Луганська народна республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запит «ЛНР» перенаправляє сюди; див. також ЛНР (значення).
Unbalanced scales.svg
 Нейтральність цієї статті є під сумнівом. Будь ласка, ознайомтесь з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки. (березень 2015)
Ambox currentevent.svg
 Тема цієї статті або розділу стосується актуальних подій.
Поки події розвиваються, інформація може швидко змінюватися.
Луганська народна республіка
рос. Луганская народная республика
Участь у війнах: Російська збройна агресія проти України (2014‒2015)
Flag of the Lugansk People's Republic (Official).svg 
Прапор угруповання
Період активності з 27 квітня 2014 року — до сьогодні
Ідеологія російський націоналізм, путінізм, неонацизм[джерело не вказано 230 днів]
Лідери Ігор Плотницький, Микола Козіцин
Діє у регіоні Луганська область, Україна
Участь у конфліктах Війна на сході України
Сайт http://lnr-portal.su/
Commons-logo.svg Луганська народна республіка у Вікісховищі
Напад російських сепаратистів на учасників урочистостей з нагоди 200-річчя з Дня народження Тараса Шевченка в Луганську (9 березня 2014 р.)
Барикади навколо будівлі УСБУ в Луганській області, в якій у квітні 2014 р. терористи розмістили «об'єднаний штаб Армії Південного Сходу»
Бойовик терористичної організації «Луганська народна республіка». (Луганська ОДА, 2 червня 2014 р.)
Плавучий транспортер ПТС-2 сепаратистів т.зв. «9-ї роти» на мосту через Сіверський Донець біля м. Щастя. 9 червня 2014 р.

Луга́нська наро́дна респу́бліка (ЛНР) — фіктивне квазідержавне утворення[1], самоназва маріонеткового клептократичного режиму, встановленого польовими командирами і «політичними» лідерами сепаратистів[2] за негласної підтримки Російської Федерації[3] на окупованій території окремих районів Луганської області України[4]. «Луганською народною республікою» також називається терористичне угруповання, що діє на тимчасово окупованих територіях Луганської області[5][6]. ЛНР декларує намір збройним шляхом встановити свій контроль над Луганською областю України[7] і претендує на визнання підконтрольної їй території окремою державою[8]. Російська Федерація офіційно не визнає суверенітету Луганської народної республіки[9], однак на неофіційному рівні надає їй військову, економічну, політичну і дипломатичну підтримку[10]. З 13 квітня 2014 в Луганській області триває антитерористична операція з метою зупинити терористів[11].

Становлення

Передумови

Проголошення Луганської народної республіки відбулося на тлі сепаратистського руху, що активізувався після перемоги Революції гідності в кінці лютого 2014 року. Вже 1 березня Луганська обласна рада, в якій на 124 місця 106 займала Партія регіонів і 13 — комуністи, під головуванням Валерiя Голенка ухвалила рішення про визнання нелегітимними центральних органів виконавчої влади України[12]. 9 березня місцеві сепаратисти провели мітинг чисельністю близько 3 тисяч осіб за відокремлення Донбасу від України та напали на мітинг українців, що відзначали 200-ту річницю від дня народження Т. Шевченка[13].

Опитування громадської думки показали, що близько 24% мешканців Луганської області бажали об'єднання України з Росією[14], в той же час 51% виступав проти відокремлення області від України і приєднання до Росії[15].

Проте, негативний результат не вплинув на наміри сепаратистських угрупувань. 14 квітня луганські сепаратисти висунули ультиматум місцевій облраді з вимогою заявити про невизнання центральної влади в Україні[16]. 26 квітня «Народний губернатор Луганщини» Валерій Болотов і «Уповноважений представник громад області» висунули ультиматум щодо припинення антитерористичної операції та заявили про готовність перейти до активної фази спротиву на всій території області[17].

