Бахрейн
Королівство Бахрейн |
|||||
|
|||||
Гімн: بحريننا «Наш Бахрейн» Наш Бахрейн |
|||||
Столиця | Манама 26°13′ пн. ш. 50°35′ сх. д. / 26.217° пн. ш. 50.583° сх. д. |
||||
---|---|---|---|---|---|
Найбільше місто | столиця | ||||
Офіційні мови | Арабська | ||||
Державний устрій | Конституційна монархія | ||||
- Король | Хамад ібн Іса аль-Халіфа | ||||
- Прем'єр-міністр | Халіфа ібн Султан аль-Халіфа | ||||
- Крон-принц | Сальман бен Хамад бен Іса аль-Халіфа | ||||
Незалежність | від Великобританії | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 750 км² (184-те у світі) | ||||
- Води (%) | 0 | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2005 р. | 1,234,5961 (158-ме) | ||||
- перепис р. | 2005 | ||||
- Густота | 987/км² (10-те) | ||||
ВВП (ПКС) | р., оцінка | ||||
- Повний | 14.08 мільярдів (117-те) | ||||
- На душу населення | $20,500 (35-те) | ||||
ІРЛП (2004) | ▲ 0.859 (високий) (39-те) | ||||
Валюта | Динар (BHD ) |
||||
Часовий пояс | (UTC+3) | ||||
Домен інтернету | .bh | ||||
Телефонний код | +973 |
Бахре́йн, офіційно Королі́вство Бахре́йн (араб. مملكة البحرين — Мамля́кат аль-Бахре́йн) — держава, що об'єднує групу островів в Перській затоці між Саудівською Аравією й Іраном.
Зміст
Географія[ред. • ред. код]
Територія країни 688 км². Столиця Манама знаходиться на найбільшому острові (що також називається Бахрейн). Держава міститься на 35 островах, які складаються переважно з вкритого піском вапняку і мають бідні й неродючі ґрунти, плоскі і з спекотним кліматом. Шосе з'єднує Бахрейн з Саудівською Аравією.
Історія[ред. • ред. код]
Слово «Бахрейн» є вирваним із контексту, його можна перекласти як «двох морів». Повна назва «мамлякату-ль-бахрейн» (مملكة البحرين) означає «королівство двох морів». Стародавні шумери колись вважали його райським островом, на який потрапляли тільки мудрі і сміливі для насолоди вічним життям.
З 1783 року країною править династія Аль-Халіфа, що належить до клану Бані-Утбах, що вигнав зі своєї території персів. З 1861 року, коли був підписаний договір з Британією, до проголошення незалежності в 1971 році Бахрейн фактично був британським протекторатом.
В 1971 Бахрейн став незалежною державою. Національні збори було обрано і розпущено, в 1975 абсолютну владу отримав емір.
Верховним правителем країни є король, а члени правлячої сім'ї, що належить до суннітів-мусульман, займають всі важливі політичні і військові посади. У країні зберігається давня напруженість у відносинах між мусульманами-суннітами і мусульманами-шиїтами, які складають більшість. Час від часу спалахують суспільні безлади.
У 2001 році переважна більшість жителів Бахрейна підтримали пропозиції еміра — нині короля — перетворити країну на конституційну монархію з виборним парламентом і незалежною судовою владою. В результаті в 2002 році в країні дійсно пройшли перші за майже три десятиліття вибори. За їхнім підсумком була сформована Рада депутатів (парламент), причому більше чверті з 40 місць в ньому отримала шиїти.
Крім того, в Бахрейні все більше поважається свобода слова, а незалежні спостерігачі відзначають загальне поліпшення ситуації у сфері прав людини. Проте, опозиційні групи і активісти продовжують вимагати політичних реформ, зокрема надання істотніших повноважень виборним зборам.
Бахрейн був однією з перших держав в затоці, що відкрив поклади нафти і побудував у себе завод для її переробки, і таким чином раніше своїх сусідів країна скористалася перевагами знайденого нафтового багатства. Проте Бахрейн так і не зміг досягти обсягу виробництва, порівнянного із здобиччю в Кувейті або Саудівській Аравії, і вимушений був диверсифікувати свою економіку.
Бахрейн — це архіпелаг, що складається з приблизно 30 островів. Завдяки порівняно помірному клімату, острівна держава перетворилася на важливий центр регіонального туризму.
Бахрейн є близьким союзником Америки, і саме тут базується П'ятий Флот США.
З початку 2011 року в країні відбуваються масові демонстрації. Для взяття під свій контроль ситуації уряд Бахрейну попрохав військової допомоги у Саудівської Аравії та ОАЕ.
Політичний устрій[ред. • ред. код]
Голова держави і уряду: шейх Іса бен Сулман аль Каліфа з 1961.
Політична система: абсолютизм, потім конституційна монархія (від 2001).
Економіка[ред. • ред. код]
Експорт: нафта (родовище Абу-Сафа), природний газ, алюміній, риба.
Населення[ред. • ред. код]
Населення 700 тис. осіб (2005). 2/3 населення — корінні жителі. Мови: арабська (державна), фарсі, англійська, урду.
Див. також[ред. • ред. код]
Галерея[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
|
|
|