Kraina.org.ua

Гаряча лінія: 8-800-50-40-400

Надіслати листа редакторові


 

4. АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПРОРИВ

4.1 БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ

4.2 ДЕТІНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ

Рівень корупції досяг своєї найвищої точки. Корупція згідно з анкетними опитуваннями присутня у всіх органах державної влади. Майже усі законодавчі нормативно-правові акти економічного характеру породжують розвиток тіньових схем та новий виток корупції.

Корупція є головною загрозою соціально-економічного розвитку суспільства. Корупція є не тільки головною причиною бідності країни, але й перешкодою для її подолання. Врешті-решт корупція може загрожувати існуванню самої нації.

Широкомасштабні дослідження цієї проблеми засвідчили прямий негативний вплив корупції на інвестиційний клімат, розвиток інноваційного бізнесу, корозію суспільної моралі та ділової етики. За міжнародними дослідженнями корупція збільшує витрати на підприємницьку діяльність від 10% до 20%, а в Україні за різними даними від 20% до 30%. Рівень корупції в Україні вітчизняні підприємці оцінили у 0,85 балів за десятибальною шкалою (чим нижчий бал, тим вищий рівень підкупу й корупції в країні).

За даними Transparency International – міжнародної організації протидії корупції, із 159 країн світу Україна за індексом сприйняття корупції перебуває у дев’ятій десятці, випереджаючи лише найбідніші країни Африки та Азії.

Найбільш корумпованими сферами в Україні вважаються судочинство, правоохоронні органи (зокрема митні й податкові), заклади освіти й медицини.

Сприяє поширенню корупції надмірна зарегульованість українського бізнесу, що негативно позначається на рівні його конкурентоспроможності:

  • бізнес витрачає значні кошти на різноманітні дозвільні процедури;
  • надмірні регуляторні рамки обмежують конкуренцію;
  • застарілі технічні норми та вимоги перешкоджають впровадженню інвестицій;
  • існують значні бар’єри для імпорту засобів виробництва.

Рівень бюрократизації в Україні оцінюється українським бізнесом в 1,3 бали за десятибальною шкалою (див. графік «Бюрократія»).

Найбільш проблемними сферами для регулювання підприємств України є:

  • перевірки (перевіряються 95% усіх підприємств, вишукуються дрібні порушення, а не зловживання, що є ризиком для суспільства);
  • дозволи (понад 50% підприємств мали отримати бодай один дозвіл протягом 2006р.);
  • стандартизація (обмежуються нововведення, нові технології можуть вважатися нелегальними, що дає можливість для посадових зловживань).

Величезною проблемою є таке поняття як «побутова» корупція, коли громадяни вимушені платити 10-20 грн. працівнику ЖЕКу, лікарю, міліціонеру тільки за те, щоб ті виконували свої прямі функції.

У 2005 році олігархи та криміналітет намагалися зупинити дії уряду Тимошенко щодо боротьби з корупцією. Нами запроваджена ефективна програма, яка була спрямована на зниження рівня корупції і повного виведення економіки країни з тіні. Чого була варта тільки одна програма «Контрабанді – Стоп». Однак усі ці напрацювання можуть бути втіленні у життя при новому парламенті і при новому уряді.

Цілеспрямована, послідовна і безкомпромісна боротьба з корупцією за допомогою стандартних методів тільки протягом одного року здатна значно підвищити рівень конкурентоспроможності країни у світових рейтингах. У світовій практиці відомі випадки, коли вживання стандартних антикорупційних дій вже через рік підвищували рівень конкурентоспроможності країни на 30 пунктів.

