Зерно
Зерно́ — загальновживана назва насінин злакових культур (Gramineae), до яких відносяться і хлібні злаки.[1] У науковій літературі цей тип насінин називається зернівкою.[1]
Зміст
Будова зернівки[ред. • ред. код]
Зернівка являє собою нерозкривний однонасінний плід рослин[2]. Зернівка складається із:
- — оболонки плоду (оплодня) розташованої на зовнішній стороні сім'я,
- — оболонки сім'я, до якої щільно прилягає оплодень,
- — сім'я. Сім'я складається із зародку (або ембріона) і ендосперма, оточеного нуцелярною епідермою і оболонкою сімені.
Практично всі зерна у злакових складаються з подібних частин, відношення між якими в зернах різних культур мало відрізняються один від одного.[1]
У зернівці насінина розвивається з верхньої зав'язі, утворена одним плодолистком[2]. Зернівки бувають голими (у пшениці, жита) і плівчастими, тобто зрослими з квітковими лусками (овес, просо, рис).
Крохмаль[ред. • ред. код]
Енергія в зернових культурах накопичується у вигляді крохмалю. Його кількість в зернах злакових культур неоднакова і найчастіше становить від 60 до 75% маси зерна.
Харчове значення. Корми для тварин[ред. • ред. код]
Різниця між харчовими продуктами для людей і кормами для тварин в більшості умовна.
Звичайно, для годівлі тварин зерно можна використовувати непереробленим (цільним), або роздробленим на декілька частин. В минулому було саме так.[1] Проте, такий корм засвоюється погано. Цільні і навіть дроблені зерна проходять через шлунково-кишковий тракт великої рогатої худоби, залишаючись практично незміненими.[1]
Способи переробки зерна на корм[ред. • ред. код]
Збір зерна[ред. • ред. код]
Для збирання зерна використовують зернозбиральні комбайни, для очищення після збирання - зерноочисні машини.
Світове виробництво зерна[ред. • ред. код]
В усьому світі у 2004 р. було зібрано понад 2 млрд т зерна.[3]
- Див.також: Найбільші виробники зернових культур
Список зернових і круп'яних злаків[ред. • ред. код]
- Пшениця
- Рис
- Жито
- Овес
- Ячмінь
- Кукурудза
- Просо
- Гліцерія
- Могар
- Пайза
- Полба
- Тритикале
- Дагуса
- Сорго
- Гречка
- Амарант
- Чумиза
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ а б в г д Хосни Р.К. Зерно зернопереработка / К.Р. Хосни; пер.с англ.под общ.ред Н.П. Черняева. - СПб: Профессия, 2006. - 336 с., ил. - (Серия: Научные основы и технологии). ISBN 5-93913-085-2 ISBN 0-913250-79-1(англ.)
- ↑ а б Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/ Відп. ред. А.М.Гродзінський.—К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992.—544с. ISBN 5-88500-055-7
- ↑ В.П. Кухар Біоресурси – потенціальна сировина для промислового органічного синтезу / Катализ и нефтехимия Сборник научных трудов. - 2007, №15.
