Вірджинія
|
|||||
| Девіз: Sic semper tyrannis[1] | |||||
| Прізвисько штату: Старий Домініон, Мати президентів | |||||
 |
|||||
| Інші штати США | |||||
| Столиця | Ричмонд | ||||
| Найбільше місто | Вірджинія-Біч | ||||
| Губернатор | Боб МакДоннел (R) | ||||
| Офіційні мови | Англійська | ||||
| Площа | 110 862 км² (35ий) | ||||
| — Суша | 102 642 км² | ||||
| — Вода | 8 220 км² (7,4%) | ||||
| Населення | |||||
| — Населення | 7 196 750 (12ий) | ||||
| — Густота | 69,03/км² (14ий) | ||||
| Приєднання до США в якості штату | |||||
| — Дата | 25 червня, 1788 | ||||
| — Номер | 10ий | ||||
| Часовий пояс | Східний час: UTC-5/-4 | ||||
| Широта | 36°31'N по 39°37'N | ||||
| Довгота | 75°13'W по 83°37'W | ||||
| Ширина | 320 км | ||||
| Довжина | 690 км | ||||
| Висота | |||||
| — Найбільша | 1747 м | ||||
| — Середня | 290 м | ||||
| — Найнижча | 0 м | ||||
| Абревіатури | |||||
| — USPS | VA | ||||
| — ISO 3166-2 | US-VA | ||||
| Веб-сайт | www.virginia.gov | ||||
Вірджи́нія (англ. Virginia, МФА: [vərˈdʒɪnjə](
слухати)) — штат у США, на Атлантичному узбережжі; 105,6 тис. км², 6,5 млн мешканців; адміністративний центр Ричмонд; головний конгломерат міст і портів (Гемптон Роудз) утворюють міста: Норфолк, Ньюпорт-Ньюз, Гемптон, Портсмут. Гори Аппалачі проходять через західну частину штата. Ліси переважно хвойні; тваринництво, вирощування тютюну, кукурудзи; видобуток кам'яного вугілля; текстильна, хімічна, корабельна промисловість; риболовля.
- Особливості: Блакитні гори, Національний парк Шенандоа, Арлінгтонський національний цвинтар, Маунт-Верном (будинок Джорджа Вашингтона,1752-99), Монтіселло (будинок Т. Джефферсона біля Шарлотвілля), Страфорд-Холл (батьківщина Лі Роберта), історичні райони Йорктаун і Джеймстаун.
- Виробництво: батат, кукурудза, тютюн, яблука, арахіс, вугілля, судна, вантажівки, папір, хімікати, продукти харчування, текстиль.
- Відомі люди: Річард Берд, Елла Фіцджеральд, Патрік Генрі, Томас Джефферсон, Лі Роберт, Джеймс Медісон, Джордж Маршал, Джеймс Монро, Едгар По, Джон Тайлер, Букер, Джордж Вашингтон, Вудро Вільсон.
- Штат названий на честь Єлизавети І; Джеймстаун — перше постійне поселення англійців у Новому Світі з 1607. Рабство введене в 1619. Заселено плантаторами, що вирощували дикий тютюн. Штат зіграв головну роль в Американській революції. Один з перших тринадцяти штатів приєднався до Конфедерації під час Громадянської війни. Ричмонд був столицею Конфедерації.
Історія штату[ред. • ред. код]
Традиційно на території нинішньої Вірджинії мешкали індіанські племена черокі, чикахоміні, мехерріни, монахани, памунки та ін. Вони відносилися до трьох великих етнічних груп, найбільшою з яких була алгонкінська, дві інші — ірокезька і сіу.
В кінці XVI століття (1587), коли Англія розпочала колонізацію Північної Америки, провінція отримала назви Віргінія («Цнотлива») на честь королеви Єлизавети I, що ніколи не виходила заміж. На початку XVII століття тут була створена Лондонська Віргінська компанія, що фінансувала Джеймстаун (перша столиця провінції) та інші англійські поселення.
З 1699 по 1780 роки столицею колонії був Вільямсбург, де шістьма роками раніше заснований Коледж Вільяма і Мері, другий найстаріший виш у США[2].
У 1780 р., під час Революційної війни столиця була перенесена до Ричмонда. 25 червня 1788 р. Вірджинія стала десятим за ліком і найбільшим з перших тринадцяти штатів США. Після війни Вірджинія довгий час була головним політичним центром країни: саме звідси походили автори конституції, а також вісім президентів та інші відомі політики.
В 1840-х розвиток промисловості був заморожений Громадянською війною, але був відновлений у XX столітті. У квітні 1861 р. Вірджинія офіційно вступила до складу Конфедерації. У 1863 р. від неї відокремилася західна частина (нині штат Західна Вірджинія). В ході війни Вірджинія стала головною ареною битв — тут сталися битви при Бул-Рані, Пітерсбурзі, Фредеріксберзі та ін. Тут же 9 квітня 1865 р. в містечку Аппоматокс генерал Роберт Е. Лі підписав акт про капітуляцію.
В ході післявоєнної Реконструкції Вірджинія була знов офіційно прийнята до складу США в 1870 р. У 1967 р. вперше з 1891 р. в законодавчі збори штату був обраний чорношкірий громадянин, а в 1969 р. вперше з часу закінчення громадянської війни штат очолив губернатор-республіканець. У 1989 р. вперше в історії США на пост губернатора штату був обраний афро-американець Лоренс Вайлдер.
У 2007 році 16 квітня в студентському містечку Університету Вірджинія біля міста Блексбурга 23-річний студент Чо Син Хі відкрив вогонь по студентах з пістолета, що належав йому, внаслідок чого було убито понад 30 осіб і поранено близько 40.
Мовний склад населення (2010) [1][ред. • ред. код]
| Мови | Частка людей старше 5 років, % |
|---|---|
| Англійська | 85,87 |
| Іспанська | 6,41 |
| Корейська | 0,77 |
| В`єтнамьска | 0,63 |
| Тагальська | 0,56 |
| Китайська | 0,48 |
| Французька | 0,46 |
| Арабська | 0,40 |
| Німецька | 0,37 |
| Хінді | 0,34 |
| інші | 3,71 |
Джерела[ред. • ред. код]
- Вірджинія, каталог посилань Open Directory Project
- Encyclopedia Virginia
- Уряд
- State Government website
- Virginia General Assembly
- Virginia's Judicial system
- Constitution of Virginia
- Virginia State and County Government Websites
- Туризм та парки
- Культура та історія
- Virginia Historical Society
- Virginia's First People
- WPA Guide to the Old Dominion
- Library of Virginia
- Карти та населення
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ «Так завжди буде з тиранами»(лат.). Гасло належить перу Джорджа Віта
- ↑ Heinemann, Ronald L.; Kolp, John G.; Parent, Jr., Anthony S.; Shade, William G. (2007). Old Dominion, New Commonwealth. Charlottesville: University of Virginia Press. ISBN 0-8139-2609-2. Pp. 4-11
 Західна Вірджинія |
 Мерілендм. Вашингтон |
|
 Кентуккі |
 |
Атлантичний океан |
 Теннессі |
 Північна Кароліна |
|
|||||||||||