Фактори, що впливають на високий рівень корупції в Україні:

  • непрозорість і непідзвітність органів влади;
  • відсутність політичної волі щодо боротьби з корупцією, неучасть у цій боротьбі правоохоронних структур й органів національної безпеки країни;
  • надзвичайно розгалужена дозвільно-регуляторна система;
  • надмірний вплив окремих олігархічних груп на прийняття державних рішень і кадрових призначень;
  • порушення у процедурах фінансування політичних партій;
  • низький рівень захисту прав власності;
  • часті окремі зміни до чинних законів, які можуть містити або прямі ризики корупційного використання тих чи інших норм, або протиріччя з іншими законами;
  • недотримання законодавства щодо боротьби з корупцією та Кримінального кодексу, а також недосконалість законодавства в цілому;
  • недосконала система судів (можливість розгляду однорідних справ господарськими судами та загальними судами), що стимулює зловживання;
  • відсутність системи виявлення корупції в органах державної влади;
  • відсутність детальних перевірок попередньої діяльності претендентів на посаді держслужбовців;
  • деформована мораль суспільства, в якому громадяни, визнаючи негативність корупції, водночас розглядають її як невід’ємну складову власного підприємницького успіху, а чиновники вважають можливим використовувати державні посади в особистих інтересах.

4.1 Боротьба з корупцією.

Корупція є однією з причин проведення позачергових виборів. Представники олігархів вирішили, що зможуть «докупити» народних депутатів до 300 чоловік, однак демократичні сили не допустили цього. З позачерговими виборами відбудеться оновлення Верховної Ради. В новому складі законодавчого органу БЮТ зобов’язується проводити рішучу боротьбу з корупцією.

Основними суб’єктами бюджетного планування, законодавчої діяльності та виконавцями даної сфери є:

  • Верховна Рада України;
  • Кабінет Міністрів України;
  • Правоохоронні органи: МВС, СБУ, Генпрокуратура;
  • Рахункова палата;
  • Голова КРУ;
  • Міністерство фінансів України;
  • Державна податкова адміністрація;
  • Державна митна служба України.

Основна робота БЮТ у цій сфері буде направлена на створення максимальної прозорості органів державної влади. Держаний службовець, який працює у державних органах влади, повинен розуміти, що його діяльність і певною мірою приватне життя стануть публічними для народу. Люди повинні знати, що чиновник робить, як і де він відпочиває, на що витрачає кошти. Це передбачає реалізацію наступних політичних, економічних, правових, соціальних, морально-ідеологічних, правоохоронних та міжнародних заходів:

