Бруней

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

بروني دارالسلام
Negara Brunei Darussalam
Держава Бруней Даруссалам

Прапор Брунею Герб Брунею
Прапор Герб
Девіз: الدئمو المحسنون بالهدى
"Завжди на службі під Божим провідництвом"
Гімн: Allah Peliharakan Sultan

Боже бережи Султана
Розташування Брунею
Столиця Бандар-Сері-Бегаван
4°55′ пн. ш. 114°55′ сх. д. / 4.917° пн. ш. 114.917° сх. д. / 4.917; 114.917
Найбільше місто столиця
Офіційні мови Малайська (національна)
Державний устрій абсолютна, теократична монархія
 - Султани Хассанал Болкіах
Незалежність  
 - Кінець
британського протекторату

1 січня 1984 
Площа
 - Загалом 5 765 км² (170-а)
 - Води (%) 8,6
Населення
 - оцінка липень 2014[1] р. 422 675 (175-а)
 - перепис 2001 р. 332.844
 - Густота 65/км² (127-а)
ВВП (ПКС) 2013[1] р., оцінка
 - Повний $22,95 млрд (128-а)
 - На душу населення $54.800 (12-а)
ІРЛП  (2004) 0,871 (високий) (34-а)
Валюта Бруннейський рінггіт (BND)
Часовий пояс  (UTC+8)
Домен інтернету .bn
Телефонний код +6731
1Також 080 з Малайзії.
Султан Брунею Хассанал Болкія

Держа́ва Бруне́й Даруссала́м — держава в Південно-Східній Азії, розташована на півночі острова Борнео (Калімантан), що межує з Малайзією на суші, а на півночі омивається Південно-Китайським морем. Площа — 5765 км².

Долина Лімбанг поділяє Бруней на дві частини; приєднання частини Сараваку до Малайзії в 1890 році оскаржується Брунеєм.[Джерело?]

Столиця — Бандар-Сері-Бегаван.

Державний устрій[ред.ред. код]

Державний устрій — абсолютна монархія. Глава держави і уряду — султан. Він одночасно є і релігійним лідером мусульман країни. Уряд складається переважно з його близьких родичів.

Законодавча влада належить Законодавчій Раді (Меджліс), яка складається з 29 членів (призначаються султаном).

Релігійна Рада відповідає за релігійні аспекти життєдіяльності країни.

Таємна Рада займається конституційними питаннями.

Історія[ред.ред. код]

В VIII столітті на території сучасного Брунею з'явилися перші поселенці.

В XIV столітті острів Борнео потрапив під владу індонезійської імперії Меджепегіт з центром на о. Ява. Після її розпаду і прийняттям ісламу значною частиною населення цієї держави утворився незалежний султанат Темасек, який за часів своєї могутності в XVI столітті контролював не тільки острів Борнео, але і частину острова Ява, Філіппінських островів і півострову Малакка.

В 1838 р. на Борнео потрапив відомий англійський дослідник Джеймс Брук. В якості подяки за допомогу в боротьбі з місцевими піратами султан нагородив його титулом раджі Сараваку і подарував йому великі земельні володіння.

В 1846 р. британський уряд, намагаючись покінчити з піратством біля узбережжя, оголосив надзвичайний стан на о. Лабуан в бухті Бруней.

В 1890 р. в Лімбанзі (зараз Малайзія) було підписано договір про поділ острова Борнео. Північно-західна частина острова дісталась Північно-Борнейській компанії, а південно-східна — державі Дж. Брука. Від колись могутнього султанату залишилася лише малелька частинка — сучасний Бруней.

В 1905 р. Бруней став англійським протекторатом.

В 1929 р. на території Брунея знайшли нафту. Це мотивувало англійців до посилення свого впливу.

Протягом 19411945 рр. під час Другої світової війни Бруней було окуповано японськими військами. Британська цивільна адміністрація відновила свою діяльність в 1946 р.

В 1950 р. султан Хаджі Омар Алі Саіфуддін зайняв трон після смерті брата. Він був при владі 17 років. В 19501960 рр. були заклики до об'єднання з Сараваком і Малайзією, але Султан Омар вважав, що Брунею краще стати незалежним.

В 1959 р. затверджено Конституцію, відповідно до якої Бруней став суверенною державою, але міжнародні відносини, оборона і забезпечення безпеки залишилися під контролем Великобританії.

