2008

Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті 2008 (значення).

Роки
2004 · 2005 · 2006 · 2007 — 2008 — 2009 · 2010 · 2011 · 2012
Десятиліття
1980-ті · 1990-ті — 2000-ні — 2010-ті · 2020-ті
Століття
20 століття — 21 століття — 22 століття

**2008 в інших календарях**
Григоріанський	2008 MMVIII
Римський Ab urbe condita	2761
Вірменський	1457 ԹՎ ՌՆԾԷ
Китайський	4704 – 4705 丁亥 – 戊子
Ефіопський	2000 – 2001
Єврейський	5768 – 5769
Індійські
- Вікрам Самват	2063 – 2064
- Шака самват	1930 – 1931
- Калі Юґа	5109 – 5110
Перський	1386 – 1387
Рунічний	2258
Французький	216 – 217
Ісламський	1428 – 1430

Зміст

1 Події
2 Померли
- 2.1 в Україні
- 2.2 у світі
3 Шевченківська премія
4 Нобелівська премія
5 Державна премія України в галузі науки і техніки 2008
6 Див. також

Події[ред. • ред. код]

15 січня — в УГКЦ проголошено утворення Волинського екзархату.
16 листопада — в Україні вступив в силу закон, який посилює відповідальність за порушення правил дорожнього руху

Політика[ред. • ред. код]