  • Формування політичної волі усіх гілок влади на боротьбу з корупцією. Ми вимагатимемо підписання усіма політичними силами та представниками уряду Кодексу честі, яким народні обранці на себе брали б зобов’язання боротися із корупцією.
  • Посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за хабарництво; встановлення довічного ув’язнення чиновників за корупцію.
  • Ліквідація депутатської недоторканності.
  • Наділення парламентської опозиції контрольними функціями за прибутковою та витратною частиною бюджетів, включно із закріпленим за опозицією правом очолювати Рахункову палату та інших контролюючих органів.
  • З метою ліквідації економічного підґрунтя для корупції скасування або перероблення усіх нормативних актів, що створюють підґрунтя для корупційних дій чиновників відокремлення бізнесу від влади;
  • Розроблення та введення в практику методології виявлення угод зацікавлених сторін та обрахунку збитків, наданих державі та власникам.
  • Загальна стандартизація та уніфікація законодавства з урахуванням досвіду розвинених країн та країн, що досягли успіху в боротьбі з організованою злочинністю та корупцією. Ратифікація міжнародних антикорупційних актів та приведення у відповідність до них чинного законодавства щодо протидії корупції.
  • З метою зниження економічного підґрунтя для корупції знижувати вплив чиновництва на ухвалення економічних рішень та діяльність підприємств – саме виходячи з цього ми наполягатимемо на винятково аукціонній системі продажу земель несільськогосподарського призначення на конкурсній основі.
  • Створення спеціальної моніторингової комісії із залученням експертів та неурядових громадських організацій, яка аналізуватиме всі проекти законів та нормативних актів на предмет корупційних ризиків у разі їхнього запровадження.
  • Забезпечення оприлюднення інформації про використанні кошти державного та місцевих бюджетів.
  • Впровадження аукціонів на продаж державного майна та землі та відкритих тендерів при державних закупівлях у всіх відносинах та сферах державних органів незалежно від суми операції.
  • Встановлення у законодавстві вимоги оприлюднення чиновниками управлінського складу усіх рівнів своїх видатків, а також видатків та доходів своєї сім’ї.
  • Ввести у законодавство України норми щодо звільнення з роботи високих посадових осіб та податківців, чиї (або членів їх сімей) задекларовані доходи не відповідають дійсності, а витрати не мають чітких пояснень щодо джерел фінансування.
  • Щорічне оприлюднення повної біографічної інформації про чиновника управлінського складу при прийнятті на роботи, а також після звільнення з роботи протягом 5 років. (Часто трапляється так, що чиновник після звільнення відкриває великий бізнес, невідомо за які кошти).
  • Запровадження імперативного мандату для депутатів всіх рівнів – права Блоку чи партії відкликати тих депутатів, які не виконують передвиборної програми.
  • Запровадження механізму конкурсного призначення керівників підприємств всіх національних акціонерних компаній, підприємств державної власності, або акціонерних товариств, де контрольний пакет акцій належить державі.
  • Посилення правових механізмів захисту господарюючих суб’єктів від тиску правоохоронних, податкових та перевіряючих органів.
  • Проведення реформи правоохоронних та судових органів, створення спеціального органу щодо координації діяльності усіх суб’єктів протидії корупції з завданнями відпрацювання стратегії та контролю щодо боротьби з корупцією.
  • Припинення практики «фінансової підтримки» владних та силових структур (включаючи ДАІ) з боку комерційних банків та окремих підприємств з метою отримання різного виду пільг.
  • Покращення матеріально-технічного забезпечення суб’єктів протидії корупції.
  • Вдосконалення системи підбору, навчання та професійної підготовки кадрів правоохоронних органів, що ведуть боротьбу з корупцією.
  • Підвищення рівня соціального захисту та матеріального і житлового забезпечення правоохоронців та суддів; забезпечення особистої безпеки їм та членам їх сімей.
  • Запровадження дієвої системи патріотичного, морально-психологічного та культурно-естетичного виховання правоохоронців.
  • Створення умов для розвитку незалежної преси та висвітлення у пресі та на телебаченні випадків розкриття корупції, кримінальної діяльності тощо; формування через ЗМІ у всіх категорій громадян негативного ставлення до корупції та корупціонерів, відчуття неминучості покарання за корупційні діяння, рівності усіх категорій суб’єктів корупційних відносин перед законом.
  • Ініціювання програм правової освіти щодо подолання звичаєвої «побутової» корупції.
  • Створення при всіх органах державної влади, вищих та середніх навчальних закладах, а також при правоохоронних органах гарячої телефонної лінії для того, щоб громадяни могли зателефонувати і розповісти про факт корупції, тиск та вимагання.
  • Проведення та публікацію щорічних соціологічних опитувань щодо стану корупції в країні.
  • Створення умов для здійснення громадського контролю за діяльністю органів державної влади: створення Громадських рад при усіх органах влади, незалежно від їх доступу до фінансових ресурсів та обсягів витрачання коштів.
  • Створення наукових установ вивчення організованої злочинності та корупції із залученням юристів, економістів, журналістів, представників силових структур, підприємців.

4.2 Детінізація економіки

Відповідно до підрахунків уряду, 39% економіки країни перебуває зараз у тіні. За оцінками експертів, тонізація економіки складає 50-60%. Це вкрай негативно позначається на надходженнях до бюджету, здатності держави здійснювати масштабні інвестиційні й соціальні проекти, ступені соціального захисту найманих працівників, а також ефективному використанні природних і фінансових ресурсів країни. Таким чином, системна програма діяльності із детінізації економіки має стати окремим напрямком Антикорупційного прориву.

