Грьци

Грьчьска Димократїꙗ Ελληνική Δημοκρατία
ꙁнамѧ ꙁнакъ
рєчєниѥ : ⁖ Ελευθερία ή θάνατος ⁖
стольнъ градъ	Аѳинꙑ
дрьжавьнъ ѩꙁꙑкъ	грьчьскъ
самостоꙗтѣль	1821
пространиѥ
- вьсѩ	131 940 х҃м²
въсєлѥниѥ	10,9 лєѡдръ

Грьци и грьчьскꙑ Ελλάδα · єпїсимьно имѧ Грь́чьска Димократі́ꙗ и грьчьскꙑ Ελληνική Δημοκρατία · Южьнꙑ Єѵрѡпꙑ дрьжава ѥстъ ⁙ Стольнъ градъ Грькъ Аѳинꙑ ѥ́стъ ⁙ Людии обитаѥтъ 10,9 лєѡдръ ⁙ Дрьжавьнъ грьчьскъ ѩꙁꙑкъ ѥстъ ⁙ Дрьжавьна вѣра Православиѥ ѥстъ

їсторїꙗ

Грькь ꙁнамѧ (1828—1978).

1453 лѣта Вѷꙁантїн҄ьска аѵтократорїꙗ въшьла въ съставъ Осман҄ьскꙑ аѵтократорїѩ бѣ ⁙ 1821 лѣта по народьнѣ въстании Грьци ѥстъ пакꙑ самостоꙗтєл҄ьна дрьжава ⁙ По 1833 лѣтѣ ихъжє имѧ Грьчьско Кралѥвьство бѣ ⁙ По Въторѣи Свѣтьнѣи Воинѣ Грьци пакꙑ димократїꙗ ѥстъ.

1981 лѣта Грьци въшьли въ съставъ Єѵрѡпьска Свѫꙁа бѣ

Грькъ чѧсти

Грьчьскꙑ Димократїѩ чѧсти пєрїфєрїѩ (грьчьскꙑ περιφέρειες) нарицаютъ ⁙ Ихъжє малꙑ чѧсти имѧ номи (грьчьскꙑ νομός) сѫ́тъ

Харта	Число	Пєрїфєрїѩ	Гла́вьнъ гра́дъ	Простра́ниѥ	Людии обитаѥтъ
	1	Аттїка (Αττική)	Аѳи́нꙑ	3,808 к҃м²	3,841,408
	2	Срѣдьнꙗ Єлладь (Στερεά Ελλάδα)	Ламїꙗ	15,549 х҃м²	614,614
	3	Срѣдьнꙗ Макєдонїꙗ (Κεντρική Μακεδονία)	Ѳєссалоні́ка	18,811 х҃м²	1,931,870
	4	Крита (Κρήτη)	Ираклїѥ	6,336 х҃м²	623,666
	5	Вьсточьна Макєдонїꙗ и Ѳрака (Ανατολική Μακεδονία και Θράκη)	Комотина	14,157 х҃м²	623,248
	6	Ипїръ (Ήπειρος)	Їѡаннїна	9,203 х҃м²	358,698
	7	Їонїискꙑ острова (Ιόνια νησιά)	Кєркѷра	2,307 к҃м²	220,097
	8	Сѣвєрьнꙑ Єгєискꙑ острова (Βορείου Αιγαίου)	Мѷтїлина	3,836 х҃м²	208,151
	9	Пєлопоннисъ (Πελοπόννησος)	Трїполь	15,490 х҃м²	650,310
	10	Южьнꙑ Єгєискꙑ острова (Νοτίου Αιγαίου)	Єрмоуполь	5,286 х҃м²	320,001
	11	Ѳєссалїꙗ (Θεσσαλία)	Ларїса	14.037 х҃м²	760,714
	12	Ꙁападьна Єлладь (Δυτική Ελλάδα)	Патра	11,350 х҃м²	753,267
	13	Ꙁападьна Макєдонїꙗ (Δυτική Μακεδονία)	Коꙁана	9,451 х҃м²	303,857
	-	Аѳѡнъ	Карѵѩ	390 х҃м²	2,250

Грькъ наибол҄ьшє гради

• Аѳи́нꙑ - люди́и обитаѥтъ 3 761 810.
• Ѳєссалоні́ка - люди́и обитаѥтъ 348 920.
• Патра - люди́и обитаѥтъ 164 741.
• Ираклїѥ - люди́и обитаѥтъ 140 357.
• Ко́рїнѳъ - люди́и обитаѥтъ 36 555.

ꙁьри такождє

Єѵрѡпꙑ дрьжавꙑ

Аꙁѣрбаичанъ¹ • Алванїꙗ • Андорра • Армєнїꙗ² • Аѵстрїꙗ • Бєлгїѥ • Блъгарїꙗ • Босна • Бѣла Роусь • Ватиканъ • Вєлика Британїꙗ • Гєѡргїꙗ¹ • Грьци • Данїꙗ • Єирь • Єсть • Їллѷрїиска Словѣнїꙗ • Їспанїꙗ • Исландъ • Италїꙗ • Каꙁахстанъ¹ • Кѷпръ² • Латвїꙗ • Литъва • Лихтєнщаинъ • Люѯємбоургъ • Макєдонїꙗ • Малта • Молдова • Монако • Нидєрландꙑ • Норєгъ • Нѣмьци • Пол҄ьска • Портогалїꙗ • Роумꙑнїꙗ • Рѡсїꙗ¹ • Санъ Марино • Свєньско • Свицєра • Словѣньско • Срьбїꙗ • Соумь • Тоурьци¹ • Оукраина • Франкїꙗ • Хръватьска • Чєшьско • Чрьна Гора • Ѫгри нєсамостоꙗтєл҄ьнꙑ ꙁємлѩ : Акрѡтїрь и Дєкєлїꙗ • Аландьскꙑ Острови • Гєрнси • Гибралтаръ • Джєрси • Островъ Мєнъ • Фиориꙗрьскꙑ Острови • Шпицбєргєнъ • Ꙗнъ Маиєнъ нєприꙁнанꙑ дрьжавꙑ : Абхаꙁїꙗ³ • Косово Димократїꙗ⁴ • Нагорьнъ Карабахъ Димократїꙗ • Придънѣстриѥ • Силєндъ • Тѷрчьска Димократїꙗ Сѣвєрьна Кѷпра⁵ • Южьна Осєтїꙗ³ ¹ такождє Асїи ѥстъ ⁙ ² народьнꙑ обꙑчаи єѵрѡпьскꙑ сѫтъ · нъ Асїи находитъ сѧ ³ приꙁнана ꙗко самостоꙗтєл҄ьна дрьжава 3 дрьжавꙑ ѤН҃С ѥстє ⁙ ⁴ приꙁнано 60 дрьжавꙑ ѤН҃С ѥстъ ⁙ ⁵ приꙁнана толико Тѷрци ѥстъ