1 січня — на Кіпрі та Мальті введено в обіг євро.
5 лютого — в Женеві Президент України Віктор Ющенко і Генеральний директор СОТ Паскаль Ламі підписали протокол про вступ України до СОТ.
17 лютого — Косово самопроголосило незалежність від Сербії.
18 лютого — Фідель Кастро оголосив, що остаточно залишає чільні державні посади на Кубі.
1—2 лютого — У Вірменії невдоволення опозиції результатами виборів призвело до заворушень, в ході яких загинуло 8 та поранено понад 130 осіб. У Єревані введено надзвичайний стан і введено війська.
12 березня — Президент Інгушетії (Росія) Мурат Зязіков підписав указ про відставку республіканського уряду.
13 березня — Президент Сербії Борис Тадич підписав указ про розпуск парламенту країни й призначив дату позачергових парламентських виборів на 11 травня 2008 року, підтвердивши тим самим урядове рішення про розпуск Скупщини.
14 березня — Заворушення в Тибеті проти китайського правління призвели до десятків жертв і погромів.
15 березня — Апеляційний суд міста Києва присудив трьом виконавцям вбивства Георгія Гонгадзе по 12-13 років ув'язнення.
17 березня — Зіткнення у Косовський Митровиці між сербами і поліцейськими ООН: десятки поранених з обох боків, український миротворець Ігор Киналь загинув від поранень.
1 квітня — Урядова криза в Угорщині. Про вихід з коаліції заявив «Союз вільних демократів», який формував правлячу більшість разом із соціалістами.
2 квітня — 4 квітня — Саміт країн-членів НАТО в Бухаресті. Україні та Грузії було відмовлено у приєднанні до ПДЧ.
10 квітня — Верховна Рада ратифікувала протокол про вступ України до СОТ.
10 травня — мешканці М'янми на референдумі підтримали нову конституцію країни.
16 травня — Україна стала 152-м повноправним членом Світової організації торгівлі.
28 травня — Непал скасував монархію і перетворився на республіку
28 травня — Нижня палата парламенту Канади визнала Голодомор актом геноциду
12 червня — в Ірландії відбувся референдум щодо затвердження Лісабонського договіру ЄС. Ірландці сказали угоді ні.
8 липня — Чеська Республіка стала 18-м членом Європейського космічного агентства
22 липня — арештований колишній лідер боснійських сербів Радован Караджич
5 серпня — черговий переворот у Мавританії. Президента Сіді ульд Шейха змістила його власна охорона.
8 серпня — після провокації з боку російських військ, грузинські війська розгорнули військові дії з метою взяти під контроль Південну Осетію. У відповідь російська 58-а армія вдерлася до Грузії (див. Російсько-грузинська війна (2008))
12 серпня — під час візиту до Москви головуючого в ЄС президента Франції Ніколя Саркозі прийнятий план з зупинки бойових дій в Грузії (план Медведєва-Саркозі)
18 серпня — президент Пакистану Первез Мушарраф оголосив про відставку, зіткнувшись із загрозою імпічменту з боку опозиційного парламенту.
26 серпня — заворушення в Таїланді: опозиція займає урядові установи і телебачення
26 серпня — Росія визнала незалежності Абхазії та Південної Осетії, відповідний указ видав президент Дмитро Медведєв
1 вересня — під загрозою урагану «Густав» у прибрежних районах Луїзіани проведена наймасштабніша в світі евакуація двох мільйонів мешканців
1 вересня — непопулярний прем'єр-міністр Японії Ясуо Фукуда ухвалив рішення піти у відставку
2 вересня — в Бангкоку введений надзвичайний стан
2 вересня — Міжнародний суд в Гаазі почав розгляд справи про розмежування шельфу Чорного моря між Україною та Румунією біля острова Зміїний
2 вересня — Олександра Лавриновича та Миколу Томенка обрано заступниками голови Верхоної Ради України.
3 вересня — фракція НУ-НС у Верховній Раді 39 голосами «за» ухвалила вийти з демократичної коаліції.
11 вересня — Конституційний суд Іспанії оголосив незаконним референдум про майбутнє країни Басків, який мав за рішенням регіонального уряду пройти 25 жовтня
11 вересня — зіткнення в Колумбії, спровоковані сепаратистами у північних і східних провінціях Санта-Крус, Бені, Пандо і Тариха, в нападі із засади на прибічників президента Ево Моралеса вбито 30
13 вересня — серія терористичних вибухів у Нью-Делі, згинуло 18, поранено понад 100 людей
14 вересня — президент Зімбабве Роберт Мугабе і лідери опозиції підписали угоду про розділ влади: Мугабе залишиться головою держави і головою кабінету міністрів, Морган Цвангираї стає головою ради міністрів, що виконує наглядові функції
15 вересня — демократична коаліція у Верховній раді офіційно розпущена
17 вересня — атака на посольство США в столиці Ємену Сані, 16 загиблих: 6 нападників, 6 солдат і перехожі
20 вересня — президент ПАР Табо Мбекі погодився піти у відставку на вимогу правлячої партії Африканський національний конгрес
20 вересня — терористичний напад на готель Marriott в Ісламабаді, загинули щонайменше 60 чоловік (серед яких посол Чехії Іво Здарек), постраждали 200. Частина готеля зруйнована
25 вересня — новий президент ПАР Кгалема Мотланте приведений до присяги
8 жовтня — Генеральна Асамблея ООН підтримала в середу запропонований Сербією проект резолюції щодо Косово про звернення до Міжнародного суду ООН з приводу законності проголошення незалежності провінції
8 жовтня — Росія вивела війська з самовільно встановленої буферної зони поблизу Південної Осетії
8 жовтня — президент України Віктор Ющенко в телезверненні оголосив про припинення діяльності Верховної Ради шостого скликання та проведення дострокових парламентських виборів. Указ, опублікований наступного дня призначав вибори на 7 грудня
10 жовтня — Індія і США уклали угоду з ядерної енергетики
13 жовтня — протести у Чорногорії проти визнання Косово, у зіткненнях з поліцією постраждали десятки людей
14 жовтня — Росія передала Китаю спірні острова на Амурі — Великий Уссурійський і Тарабаров — загальною площею 337 км². Цим остаточно улагоджений сорокорічний територіальний спір
20 жовтня — президент Віктор Ющенко переніс дату позачергових виборів до Ради на 14 грудня
20 жовтня — Євросоюз відновив дипломатичні відносини з Кубою. Дипломатичні санкції проти Куби були введені Євросоюзом в 2003 р. і продовжені в 2005 р.
27 жовтня — Президент Грузії Михайло Саакашвілі призначив новим прем'єр-міністром країни Григола Мгалоблишвілі замість колишнього прем'єра Володимира Гургенідзе
27 жовтня — на сході Демократичної Республіки Конго почалися активні бойові дії повстанців проти урядової армії і миротворців ООН.
