Шпіцберген
Шпіцберген |
|||||
|
|||||
Столиця (та найбільше місто) |
Лонг'їр | ||||
Офіційні мови | Норвезька, Російська | ||||
---|---|---|---|---|---|
Етнос | |||||
Державний устрій | Невключена територія Норвегії | ||||
- Губернатор | Одд Ольсен Інгеро (2009–) | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 61 022 км² | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2012 р. | 2642 (233) | ||||
- Густота | 23/км² | ||||
Валюта | Норвезька крона (NOK ) |
||||
Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||||
- Літній час | CEST (UTC+2) | ||||
Домен інтернету | .no a | ||||
Телефонний код | +47 |
Цю сторінку запропоновано перейменувати на Свальбард. Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам найменування статей у Вікіпедії. Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей. |
Шпіцберген (норв. Svalbard (Свальбард), що означає «холодні береги») — архіпелаг, розташований у Північному Льодовитому Океані на відстані 1300 км від Північного полюса (поблизу 80-го градуса пн. ш.).
Зміст
Острови архіпелагу[ред. • ред. код]
Включає в себе такі найбільші острови:
- Західний Шпіцберген
- Північно-Східна Земля
- Едж (острів)
- Білий (острів)
- Острів Принца Чарльза
- Конгсейя
- Ведмежий острів (Норвегія) та десятки менших островів.
Населені пункти[ред. • ред. код]
Єдиний населений острів архіпелагу — Західний Шпіцберген, який налічує 3400 мешканців (із них 1500 норвежців), які мешкають переважно в Лонг'їрі. Більшість працює в зимовий час на вугільних шахтах компанії «Det Store Norske» за річним контрактом. Частина населення мешкає тут уже багато років. Тут працює також група учених, що займається дослідженням озонової діри і місцевої флори і фауни. Решту населення становлять дві російські громади, що влаштувалися в селищах Пірамідені та Баренцбурзі. Баренцбург і Піраміден — російські шахтарські селища. Роботи з видобутку вугілля в Пірамідені припинено в 1995 році. Відносини росіян і норвежців цілком добросусідські.
Лонг'їр розташований у розлогій долині, вкритій піском, щебенем і глиною, посеред якої мчить бурхливий потік. Біля порту розташовані декілька складів і магазинів. Праворуч від порту — церква і резиденція сиссельмана — губернатора острова. Поряд центральна будівля з кав'ярнею Busen, школа, лікарня і житлові будинки, зв'язані між собою мережею іржавих труб (кабель і водопровідні труби). Їх не можна закопати через вічну мерзлоту. Вони накриті невеликими мостами, щоб взимку по них могли проїздити снігоходи. Дерев'яні будинки помальовані в яскраві кольори. Навкруги Лонг'їра лише декілька кілометрів доріг. Основні види транспорту: вертоліт, катер і снігохід. Вісім разів на тиждень в Лонг'їр із Тромсе прилітає літак, і навіть сам переліт справляє велике враження за відсутності туману. Норвезький суверенітет над більшою частиною архіпелагу встановлений за міжнародним договором («Шпіцбергенський трактат») у 1920 р.
Гори[ред. • ред. код]
Гострі вершини, що круто здіймаються на заході, і плоскогір'я на сході не стали перешкодою для людей та дикої флори і фауни. Це царство полярних (білих) ведмедів і навіть сьогодні тут не можна виходити з житла без зброї. Пересуватися тут можна протягом короткого літа за умови наявності відповідного спорядження, відмінної фізичної підготовки і знання метеорологічної ситуації.
Погода на Шпіцбергені[ред. • ред. код]
З жовтня по лютий панує цілковита темрява (полярна ніч). У червні-серпні температура підіймається вище за нульову відмітку, зате рідко опускається нижче −20 °C. Велика частина території Шпіцбергена (Svalbard) − 61230 км² − вкрита товстим шаром льоду. Архіпелаг і його головний острів Західний Шпіцберген цікаві для туристів. Але масовий туризм може завдати непоправної шкоди арктичному ландшафту і його фауні.
Відомі люди[ред. • ред. код]
- Шкурин Ігор Вікторович — український актор, режисер.
Див. також[ред. • ред. код]
Це незавершена стаття з географії Норвегії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|