Варшава
Варшава Warszawa |
||||
---|---|---|---|---|
|
||||
Основні дані | ||||
52°13′ пн. ш. 21°02′ сх. д. / 52.217° пн. ш. 21.033° сх. д. |
||||
Країна | Польща | |||
Регіон | Мазовецьке воєводство | |||
Засноване | 13 століття | |||
Населення | 1 724 404 | |||
Агломерація | 3 370 000 | |||
Площа міста | 517,24 км² | |||
Густота населення | 3 334 осіб/км² | |||
Поштові індекси | від 00-xxx до 05-xxx | |||
Телефонний код | 48 22 | |||
Висота над рівнем моря | 78-115 м | |||
Поділ міста | 18 районів | |||
Міська влада | ||||
Веб-сторінка | um.warszawa.pl | |||
Мер міста | Ганна Гронкевич-Вальц | |||
Варшава у Вікісховищі |
Варшава | |
---|---|
Historic Centre of Warsaw * | |
* Назва в офіційному англомовному списку | |
|
|
Світова спадщина | |
Варшава | |
52°13′ пн. ш. 21°02′ сх. д. / 52.217° пн. ш. 21.033° сх. д. | |
Країна | |
Критерії | ii, vi |
Об'єкт № | 30 |
Історія реєстрації | |
Зареєстровано: | 1980 (4 сесія) |
|
|
Варшава у Вікісховищі |
Варша́ва (пол. Warszawa) — столиця Польщі з 1596 року, порт на річці Вісла, адміністративний центр Мазовецького воєводства. Місто є місцем розташування центральних органів влади Республіки Польща, іноземних місій, штаб-квартир значної кількості підприємств та громадських об'єднань, що працюють в Польщі.
Варшава з населенням 1 726 581 (2014)[1] жителів є найбільшим містом Польщі й утворює другу найбільшу агломерацію в країні (після Катовіцької).
Розвинені машинобудування (автобудування, електротехнічне та ін.), металообробка і металургія, хімічна, парфумерна, поліграфічна, легка промисловість. Університет (1818). Національний музей (з музеєм До. Дуніковського), археологічний музей. «Театр Велькі», «Театр Польскі», «Театр народови» та ін. У місті щороку проходить міжнародний музичний фестиваль «Варшавська осінь» (з 1956).
Перші поселення на території сучасної Варшави відносять до X століття. На початку XV-XVI століть столиця Мазовецького князівства, в XVI — початку XIX століть — всієї Польщі, в 1807-13 роках — Варшавського князівства, з 1815 р. — Королівства Польського (у складі Російської імперії). Після сильних руйнацій під час 2-ої світової війни відновлені: Старе місто, королівський замок XVI-XVII століть, багато костелів, палаци і парки; ансамбль Маршалковської вулиці (1960-ті рр.). Історичний центр Варшави належить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Зміст
Етимологія[ред. • ред. код]
За давнім польським правописом — Warszewa або Warszowa, означає «належить Warsz». Народна етимологія описує походження назви міста від імені рибака Wars і його дружині Sawa .[2] Фактично, Warsz був дворянином у 12-му/13-му сторіччях, який володів селом, розміщеним по сусідству з сучасним Маріенштатом.[3]
Офіційне міське ім'я повністю — Столичне Місто Варшава (пол. Miasto Stołeczne Warszawa). За латиною Варшава пишеться як Varsovia. Уродженець, або мешканець Варшави є Varsovian (Варшав'янин).
Географія[ред. • ред. код]
Розташування[ред. • ред. код]
Варшава лежить на березі Вісли, на Мазовській низовині. Середня висота території міста — 100 метрів над рівнем моря, хоча є деякі пагорби (здебільшого штучні), розміщені в межах міста.
Клімат[ред. • ред. код]
Клімат Варшави є вологий континентальний. Середня температура −2 °C у січні і 18 °C у липні. Температура, може досягати 30 °C влітку. Щорічні середні кількості опадів 680 мм, найбільш дощовий місяць — липень.