29 жовтня — Генеральна асамблея ООН проголосувала за резолюцію, що вимагає відміни ембарго США проти Куби, що діяло останні 46 років; проти проголосували лише делегації США, Ізраїль і Маршаллові Острови. Генасамблея більшістю голосів ухвалила резолюцію, що засуджує економічне, торгове і фінансове ембарго США проти Куби 17-й рік поспіль
2 листопада — в Москві президенти Росії Дмитро Медведєв, Азербайджану Ільхам Алієв і Вірменії Серж Саргсян підписали декларацію про мирне врегулювання карабахського конфлікту про міжнародні гарантії, що юридично зобов'язують
6 листопада — коронований п'ятий король Бутана, 28-річний Джігме Кхесар Намгьял Вангчук. Він є наймолодшим монархом у світі
12 листопада — Арсеній Яценюк звільнений з посади голови Верховної Ради
12 листопада — Парламент Алжиру схвалив поправки до конституції, що знімають обмеження обиратися одному президентові тільки на два 5-річних терміни. Президент Алжиру 71-річний Абделазіз Бутефліка вже двічі обирався на посаду глави держави — в 1999 і 2004 рр.
13 листопада — 13 поліцейських були засуджені в італійській Генуї за звинуваченням в застосуванні надмірної сили проти маніфестантів-антиглобалістів під час саміту «великої вісімки» в 2001 році. Серед засуджених на терміни від 2 до 4 років — кілька вищих чинів поліції
15 листопада — у Вашингтоні в будівлі Національного музею будівництва відкрився перший антикризовий саміт лідерів 20 найбільш економічно розвинених держав (G20). До G20 належать країни «Великої вісімки» та найбільші країни, які розвиваються: Аргентина, Австралія, Бразилія, КНР, Індія, Індонезія, Мексика, Саудівська Аравія, ПАР, Південна Корея, Туреччина, а також ЄС як окрема структура. У роботі саміту візьмуть участь лідери «групи 20», ЄС, ООН, МВФ, Світового банку та Форуму фінансової стабільності, щоб обговорити заходи для виведення світової економіки з кризи.
17 листопада — Республіка Македонія подала до міжнародного суду на Грецію у зв'язку з тим, що продовжується суперечка між двома країнами навколо офіційного найменування — Республіка Македонія.
18 листопада — Міжнародний суд ООН ухвалив рішення прийняти до розгляду позов Хорватії проти Сербії зі звинуваченнями в здійсненні етнічних чисток під час війни на Балканах в 1992—1995 роках
25 листопада — близько 75% жителів Гренландії проголосували на референдумі за розширення автономії, що може привести острів до майже повної незалежності від Данії
26 листопада — Уряд Таїланду розпустив парламент і оголосив про проведення дострокових виборів. З такою заявою виступив командувач армією країни Анупонг Паочинда. Напередодні ввечері протестуючі члени опозиційного «Народного альянсу за демократію» зайняли міжнародний аеропорт. Таким чином мітингувальники намагалися запобігти в'їзду в країну прем'єр-міністра Таїланду Сомчая Вонгсавата, який прибував до Бангкока з Перу, де він брав участь в саміті Азійсько-тихоокеанського економічного співробітництва
26 листопада — озброєні автоматами і гранатами терористи зробили серію атак в кількох районах індійського міста Мумбай, зокрема в готелях, на залізничному вокзалі, у кінотеатрі, міській лікарні. Загинуло понад 100 людей, сотні поранені
26 листопада — в Нігерії в місті Джос після проведення місцевих виборів більше 380 чоловік загинули в зіткненнях між представниками народності гауса (Hausa), які дотримуються мусульманства, і в основному християнською народністю бером (Berom)
26 листопада — Віктор Ющенко обраний головою партії Наша Україна
2 грудня — на тлі масових протестів Конституційний суд Таїланду розпустив правлячу Партію влади народу, головою якої є прем'єр-міністр Сомчаї Вонгсават, бо визнав її винною у фальсифікації виборів. Крім того, Сомчаї і ще чотири лідери партії усунені від політичної діяльності на п'ять років
4 грудня — генерал-губернатор Канади Мішель Жан зупинила діяльність парламенту країни, щоб відкласти голосування щодо вотуму недовіри урядові Стівена Гарпера — прем'єр-міністра країни і лідера Консервативної партії. Діяльність парламенту була зупинена до 27 січня 2009 року, коли уряд має представити бюджет країни
9 грудня — Європейський союз розпочинає дві місії: цивільної адміністрації EULEX в Косово та військової морської операції проти сомалійських піратів
9 грудня — Володимира Литвина обрано головою Верховної Ради. Одразу після призначення голова парламенту оголосив про утворення нової коаліції у складі БЮТ, НУНС і блоку Литвина
12 грудня — Швейцарія приєдналася до Шенгенської зони, ставши її 25-м членом. З країн, що не входять до ЄС, до Шенгену ще входять Ісландія та Норвегія
14 грудня — на пресовій конференції в Багдаді іракський журналіст Мунтазер Аль-Зайді кинув черевики в президента США Джорджа Буша. 12 березня 2009 журналіст був засуджений на три роки
15 грудня — У Таїланді парламент обрав лідера опозиції Абхизіт Вейджаджива (Abhisit Vejjajiva) новим прем'єр-міністром країни
15 грудня — КНР і Тайвань після 59-річної перерви відновили пряме транспортне сполучення
19 грудня — Україна та США в Вашингтоні уклали хартію про стратегічне партнерство, де наголошується важливість двосторонніх відносин у сфері оборони, безпеки, економіки, торгівлі, енергетичної безпеки, демократії і культурного обміну
22 грудня — Король Бельгії Альберт II прийняв відставку уряду Іва Летерма, проте попросив прем'єра і міністрів тимчасово продовжити виконання своїх обов'язків. Ів Летерм подав у відставку 19 грудня у зв'язку зі скандалом, що спалахнув навколо продажу французькому банку BNP Parisbas найбільшої в Бельгії фінансової компанії Fortis
22 грудня — після смерті президента Гвінеї Лансана Конте в країні стався державний переворот, правителем оголосив себе капітан Муса Камара
27 грудня — Початок ізраїльської військової операції «Литий свинець»: внаслідок авіаудару по смузі Гази загинули 225 чоловік, ще близько 700 чоловік отримали поранення
30 грудня — Президент Росії Дмитро Медведєв підписав зміни до Конституції країни, згідно з якими президент РФ обиратиметься строком на шість років, а Держдума — строком на п'ять років. Цей закон був прийнятий Держдумою 21 листопада і схвалений Радою Федерації 26 листопада, потім поправки були схвалені законодавчими зборами всіх 83 суб'єктів федерації

