АРХІВ НОМЕРІВ | Передплата | Логотип | РЕКЛАМА у вибране | стартова
  Львівська газета Чистий інтернет
СТОРІНКИ:
АФІША ГАЗЕТИ


ПАРТНЕРИ

Львів порт | Львівський портал

Відпочинок у Львові / Готели, кафе, клуби, ресторани

Львівський Volkswagen Клуб - Volkswagen.lviv.ua

ПРО СПОРТ У ЛЬВОВІ Комітет підприємців Львівщини

Середа, 04 , 2007 року, № 112 (182)

Релігійна карта Львівщини-2006

Релігійна карта Львівщини завжди була й залишається доволі потужною конфесійною конфігурацією на релігійному полі України.

Фото: Віталій ГрабарВодночас нині вона значно урізноманітнилася, набравши визначальної всеукраїнської риси – поліконфесійності.

Отже, за даними відділу в справах релігій і національностей (начальник – Роман Кураш) Львівської обласної держадміністрації, на 1 січня 2007 року в області налічувалося 2863 релігійні організації, п’ять їхніх центрів, 19 управлінь, 2750 громад (2487 священнослужителів, у т. ч. 79 – іноземці), 47 монастирів (874 насельників), 14 місій, 10 братств, 16 духовних навчальних закладів (1666 слухачів), 1113 недільних шкіл і 23 періодичні видання.

Як і в минулі роки періоду незалежності, найбільш поширеною релігійною структурою області залишається Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ), яка має розвинену інфраструктуру та значний кадровий (священичо-богословський) і загальнолюдський потенціал вірних. Зокрема, на теренах Львівщини до її складу входили 1529 релігійних організацій, один центр, 10 управлінь, серед них – Львівська архієпархія (правлячий архієрей – Його Високопреосвященство архієпископ Ігор (Возьняк)), Самбірсько-Дрогобицька єпархія (правлячий архієрей – Його Преосвященство єпископ Юліан (Вороновський), Стрийська єпархія (правлячий архієрей – Його Преосвященство єпископ Юліан (Гбур), Сокальська єпархія (правлячий архієрей – Його Преосвященство єпископ Михаїл (Колтун)). Загалом в області УГКЦ мала 1471 громаду (929 священнослужителів, у т. ч. 14 – іноземці), 36 монастирів (766 насельників), 4 місії, 7 духовних навчальних закладів (857 слухачів), 634 недільні школи та 13 періодичних видань. УГКЦ активно працює на хвилях радіомовлення й у телевізійному ефірі області й України.

Доволі потужним виглядає забезпечення УГКЦ сакральними й іншими спорудами, що перебувають у різних формах використання. Скажімо, на початок 2007 р. на теренах Львівщини вона мала 1242 будівлі (серед яких 611 – пам’ятки архітектури), зокрема у власності – 974, у користуванні – 247, у т. ч. почергово – 198. Ще 21 приміщення було пристосоване під молитовне, у т. ч. 19 передано УГКЦ. Упродовж 1992-2006 рр. вірні Церкви звели 184 сакральні споруди, а 146 будують, одночасно орендують
10 приміщень, у своєму розпорядженні мають також 493 колишні некультові церковні споруди, в т. ч. 336 передано віруючим.

До речі, 1939 р. на теренах сучасної Львівщини греко-католикам належали 1038 храмів, у яких відправляли богослужіння митрополит, архієпископ і 822 священики, діяли 40 монастирів: 19 чоловічих (498 ченців) і 21 жіночий (576 черниць). Кадри для Церкви готували духовна академія та семінарія. Отже, бачимо кількісне та якісне зростання сучасної УГКЦ порівняно з 1939 роком.