Клімат Варшава | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 12,5 | 15,9 | 23,3 | 29,1 | 32,7 | 34,8 | 36,0 | 36,4 | 33,0 | 26,1 | 19,3 | 16,1 | 36,4 |
Середній максимум, °C | 0,1 | 0,9 | 4,7 | 12,2 | 19,4 | 21,7 | 23,8 | 23,0 | 18,3 | 12,9 | 5,0 | 2,1 | 12,0 |
Середня температура, °C | −3 | −2,3 | 1,7 | 8,2 | 14,0 | 17,6 | 19,3 | 18,3 | 14,0 | 8,2 | 2,9 | −0,5 | 8,2 |
Середній мінімум, °C | −6,1 | −5,5 | −1,3 | 4,2 | 8,6 | 13,5 | 14,8 | 13,6 | 9,7 | 3,5 | 0,8 | −3,1 | 4,4 |
Абсолютний мінімум, °C | −30,7 | −30,4 | −23,5 | −10,1 | −3,6 | 0,3 | 4,2 | 2,0 | −4,7 | −9 | −18,2 | −27,4 | −30,7 |
Норма опадів, мм | 21 | 25 | 24 | 33 | 44 | 62 | 73 | 63 | 42 | 37 | 38 | 33 | 495 |
Райони[ред. • ред. код]
Варшава є повітом і ділиться на 18 районів (dzielnica). (map).
Населення Густота Площа
Мокотув 220 107 6214 35,42 Прага Південь 178 598 7980 22,38 Урсинув 146 582 3347 43,79 Воля 137 335 7131 19,26 Беляни 132 485 4097 32,34 Таргувек 123 302 5091 24,22 Середмістя 121 844 7826 15,57 Бемово 116 325 4662 24,95 Бялолеунка 98 400 1347 73,04 Охота 84 838 8728 9,72 Вавер 70 460 884 79,70 Прага Північ 69 079 6049 11,42 Урсус 54 219 5793 9,36 Жолібож 48 306 5703 8,47 Влохи 38 132 1332 28,63 Вілянув 24 901 678 36,73 Рембрантув 23 361 1210 19,30 Весола 23 050 1005 22,94
Історія[ред. • ред. код]
Перші укріплені поселення на місці сьогоднішньої Варшави були Бродно (9-те/10-те сторіччя) і Уяздув (12-те/13-те сторіччя). Після Уяздова була руїна, нове подібне поселення засновується на місці маленького рибальського села за назвою Варшава. На початку 14-го сторіччя цей край переходить до князів Мазовецьких. З 1413 — столиця Мазовії. У 1526 припинила існування місцева княжа гілка, князівство було знов включене до Польщі. У 1529 Варшава вперше стає місцем Сейму, постійно — з 1569. У 1573 Варшава надає своє ім'я Варшавській Конфедерації (1573), формально встановивши релігійну свободу в Польсько-Литовській Державі.
Завдяки його центральному розташуванню між столицями Речі Посполитої — Краковом і Вільнюсом, Варшава стала столицею держави і в той же час у 1596, король Сигізмунд ІІІ Ваза перемістив суд з Кракова. Варшава була столицею Речі Посполитої до 1795, коли королівство Пруссія її анексувало, і зробила столицею провінції Південна Пруссія. Звільнена наполеонівською армією в 1807, Варшава була зроблена столицею новоствореного Варшавського герцогства. Беручи до уваги рішення Віденського конгресу у 1815, Варшава стала столицею Царства Польського, конституційною монархією під протекторатом Російської імперії. Варшавський Королівський Університет був заснований у 1816 році.
Після повторного порушення Польської конституції Росією, у 1830 вибухнуло Польське повстання. Проте, Польсько-російська війна була закінчена в 1831 придушенням повстання й автономія Царства Польського була урізана. 27 лютого 1861 варшавський натовп, що протестував проти російської влади у Польщі, був розігнаний російськими солдатами. П'ять чоловік було вбито. Підпільний Польський Національний Уряд проіснував у Варшаві протягом повстання у 1863-4.
Варшава процвітала наприкінці дев'ятнадцятого сторіччя під головуванням російського генерала Сократа Старинкевича (1875–1892), призначеного царем Олександром III. Старинкевич проводить перший у Варшаві водопровід і систему стічних вод, запроектовані і побудовані англійським інженером Вільямом Ліндлеєм і його сином, Вільям ом Гірлін Ліндлеєм, а також були проведенні розширення і модернізація трамваю, вуличного освітлення і газового заводу.
