Шрі-Ланка
 |
Ця стаття містить індійський текст. Без правильної підтримки індійського написання, ви можете бачити знаки питання чи прямокутники, голосні можуть неправильно розміщуватись, кон’юнкти можуть бути відсутні. |
|
Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка |
|||||
|
|||||
| Гімн: Матір, Шрі-Ланка англ. Sri Lanka Matha |
|||||
.svg) |
|||||
| Столиця | Котте 6°54′ пн. ш. 79°54′ сх. д. / 6.900° пн. ш. 79.900° сх. д. |
||||
|---|---|---|---|---|---|
| Найбільше місто | Коломбо | ||||
| Офіційні мови | сингальська, тамільська | ||||
| Державний устрій | Демократична Соціалістична Республіка | ||||
| - Президент | Махінда Раджапакса синг. මහින්ද රාජපක්ෂ |
||||
| - Прем'єр-міністр | Д.М.Джаяратне синг. දි.මු.ජයරත්න |
||||
| Незалежність | від Британської імперії | ||||
| - самокерований домініон | 4.02.1948 | ||||
| - республіка | 22.05.1972 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 65 610 км² (122-е) | ||||
| - Води (%) | 4,4 | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2009 р. | 20 238 000 (53-е) | ||||
| - перепис Липень 2008 р. | 21 324 791 | ||||
| - Густота | 308,4/км² (35-е) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2009 р., оцінка | ||||
| - Повний | $96,527 мільярдів (67) | ||||
| - На душу населення | $4,768 (120) | ||||
| ІРЛП (2007) |  0.759 (ріст) (120-е) |
||||
| Валюта | Рупія Шрі-Ланки (LKR) |
||||
| Часовий пояс | (UTC+5:30) | ||||
| Коди ISO 3166 | LKA | ||||
| Домен інтернету | .lk | ||||
| Телефонний код | +94 | ||||
Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка (синг. ශ්රී ලංකා, там. இலங்கை, до 1972 року Цейло́н) — країна і острів в північній частині Індійського океану за 31 км від південно-східного узбережжя Індії; площа 65 610 км². Політична система — ліберальна демократична республіка.
Зміст
Етимологія[ред. • ред. код]
Усього відомо близько 80 назв острову. У колоніальну епоху він називався Цейлон. За часів Олександра Македонського грецькі географи назвали острів Тапробана (під цим ім'ям він фігурував і в Середні віки); перси назвали острів Серендіп, стародавня санскритська назва була Сингхал, (англ. Singhala) — «острів левів», таміли називали острів Ланка, (англ. Lanka) — «благословенний». Приставка «шрі» висловлює глибоку повагу. У 1972 острів отримав сучасну назву.
Географія[ред. • ред. код]
Шрі-Ланка розташована на південь від півострова Індостан. Відокремлена від материка мілководними Полкською протокою і Манарською затокою, між якими є пасмо островів під назвою Адамів міст. Загальна площа країни становить 64 652 км². Максимальна довжина в меридіональному напрямку - 430 км, ширина — 225 км.
Рельєф[ред. • ред. код]
Рівнина на півночі і по узбережжю, гори на півдні й у центральній частині. У рельєфі острова виражена серія різновисотних ступенів — від прибережних низовин до Центрального гірського масиву, розташованого на півдні центральної частини острова. Територія, піднята вище 1500 м над поверхнею моря, розсічена розламами. Один з них у цілому складається з розрізнених ланок і має меридіональну орієнтацію; інший має дугоподібну форму і широтне розташування. В цілому вони схожі на якір, стрижень якого витягнутий з півночі на південь. Найвищі точки гора Підуруталагала (2524 м), пік Адама — 2243 м.
Територію Шрі-Ланки складають переважно стародавні кристалічні породи, стійкі до ерозійних процесів. Тут розрізняють сильно метаморфізовані й інтрузивні гірські породи. У будові півострова Джафна, що на крайній півночі країни, і прибережних низовин на північному заході аж до Путталама беруть участь осадові породи. Поверхня півострова Джафна, що, по суті, являє собою піднятий риф, складена кораловими вапняками.
У Шрі-Ланці місцями розвинуті четвертинні алювіальні відкладення, головним чином на прибережних низовинах, і особливо в районі лагун східного узбережжя й у дельті ріки Махавелі.
Водойми[ред. • ред. код]
Ріки Шрі-Ланки в основному короткі, вони починаються в Центральному масиві й у верхів'ях мають швидкий плин. Келані та Махаоя течуть у напрямку західного берега, Валаве та Налвала — на південь, Гал і Ян — на схід. Найдовша ріка — Махавелі — починається на південному заході Центрального масиву і сягає узбережжя південніше Трінкомалі на північному сході країни.
Клімат[ред. • ред. код]
Шрі-Ланка розташована лише на кілька градусів широти північніше екватора. Тому середні місячні температури повітря на низовинах високі і мало розрізняються протягом року. Узимку вони трохи нижчі: наприклад, у Коломбо середня температура найхолоднішого місяця — грудня, 25 °C, а найспекотнішого місяця — травня, 28 °C. Добові амплітуди температур невеликі і рідко перевищують 11 °C. Однак у горах, в одному з найбільш висотних міст країни Нувара-Елія (1881 м), середня температура повітря в січні 14 °C, а в травні 17 °C.
Клімат Шрі-Ланки формується не тільки під впливом близькості розташування до екватора, але й у результаті сусідства з півостровом Індостан. Наразі спостерігаються сезонна зміна вітрів і контрастність режиму атмосферних опадів, що дозволяє говорити про специфічний варіант індійського мусону. Як і на інших гористих островах у мусонних областях, у Шрі-Ланці яскраво виражена географічна строкатість внутрішньорічних опадів. Так, південно-західний мусон, що дує з кінця травня до початку жовтня, поєднується зі зливами на південному заході країни, особливо на навітряних схилах Центрального масиву. Він же визначає суху погоду на північних і східних низовинах. Приблизно з листопада по січень Шрі-Ланка зазнає впливу від північно-східного мусону, що викликає випадання дощів на всьому острові. У міжмусонний період, коли атмосферний тиск відносно стійкий, місцеві конвективні потоки повітря і денні бризи з моря приносять спорадичні опади.
Ця сезонна ритмічність у поєднанні з впливом орографічного фактора визначає наявність різких районних розходжень у кліматі Шрі-Ланки. Так, південно-західні низовини, що лежать між горами і морем, входять у вологу зону, де опади притаманні обом мусонним періодам, а між ними дощі випадають досить рідко. Тому постійно тримається висока вологість повітря, тільки лютий у більшості місцевостей відносно сухий.
На схилах західної частини Центрального масиву в межах вологої зони температури знижуються з висотою, а річна сума опадів у деяких пунктах перевищує 5100 м.
Низовинам сухої зони, розташованим на півночі і сході острова, включаючи півострів Джафна, властивий очевидний, але не чітко виражений максимум опадів у період з жовтня по січень, коли виявляється вплив північно-східного мусону. З червня по вересень триває посушливий сезон. У міжмусонний час реєструються рідкі опади. У цілому в сухій зоні опади менш рясні, аніж у вологій, і в середньому за рік їхня кількість не перевищує 1900 мм на північно-західному узбережжі і 1300 мм на південно-східному. Проте сама величина цього показника в сухій зоні не дає підстав відносити її до аридних територій, і сухість клімату відчувається лише влітку. У східних горах і міжгірській улоговині Ува, що також відносяться до сухої зони, сезонний хід опадів приблизно такий же, як і на низовинах, але менш різко виражений. Тому зливи там сягають такої інтенсивності, яка рідко відзначається на низовинах цієї зони.
Адміністративно-територіальний поділ[ред. • ред. код]
Країна поділяється на 9 провінцій: Західну (Коломбо), Південну (Ґалле), Сабарагамува (Ратнапура), Ува (Бадулла), Центральну (Канді), Північно-західну (Курунегала), Північно-Центральну (Анурадхапура), Східну (Трінкомалі) і Північну (Джафна), які, у свою чергу, підрозділяються на 23 райони.