Вибори[ред. • ред. код]

Дивись також: Календар виборів 2008

5 січня — Дострокові вибори президента Грузії. На другий термін обрано М. Саакашвілі.
3 лютого — Борис Тадич повторно обраний президентом Сербії.
19 лютого — На виборах президента Вірменії перемогу здобув прем'єр-міністр Саркісян Серж.
24 лютого — У другому турі президентом Кіпру вибраний Деметріс Христофіас, генсек комуністичної Прогресивної партії трудового народу Кіпру (АКЕЛ).
24 лютого — Кубинський парламент в неділю вибрав 76-річного Рауля Кастро головою Держради країни.
2 березня — На виборах третього Президента Росії переміг Дмитро Медведєв з результатом 70,28% голосів.
9 березня — парламентські вибори в Іспанії. Соціалістичній робітничій партії Іспанії на чолі з Хосе Луїсом Сапатеро вдалося втримати владу, заручившись підтримкою 43,64% голосів виборців (169 мандатів Конгресу депутатів).
14 березня — Парламентські вибори в іранський меджліс (парламент) восьмого скликання.
22 березня — Президентські вибори на Тайвані. Згідно з офіційними результатами новим президентом Тайваню став Ма Інцзю, висуванець правлячої партії Гоміньдан (58% голосів виборців).
29 березня — Парламентські і президентські вибори в Зімбабве. За попередніми даними парламентських виборів, половину місць у парламенті (105 із 210) взяла опозиційна платформа «Рух за демократизацію». Також за даними опозиції вже у першому турі президентських виборів переміг їхній кандидат Морґан Тсванґіраї, набравши 50,3% голосів виборців, у Роберта Муґабе — 43%. Протягом 10 днів від дня проведення виборів їхніх офіційних результатів не огоошено.
6 квітня — Президентські вибори в Чорногорії. Перемогу вже у першому турі одержав чинний президент Чорногорії — Філіп Вуянович (понад 52% голосів виборців).
10 квітня — За результатами виборів у Конституційну асамблею Непалу перемогу здобула партія маоїстів.
13 квітня—14 квітня — на дострокових парламентських виборах в Італії перемогли праві партії, провідною серед яких стала «Народ Свободи» Сільвіо Берлусконі.
20 квітня — Загальні (президентські, парламентські, до органів місцевого самоврядування і муніціпальні) вибори у Парагваї. Президентом країни вперше за 60 років обрано опозиційного кандидата, колишнього єпископа Фернандо Луго.
25 квітня — За підсумками парламентських виборів (другий тур) в Ірані остаточну перемогу зі значною перевагою (69% від числа усіх мандатів) отримала консервативна партія діючого президента Махмуда Ахмадінеджада.
11 травня — На позачергових парламентських виборах у Республіці Сербія перемогу зі значною перевагою одержав проєвропейськи налаштований блок чинного президента Бориса Тадича «За європейську Сербію» (понад 38% голосів — 103 мандати з 250 парламентських місць)
16 травня — На виборах у Домініканській Республіці переобраний діючий президент Леонель Фернандес.
21 травня — На парламентських виборах у Грузії впевнено перемагає правляча пропрезидентська партія «Єдиний національний рух».
25 травня — Позачергові вибори міського голови та депутатів до міської ради м. Києва. міським головою переобрано Леоніда Черновецького.
1 червня — На позачергових виборах до парламенту Республіки Македонія перемогла правляча партія VMRO-DPMNE (Всемакедонський революційний рух), набравши бл. 50% голосів виборців. За оцінкою місії спостерігачів ОБСЄ, яка спостерігала за ходом волевиявлення, парламентські вибори в колишній югославській республіці Македонія «не відповідали ключовим міжнародним стандартам».
29 червня — перемогу на парламентських виборах в Монголії здобула правляча Монгольська народна революційна партія. Результати виборів викликали безлад в столиці, застосовані війська.
27 липня — перемогу на парламентських виборах у Камбоджі здобула правляча Народна партія Камбоджі (91 із 123 мандатів). Лідер Хун Сен (уже керує 23 роки) правитиме країною ще щонайменше 5 років.
5 вересня — Ангола проводить парламентські вибори. Правляча партія MPLA набрала 82% голосів.
6 вересня — президентом Пакистану обраний Асиф Алі Зардарі, співголова Пакистанської народної партій, чоловік вбитої Беназір Бхутто.
17 вересня — прем'єр-міністром Таїланду вибраний заступник голови партії «Влада народу» Сомчай Вонгсават, більшість депутатів парламенту, 298 з 480, проголосували за його кандидатуру. Вонгсават — зять колишнього глави уряду Таксина Чинавата, поваленого в 2006 році в результаті військового перевороту
17 вересня — Ципі Лівні обрана головою партії Кадима і відтак має стати прем'єром Ізраїля
19 вересня — Перші демократичні парламентські вибори в Свазіленді (обираються 55 депутатів нац. Асамблеї, ще 10 призначить король Мсваті ІІІ). Діяльність політичних партій у країні заборонено, тому всі кандидати є незалежними (самовисуванцями).
21 вересня — парламентські вибори в Словенії: опозиційна Соціал-демократична партія на чолі з Борутом Пахором (майбутній прем'єр) на процент (загалом 29% або 29 мандатів) випередила правлячих консерваторів з Демократичної партії; інші політсили, що будуть представлені в парламенті — партія «Зарес», Ліберально-демократична партія та Демократична партія пенсіонерів.
22 вересня — Асо Таро вибраний головою правлячої ліберально-демократичної партії Японії, він представлятиме партію на виборах прем'єр-міністра
28 вересня — Парламентські вибори в Республіці Білорусь.
28 вересня — За попередніми результатами (оприлюднені 29 вересня) Парламентських виборів в Австрії правляча Соціал-демократична партія набрала 28,6%, Народна партія — 25,1%, Партія Свободи — 17,9, Альянс за майбутнє Австрії — 11,9, Партія зелених — 10,5.
12 жовтня — Парламентські вибори в Литві, водночас консультативний референдум про долю Ігналінської АЕС
14 жовтня — На дострокових парламентських виборах в Канаді за 308 місць у парламенті боролися 19 партій. За результатами волевиявлення виборців правляча Консервативна партія прем'єра Стівена Гарпера здобула 143 мандати (менше половини), провідна опозиційна Ліберальна партія — 78 мандатів, лівоцентристська «Нові демократи» — 30 мандатів і незалежницький «Блок Квебек» — 46 мандатів
15 жовтня — За результатами Президентських виборів в Азербайджані чинного президента і главу правлячої партії «Ені Азербайджан» Ільхама Алієва було переобрано на другий термін з величезним результатом голосів виборців (88,73%)
4 листопада — Американці обрали 44-м президентом США Барака Обаму, віце-президентом став Джозеф Байден.
8 листопада — Парламентські вибори у Новій Зеландії
30 листопада — Парламентські вибори в Румунії
7 грудня — вибори президента в Гані. 28 грудня відбувся другий тур, в якому перемогу здобув кандидат від опозиційної партії Національний демократичний конгрес Джон Атта Міллс
14 грудня — парламентські вибори в Туркменістані, вперше за участі закордонних спостерігачів
29 грудня — парламентські вибори в Бангладеш

Економіка[ред. • ред. код]