Основними суб’єктами бюджетного планування, законодавчої діяльності та виконавцями даної сфери є:

  • Верховна Рада України;
  • Кабінет Міністрів України;
  • Міністерство фінансів України;
  • Державна податкова адміністрація;
  • Державна митна служба України;
  • Правоохоронні органи: МВС, СБУ, Генпрокуратура;
  • Рахункова палата;
  • Голова КРУ.

Робота значної частки бізнесу й населення у тіньовій економіці України викликана повсюдним проникненням корупції, що дозволяє обійти або повністю нейтралізувати функції держави з керування економікою (у свою чергу, тіньова економіка сама підживлює корупцію й значно ускладнює боротьбу з нею); високим ступенем оподатковування легального сектору економіки; незакінченістю реформ у сфері впровадження сучасних ринкових механізмів, що регулюють відносини між бізнесом і державою, а також функціонуванням економіки кримінального світу.

Першочергові заходи. Зменшенню рівня тіньової економіки в першу чергу буде сприяти боротьба з корупцією, підвищення переваг легальної роботи, відкритість інформації про бюджети, прибутки та витрати, розвиток приватного сектора й громадянського суспільства тощо. Також необхідно створити належні умови роботи органів влади, діяльність яких буде повністю відкритою для населення України.

Серед основних заходів у цьому напрямку передбачається:

  • Зниження податкового навантаження на підприємства та населення й одночасне посилення відповідальності за несплату податків.
  • Ліквідація складних та непрозорих схем оподаткування, ліквідація непотрібних або зміна неефективних адміністративних і регулятивних функцій держави, що породжують ухилення від оподаткування; позбавлення надмірного втручання влади у справи бізнесу, забезпечення дієвої системи відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих суб’єктам господарювання у результаті некомпетентності окремих представників держави.
  • Впровадження нових норм закону з метою захисту прав легальних власників (враховуючи державу).
  • Реформування системи оплати праці, яка унеможливить практику надавання зарплати «у конвертах». Створення інформаційних центрів при всіх соціальних службах та пенсійному фонді, з яких будь-який громадянин зможе дізнатися про нараховані йому кошти, розмір пенсії, яка йому належить тощо.
  • Розширення практики анкетування і підприємств з метою виявлення: кількості зайнятих тіньовою діяльністю та їх прибутків; причин існування тіньового сегменту в економіці, прийнятих для респондентів умов легалізації їх діяльності; органів та окремих осіб державної влади, причетних до корупції; існування контактів та взаємодії із організованими злочинними угрупуваннями.
  • Ліквідація вільних економічних зон (ВЕЗ), які виробляють товари та послуги для внутрішнього ринку.
  • Ліквідація ПДВ, система якого широко використовується для завдання збитків бюджету держави шляхом використання незаконних схем компенсації;
  • Розробка та прийняття законодавчих норм з метою легалізації фізичними особами неоподаткованих прибутків та заощаджень за період з 1990 до 2005 р.р., окрім випадків, пов'язаних з тяжкими карними злочинами.
  • Проведення інформаційних кампаній у ЗМІ про заходи держави у боротьбі з тіньовим сектором, про довгостроковий негативний ефект отримання заробітної плати без сплати соціальних відрахувань і про переваги роботи в легальному секторі економіки для бізнесу.
  • Забезпечення на законодавчому рівні оприлюднення переліку усіх функції та послуг, які має надавати будь-який чиновник населенню; інтернет-портали органів державної влади стануть дзеркалом цього органу і відображатимуть усю діяльність керівників відомства та самого органу загалом.
  • Зміни до Кримінального кодексу щодо визначення сфер “кримінальної економічної діяльності”, “кримінального капіталу”.
  • Масштабне наукове вивчення природи тіньової економіки, її структури, мотивів, методів, та вироблення рекомендацій щодо їхнього усунення.