Варшава стала столицею незалежної Польщі в 1918. В ході Польсько-радянської війни у 1920, під час Варшавської битви, на східних околицях міста, столиця була успішно захищена, а Червона Армія зазнала поразки.
Протягом Другої Світової війни центральна Польща, зокрема Варшава, були під владою Генеральної губернії, нацистської колоніальної адміністрації. Всі заклади вищої освіти були закриті і все єврейське населення Варшави — декілька сотень тисяч, приблизно 30% населення міста — відпроваджене у Варшавське Гетто. 19 квітня 1943 надійшов наказ знищити гетто (це була частина Гітлерівського «завершального рішення»). Євреї почали повстання, яке тривало майже місяць. Коли боротьба закінчилася, майже всіх уцілілих знищили, лише деякі змогли втекти чи сховатись.
У липні 1944 Червона Армія увійшла глибоко на польську територію, переслідуючи німців на Варшавському напрямку. Знаючи, що Сталін був вороже налаштований до ідеї незалежної Польщі, Польський уряд у вигнанні що знаходився у Лондоні, віддав наказ підпільній Армії Крайовій (AK) визволити Варшаву від нацистів якраз перед приходом Червоної Армії. І 1 серпня 1944, коли Радянська армія швидко наближалася до міста, Армія Крайова та цивільне населення розпочало Варшавське повстання, яке тривало 63 дні, але зрештою завершилося капітуляцією.
Полонених повстанців відконвоювали в табори полонених у Німеччині, а цивільне населення депортували. Гітлер, нехтуючи узгодженими умовами капітуляції, наказав повністю зруйнувати місто, бібліотеки та музеї вивезти до Німеччини або спалити. Близько 85% міста було знищено, зокрема, історичне Старе Місто та Королівський замок.
Після Другої світової війни з 260-ти кам'яниць Старого міста Варшави уціліло лише 6, весь район був зруйнований у понад 90-та відсотках. Були сумніви, чи варто відбудовувати цей район. Проте, через 4 роки після війни розпочалося впорядкування знищених будинків під спорудження нових. Старе місто відбудували, практично з нуля. Будівлі споруджували від фундаментів громадяни в рамках суботників. Перший етап відбудови Старого міста закінчився 22 липня 1953 року — був готовим Ринок і частина вулиць.[4]
Після війни було багато зроблено, для відбудови Варшави. Місто відновило свою роль столиці, центру політичного й економічного життя. Під керівництвом архітектора та реставратора Яна Захватовича багато історичних вулиць, будинків і храмів були відновлені у їх довоєнному вигляді. 1980 року історичне Старе Місто Варшави внесли до Світової Спадщини ЮНЕСКО.
1995 року було відкрито Варшавський метрополітен.
Демографія[ред. • ред. код]
Варшава історично була містом внутрішньої та іноземної імміграції, особливо зі Східної Європи. Протягом майже 300 років місто було відоме як «Новий Париж». Демографічно це було найрізноманітніше місто в Польщі, до 20% з його населення, було або польські євреї, або іноземці. II Світова Війна змінила все, і до цього дня є набагато менша етнічна різноманітність, ніж в попередні 300 років історії міста. Сучасне зростання кількості населення ґрунтується здебільшого на внутрішній міграції та урбанізації.
|
|
Транспорт[ред. • ред. код]
Варшавський громадський транспорт розвинений на високому рівні. Існує безліч автобусних маршрутів — всі автобуси їздять за розкладом, на кожній зупинці є розклад всіх маршрутів, де вказано, який автобус приходить в певний час — звичайний або з низькою підлогою — для інвалідів.
Також існує багато трамвайних гілок, одна гілка метро. Все ходить теж чітко за розкладом. Проїзд по квитках, які можна купити в кіосках або у водія транспорту (він зажадає «дробовими», тобто дрібницею, здачу рахувати ні́коли). Квитки потрібно «пробити» в транспортному засобі. Всі квитки універсальні, поділу за видами транспорту немає.