2 січня — ціни на нафту вперше в історії досягли відмітки в 100$ за баррель
21 лютого — британський парламент приймає закон про націоналізацію банку Northern Rock, що зазнав значних збитків від іпотечної кризи в США
13 березня — ціни на золото подолали відмітку 1000 доларів за тройську унцію
17 березня — інвестиційний банк Bear Stearns, що опинився в кризовій ситуації через іпотечну кризу в США, куплений за мізерною ціною фінансовою компанією J.P. Morgan
21 травня — Національний банк України зміцнив курс гривні до рівня 4.85 за долар США
11 липня — барель нафти на торгах досяг рекордної ціни $147.5
8 вересня — уряд США ухвалив рішення взяти під тимчасове управління іпотечні компанії Fannie Mae та Freddie Mac
11 вересня — Євраз завершив операцію з придбання українських металургійних активів групи Приват
14 вересня — банк Lehman Brothers вдався до захисних інструментів законодавства про банкрутство США, Bank of America оголосив про придбання Merrill Lynch. Значне загострення економічної кризи, падіння фондових індексів. Іпотечна криза, що зародилася в США, стала світовою фінансовою кризою
17 вересня — влада США виділяє $85 млрд в обмін на 80% акцій AIG, у Великобританії банк Lloyds TSB купує кризовий іпотечний фонд HBOS за £12 млрд
25 вересня — американська влада закрила Washington Mutual (WaMu), третій найбільший за активами банк США. Фінансова компанія JPMorgan Chase того ж дня домовився купити велику частину його бізнесу за 1,9 млрд
1 жовтня — Matsushita Electric Industrial перейменована на Panasonic Corporation
3 жовтня — Конгрес США погодився виділити $700 млрд на підтримку ринку, паралізованого недовірою банків
3 жовтня — уряди Бельгії та Нідерландів націоналізували банк Fortis, найбільшу жертву фінансової кризи в Європі. 6 жовтня французький банк BNP Paribas домовився про придбання активів бельгійського банку Fortis на суму 14,7 млрд євро у Бельгії і Люксембурга, які б залишалися міноритарними акціонерами. Таким чином, BNP Paribas став би найбільшим європейським банком за об'ємом внесків, до 600 млрд євро. Проте акціонери банку відхилили пропозицію про продаж, а уряд Іва Летерма змушений був піти у відставку.
3 жовтня — обвал на світових біржах: Nikkei закрився -4%, європейські індекси впали на понад 7%, російський ММВБ та РТС на 19%, американські індекси на 4%
8 жовтня — ФРС США, Європейський Центральний банк, банки Англії, Канади, Швейцарії і Швеції скоординовано знизили облікову ставку на 0,5 процентних пункту в якості антикризового заходу
12 жовтня — в Парижі в Єлісейському палаці екстрена зустріч президентів і прем'єрів Єврогрупи, що об'єднує 15 країн зони євро, а також голови Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу і глави Європейського Центрального банку (ЄЦБ) Жана-Клода Тріше. Мета саміту — розробити спільний план дій країн зони євро і ЄЦБ, що зіткнулися з фінансовою кризою.
17 жовтня — французький «план порятунку» фінансової системи вартістю в 360 мільярдів євро, запропонований президентом Саркозі і схвалений напередодні обома палатами французького парламенту, затверджений урядом країни. Водночас нижня палата парламенту Німеччини схвалила «план порятунку» економіки країни вартістю в 500 мільярдів євро, що має запобігти банкрутствам банків і розблоковувати кредитні ринки
25 жовтня — у столиці Польщі Варшаві, через 25 років після початку будівництва, запущена перша лінія метро. Лінія, завдовжки 20 кілометрів, містить 23 зупинки і перетинає місто з півночі на південь
29 жовтня — Комітет з відкритих ринків Федеральної резервної системи США ухвалив рішення понизити облікову ставку до 1%
31 жовтня — Банк Японії вперше з березня 2001 понизив облікову ставку, з 0.5% до 0,3%
31 жовтня — Верховна Рада України прийняла антикризовий законопроект президента, який має відкрити можливість отримати багатомільярдну позику від МВФ
3 листопада — найбільші банки Бразилії Itau і Uniao оголосили про злиття і створення найбільшої фінансової групи в Південній Америці. Об'єднана компанія отримає назву Itau Unibanco Holding і активи в $265 млрд
3 листопада — Єврокомісія оголосила, що зона євро увійшла до фази рецесії
4 листопада — Кабінет міністрів України затвердив план підтримки банківської системи і порядок рекапіталізації банків. Акції «проблемних» банків обмінюватимуться на облігації внутрішньої державної позики. Через цей інструмент держава входитиме в статутний капітал банку, після чого Національний банк України викупить ці папери.
5 листопада — брати Сергій і Андрій Клюєви перейняли контроль над Промінвестбанком у родини Матвієнків
5 листопада — Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила надання Україні кредиту за програмою stand-by на суму 16,4 мільярда доларів строком на 2 роки
6 листопада — Рада директорів Міжнародного валютного фонду ухвалила надання Угорщині стабілізаційного кредиту stand by на суму 15,7 млрд доларів строком на 17 місяців
7 листопада — Group DF Дмитра Фірташа купує контрольний пакет акцій банку «Надра»
12 листопада — Єврокомісія оштрафувала японську Asahi, бельгійську Soliver, британську Pilkington і французьку Saint-Gobain на 1,3 млрд євро за картельну змову: протягом 5 років — з 1998 по 2003 рр. компанії встановлювали ціни на автомобільне скло шляхом змови і контролювали близько 90% цієї галузі ринку. Такий розмір штрафу є найбільшим з тих, які коли-небудь накладалися на компанії за картельну змову
17 листопада — уряд Японії оголосив, що економіка країни, друга в світі за величиною, вступила в стадію рецесії, вперше з 2001 року. ВВП Японії в третьому кварталі 2008 року скоротився на 0,4 відсотка в річному численні. У другому кварталі він зменшився на 2,4 відсотка.
19 листопада — Виконавча рада Міжнародного валютного фонду схвалила виділення Ісландії кредиту у розмірі 2,1 мільярдів доларів строком на два роки
26 листопада — Єврокомісія схвалила пакет підтримки європейської економіки в 200 мільярдів євро. План буде представлений на саміті ЄС в грудні, де його мають схвалити європейські лідери
1 грудня — Національного бюро економічних досліджень США оголосило, що економіка країни перебуває в стані рецесії з грудня 2007 року. Такий висновок ґрунтується на аналізі низки макроекономічних показників, зокрема рівня безробіття, спаду промислового виробництва і скорочення ВВП. Слідом головні біржові індекси Dow Jones, Standard & Poor's, Nasdaq впали на 8%
11 грудня — в Нью-Йорку заарештований Бернард Медофф, колишній голова ради директорів американської фондової біржі Nasdaq і впливовий фінансист, за підозрою в організації найбільшої в світі фінансової піраміди вагою в 50 млрд доларів
16 грудня — Комітет з відкритих ринків Федеральної резервної системи США ухвалив рішення знизити облікову ставку з 1% до рекордних 0-0,25%
18 грудня — торги доларом на українському міжбанківському валютному ринку завершилися в діапазоні 9,55-9,80 гривні за долар, торги євро — 13,9515-14,3228 гривні за євро
19 грудня — один з найбільших в світі виробників споживчої електроніки Panasonic Corp. і компанія Sanyo Electric Co. Ltd. уклали угоду про злиття
19 грудня — уряд США ухвалив рішення про надання автопромисловим гігантам країни General Motors і Chrysler кредитів на 17,4 мільярда доларів під заставу неголосуючих акцій і низку інших гарантій
23 грудня — міністри енергетики 12 держав в Москві утворили «Форум країн-експортерів газу» (ФКЕГ). Штаб-квартира Форуму розташовуватиметься в Досі (Катар)
23 грудня — в Москві президент Сербії Борис Тадич і російський президент Дмитро Медведєв підписали договір про участь Сербії в «Південному потоці» і про продаж «Газпрому» контрольного пакету компанії «Нафтова індустрія Сербії» (NIS), найбільшої енергетичної компанії Сербії
30 грудня — глави шести арабських країн — Бахрейна, Катару, Кувейту, Об'єднаних Арабських Еміратів, Омана і Саудівської Аравії, що входять в Раду співпраці арабських держав Перської затоки, схвалили угоду про створення єдиного валютного союзу в рамках підготовки введення нової спільної валюти — халіджі