Одночасно слід сказати, що нині Галичина, як і Львівщина зокрема, є не суто греко-католицькою територією, а українським регіоном із домінуванням вірних греко-католицької конфесії. Адже маємо в області значну інфраструктуру та людський потенціал вірних православної орієнтації (868 релігійних організацій). Православні церковні інституції на Львівщині мають суттєву питому вагу в релігійному середовищі регіону. Зокрема, Українську Православну Церкву Київського патріархату (УПЦ КП) на Львівщині представляють дві єпархії – Львівсько-Сокальська (правлячий архієрей – Його Високопреосвященство митрополит Львівський і Сокальський Андрій (Горак) і Дрогобицько-Самбірська (правлячий архієрей – Його Преосвященство єпископ Дрогобицько-Самбірський Матвій (Шевчук). До складу єпархій входять 442 релігійні організації, зокрема 436 громад (305 священнослужителів), один монастир (Червоноград – 4 черниці), одна місія, два духовні навчальні заклади (Львівські духовна семінарія й академія (отець-ректор – Ярослав Ощудляк), в яких здобував духовну освіту 141 слухач), 216 недільних шкіл та одне періодичне видання (журнал “Церковні дзвони”).

Єпархії УПЦ КП на Львівщині мали 191 сакральну будівлю, з яких 131 (48 – пам’ятки архітектури) перебувала у власності та 47 – у користуванні. Ще 40 приміщень пристосовано під молитовні, з яких 19 передано вірним Церкви. Впродовж 1992-2006 рр. Церква звела в області 59 храмів, будує 38. Вірні Церкви орендують три приміщення й отримали 24 колишні некультові споруди. Органам місцевої влади варто нагадати, що донині залишається невиконаним рішення I сесії обласної ради від
4 травня 1990 р. про вивільнення приміщень монастирського комплексу у Львові на вул. М. Грушевського, 2 і передачі його для потреб церковного та Львівсько-Сокальського єпархіального управління УПЦ КП.

Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ) на теренах області має Львівську єпархію (правлячий архієрей – Його Високопреосвященство архієпископ Макарій (Малетич), до складу якої входили 362 релігійні організації. Зокрема, одне управління, 358 громад (226 священнослужителів), монастир (3 ченці), братство, духовний навчальний заклад (Львівська духовна семінарія (отець-ректор – Василь Луцишин), в якій здобував духовну освіту 71 слухач), діяли також 159 недільних шкіл і виходили два періодичні видання, серед них газета “Успенська вежа”.

Львівська єпархія УАПЦ використовує 165 будівель, 109 із них перебували у власності (50 – пам’ятки архітектури), 43 – в користуванні. Ще 26 приміщень пристосовано під молитовні, з них
13 передано вірним єпархії. Упродовж 1992-2006 рр. Церква звела на теренах області 59 храмів, а 38 будує. Крім того, Церкві передано 24 колишні некультові споруди. Керівництво Церкви далі наполягає на остаточному позитивному вирішенні питання про передачу їй приміщення для облаштування духовної семінарії та єпархіального управління.

Українська Православна Церква (УПЦ) на Львівщині має Львівську єпархію (правлячий архієрей – Його Високопреосвященство архієпископ Львівський і Галицький Августин (Маркевич). В її складі 62 релігійні організації, а саме: управління, 57 громад (58 священнослужителів), монастир, три братства, 25 недільних шкіл і три періодичні видання. Церква володіє 14 сакральними спорудами (8 – пам’ятки архітектури), з них 12 перебувають у власності та одне в користуванні, ще одне приміщення пристосовано під молитовне та передано вірним УПЦ. Упродовж 1992-2006 рр. вірні Церкви звели дев’ять храмів і продовжують будівництво ще десяти. Для відправи богослужінь вірні УПЦ орендують 11 приміщень. Окрім цього, Церкві передано 13 колишніх некультових приміщень. При храмі св. Георгія у Львові діють Вищі богословські курси. І надалі актуальною проблемою для ієрарха, духовенства та вірних УПЦ в області є виділення земельної ділянки у Львові для будівництва собору й адміністративних приміщень Львівської єпархії УПЦ.

