Черепахи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Черепаха)
Перейти до: навігація, пошук
Черепахи
Florida Box Turtle Digon3.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Тварини
Тип: Хордові
Підтип: Хребетні
Клас: Зауропсиди
Ряд: Черепахи (Testudines)
Batsch, 1788 [1]
Мапа поширення черепах
Мапа поширення черепах
Підряди
Cryptodira
Pleurodira
Proganochelydia
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category: Testudines
ITIS logo.jpg ITIS: 173749
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 8459
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Testudines

Черепа́хи (Testudines) — ряд зауропсидів (за старою класифікацією — плазунів), що існує впродовж 250 мільйонів років. Містить близько 230 видів, що групуються в 12 родин і 5 підрядів, що поширені по всій землі і живуть як у воді, так і на суші. Черепахи здавна вважаються символом повільності і мудрості. Будова тварини настільки своєрідна й так відрізняється від будови інших представників класу плазуни, що їх неможливо сплутати.[2]

Опис[ред.ред. код]

Ростуть черепахи протягом усього життя. З віком їх ріст стає повільнішим. Живуть тварини довго. Багато видів черепах доживають до 100 років. Та це не межа. Відомий випадок, коли на Атлантичному узбережжі Франції рибалки зловили черепаху віком близько 200 років.[2]

Панцир[ред.ред. код]

Панцир черепах складається із спинного щита — карапакса і черевного — пластрона. Зверху у більшості черепах панцир покритий симетричними роговими щитками. Спереду і ззаду панцир має отвори, через які тварина висуває свої кінцівки. У деяких видів рухомі частини панцира можуть щільно закривати обидва отвори (або один з них) в хвилину небезпеки. Форма панцира пов'язана зі способом життя черепах: у наземних видів він високий, куполоподібний, часто горбкуватий, у прісноводих — низький, сплющений і гладкий, у морських має обтічну краплеподібну форму.

На спинному щиті виділяються шийний, хребетні, бічні і краєві щитки, на черевному — горловий, міжгорлові, плечові, грудні, черевні, стегнові, задньопрохідні, пахвові, пахові і міжкрайові щитки. Кожен щиток росте самостійно, і на ньому зростають концентричні річні кільця.

У м'якотілих черепах панцир покритий зверху м'якою шкірою

Розмноження[ред.ред. код]

Розмноження черепах протікає однотипно. У сухопутних та морських черепах запліднення відбувається в організмі черепахи. Самець спонукає самку до парування, покусуючи її та штовхаючи головою.[2] Після спаровування, що здійснюється в більшості випадків на суші, самиці відкладають яйця в глекоподібну ямку, яку вони викопують задніми ногами. Потім ямка засипається і утрамбовується зверху ударами пластрона. Яйця кулясті або еліптичні, білого кольору, покриті твердою вапняною шкаралупою. Лише у морських і деяких бокошиїх черепах яйця покриті м'якою шкірястою оболонкою. Число яєць, що відкладаються, коливається у різних видів від декількох штук до сотні. Багато черепах мають декілька кладок протягом сезону.

Малюки черепахи мають розмір 3 см. Ледве з'явившись з яйця, вони поводять себе дуже активно і здатні кусатись.[2]

Походження[ред.ред. код]

Скелет архелона

Умовно черепахи вважаються нащадками пермських котилозаврів. Перша черепаха Proganochelys quenstedi з'явилася в Мезозойську еру у Тріасовому періоді (200 млн років тому). З 26 родин 12 дожило до наших днів. Багато «сучасних» черепах зараз знаходяться на межі зникнення. Відомо безліч викопних черепах, серед яких найбільшою була міоланія (en), завдовжки близько 5 м. Черепаха, ймовірно, мала величезний, практично однієї довжини з панциром, могутній хвіст усаджений двома рядами кістяних шпильок сплощень, а на кінцях трикутного черепа розташовувалися довгі притуплені «роги», направлені назад і убік.

Найбільшою з відомих черепах є черепаха архелон (Archelon ischyros) з крейдового періоду, яка жила в морі. Розмір одного з виявлених скелетів сягає 4 м. Припускають, що її вага сягала до 2,2 тонн.

Нова гіпотеза щодо походження черепах[ред.ред. код]

Австралійський палеонтолог Майкл Лі запропонував нову гіпотезу щодо походження черепах[3]. Як і багато авторів до нього, Лі вважає, що черепахи близькі до великих рослиноїдних ящерів пермської епохи — парейазаврів; але він припускає, що черепахи разом з парейазаврами походять від діапсід — гілки рептилій, до якої належать крокодили, динозаври та ящірки. Якщо ця гіпотеза підтвердиться, вона означатиме дуже сильну перебудову еволюційного древа рептилій, можливо, навіть заслуговуючу назви «нової філогенії рептилій».[4]

Цікаво[ред.ред. код]

Черепаха Берті, яка живе у Великобританії, може розігнатися до швидкості 0,28 м за секунду (близько кілометра на годину). Автори книги Гіннеса називають Берті найшвидшою черепахою в світі [5]

Класифікація[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Testudines(англ.). Інтегрована система таксономічної інформації англ. ITIS. 
  2. а б в г Тваринний світ / Ілюстрована енциклопедія. — Харків : Промінь, 2007. — С. 170. — ISBN 978-966-7991-81-4.
  3. Lee Michael S.Y. Turtle origins: insights from phylogenetic retrofitting and molecular scaffolds // Journal of Evolutionary Biology. — 2013. — December (in press). — V. 26, Issue 12. — P. 2729–2738.
  4. Ястребов О. Нова гіпотеза щодо походження черепах [1]
  5. Книга рекордів Гіннесса розповіла про найшвидшу черепаху в світі (УНІАН)
  6. а б в г д е ж DOI:10.1016/j.gr.2013.08.016
    This citation will be automatically completed in the next few minutes. You can jump the queue or expand by hand
  7. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок Joyce2007 не вказаний текст