До громадському транспорту Варшави так само можна віднести автоматичну мережу прокату велосипедів Nextbike.[5]
Дороги і шосе[ред. • ред. код]
Варшава відчуває нестачу окружної дороги і майже весь рух проходить безпосередньо через міський центр. Зараз розглядається будівництво двох окружних доріг. Перша (під назвою OEW, або Obwodnica Etapowa Warszawy) планується, на відстанні приблизно 10 км від міського центру через міські вулиці і через два нові мости. Інша планується, як частина автостради A-2 (безпосередньо частина Європейського маршруту E30 від Берліну до Москви), так і частиною дороги S-7 (Гданськ-Краків), і має йти тунелем під південним районом Урсинув. Будівництво має бути завершене між 2010 і 2012.
Аеропорт[ред. • ред. код]
Варшава має один аеропорт, Варшавський аеропорт імені Фредерика Шопена (пол. Port Lotniczy im. Fryderyka Chopina) (неоф. летовище Окенцє (Окєньчє) пол. lotnisko Okęcie), розташований на відстані тільки 10 км від міського центру. Понад 70 міжнародних і місцевих рейсів здійснюється щодня; у 2006 році перевезено понад 8,270,000 пасажирів; це — найбільший аеропорт в Польщі. Працює два термінали.
Є плани перетворити військовий аеропорт в Модліні (пол. Port lotniczy Modlin), що розташований за 35 км на північ від міського центру, на другий варшавський аеропорт, переважно для дешевих перевізників. Але він буде введений в дію не раніше 2012 року.
Є також плани побудувати повністю новий міжнародний аеропорт. Його майбутнє розташування ще не визначено.
Громадський транспорт[ред. • ред. код]
Громадський транспорт у Варшаві це — автобуси, трамваї, метро і SKM. Перші три управляються ZTM (пол. Zarząd Transportu Miejskiego, варшавське управління транспорту). Є також деякі приміські автобусні лінії, підпорядкованні приватними перевізникам.
Є три туристичні маршрути: «T», старовинний трамвай, що працює в липні і серпні; автобус «100» який працює у вихідні дні і здійснюється двохповерховим автобусом; і автобус «180», регулярне плановане обслуговування, яке розпочинає «Королівський Маршрут» з Кладовища Війни на півночі, біля Старого Міста і йде найпрестижнішими шляхами — Краківське передмістя, Нови Свят і Уяздовські Алеї — і закінчуючись в Вілянівському Палаці.
Автобуси[ред. • ред. код]
Найбільшим автовокзалом, який обслуговує внутрішні та міжнародні лінії є Вокзал ПКС (PKS) Варшава-Заходня. Автобусний вокзал Варшава Стадіон обслуговує східні напрямки внутрішнього та міжнародного сполучення.
Автобусне обслуговування покриває повністю місто, має приблизно 170 маршрутів, загальною довжиною 2603 км і має 1,600 транспортних засобів. Між північчю і 5 годиною ранку — місто і передмістя обслуговуються нічними лініями.
Трамваї[ред. • ред. код]
Перша трамвайна лінія у Варшаві відкрита 11 грудня 1866. Останній пробіг трамвая на кінській тязі відбувся 26 березня 1908. У період між світовими війнами, трамвайна мережа була націоналізована і значно розширена. Після німецького вторгнення у вересні 1939 трамвайне обслуговування зупинилося приблизно на три місяці завдяки військовому руйнуванню, але трамваї повернулися до перевезення у 1940. У 1941 вагони були перефарбованні (у жовтий і червоний, на кшталт кольорів прапора Варшави. Перед цим, трамваї фарбувалися або у білий і червоний, або повністю у червоний).
Під час Варшавського повстання трамвайна мережа була знищена. Перша трамвайна лінія була відновлена 20 червня 1945. Після Другої Світової Війни трамвайна мережа має постійний розвиток. Рейки досягли всіх головних частин міста. Проте, в 1960-ті офіційна Польща і СРСР просували використання Радянської нафти, у той час було закупленно багато автобусів і трамвайна мережа була скорочена.
Зараз компанія Tramwaje Warszawskie має 863 вагонів і майже 470 км рейок.
Метро[ред. • ред. код]
Варшавське метро має дві лінії.
Дивись також Варшавський троллейбус — історію цього виду транспорту. Троллейбуси зараз не діють в Варшаві.
Залізниця[ред. • ред. код]
Перша залізниця відкрилася у Варшаві в 1845 році (Віденсько-Варшавська залізниця). Варшава сьогодення — один з головних залізничних центрів в Польщі.