Річниці[ред. • ред. код]

29 січня — 90 років з дня бою під Крутами.
23 жовтня — Європарламент визнав голодомор злочином проти людяності і висловив співчуття українському народу
30 жовтня— Законодавча Асамблея провінції Альберта (Канада) одностайно ухвалила Закон про встановлення Дня пам'яті голоду та геноциду (Голодомору) 1932–1933 років в Україні, який відзначатиметься четвертої суботи листопада щороку.
22 листопада — в Україні за участю Президента Віктора Ющенка пройшли масштабні заходи зі вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Зокрема, за адресою Київ, вул. Мазепи 15А, відкритий Меморіал пам'яті жертв Голодоморів. Пам'ятники пам'яті відкрито в Одесі, Вінниці, на Сумщини обласний меморіал в селі Піски. В Україні оголошено Загальнонаціональну хвилину мовчання

Наука і техніка[ред. • ред. код]

Докладніше див. 2008 у науці.

26 лютого — офіційне відкриття Всесвітнього сховища насіння на острові Шпіцберген.
7 вересня — Іран, Китай і Таїланд вивели на орбіту супутник китайською ракетою-носієм
10 вересня — пробний запуск Великого адронного колайдера приблизно на 1/30 потужності
25 вересня — третя китайська пілотована космічна експедиція з трьома космонавтами на борту під назвою «Шеньчжоу VII» була виведена на земну орбіту. 27 вересня був здійснений вихід у відкритий космос, 28 вересня посадочний модуль успішно приземлився.
12 жовтня — російська ракета-носій «Союз-ФГ» з космічним кораблем «Союз ТМА-13» стартувала з Байконура на МКС. На борту знаходяться російський космонавт Юрій Лончаков, астронавт NASA Майкл Фінк і шостий космічний турист Річард Герріот. Спусковий апарат «Союз ТМА-12» з Сергієм Волковим, Олегом Кононенком і Річардом Герріотом 24 жовтня приземлився в Казахстані
22 жовтня — Індія відправила зонд «Чандраян-1» на орбіту Місяця. Запуск був проведений з космодрому імені Сатіша Дхавана, розташованого на острові Шрихарикота в Бенгальській затоці
30 жовтня — з китайського космодрому Січан в провінції Сичуань був запущений перший венесуельський телекомунікаційний супутник «Симон Болівар». Супутник був створений китайськими фахівцями на замовлення уряду Венесуели.
15 листопада — здійснений успішний запуск американського шаттла Endeavour в рамках місії STS-126. Планована тривалість польоту — 14 діб. У складі екіпажу Endeavour — 7 астронавтів, зокрема і американо-українська астронавтка Гайдемарі Стефанишин-Пайпер
17 листопада — Intel почав продаж процесорів нового покоління Core i7
16 грудня — в Пекіні країни Азії і Океанії, Китай, Бангладеш, Іран, Монголія, Пакистан, Перу і Таїланд, створили власне космічне агентство — Азійсько-тихоокеанське космічне агентство (англ. Asia-Pacific Space Cooperation Organization, APSCO)
Вийшла друком 17-та редакція американського підручника з внутрішніх хвороб Основи внутрішньої медицини за ред. Т. Гарісона.