Найбільше місто і головний порт - Коломбо (649 000 мешканців). Тут розташовані резиденція уряду і основні економічні й культурні заклади. Офіційною столицею вважається передмістя Коломбо — Шрі-Джаяварденепура-Котте (місце перебування парламенту).
Інші великі міста: Дехівала-Маунт-Лавінія (196 тис. мешканців), Джафна (129 тис.), Шрі-Джаяварданапура (109 тис.), Канді (104 тис.), Ґалле (84 тис.).
Історія[ред. • ред. код]
Найдавніші мешканці острова - предки веддів - належали до змішаної австралоїдно-негроїдної раси.
Сингали прибули на острів близько VI ст. до н. е. з північної Індії. У III ст. до н. е. на острів проникає буддизм.
У III-XIII ст. н. е. на острові існували великі сингальські королівства зі столицями спочатку в Анурадхапурі, потім в Полоннаруві. До цього періоду відносяться також фрески скелі Сігірія (Левиної скелі) в центральній частині острова.
Після падіння полоннарувської династії сингальських монархів столиця кілька разів переносилася, і до моменту приходу португальців на острів в XVI ст. вона перебувала в Котте. У 1506 році португальський мореплавець Лоуренсу ді Алмейда відкрив острів Цейлон, і протягом XVI ст. португальці окупували узбережжя острова.
У XVII столітті португальців змінили голландці. Однак і в період голландського панування внутрішні райони зберігали незалежність. З 1795 р почалася експансія англійців, видавлююча з Цейлону голландців; в 1796 р голландські володіння були повністю завойовані англійцями. В 1802 році Британський Цейлон був оголошений колонією Британської імперії. Останнє сингальське королівство, зі столицею в Канді, було ліквідовано англійцями в 1815 році; вся територія острова стала колонією Британської імперії.
В 1948 році країна отримала незалежність під назвою Домініон Цейлон (залишаючись домініоном Великобританії).
В 1971 році зазнало невдачі молодіжне повстання під керівництвом Народного фронту визволення, організованого Роханом Віджевірою.
В 1972 році країна була перейменована в Шрі-Ланку і перестала бути домініоном, залишившись членом Співдружності націй.
У грудні 2004 року країна сильно постраждала від цунамі, викликаного землетрусом біля берегів Суматри. Загинуло більше 38 тис. чол., 6 тис. Пропали безвісти, сотні тисяч позбулися даху. Шрі-Ланці була надана суттєва фінансова допомога.
З 1983 року на Шрі-Ланці йшла громадянська війна між урядом і партизанської організацією «Тигри визволення Таміл-Іламу». Після безлічі невдач і декількох перемир'їв урядові сили зуміли здобути перемогу над «тиграми». 18 травня 2009 року 50-тисячне угруповання урядових військ Шрі-Ланки закінчило останню операцію в громадянській війні. На півночі країни, на півострові Джафна, після взяття Муллаїттіву були оточені і ліквідовані основні сили тамільських сепаратистів. Упродовж тижня тривали ще окремі бойові зіткнення з розрізненими загонами сепаратистів, що ховалися в джунглях, але урядові сили встановили міцний контроль над останнім осередком опору. В ході операції був убитий беззмінний лідер сепаратистів Велупіллаї Прабхакаран [1]. Міжнародна група з прав людини у своїй доповіді відзначила наявність в період з 2006 по 2012 роки 75 відомих їй випадків насильства над жінками і чоловіками, які були затримані у зв'язку з їх можливою причетністю до «тигрів» [2]. У квітні 2013 близько 3 тисяч акторів тамільського кінематографа Індії влаштували одноденне голодування на підтримку тамільської меншини Шрі-Ланки: вони хотіли добитися покарання осіб, які вчинили військові злочини в кінці громадянської війни, і проведення референдуму в Шрі-Ланці по Таміл-Іламу [3].
