інвесторів варто використати низку стимулюючих механізмів:

- податкові пільги (аж до звільнення від податків або зниження податків на певний строк);

- надання кредитів на тривалий термін під пільговий відсоток із відстрочкою платежів до закінчення будівництва;

- введення екологічного податку;

- створення фондів розвитку через відрахування частини прибутків від продажу електроенергії;

- встановлення місцевих тарифів, що дозволяють забезпечити повернення капітальних вкладень у вітроенергетику;

- субсидування користувачів ВЕУ;

Однією із необхідних передумов розвитку та виведення вітчизняної ВЕ на якісно новий рівень є залучення стратегічних іноземних інвесторів та розширення форм цього залучення, що сприяло би зростанню інвестицій у ВЕ. Але у всіх випадках залучення іноземних інвестицій необхідний зважений підхід до вибору форм залучення. Крім економічних переваг, повинен враховуватися рівень енергетичної безпеки (енергетичної незалежності).

В екологічному плані розвиток вітроенергетики в Україні створює перспективи реального зменшення рівня застосування викопного палива, за рахунок чого зменшуються рівні шкідливих викидів і забруднення навколишнього середовища. Особливо важливим є екологічний аспект для курортно-туристичних зон України, розташованих на півдні й у Карпатах, що є найбільш сприятливими районами для будівництва ВЕС. Це також буде сприяти ефективному виконанню ряду ратифікованих міжнародних угод, таких як Конвенція про трансграничне забруднення атмосфери на великі відстані, Протоколу про скорочення викидів сірки на 30%, Протоколу про обмеження викидів азоту чи його трансграничного потоку.

Спеціальних досліджень з метою оцінки суспільної думки на користь упровадження вітроенергетики в Україні не проводилося. Подій негативного плану за весь активний період не відбувалося. Однак, судячи з публікацій у засобах масової інформації, можна судити про позитивне сприйняття даного напрямку.

Позитивна аргументація (у порядку викладу) ґрунтується на:

• одержанні електроенергії;

• поліпшенні екологічної обстановки;

• створенні альтернативи АЕС;

• створенні нових робочих місць.

Так, за рахунок освоєння нових потужностей до 2010 року планується створити 230 – 250 тис. робочих місць.



Обговорення (1 Повідомлень)

j_kopychyn, 30.01.2007 17:57
Re: Проблема залучення іноземних інвестицій в розвиток вітроенергетики Львівської області

Дуже гарна концепція.
Я також думав про це.
Але в нас поки існує можливість "качати" земельні ресурси вже налагодженим способом важко когось переконати у фінансуванні альтернативних джерел енергії.
Це може дозволити собі держава зі стабільною економікою, де бюджет не використовує гроші пенсійного фонду.


Перейти до обговорення

Питання по концепції Поставити питання автору Версія для друку
  Контакти, зворотній зв'язок
  Мапа сайту
  Для тих, хто тут вперше
  РЕЙТИНГУВАННЯ (10)
1 «Штрафные» деньги как топливо развития гражданского общества
2 Міжбюджетні трансферти та сприяння розвитку регіонів
3 В ідеальній державі - ідеальна громада
4 Концепция создания общественных средств массовой информации путём реформирования бюджетных СМИ
5 Проблема залучення іноземних інвестицій в розвиток вітроенергетики Львівської області
рейтингування до: 04.03.2007.

© 2005, «Ідеальна Країна»
Developed by laboratory8
Автори ідеї
Наші контакти: info@kraina.org.ua