Приблизний склад початкових цільових показників, що відображають рівень досягнення цілей у боротьбі з корупцією та детінізацією економіки:

  • Середній розмір сукупних витрат юридичної особи на подолання бар'єрів входження на ринок і провадження діяльності.
  • Експертна оцінка рівня детінізації економіки країни.
  • Наповнення Інтернет-порталів органів вдали інформацією про посадових осіб (експертна оцінка);
  • Кількість ліцензійних видів економічної діяльності.
  • Співвідношення урядових дотацій і власних засобів у бюджеті органів місцевого самоврядування.
  • Час, необхідний для реєстрації суб'єкта господарювання.
  • Співвідношення «білої» та «сірої» складової у винагороді найманих працівників приватних компаній.
  • Кількість звернень громадян до правоохоронних органів зі скаргою на корупційні дії;
  • Кількість громадських звернення до call-центрів за телефонами гарячої лінії.
  • Оцінка суспільством корумпованості влади, за даними Transparency International.
  • Рейтинг країн за індексом сприйняття корупції.
Теми форуму

Концепція розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на середньостроковий період та до 2020 року

Концепція розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на середньостроковий період та до 2020 року МТЗУ Загальні положення Концепція...

антиукраїнська 5 колона в парламенті - що робити?

Зараз у Верховній Раді тупикова ситуація - антиукраїнська 5 колона заблокувала роботу законодавчого органу України , ГВР Яценюк по-молодості...

Интернет-конференция Валентины Семенюк-Самсоненко

15 февраля 2008 г., 10:00 Интернет-конференция Валентины Семенюк-Самсоненко *Задайте Ваш вопрос: http://www.liga.net/conf/ic/?cid=84*

Комп'ютеризація бібліотек України

Комп'ютеризація бібліотек України з виходом в мережу та в глобальну мережу Internet - чи не найважливіше питання сучасних бібліотек. Як його вирішити...

Комп'ютеризація бібліотек України

Комп'ютеризація бібліотек України з виходом в мережу та в глобальну мережу Internet - чи не найважливіше питання сучасних бібліотек. Як його вирішити...

Гуманітарна допомога для кабінету міністрів.

---Цитата--- Правительство Украины обратилось к ряду стран с просьбой оказать возможную консультационную и практическую помощь в расследовании причин...

Политика - как шахматы .... вопросы и решения

Что имеем? Имеем в стране две супер огромные партии, БЮТ и Партию Регионов, Так может не стоит нам волноваться и сделать двухпартийную систему в...

Програма переходу до енергетично незалежної України

Як перейти до енергетично незалежної України? Юлія Володимирівна бачить приоритет в побудові газопроводу White Stream. Питання в тому чи захотять...

Штрафи за порушення правил дорожнього руху

Останнім часом безпека на автошляхах України стає однією із найбільших соціальних проблем влади. Представники органів, обов'язком яких є забезпечення...

Контракти і розрахунки

Речник НАК "Нафтогазу" :" НАК "Нафтогаз" не має прямих контрактів із російським "Газпромом". Доречно було б спитати : То чого ж тоді Діденко їздив до...

Громадська колегія Комітету з питань податкової та митної політики ВР України

*Комітет з питань податкової та митної політики ухвалив Положення про Громадську колегію * (Інформаційне управління) За словами голови Комітету...

Чат с заместителем министра экономики

На Ваши вопросы ответит заместитель министра экономики Украины, Валерий Пятницкий. Начало в 11 февраля в 12:00 http://chat.glavred.info/

Культура і туризм

Завжди вважав, що туризм - це спорт Чому б туризм і не віднести до міністерства спорту?

Зарплати і ціни

Чи дозволяє Україні сьогоднішнє співвідношення зарплат і цін у державі рухатись до Європейських стандартів...

Тимошенко "запустит" Совет предпринимателей при Кабмине 13 февраля

*06.02.08 Тимошенко "запустит" Совет предпринимателей при Кабмине 13 февраля * Как передает корреспондент ЛІГАБізнесІнформ, Ю.Тимошенко попросила...
 
© 2007 Ідеальна країна
Всі права захищені