До інших православних релігійних організацій, які діють в області, належать Автономна православна громада св. ап. Івана Богослова м. Львова (настоятель – єпископ Петро (Петрусь) і Німецька готська православна громада м. Львова. Обидві релігійні громади функціонують автономно. Варто зауважити, що 1939 р. у Львівській області налічували тільки п’ять православних храмів, вірних яких духовно опікували вісім священиків.

Римсько-Католицька Церква (РКЦ) в Україні на теренах області має Львівську архідієцезію (Його Еміненція митрополит Львівський, архієпископ Мар’ян кардинал Яворський, Його Преосвященство єпископ Мар’ян Бучек та Його Преосвященство єпископ Леон Малий), вірні якої мають 146 релігійних організацій. Зокрема, один центр, два управління, 130 громад (88 священнослужителів, у т. ч.
39 – іноземці), 107 костелів (26 – пам’ятки архітектури), з яких 81 – у власності, 22 – в користуванні, ще чотири приміщення пристосовано для богослужіння, вісім монастирів (101 особа), чотири місії, один духовний навчальний заклад (Вища духовна семінарія св. Йосифа Львівської архідієцезії), в якій навчалися 55 слухачів, періодичне видання.

Упродовж 1992-2006 рр. РКЦ в Україні на теренах області звела шість костелів, продовжує будівництво ще чотирьох храмів, стільки ж приміщень орендує для відправи богослужінь. Церква отримала також 36 колишніх некультових приміщень, з яких 22 передано віруючим. Керівництво Церкви та її вірні мають певні претензії до органів місцевої влади стосовно окремих сакральних споруд, котрі нині використовують не за призначенням або вірні інших конфесій.

1939 р. РКЦ в області мала 216 костелів, у яких служили митрополит, архієпископ і 501 ксьондз. Діяли також 40 чоловічих монастирів (798 ченців) і 51 жіночий (649 черниць). Кадри Церква готувала в духовній семінарії.

Традиційним для нашого краю є життя і праця вірних церкви Успіння Пресвятої Богородиці (настоятель –
о. Тадеус Геворкян) Вірменської Апостольської Церкви (ВАЦ) у складі Української єпархії (правлячий архієрей – архієпископ Григоріс Буніатян). Громада активно облаштовує свій храм, прилеглу територію, терпеливо працює у духовній і культурно-освітній сферах своїх вірних. А ось інша вірменська громада, яка перебуває в юрисдикції Вірменської Католицької Церкви (ВКЦ), так і залишається зафіксованою тільки на папері, адже її вірні не виявляють жодних ознак діяльності.

Протестантське релігійне середовище в області нині доволі різноманітне, адже його репрезентують 298 церков і релігійних організацій. Серед них – Всеукраїнський союз церков Християн віри євангельської (87) (голова – єпископ Роман Ляховський), при Церкві діють Львівська богословська семінарія та заочний Біблійний інститут; Всеукраїнський союз об’єднань Євангельських християн-баптистів (79) (голова – єпископ Іван Романюк), при Церкві діють Українська баптистська теологічна семінарія, Львівський Біблійний інститут і Західно-Український богословський коледж; Українська уніонна конференція Церкви адвентистів сьомого дня (26) (президент – Костянтин Коржос); релігійна організація свідків Єгови в Україні (56). Сюди також належать Церква євангельських християн в дусі апостолів в Україні, Церква Ісуса Христа святих останніх днів (мормони), Біблійна баптистська церква, незалежна релігійна громада Євангельських християн-баптистів, християнське братство “Нове життя”, релігійні громади Божої церкви Християн віри євангельської “Сіон”, “Ковчег”, “Божий покров” (усі – Львів), “Життя” (Новий Розділ), релігійні громади “Добра новина” (Борислав, Дрогобич, Трускавець), “Церква науки Ісуса Христа”, “Гефсиманія” (усі – Львів), братство “Добра новина” (Трускавець), релігійні громади Повного Євангелія “Джерело життя” (Львів, Стрий, Дрогобич, Комарно, Сколе, Самбір), “Божа любов” (Львів), “Царство Боже” (Белз), “Еммануїл” (Трускавець), братство “Від віри до віри” (Львів), релігійні громади християнської євангельської Церкви Живого Бога (Львів, Соснівка), “Благодать” (Сокаль, Червоноград), “Явлення Христа”, “Церква Ісуса Христа”, “Нове покоління” (всі – Львів), “Посольство Боже” (Львів, Червоноград), релігійне братство “Живе слово” християнських євангельських церков України “Відродження”, центр Об’єднання християнських євангельських церков України “Відродження”, релігійні громади Братньої євангельсько-лютеранської церкви (всі – Львів), адвентисти суботнього спокою (Червоноград), Німецька євангельсько-лютеранська церква, Українська лютеранська церква, Всесвітня апостольська церква (Новояворівськ), Вільні дослідники Святого Письма (с. Грибовичі Жовківський район), “Христові спілкування”, “Нова церква”, “Єпіфанія” та “Більшої Благодаті” (всі – Львів).

Діють в області чотири громади об’єднання іудейських релігійних організацій України та дві релігійні організації прогресивного юдаїзму. 1939 р. в області діяли 112 юдейських громад (239 служителів культу, зокрема 112 рабинів, 75 канторів і 52 різники птиці).

Серед інших релігійних організацій сучасної Львівщини – дві мусульманські громади, які репрезентують Духовне управління мусульман України та незалежну спільноту мусульман, по одній релігійній громаді Товариства свідомості Крішни, буддистів, релігійне братство “Місія Чайтанії”, чотири громади РУНВіри та громада українських язичників “Галичани”. І, нарешті, своє місце на релігійній карті Львівщини мають три міжконфесійні релігійні організації – Львівське екуменічне християнське братство (керівник – Микола Кацал), Львівське екуменічне релігійне братство “77 ангелів” (Стефан Козак) і Західне регіональне Біблійне товариство України (Віталій Войтович).

Упродовж минулого року тривав процес переходу окремих громад у підпорядкування інших юрисдикцій. Зокрема, відповідні зміни зареєстровано розпорядженнями голови ОДА у зв’язку з переходом релігійних громад УАПЦ (с. Дмитрів Радехівського, с. Нижня Лукавиця та с. Заплатин Стрийського районів) у лоно УПЦ КП. Сталися в області й вельми прикрі випадки – внаслідок пожеж повністю знищено будівлі чотирьох храмів – св. Миколая (с. Заколоть, Дрогобиччина), св. архістратига Михаїла (с. Підгірці, Бродівщина), прмч. Параскевії (смт Шкло, Яворівщина) та Пресвятої Трійці (с. Долинівка, Сколівщина).

На жаль, в окремих населених пунктах нашого регіону тривають протистояння, непорозуміння між релігійними громадами за володіння сакральним майном, недотримання у храмах практики почергового богослужіння, трапляються образи почуттів віруючих. Поки що на теренах області практично відсутній конструктивний діалог між православними Церквами (ієрархами, духовенством і вірними) стосовно їх об’єднання, що, очевидно, шкодить насамперед авторитету українського православ’я, а також усій повноті православ’я. Отже, маємо і надалі терпеливо напрацьовувати загальнолюдські принципи толерантності, поваги та взаєморозуміння між нашими громадянами.

Степан Боруцький, член правління Української асоціації релігієзнавців (УАР), керівник обласного осередку УАР



 Коментарі (0)

Залишити коментар
І'мя:
Коментар:
Введіть контрольне число:




Львівська газета Вісник міста© 2006-2010. Анонси новин Львівської газети
При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове. При цитуванні в інтернеті - активне гіперпосилання. Для цього без змін скопіюйте цей код:
<a href=http://www.gazeta.lviv.ua>Львівська газета</a>
Листи до редакції: office@gazeta.lviv.ua

Дизайн: Ігор Мартинів.