Мальдіви

Мальдівська Республіка ދިވެހިރާއްޖޭގެ ޖުމުހޫރިއްޔާ
Прапор Герб
Столиця	Мале
Найбільше місто	Мале
Офіційні мови	мальдівська
Державний устрій
президент Абдула Ямін Абдул Гаюм
Незалежність від Великобританії	26 липня 1965
Площа
- Загалом	298 км² км² (166-а)
Населення
- перепис 2006 р.	298,968
- Густота	1 003 чол,/км²
ВВП (ПКС)	2007 р., оцінка
- Повний	$$1.683 млрд. (190-ма)
- На душу населення	$$4,200 (156)
Валюта	Мальдівська руфія (ISO 4217)
Часовий пояс	UTC +5
Домен інтернету	.mv
Телефонний код	+960
лівосторонній рух

Мальді́ви (мальд. ދިވެހިރާއްޖެ, Дівехі Раджже), офіційна назва Мальді́вська Респу́бліка (мальд. ދިވެހިރާއްޖޭގެ ޖުމްހޫރިއްޔާ) — країна у північній частині Індійського океану приблизно за 700 км від Шрі-Ланки, розташована на архіпелазі з 1196 коралових островів, що згруповано в 12 атолів. Всі острови пласкі, не більше 13 км², середня висота — 1,8 м над рівнем моря. Заселено 203 острови. Мови: дівехі, англійська.

Історія

Мале, столиця Мальдівських островів

У деяких джерелах вказується, що заселення архіпелагу розпочалося у V ст. до н. е. племенами з Індії, а згодом — із Шрі-Ланки. У країні поступово осідали араби, перси, малайці. В інших джерелах зазначається, що деякі острови були заселені людьми приблизно 3500 років тому, і мальдівська етнокультура сформувалася приблизно 2500 років тому внаслідок арійської міграції з Індії та Шрі-Ланки, а також під впливом південноіндійських дравідів, вихідців із Західної Азії та Африки в період раннього середньовіччя. Перша письмова згадка про острови датована 947 р. — саме тоді їх відвідав арабський мандрівник. 7 липня 1153 р. — перша згадка про султанат, тоді ж офіційною релігією на островах став іслам. 1344 року острови відвідав відомий арабський мандрівник Ібн Батута, який 18 місяців служив там як каді (мусульманським суддею).
Із XIV ст. до 1968 p. островами правила династія султанів Діді. Араби, португальці та голландці почали в XVI ст. боротьбу за архіпелаг. 1558 року португальці захопили Мале. Під час повстання місцевого населення 1573 р. португальців було повністю винищено (у деяких джерелах вказується, що португальців вигнали). Нинішній алфавіт «Тану Акуру» fiy.no запроваджено в XVI ст. У мові динехі відстежується відчутний вплив арабської. 1640 року на островах висадилися голландці і протягом 1645–1796 р. острови перебували «під опікою» голландського Цейлону (Шрі-Ланка). У XVIII ст. Мале відвідали пірати і зруйнували його вщент. З 1796 р. колонізацію островів розпочала Велика Брита­нія, вони знову перебували під контролем Цейлону. Протягом 1887–1965 pp. острови були султанатом під британським протекторатом. Вимоги про незалежність мальдівці почали висувати ще в 1930-х pp. 1932 року було написано першу конституцію країни. Метрополія надала островам самоуправління 1948 р. 1 січня 1953 р. острови стали республікою в межах Британської Співдружності. Султанатом країна стала 7 березня 1954 р. У 1959–1963 pp. існувала сепаратистська Об'єднана Республіка Сувадіва на Адду та деяких інших південних атолах. Незалежність країні у повній формі було надано 26 липня 1965 р.
Султанат ліквідовано 11 листопада 1968 p., і країна стала республікою, першим президентом був Ібрахім Насір. 11 листопада 1978 р. президентом став Маумун Абдул Ґайюм. До Британської Співдружності країна знову вступила 1982 року. 4 листопада 1988 р. Гайюм, спираючись на допомогу 1600 індійських парашутистів, придушив спробу військового перевороту, яку вчинили тамільські найманці зі Шрі-Ланки. Його переобирали президентом 1983, 1988, 1993 та 1998 pp. Наступну конституцію було ухвалено 1 січня 1998 року.

Вибори президента 2008

У серпні 2008 року Мальдіви ухвалили нову конституцію, згідно з якою президент республіки обиратиметься всенародним голосуванням. Раніше главу держави обирали депутати Народного меджлісу (парламенту) таємним голосуванням, а після вибір парламентаріїв схвалювався всенародним референдумом. Політичні реформи ініціював президент Гайюм.

У перших в історії Мальдів прямих президентських виборах брали участь п'ять кандидатів. Серед них: тодішній президент М. А. Гайюм, кандидат від опозиційної Мальдівськой демократичної партії М.Нашид і представник Республіканської партії, колишній міністр фінансів Гасимо Ібрагим. Першим президентом Республіки Мальдіви, обраним всенародним голосуванням, став Мохамед Нашид. Кандидат від опозиції набрав 54% голосів, тоді як діючий президент Момун Абдул Гайюм — 46%. Явка на виборах становила 87%, при цьому в країні налічується 209 тис. виборців.

Таким чином, 30-річне правління Гайюма скінчилося.

Географія

Космічний знімок двох мальдівських атолів

Територія країни складається з коралових островів, які розташовано в Індійському океані на 700 км на захід від Шрі-Ланки на вершинах давніх вулканів, які вкрито океанічними водами. Налічується 1196 коралових островів та піщаних мілин, які згруповано у 26 атолів. Їх витягнуто з півночі на південь майже на 600 км. На 202 островах мешкають люди. Більшість островів низовинні — жоден із них не підіймається вище 2 м над рівнем океану. На їх узбережжі — піщані пляжі з кокосовими пальмами.

Клімат — екваторіально-мусонний. Середньомісячні температури коливаються від +24 до +30 °С. Опадів — до 2500 мм на рік. Сезон дощів — протягом квітня-жовтня, коли дме південно-західний мусон. Сухий сезон супроводжується північно-східним мусоном (грудень-березень).

Мінеральні ресурси відсутні, немає навіть постійних джерел води.

Економіка

Сільське господарство

Розвинено рибальство (його вважають основою економіки), птахівництво. Добувають перлини, корали, мушлі. Вирощують кокосову пальму, хлібне дерево, банани, манго, маніок, батат, ямс, просо, рис, цибулю, перець. Однак країна не в змозі прогодувати своє населення.

Промисловість

Промислові підприємства зайняті передусім переробкою сільськогосподарської сировини та виловленої риби. Виготовляють також одяг, риболовецькі сіті, електронні компоненти. Поширеною є змішана форма власності за участю мальдівського державного та іноземного приватного капіталу.

Транспорт

Надання послуг морського транспорту є одним із найважливіших напрямків економічної діяльності країни. Місцевий транспорт — вітрильні та невеликі моторні судна. Головний морський порт — Мале. Мальдіви сполучено авіалініями з низкою європейських та азійських країн. Міжнародний аеропорт Хулуле (атол Мале).

Зовнішня торгівля

Основні експортні товари — «мальдівська риба» (просолений в'ялений тунець, 97% вартості експорту), текстильні вироби, електронні компоненти, копра. Завдяки реекспортові країна щорічно одержує близько 10 млн $ США.

Вид острова на Мальдівах

На даний момент Мальдіви імпортують фактично все, що споживається в країні. У результаті імпорт складає більше 75 % зовнішньої торгівлі товарів.Імпортують переважно нафтопродукти, продовольство та споживчі товари.

Країна має значну зовнішню заборгованість. Міжнародний туризм — важливе джерело надходження валюти.

Головні зовнішньоторговельні партнери — Таїланд, США, Шрі-Ланка.

Головна мета торговельної політики Мальдів полягає в тому, щоб використовувати сприяння жвавій торгівлі та діловій активності навколишнього середовища, спрямованого на різнобічний розвиток економіки, яка в свою чергу орієнтована на експортну торгівлю послугами і промислового розвитку, щоб досягти головних цілей країни - зниження кількості бідного населення і удосконалення рівня його життя.

Мальдіви в даний час володіють безмитним входом в ЄС для консервованої та свіжої риби відповідно до закону «Все Крім Зброї». 

Мальдівські о-ви зберігають дипломатичні відносини з 135 країнами  , і підтримує 13 поїздок резидентів  в Бангладеш, Китаю, Європейського Союзу, Індії, Японії, Малайзії, Пакистану, Саудівської Аравії, Сінгапуру, Шрі-Ланки, Організації Об'єднаних Націй (Женева), Організації Об'єднаних Націй (Нью- Йорк) та Сполучене Королівство.

Після незалежності, Мальдівські о-ви приєдналися до Організації Об'єднаних Націй ( ООН  ) в 1965 році, Співдружність націй  в 1982 році, і стали одним із засновників Південно-Азіатської асоціації регіональної співпраці ( СААРК  ) в 1985 році. Мальдівські о-ви пізніше стали членом Світової організації торгівлі ( СОТ  ) у 1995 році, Багатостороннє агентство з інвестиційних гарантій ( МИТІ  ) в 2005 році і Міжнародної організації праці ( МОП  ) в 2009 році. В даний час, Мальдівські о-ви є членом 63 міжнародних організацій  .

Туризм

Мальдіви — популярне туристичне місце. Наприклад, 1997 р. Мальдіви відвідали 325 тис. іноземних туристів.

У столиці — Національний музей, Ісламський центр, руїни португальської фортеці (XVI ст.), колишній палац султана (XIX ст.) і парк, велика П'ятнична мечеть (1656 р.) із чудовою різьбою по каменю, мавзолей Абдулли Барахатули Барбари — арабського проповідника, який 1153 р. навернув мальдівців до мусульманства, могила національного героя Мохаммеда Тхакуруфара Аль-Азама, що загинув у боротьбі проти португальських загарбників.

Найближче до Країни посольство Мальдівів перебуває в Лондоні, пл. Ноттінгем-Плейс, 22.

Посилання

• Обігові монети Мальдівів (російська)
• Обігові банкноти Мальдівів(російська)