Культура[ред. • ред. код]

25 січня — світова прем'єра фільму українського режисера Ігоря Подольчака «Las Meninas» у конкурсі Ротердамського Міжнародного Кінофестивалю.
25 травня — Діма Білан виграв конкурс Євробачення, Ані Лорак посіла друге місце.
14 червня — концерт Пола Маккартні у Києві
12 вересня — концерт гурту Queen + Пол Роджерс у Харкові

Див. також:

Спорт[ред. • ред. код]

23 січня — 31 січня — футбольний Кубок Першого каналу виграло київське «Динамо»
25 січня — сестри Альона та Катерина Бондаренки виграли парний розряд «Australian Open-2008», це перший подібний успіх українських тенісистів на змаганнях Великого Шолому
7 червня — 29 червня — Чемпіонат Європи з футболу 2008 приніс перемогу збірній Іспанії
8 — 24 серпня — Олімпійські ігри в Пекіні (див. нижче)
11 жовтня — боксер Віталій Кличко переміг Семюеля Пітера в Берліні, після чотирьох років перерви в професійній кар'єрі. Кличко повернув собі пояс чемпіона за версією WBC
15 листопада в англійському Ліверпулі завершився Чемпіонат Європи серед боксерів-любителів, за підсумками якого збірна України вперше в своїй історії зайняла перше загальнокомандне місце. Золото в своїх вагових категоріях здобули Георгій Чигаєв, Василь Ломаченко, Іван Сенай, Олександр Усик
25 листопада в Дрездені на Всесвітній шаховій Олімпіаді українська збірна нагороджена «Кубком Нони Гаприндашвілі» за найкращий сумарний результат жіночої та чоловічої команд
13 грудня — Володимир Кличко захистив титул чемпіона світу з боксу в суперважкій вазі за версіями IBF і WBO. У шостому раунді він технічним нокаутом переміг американця Хасима Рахмана

Пекінська Олімпіада[ред. • ред. код]

8 — 24 серпня — Олімпійські ігри в Пекіні.
8 серпня — у Пекіні відкриті XXIX Літні Олімпійські ігри.
12 серпня — український дзюдоїст Роман Гонтюк виборов бронзову медаль. Ця медаль стала першою для українських спортсменів на цій Олімпіаді.
13 серпня — українські стрибуни у воду Ілля Кваша і Олексій Пригоров здобули бронзу у стрибках триметрового трампліна. Цього ж дня бронзові медалі здобули Армен Варданян (греко-римська боротьба) і Наталя Давидова.
14 серпня — українська жіноча збірна з фехтування на шаблях у складі Ольги Харлан, Олени Хомрової, Галини Пундик та Ольги Жовнір здобула золоту медаль. У фіналі вони перемогли команду Китаю з мінімальним відривом (45:44), програючи у ході зустрічі більше 10 очок.
15 серпня — Артур Айвазян (кульова стрільба) і Віктор Рубан (стрільба з лука) вибороли золоті медалі.
16 серпня — Олександр Петрів здобув «золото» Пекіна у швидкісній стрільбі з пістолета. Олімпійська чемпіонка Афін Ірина Мерлені здобула бронзову медаль у вільній боротьбі (вага до 48 кг). Ольга Коробка здобула срібну медаль у важкій атлетиці. Відразу дві українки піднялися на п'єдестал у семиборстві (легка атлетика): Наталя Добринська виборола золоту медаль, а Людмила Блонська — срібну (22 серпня Блонська була позбавлена медалі через уживання допінгу).
17 серпня — Юрій Сухоруков здобув срібну медаль у стрільбі з гвинтівки із трьох положень, а Леся Калітовська — бронзову медаль у велотреку.
18 серпня — український гімнаст Олександр Воробйов здобув «бронзу» у вправах на кільцях; Олена Антонова виборола «бронзу» в метанні диска.
19 серпня — український борець Василь Федоришин здобув срібну медаль.
20 серпня — український борець Андрій Стаднік здобув срібну медаль.
21 серпня — український борець Тарас Данько здобув бронзову медаль.
22 серпня — бронзові медалі здобули українці В'ячеслав Глазков (бокс), Вікторія Терещук (сучасне п'ятиборство) і Денис Юрченко (легка атлетика)
23 серпня — у День Державного прапора України шість разів підіймався синьо-жовтий стяг у Пекіні. У цей день серед українців медалі здобули: каноїст Юрій Чебан (бронзова), байдарочниця Інна Осипенко-Радомська (золота), боксер Василь Ломаченко (золота), легкоатлетки Ірина Ліщинська (срібна) і Наталія Тобіас (бронзова), гімнастка-художниця Анна Безсонова (бронзова).
24 серпня — відбулося урочисте закриття XXIX Олімпійських ігор.

Українська команда завоювала на Іграх 27 медалей (найбільша кількість за весь час участі незалежної України в Олімпійських іграх): 7 золотих, 5 срібних та 15 бронзових.

Серед найпомітніших подій Олімпіади відзначаються:

американець Майкл Фелпс виграв усі вісім дистанцій у плаванні, в яких брав участь. Ці 8 золотих нагород на одній Олімпіаді є рекордом Олімпійських ігор, а разом з 6 золотими медалями Афін Фелпс став найтитулованішим олімпійцем сучасності;
ямайський спринтер Усейн Болт виграв три золота в бігу з трьома світовими рекордами, в тому числі дистанцію 100 метрів за рекордний час 9,69 с;
росіянка Олена Ісінбаєва взяла золото у стрибках з жердиною, встановивши новий світовий рекорд 5,05 м.