В 1963 р. після придушення повстання, організованого Народною партією Брунея, Султан Омар прийняв рішення не приєднуватися до Малайзійської федерації.

В 1968 р. короновано султана Муда Хасан Булкіаха.

31 грудня 1983 р., відповідно до договору 1979 р., султанат здобув цілковиту незалежність. На сьогодні Бруней — член ООН, АСЕАН і Британської Співдружності націй.

Населення[ред.ред. код]

Міське населення — 58%. Щільність населення — 62,1 чол./км2. Заселений Бруней досить нерівномірно: 1/3 населення проживає в столиці, інша значна частина сконцентрована в районах нафтових промислів.

Етнічний склад[ред.ред. код]

Етнічний склад досить неоднорідний: понад половина населення — малайці (65%), близькі до них етнічні групи — келаяни, ібани, меланау, дусуни, мурути, даяки і ін.— 8%, проживають також китайці (20%), європейці, індійці та ін.

Мови[ред.ред. код]

Офіційні мови — малайська і англійська.

Релігії[ред.ред. код]

Офіційна релігія — іслам (2/3 населення), 10% — християни (переважно протестанти). У Брунеї є також послідовники махаяна-будизму.

Географія, природа[ред.ред. код]

Бруней розташований за 443 км на північ від екватора. Країна складається з двох окремих областей, розділених приблизно 30-кілометровою територією Малайзії. В західній частині Брунею розташована гориста місцевість, яка підноситься до 3 км над рівнем моря. В східній частині можна побачити порослі джунглями гори (г. Букіт-Паґон, 1850 м). Приблизно 85% усієї площі країни вкрито тропічними лісами з цінними породами дерев. Головні річки — Белайт, Тутонг, Пандаруан и Тембуронг — впадають у Південно-Китайське море.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Брунею екваторіальний. Середня температура — 28—30°С, вологість повітря 82%. У період мусонів (листопад-грудень) клімат трохи прохолодніший, але вологіший. Періодично, приблизно раз на 10 років, настають посухи, які тривають протягом декількох місяців.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Адміністративний поділ Брунею

Бруней складається з чотирьох округів (district), які називаються дера:

  1. західний округ — Белайт (Belait)
  2. столичний округ — Бруней-Муара (Brunei-Muara)
  3. східний округ — Тембуронґ (Temburong)
  4. західний округ — Тутонґ (Tutong)

Округ Тембуронг відділений територією Малайзії від інших округів. Округи розділені на дрібніші райони, які називаються мукім.

Природа[ред.ред. код]

Територія переважно рівнинна. Середня температура повітря протягом усього року близько 26 °C. Понад 75% території вкривають вологі тропічні ліси, на узбережжі — мангрові ліси.

Економіка[ред.ред. код]

Основу економіки Брунею складає видобування нафти (понад 10 млн т на рік) і природного газу (понад 12 млрд м³), експорт яких забезпечує близько 99% валютних над­ходжень (60% ВВП). Завдяки багатим запасам нафти і газу Бруней посідає одне з перших місць в Південно-Східній Азії за рівнем життя. ВВП на душу населення — 51600 доларів (2010). Сільське господарство недостатньо розвинене, 80% продуктів харчування імпортуються. Уряд вживає постійних заходів з диверсифікації економіки, стимулювання розвитку банківських і інших фінансових інструментів та залучення туристів у країну.

Довжина автошляхів — 1,4 тис. км. Є аеропорт.

Експорт — скраплений природний газ (найбільший експортер у світі) і нафта. Запаси і того, й іншого можуть дуже швидко виснажитися (прогноз було складено до 2000 року).

Українсько-брунейські відносини[ред.ред. код]

3 жовтня 1997 року султанат Бруней Даруссалам визнав незалежність України.

Його Величність Султана Хаджі Хассанала Болкіяха — Султана Брунею Даруссаламу нагороджено державними нагородами України:

Її Величність Раджу Істері — королеву Брунею та першу дружину Султана Хаджі Хассанала Болкіяха нагороджено орденом княгині Ольги (7 березня 2004)[4]. Також у 2011 р. орденами князя Ярослава Мудрого та «За заслуги» нагороджений ряд міністрів Брунею[5].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]