Еквадор

Республіка Еквадор República del Ecuador
Прапор Герб
Девіз: Dios, patria y libertad Бог, батьківщина і воля
Гімн: Salve, Oh Patria
Столиця	Кіто 00°09′ пд. ш. 78°21′ зх. д.
Найбільше місто	Гуаякіль
Офіційні мови	іспанська мова
Державний устрій	Республіка
- Президент	Рафаель Корреа
- Віце-президент	Ленін Морено
Незалежність
- від Іспанії	24 травня 1822
- від Великої Колумбії	13 травня 1830
- Республіка
Площа
- Загалом	256 370 км² (72)
- Води (%)	8,8
Населення
- оцінка 2005 р.	13 778 000 (65)
- Густота	47/км² (147)
ВВП (ПКС)	2005 р., оцінка
- Повний	$60,1 мільярдів (70)
- На душу населення	$4,776 (111)
ІРЛП  (2003)	0,765 (середня) (83)
Валюта	Еквадорський сукре (до 2000), Долар США (USD)
Часовий пояс	(UTC-5)
Домен інтернету	.ec
Телефонний код	+593

Респу́бліка Еквадо́р, країна в Південній Америці, що межує на півночі з Колумбією, сході і півдні з Перу, на заході омивається Тихим океаном; площа 270670 км².

Історія

Недавня історія: незалежність від Іспанії отримана в 1830. Після довгого періоду нестабільності чергувалися ліберальний і консервативний уряди до військового перевороту в 1963, коли до влади прийшла військова хунта. У 1982 в країні було оголошено надзвичайний стан через страйки і демонстрації. Сіксто Дюран Баллен у 1992 був обраний президентом замість Родріго Борхе Севаллоса.

Географія. Природа

Вулкан Туґуарахуа біля Баньос, Еквадор.

Рельєф

Прибережна рівнина різко піднімається до Анд; розділені декількома оброблюваними долинами, на сході — рівнинні, низинні тропічні ліси.

Природні ресурси

До основних природних багатств Еквадору відносять нафту та банани, торгівля якими приносить країні найбільші прибутки. Значне місце в місцевій економіці посідають також ліси (торгівля деревиною), какао, кава, фрукти тощо.

Фауна

Див. також Список ссавців Еквадору

Фауна Еквадору відзначається великим видовим різноманіттям і значною часткою ендемічних видів, поширених як в Андах, так і верхів'ях Амазонії. Зокрема, у складі фауни Еквадору виявлено понад 200 видів амфібій, величезна кількість птахів і понад 1000 видів метеликів. Тут поширені такі види ссавців, як ягуар, пума, пекарі, броненосець, мурахоїд.

Нафта і політика

Див. також Нафтова промисловість Еквадору

Перше нафтове родовище в долині Амазонки відкрите в 1967 американським консорціумом Texaco — Gulf Oil.

Згідно з прийнятим у 1971 році «Законом про вуглеводні», переважне право на розробку нафтових ресурсів повинна була отримати державна компанія. Але процес її створення затягнувся на тлі розквіту нової, нафтової корупції. Під тиском іноземних компаній уряд пропонував навіть перенести набуття чинності закону на 2025 р.

Бачивши нездатність цивільної адміністрації реалізувати ухвалений закон, військові на чолі з генералом Гільєрмо Родрігесом Лара зробили переворот. Еквадор вступив до ОПЕК, концесії іноземних компаній були переоформлені в договори підряду і участі, а податки — збільшені. В результаті іноземці стали продавати свої долі в нафтових родовищах уряду. На базі створеної американськими компаніями інфраструктури була створена державна нафтова компанія CEPE. Значна частина її доходів йшла на здійснення соціальних програм.

З різким зростанням цін на нафту в 1970-і роки переваги Еквадору — вихід до океану і близькість до американського ринку — дозволили різко збільшити доходи держави — з $43 млн в 1971 до $350 млн в 1974. Доходи від нафти дозволяли вести боротьбу з бідністю і одночасно розвивати промисловість. Індустріальне зростання привело до прискорення політичного розвитку, і під тиском профспілок, партій і бізнесу в 1979 військових вимушені були поступитися владою цивільному уряду.

На жаль, цивільне правління привело до безконтрольного зростання зовнішнього боргу — з $600 млн в 1979 майже до $17 млрд до кінця століття.

Зниження цін на нафту в другій половині 1980-х зробило державу заручником своєї колишньої економічної політики, вимушеним фінансувати витрати за рахунок усе більш дорогих кредитів. У 1989, після перетворення державної компанії CEPE у PetroEcuador, її соціальні зобов'язання були передані державі, що фактично привело до їх відміни. Скорочення державної підтримки індіанського населення, на чиїй території, власне, і добувається нафта, привело до того, що індіанці стали найактивнішою і революційною силою в суспільстві.

Для виходу з ситуації було вирішено збільшити видобуток нафти, що спонукало країну вийти з ОПЕК на початку 1990-х. Зростання видобутку, проте, збіглося з тривалим періодом низьких цін на нафту, тому різко збільшити інвестиції не вийшло. Обвал цін на нафту в 1998 викликав фінансову кризу. До 1999 Еквадору оголосив дефолт по зовнішніх боргах. Для порятунку економіки Еквадор звернувся за допомогою до МВФ, а на початку 2000 американський долар замінив сукре в якості національної валюти.

При цьому в рамках угод з МВФ практично всі доходи від нафти стали йти на погашення зовнішнього боргу. Не маючи засобів на розвиток нафтової галузі, держава стала поступатися своїм місцем іноземним компаніям.

Незадоволені політикою уряду, індіанці почали в деяких районах озброєний опір розробкам нафти і будівництву трубопроводів. Індіанський фронт «Пачакуті» у 2000 організував мирний марш на столицю. Цим скористалася військова хунта на чолі з полковником Лусіо Гутьєрресом Борбуа, та здійснила мирне захоплення влади ним, проте, під тиском США довелося поступитися владою віце-презіденту Густаво Нобоа, який відновив колишній режим.

Лусіо Гутьєррес Борбуа провів декілька місяців в ув'язненні, ставши одним з найпопулярніших політиків. Вийшовши на свободу, Гутьеррес об'єднався з індіанцями «Пачакуті» і пообіцяв повернути нафту під контроль Еквадору. Це забезпечило йому перемогу на виборах 2003. Отримавши владу, Гутьєррес зробив ставку на пошук нової угоди з США і фактичну приватизацію PetroEcuador.

При цьому він спробував відвернути громадську думку розмовами про загрозу країні з боку колумбійських повстанців. Була почата передислокація військ до колумбійського кордону. Крім того, Гутьєррес погодився на розміщення в країні американських військових баз.

20 квітня 2005, незважаючи на підтримку США, Гутьеррес був позбавлений свого поста парламентом країни.

Адміністративно-територіальний устрій

Див. також: Адміністративно-територіальний устрій Еквадору

Еквадор в поділяється на 24 провінції та Столичну область (Кіто).

Політична система

Президент Рафаель Корреа

Демократична республіка, голова держави та уряду — президент, вибирається населенням на 4-річний термін, можливий другий термін підряд.

Парламент — однопалатна Національна асамблея, 124 депутати вибираються населенням на 4-річний термін.

Політичні партії

За результатами виборів у квітні 2009 року:

• Рух ПАІС — ліва, 59 депутатів (голова партії — теперішній президент Корреа)
• Партія патріотичного суспільства — лівоцентристська (націоналістична), 19 депутатів
• Соціал-християнська партія — правоцентристська, 11 депутатів
• Партія інституціонного оновлення та національної дії — права, 7 депутатів
• Демократичний народний рух — комуністична, 5 депутатів
• Муніципалістичний рух за національну інтеграцію — ліва, 5 депутатів
• Рух багатонаціональної єдності Пачакутик — ліва, індіанська, 4 депутати
• Ролдосистська партія — лівоцентристська, 3 депутати
• Партія лівих демократів — ліва, 3 депутати

В асамблеї мають представництво ще 8 партій — по одному депутату.

Економіка

Див. також: Еквадорський сукре

Важливим сектором економіки є сільське господарство, в якому зайнято 30% працездатного населення країни. Переважає натуральне господарство. 1% великих землевласників належить 40% усіх оброблюваних земель, але обробляється менше 10% території країни і ще 10% використовується під пасовища. Поширені експортні культури – банани, кава, какао, які культивуються на Сході у прибережній зоні (Кості). Банани й какао вирощують у низинах з теплим і вологим кліматом, каву — на нижніх схилах Анд, де клімат прохолодніший і сухіший. У долинах також вирощують цукровий очерет, цитрусові. В Андах вирощують ячмінь, пшеницю, кукурудзу, картоплю й городину, а також розводять велику рогату худобу та овець.

Еквадор має у своєму розпорядженні незначні родовища золота, срібла, цинку й міді. В 1972 році були розвідані величезні запаси нафти, щорічний видобуток Кокуенка Еквадорторой тепер становить біля 16 мільйонів тон. На нафту припадає понад половину всього експорту країни.

Видобуток нафти сприяв розвитку сталеливарної, нафтохімічної й цементної промисловості. Інші галузі пов’язані з виробництвом продуктів харчування, тканин, рибальством і лісозаготівлею та лісоперобкою. Основні промислові центри — Кіто, Куенка й Гуаякіль. 45% електроенергії виробляється ТЕС, інша – ГЕС. Більша частина водних ресурсів (в Андах) не використовується. Постійно росте роль туризму.

В цілому економіка Еквадору є експортноорієнтованою, головними товарами вивозу є: банани, какао, кава, рис, цукор, фрукти, бальсове дерево, риба, нафта. Промисловість, навпаки, орієнтована в основному на внутрішній ринок.

Населення

Населення становить близько 10490 тис. чоловік (1989) (метиси 55%, індіанці 25%, європейці 10%, чорні африканці 10%). Мови: іспанська (державна), кечуа, живаро й інші індіанські мови.

Див. також

• Список міст Еквадору

Посилання

• Еквадор
• Galapagos, Еквадор

Це незавершена стаття з географії Еквадору. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.