6 вересня — у Пекіні відкрилися Паралімпійські ігри
17 вересня Паралімпійські ігри завершилися. В офіційному медальному заліку збірна України з 74 (24 золотих-18 срібних-32 бронзових) нагородами посіла четверту сходинку. Перше місце в команди Китаю — 211 (89-70-52). Друга позиція в Великобританії — 102 медалі (42-29-31) та третя команда США — 99 (36-35-28).

Див. також Категорія:Спортивні події 2008

Аварії й катастрофи[ред. • ред. код]

23 січня — На північному заході Польщі розбився військовий літак CASA С-295, загинуло 20 чоловік.
21 лютого — У венесуельських Андах розбився літак ATR 42-300 франко-італійського виробництва, загинуло 46 чоловік.
13 березня — У Егейському морі біля берегів Греції внаслідок зіштовхнення зі скелею потонув круїзний лайнер «Георгіс». З судна евакуювали 278 пасажирів і 35 членів екіпажу.
15 березня — вибухи на військових складах поблизу Тирани. 26 вбитих та близько 300 поранених.
23 березня — в акваторії Гонконга після зіткнення з китайським суховантажним судном затонуло українське судно «Нафтогаз-67». 7 членів екіпажу врятовані, 18 зникли без вісти.
27 березня — в Чорне море впав український вертоліт Мі-8, що прямував до острова Зміїний. Загинуло 13 прикордонників.
28 квітня — о 4:43 ранку за місцевим часом, поїзд Пекін — Циндао зіткнувся із зустрічним поїздом. За попередніми даними загинуло 66 чоловік, 246 — поранено, 51 з яких знаходилися в важкому стані.
28 квітня — український вертоліт Мі-8 впав на плавучу платформу «Тавріда» в Чорному морі, загинуло 20 чоловік.
4 травня — буревій «Наргіс» у М'янмі забрав життя понад 78 000 людей, 56 000 зникли без вісти, півтора мільйона залишилися просто неба.
12 травня — в китайській провінції Сичуань о 14:28 за місцевим часом стався землетрус силою 8 балів, який забрав життя близько 70 тисяч людей.
8 червня — потужній вибух метану на шахті імені Карла Маркса у Єнакієвому. В зону вибуху перебувало 37 шахтарів, 23 з них вдалося спасти в рятувальній операції.Загинуло 13 шахтарів.
10 червня в аеропорту Хартума зазнав аварії літак Airbus A310, 33 людей з 217 на борту загинули.
21 червня тайфун «Феншень» перекинув філіппінський паром Princess of Stars, на якому перебувало понад 800 пасажирів. Спаслося 57.
23—26 липня — потужні грозові зливи спричинили велику повінь на західній Україні, північній Румунії та Молдові. В Україні загинуло понад 30 людей, в Румунії стихія забрала життя 5-ох. Внаслідок території 6 областей Західної України оголошено зоною стихійного лиха.
20 серпня — у мадридському аеропорту Барахас на злеті зазнав катастрофи літак MD-82 компанії Spanair, що прямував на Канари. Загинуло 153 людини
24 серпня — при спробі аварійної посадки в аеропорту Бішкека впав і згорів лайнер Boeing 737. З 90 людей на борту вижило 25.
28 серпня — вибухи на військових складах коло станції Лозова в Харківській області
29 серпня — тропічний шторм «Густав» забрав 85 життів в карибських країнах
5 вересня — ураган «Ганна» вбив на Гаїті майже 500 людей
6 вересня — обвал зійшов на густонаселений район на околиці Каїра, розташовані біля підніжжя гори Мукаттам. Величезні глиби вагою в сотні тонн, деякі з яких досягали 30 метрів у висоту, повністю зруйнували більше 35 будинків. Без вісті зниклими вважаються близько п'яти сотень чоловік.
11 вересня — пожежа а тунелі під Ла-Маншем, рух транспорту зупинено
13 вересня — приміський поїзд з Лос-Анджелеса зіткнувся з товарним поїздом, 24 пасажира загинули
14 вересня — в Пермі розбився літак Боїнг-737, всі 88 чоловік на борту загинуло. При падінні літака пошкоджена Транссибірська магістраль
14 вересня — в Мармуровому морі затонув турецький паром зі 150 пасажирами, 30 людей оголошені зниклими без вісти
25 вересня — у нейтральних водах ближче до Кенії сомалійські пірати захопили українське судно «Фаїна», яке слідувало під прапором Белізу до Кенії і перевозило військову техніку, зокрема, приблизно 30 танків Т-72
27 вересня — неподалік територіальних вод Болгарії затонуло судно «Толстой» під прапором КНДР, команда складала 10 чоловік, 9 з яких — українці, 2 врятувалися
6 листопада — в містечку Нереттес неподалік столиці Гаїті Порт-о-Пренс зруйнувався католицький коледж La Promesse під час навчань дітей. 82 людини загинули під уламками, сотні зазнали поранень
8 листопада — в результаті аварії на атомному підводному човні Тихоокеанського флоту Росії загинули понад 20 чоловік
27 листопада — під час технічного випробування у Франції зазнав аварії і впав в море пасажирський літак Аеробус А320. На борту було 7 чоловік
24 грудня — в Євпаторії внаслідок вибуху газу зруйновано три під'їзди 5-поверхового житлового будинку. Загинуло 27 людей, витягти живими з-під уламків вдалося 21. 26 грудня оголошено в країні днем жалоби