Населення[ред. • ред. код]
19 742 439 (2003) (сингали 74 %, таміли 17 %, мури 7 %); За даними Організації Об'єднаних Націй, у 2025 році чисельність населення Шрі-Ланки становитиме 23 547 тисяч осіб, а до 2050 року — 25 923 тисяч осіб. Станом на 2003 рік на 1000 ланкійців доводилося 16,12 новонароджених, а померлих — 6,46. 135 з кожних 100 тисяч ланкійців емігрували з країни. 2003 року річний приріст населення Шрі-Ланки склав 0,83 відсотки. 22 % населення мешкає у містах і 78 % у сільській місцевості.
В етнічному плані більшість мешканців країни — сингали (75 %), а також ланкійські таміли (16 %), араби, малайці, бюргери (нащадки змішаних шлюбів ланкійців з вихідцями з Європи), ведди (найдавніша, корінна етнічна група острову) та інші. Спостерігається інтенсивний відтік тамільського населення до Індії та інших країн Південної Азії. Мови: сингальська, тамільська, англійська.
За релігійною ознакою населення Шрі-Ланки поділяється: 69 % буддистів, 15 % індуїстів (тамілів), 8 % мусульман, 8 % християн. Конституція гарантує свободу віросповідання, але панівну роль відводить буддизму, як такому, що «займає першочергове місце».
Економіка[ред. • ред. код]
У світовій економіці Шрі-Ланка традиційно асоціювалася з виробництвом чаю, натурального каучуку, кориці; видобутком коштовних каменів (Ратнапура). В наш час[Коли?] країна займає лише 4-е місце у світі по виробництву чаю, поступаючись Індії, КНР і Туреччині.
Сьогодні сільське господарство дає лише 20 % експорту (93 % у 1972 р.), головна галузь промисловості — текстильна (63 % експорту). Проте по Шрі-Ланці сильно ударила відміна розвиненими країнами в січні 2005 р. квот на імпорт одягу, що діяли (в рамках СОТ) понад 30 років, яка привела до заміщення ланкийської продукції дешевшою китайською. Головний економічний центр країни і найбільший порт — Коломбо. Зростання ВВП близько 5 % у рік. Шрі-ланка займає 1-е місце в Південній Азії за об'ємом ВВП на душу населення ($3700 в 2004 р.).
Експорт: чай, гума, кокоси, графіт, сапфіри, рубіни, інші дорогоцінні камені.
Шрі-Ланка (о. Цейлон) дала світу значну кількість вартісних рубінів і майже половину синіх сапфірів, де розробка родовищ корунду триває близько двох тисячоліть.
Туризм[ред. • ред. код]
Дедалі більшу роль в економіці країни відіграє туризм (9 % ВВП в 2004 р.) — популярними є приморські курортні міста (Моратува, Галле), історичні визначні пам'ятки Канді, Анурадхапура, Полонарува, Сігірія, гірський курорт Нувара-Елія.
Канді — стародавня столиця Цейлону, саме тут зберігається одна з найшанованіших буддійських святинь — Зуб Будди. Дамбулла — знаменита своїм найбільшим храмом, побудованим ще в I ст. до н. е. усередині печери і прикрашеним безліччю ніш з картинами з буддійського епосу. Анурадхапура — священне місто і ланкійська столиця буддизму. Тут росте найзнаменитіше і найстаріше на Шрі-Ланці дерево Бо, під яким, за переказами в Будди відбулося осяяння.
Жителі Шрі-Ланки відомі всьому світу як «усміхнені люди», вони славляться своєю гостинністю і привітністю. Подорожуючи, ви неодмінно почуєте ланкійське «Аубован» (Ayubowan) — ви можете залишитися надовго.
У 1996 р. команда Шрі-Ланки виграла чемпіонат світу з крикету, відтоді це найпопулярніший спорт у країні.
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Гліб Таргонський «Шрі-Ланка: Місце, де був рай»
- ↑ Dean Nelson.Sri Lankan military «raping Tamil Tigers». // The Telegraph. New Delhi. 26 Feb 2013.
- ↑ Dean Nelson.Stars of «Kollywood», India`s Tamil film industry, strike over Sri Lanka war abuses. // The Telegraph. New Delhi. 02 Apr 2013.
Посилання[ред. • ред. код]
|
|||||||||||
|
|
|||||
|
|||||||||||
