Ячмінь
Ячмінь | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ячмінне поле
|
||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||
близько 30
|
||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||
|
Ячмі́нь (Hordeum) — рід рослин родини злакових.
Зміст
Ботанічна характеристика[ред. • ред. код]
Одно- та багаторічні трав'янисті рослини з солом'яним стеблом 50 — 110 см завдовжки. Плід — зернівка (плівчаста або гола).
Широко поширене вирощування ячміню звичайного (Hordeum vulgare), інші види вирощуються рідко або ростуть в дикому вигляді.
Види[ред. • ред. код]
Рід ячменю (Hordeum L.) об'єднує близько 30 видів (за різними даними 18 — 50) серед яких лише один культурний вид — ячмінь посівний (Hordeum sativum Jessen.) (2n-14), усі інші — багаторічні та однорічні форми дикорослого ячменю з набором хромосом 2n-14, 28, 48. Поширені в Европі, Азії, Америці, Північній Африці. В Україні 7 видів, з них у культурі 2 види. Існують та вирощуються озимі та ярі форми ячменю.
Хімічний склад[ред. • ред. код]
Вміст крохмалю в зернах 75%[1], білків — майже 10%. Ячмінь містить 8 незамінних амінокислот[2][3].
Історія[ред. • ред. код]
Ячмінь належить до найдавніших культурних рослин. Як і пшениця, він був окультурений в епоху неолітичної революції на Близькому Сході не менше 10 тис. років тому.[4]. Дикий ячмінь (Hordeum vulgare) виростає на широкому просторі від острова Крит і Північної Африки на заході до Тибетських гір на сході[5]. В Палестині його вживали в їжу не пізніше, ніж 17 тис. років тому. Найдавніші зразки культурного ячменю знайдені в Сирії і відносяться до однієї з найдавніших неолітичних культур докерамічного періоду. Він знайдений також в найдревніших єгипетських гробницях і в залишках озерних пальових будівель (тобто, в кам'яному та бронзовому періодах)
В Європу ячмінь поширився з Малої Азії у IV–III тисячоліттях до н. е. У той же період, а можливо і раніше, ячмінь почали вирощувати на території сучасної України. У країнах Америки ячмінь порівняно нова культура, яку завезли переселенці з Європи у XVI–XVIII століттях.
Озимий ячмінь молодша культура, ніж ярий ячмінь орієнтовно на 2000 років. Нині у багатьох країнах відмічається перехід до вирощування озимого ячменю. Практично повністю на осінню сівбу перейшли Румунія та Болгарія, більше половини площ у Німеччині та Франції, багато озимого ячменю сіють в Угорщині та Польщі. Взагалі, у світовому рослинництві на озимий ячмінь припадає близько 10%.
Виробництво[ред. • ред. код]
Ранг | Країна | Кількість (в тонах) |
Ранг | Країна | Кількість (в тонах) |
---|---|---|---|---|---|
1 | Росія | 17.880.760 | 13 | Данія | 3.421.000 |
2 | Франція | 12.879.600 | 14 | КНР | 3.400.000* |
3 | Німеччина | 12.288.100 | 15 | Казахстан | 2.519.000 |
4 | Україна | 11.833.100 | 16 | Алжир | 2.203.359 |
5 | Канада | 9.517.200 | 17 | Фінляндія | 2.171.000 |
6 | Австралія | 8.098.000 | 18 | Білорусь | 2.123.424 |
7 | Іспанія | 7.399.700 | 19 | Чехія | 2.003.032 |
8 | Туреччина | 7.300.000 | 20 | Індія | 1.690.000 |
9 | Велика Британія | 6.969.000 | … | ||
10 | США | 4.949.370 | 31 | Австрія | 835.107 |
11 | Польща | 3.983.900 | 53 | Швейцарія | 198.091 |
12 | Іран | 3.446.227 | Всього у світі | 152.125.329 |
(* Оцінка FAO)
Застосування[ред. • ред. код]
Ячмінь використовують як корм для тварин, для виготовлення круп, борошна, а також як сировину для пивоварної промисловості.
Харчування[ред. • ред. код]
З ячменю виробляють перлову (очишене від висівок) й ячневу (подрібнене зерно без висівок) крупи з яких варять відповідні перлову й ячневу каші.
Згідно з нещодавніми дослідженнями, вживання цілих зерен ячменю може регулювати рівень цукру в крові (наприклад, обмежити підвищення вмісту глюкози в крові у відповідь на вживання їжі) протягом 10 годин після споживання.[7] Ефект пояснюють специфікою ферментації нестравних вуглеводів.
Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2012) |
Ячмінне борошно, у тому числі борошно грубого помелу, легше, ніж пшеничне, але має темніший колір і використовується в Шотландії для приготування каші подібної до вівсяної.[8] Каша з ячмінного борошна відома в арабському світі як «Sawiq».[9]
Алкогольні напої[ред. • ред. код]
Більша частина решти виробництва використовується у пивоварінні, для якого ячмінь є найкращим зерном[10]. Це ключовий компонент у виробництві пива і віскі. Дворядний ячмінь традиційно використовується в німецькому та англійському пиві. У США для виробництва пива традиційно використовувався шестирядний ячмінь, але в даний час широко вживаються обидва сорти.[11] В Ірландії та Шотландії основним компонентом віскі є ячмінь (дистиляція із зеленого пива[10]), в той час як інші країни використовують більш різноманітні джерела алкоголю, нп., кукурудзу, жито і пшениц. в США. У США, тип зерна може бути ідентифікований за етикеткою віскі, якщо цей тип зерна становить не менше 51% компонентів.
У 18 столітті поширеним алкогольним напоєм було ячмінне вино. Воно виготовлялося кип'ятінням ячменю у воді, потім змішуванням відвару з білим вином та іншими інгредієнтами, такими як огіркова трава, лимон і цукор. У 19 столітті різні вина з ячменю виготовлялися за рецептами давньогрецького походження.[12]
Безалкогольні напої[ред. • ред. код]
Безалкогольні напої, такі як ячмінна вода[12] і ячмінний чай (mugicha)[13] виготовляються кип'ятінням ячменю у воді. З ячменю також часто виготовляють сурогати кави (ячмінна кава). Цей напій може бути підготовлений з використанням кавоварки, чи звичайним запарюванням. В Італії широко використовувавався під час фашистського періоду через блокаду і проблеми з імпортом кави. Пізніше він продавався як сурогат кави для дітей. В даний час ячмінна кава переживає відродження як альтернатива кави для людей, котрим, за станом здоров'я, кофеїн вживати не рекомендується.[14]
Корм[ред. • ред. код]
Ячмінь є важливим кормовим зерном у багатьох районах світу, які не підходять для виробництва кукурудзи за кліматом, особливо у північних країнах, наприклад, у північній та східній Європі. Ячмінь є основним кормовим зерном в Канаді, Європі та на півночі США.[15] Половина урожаю ячменю у Сполучених Штатах використовується як корм для телят[16].
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Artikel Starch und Starch, Composition. In: Hans Zoebelein (Hrsg.): Dictionary of Renewable Ressources. 2. Auflage, Wiley-VCH, Weinheim und New York 1996; Seiten 265–266, 267. ISBN 3-527-30114-3.
- ↑ Womens-health-symmetry.com
- ↑ Essentialfood.co.uk
- ↑ -Saltini Antonio, I semi della civiltà. Grano, riso e mais nella storia delle società umane,, prefazione di Luigi Bernabò Brea Avenue Media, Bologna 1996
- ↑ Zohary, Daniel; Maria Hopf (2000). Domestication of Plants in the Old World: The Origin and Spread of Cultivated Plants in West Asia, Europe, and the Nile Valley (вид. 3rd edition). Oxford University Press. с. 59–69. ISBN 0198503571.
- ↑ Статистика FAO 2009, 4 липня 2011
- ↑ Nilsson, A.; et al. (2006). Effects of GI and content of indigestible carbohydrates of cereal-based evening meals on glucose tolerance at a subsequent standardised breakfast. European Journal of Clinical Nutrition 60 (9). с. 1092–1099. doi:10.1038/sj.ejcn.1602423. PMID 16523203. (наведено за англійською вікіпедією)
- ↑ Simon, André (1963) Guide to Good Food and Wines: A Concise Encyclopedia of Gastronomy Complete and Unabridged p. 150 Collins, London
- ↑ Tabari, W. Montgomery Watt, M. V. McDonald (1987). The History of Al-Tabari: The Foundation of the Community: Muhammad at Al-Madina, A. D. 622-626/ijrah-4 A. H.. SUNY Press. ISBN 0887063446, 9780887063442 Перевірте значення
|isbn=
(довідка). - ↑ а б McGee, Harold (1986). On Food and Cooking: The Science and Lore of the Kitchen. Unwin. ISBN 0-04-440277-5.
- ↑ Ogle, Maureen (2006). Ambitious brew : the story of American beer. Orlando: Harcourt. с. 70–72. ISBN 0151010129.
- ↑ а б Ayto, John (1990). The glutton's glossary : a dictionary of food and drink terms. London: Routledge. с. 16–17. ISBN 0415026474.
- ↑ Clarke, ed by R J (1988). Coffee. London: Elsevier Applied Science. с. 84. ISBN 1851661034.
- ↑ Ячмінь оздоровить з ніг до голови // Медична газета України, № 3(778) Здоров'я і довголіття
- ↑ AG.ndsu.edu
- ↑ Barley. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2008-02-02.
Література[ред. • ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : в 11 т. / Наукове Товариство ім. Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк ; Львів : Молоде життя, 1954–2003.
Посилання[ред. • ред. код]
- Ярий ячмінь в Електронній енциклопедії сільського господарства.
- Озимий ячмінь в Електронній енциклопедії сільського господарства.
- Аграрний сектор України. «Ячмінь. Ботанічна характеристика ячменю»
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |