Британська Східна Африка

англ. East Africa Protectorate Британська Східна Африка Протекторат  Британська імперія 1895 – 1920 Прапор Британської Східній Африці і в подальшому Британська Кенії Гімн God Save the Queen/King Мапа Британської Східної Африки на 1911. Столиця Момбаса (1895–1905) Найробі (1905–1920) Мови англійська (офіційна) суахілі, Кікуйю, Камба, Долуо, Гусії, Меру Релігії Християнство, Іслам, Індуїзм, Африканські традиційні релігії Форма правління Конституційна монархія Монарх  - 1895–1901 Вікторія  - 1910–1920 Георг V Комісар, губернатор  - 1895–1897 en:Arthur Henry Hardinge  - 1919–1920 Sir Edward Northey Історія  - Засновано 1 липня 1895  - Ліквідовано 23 липня 1920 Площа  - 1904 696 447 км2 Населення  - 1904 4 000 000 осіб      Густота 5,7 осіб/км²  Валюта Індійська рупія, Східноафриканська рупія

Британська Східна Африка (англ. East Africa Protectorate, Протекторат Східна Африка) — край навколо Великих Африканських озер займає приблизно той самий терен що й сьогоденна Кенія (приблизно 639,209 km²) від Індійського океану вглиб континенту до Уганди і Великої рифтової долини. Була під контролем Великобританії з кінця 19-го століття; спочатку як зона британських інтересів, пізніше протекторат і у 1920 році, перетворена на колонію Кенія

Історія

Європейські місіонери почали проникати в землі між Момбасою і Кіліманджаро з 1840-х роках. На Берлінській конференції, 1885 було досягнута угода про те, що Британська сфера впливу в Східній Африці буде простягатися від річки Джубба до Німецької Східної Африки. Формально ця територія належала султанату Занзібар, і Великобританія в 1888 році отримала прибережну смугу в оренду від султана, а для її розвитку була створена Імперська Британська Східно-Африканська компанія. Але в 1894 році компанія збанкрутувала, і британський уряд оголосив територію протекторатом з адміністрацією в Момбасі, а управляти територією став Форин-офіс.

У 1895 році було розпочато будівництво залізниці від Момбаси до Кісуму, яке було закінчено в 1901 році — це стало початком угандійської залізниці.

У 1902 році адміністрування території було знову передано міністерству у справах колоній, а підконтрольна адміністрації територія була розширена вглиб континенту, включивши територію сучасної Уганди. Був створений Східно-Африканський синдикат (підрозділ Південно-Африканської компанії), що отримав 500 квадратних миль землі для організації переселення сюди білих поселенців. У 1905 році органи адміністрації переїхали з Момбаси до Найробі. Приїзд переселенців викликав тертя з місцевим африканським населенням.

У роки Першої світової війни район угандійський залізниці став зоною боїв з військами Німецької Східної Африки. Після війни поселенці і африканці стали вимагати самоврядування, в результаті в 1920 році Кенія стала коронною колонією.

Джерела

• John S. Galbraith, Mackinnon and East Africa 1878–1895 (Cambridge 1972)
• Map of British East Africa in 1901
• A map of part of Eastern Africa, prepared by authority of the Imperial British East Africa Company, 1889
• 1911 Encyclopedia