Головний залізничний вокзал Варшава-Центральна обслуговує як місцевий рух майже до кожного великого міста в Польщі, так і міжнародний рух переважно до Німеччини, Чеської Республіки і колишніх країн Радянського Союзу. Є також 5 інших залізничних вокзалів і ряд більш маленьких приміських станцій.
Варшавська скрізь міська залізниця проходить крізь тунель (tunel średnicowy) приблизно 2,2 км довжини і проходить безпосередньо під міським центром. Це — частина лінії схід-захід, що сполучає Варшаву-Заходню, Варшаву-Центральну і станцію Варшава-Всходня через тунель і залізничний міст над Віслою.
Головними залізничними вокзалами є:
- Варшава-Центральна та Варшава-Середмістя
- Варшава-Ґданьска
- Варшава-Вілєньска
- Варшава-Заходня
- Варшава-Всходня
Галерея[ред. • ред. код]
-
Вид на Варшаву зі Свентокшискього мосту
-
Колога Зиґмунта (Сигізмунда)
Міста-побратими[ред. • ред. код]
- Дюссельдорф, Німеччина (1989)
- Хамамацу, Японія (1990)
- Іль-де-Франс, Франція (1990)
- Торонто, Канада (1990)
- Берлін, Німеччина (1991)
- Гаага, Нідерланди (1991)
- Стамбул, Туреччина (1991)
- Тель-Авів, Ізраїль (1992)
- Харбін, КНР (1993)
- Москва, Росія (1993)
- Київ, Україна (1994)
- Тайбей, Тайвань (1995)
- Сент-Етьєн, Франція (1995)
- Чикаго, США (1995)
- Сеул, Південна Корея (1996)
- Санкт-Петербург, Росія (1997)
- Ріо-де-Жанейро, Бразилія (1997)
- Грозний, Росія (1997)
- Вільнюс, Литва (1998)
- Ханой, В'єтнам (2000)
- Відень, Австрія (2001)
- Астана, Казахстан (2002)
- Рига, Латвія (2002)
- Будапешт, Угорщина (2005)
- Осло, Норвегія (2006)
- Мадрид, Іспанія
- Харків, Україна (2011)
- Загреб, Хорватія (2011)
Відомі люди[ред. • ред. код]
- Вітковський Веслав — польський мовознавець.
- Винокур Григорій Осипович — російський мовознавець.
- Ісаак Грюнбаум — єврейський релігійний діяч, письменник.
- Пірадов Володимир Йосипович — український диригент
- Канарський Сергій Михайлович (1890–1937) — український вчений-правознавець, директор Інституту радянського будівництва і права (у 1937 реорганізовано у Харківський юридичний інститут)
- Антоній Мацеревич — польський політик.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Główny Urząd Statystyczny. Baza Demografia. Ludność. Stan, ruch naturalny i wędrówki ludności w I kwartale 2014 r., stan na 31.03.2014. [1]
- ↑ The Warsaw Mermaid (англійською). Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2008-02-11.
- ↑ Historia Warszawy (польською). Процитовано 2008-02-11.
- ↑ Н.Б./IAR (2013-07-20). Варшава святкує ювілей Старого міста. polradio.pl. Polskie Radio S.A. Архів оригіналу за 2013-07-25. Процитовано 2013-07-22.
- ↑ http://www.nextbike.pl/locations10.html
Див. також[ред. • ред. код]
- 1263 Варсавія — астероїд, названий на честь міста.
Посилання[ред. • ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Варшава |
- Офіційний сайт
- Інтерактивна карта міста (польською)
- Сторінка громадського транспорту Варшави
- Warszawa.pl (польською)
- Старі фотографії Варшава (англійською і польською)
- E-Варшава II
- Варшава III
- Варшава IV
- Warsaw Life — Варшава V
- Варшава VI
- Варшава VII
- Варшава VIII
- Варшава IX
- Варшава X
- Варшава XI
- Варшава XII
- Варшава XIII
- Варшава XIV
- Варшава XV
- Варшава XVI
- Варшава XVII
- * Варшава XVIII
- Сторінка присвячена варшавському повстанню 1944 року
- Варшава
|
|
|
|
|