Проголошення «народної республіки»

«Луганська народна республіка» була проголошена 27 квітня 2014 року групою осіб, які захопили будівлю управління СБУ у Луганській області за підтримки мітингувальників чисельністю кілька сотень людей[18][19][20]. Це проголошення відбулося через 20 днів після подібного проголошення «Донецької народної республіки» (7 квітня).

29 квітня було повторно захоплено будівлю обласної держадміністрації, обласної прокуратури[21][22][23]

Референдум

Докладніше: Псевдореферендуми на Донеччині та Луганщині 2014

11 травня 2014 року відбувся т. зв. «референдум» про суверенітет Луганської народної республіки.

За інформацією організаторів цього псевдореферендуму, явка становила 75%, а проголошення незалежності Луганської народної республіки підтримали 96% виборців, «проти» висловились 3,8% осіб, які взяли участь у голосуванні[24].

На допиті у бійців батальйону «Азов» мер Стаханова Ю. Борисов зізнався, що проводити «референдум» йому та іншим очільникам населених пунктів Луганської області наказав О. Єфремов[25].

За словвами місцевих жителів, до створення ЛНР також причетний син Олександра Єфремова, а Валерій Болотов був його шофером[26].

«Проголошення незалежності»

12 травня 2014 року на підставі проведеного 11 травня псевдореферендуму про суверенітет «Луганської народної республіки» було проголошено незалежність «Луганської народної республіки», про що оголосив самопроголошений «народний губернатор» Валерій Болотов[27].

18 травня на засіданні «Верховної ради Луганської народної республіки», на якому були присутні 108 «народних обранців» зі всіх міст та поселень «республіки», затверджено Конституцію ЛНР як тимчасовий закон самопроголошеної республіки[28].

24 травня терористична організація оголосила про своє об'єднання з бандформуванням «Донецька народна республіка» у «державу» «Новоросія», а також висунула територіальні претензії до України на інші південні та східні області — Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Дніпропетровську та Харківську[29].

10 червня 2014 року «Верховна рада ЛНР» звернулася з проханням про визнання незалежності до керівництва 15 держав, серед яких Абхазія, Білорусь, Венесуела, Вірменія, Інгушетія, Казахстан, Росія та Південна Осетія[30]. 17 червня Південна Осетія (не визнана, як і Абхазія, значною частиною світу) визнала підсумки «референдуму» у самопроголошеній ЛНР[30].

Населення

На територіях підконтрольних ЛНР у 2015 році, до війни мешкало 1,57 млн осіб, або 70,2% населення Луганської області. Найбільшими містами за населенням (без врахування н.п. міськради) на початку 2014 р. були Луганськ (424,1 тис.), Алчевськ (110,5 тис.), Красний Луч (82,2 тис.), Стаханов (77,2 тис.).[31]

Території, контрольовані ЛНР, характеризуються підвищеною часткою у населенні росіян, білорусів та інших національностей колишнього СРСР. За даними перепису 2001 року їх національний склад був наступним, %[32]

під
контролем
ЛНР		 під
контролем
України		 Луганська
область
українці 52,4 71,8 58,0
росіяни 44,1 26,3 39,0
білоруси 0,9 0,6 0,8

Внаслідок бойових дій та руйнування економіки чисельність населення території скоротилося більш ніж на чверть.[33]

Символіка

Тимчасова перепустка «МВС ЛНР» з «гербовою» печаткою, яку використовували улітку 2014 року
Один з варіантів "прапору" ЛНР

9 травня 2014 був представлений прапор ЛНР: триколор з трьох горизонтальних смуг — блакитною, синьою і червоною. У центрі прапора білий двоголовий орел, на грудях якого розміщений герб Луганська.[34] 2 листопада в ЛНР запровадили видозміненій прапор: триколор із зображенням одного із варіантів герба невизнаної республіки.

30 жовтня затвердили герб ЛНР. За своєю стилістикою він мав нагадувати герби союзних республік СРСР, проте без серпа і молота. Вінчає конструкцію восьмикутна зірка.[35]

Керівництво

18 травня 2014 року на засіданні «Верховної ради Луганської народної республіки» було обрано головою «ЛНР» Валерія Болотова, Головою «республіканських зборів ЛНР» став Олексій Карякін, а головою уряду «ЛНР» обрано Василя Нікітіна[28].

Міністри:

  • Юрій Івакін (колишній начальник обласного управління МВС у Житомирській області) — «міністр внутрішніх справ»[36][37].
  • Ірина Філатова[38]

16 травня 2014 року співробітниками МВС у м. Луганську було затримано та після цього етаповано до однієї з сусідніх областей одного з командирів «Армії Південного Сходу» Олексія Рильке, який близький до «народного губернатора» Валерія Болотова[39].

Протистояння з українськими силовиками після «проголошення незалежності»

Карта проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (9 червня 2014 р.).

17 травня 2014 року під час перетину державного кордону в пункті пропуску «Довжанський» Валерій Болотов був затриманий українськими прикордонниками та проінформували про це українські силові відомства. Але протягом двох годин допомога з українських урядових сил не підійшла, на заставу напало близько 80-ти озброєних прихильників Валерія Болотова, внаслідок чого відбувся бій, під час якого бойовикам вдалося відбити свого ватажка[40].

18 травня 2014 року прихильники ЛНР на чолі з «міністром внутрішніх справ ЛНР» Юрієм Івакіним зайняли приміщення обласного управління МВС у Луганській області, а бійці внутрішніх військ залишили будівлю[37].

За інформацією групи «Інформаційний спротив» наприкінці вересня до штабу Луганської народної республіки завезли шеврони з емблемою «Харківської народної республіки»[41]

4 липня 2014 лідер луганських сепаратистів В. Болотов призначив російського політтехнолога М. Баширова виконуючим обов'язки голови "Ради міністрів" "ЛНР". Після від'їзду 20 серпня останнього в Росію його наступником став І.Плотницький.

Діяльність

Напади на виборчі комісії для виборів Президента України

Жертви серед мирного населення в результаті мінометного обстрілу Луганська (18 червня 2014 року)

Згідно повідомленням українських ЗМІ протягом травня 2014 року були зафіксовані численні випадки залякування членів виборчих комісій та нападів на самі виборчі комісії[42][43]. Повідомлялося про випадки нападів озброєними сепаратистами з використанням фізичної сили, які зафіксовані на ОВК № 108 у м. Краснодон 6 травня[44].

Напади, викрадення та вбивства людей

Як і «Донецька народна республіка», ЛНР-івські терористи практикують пограбування та викрадення людей.

Так, 3 травня терористи викрали активістів Олексія Біду і Анну Мокроусову[45], які намагались висвітлити події у захопленому терористами військкоматі[46]. Полонені були випущені наступного дня.

12 червня терористи у Луганську терористи викрали 19-річного активіста руху за «Єдину Україну» Олександра Мангуша.[47], катували його[48], випустили 15 червня[49].

У квітні сепаратисти розтрощили в Луганську банківські термінали «ПриватБанку», 18 червня напали на інкасаторів цього банку і, погрожуючи застосуванням зброї, відібрали у них більше мільйона гривень. ПриватБанк входить до групи «Приват» Ігоря Коломойського, якому прибічники ЛНР оголосили війну за його активну проукраїнську позицію й боротьбу із сепаратизмом.[50]

Сепаратисти провели зачистки викладачів вишів Луганська. 23 червня терористи увірвалися до Українсько-Канадського центру «Відродження», викрали голову Луганської «Просвіти» Володимира Семистягу, а також документи організації[51] та заволоділи його квартирою[52]. 1 липня зранку в ЗМІ з'явилася інформація, що 27 червня, перебуваючи в полоні терористів, В. Семистяга помер від серцевого нападу,[53][54][55] яка, щоправда, не підтвердилась. 15 серпня його вдалось звільнити.

16 вересня ректор ЛНУ імені Тараса Шевченка В.Курило заявив про викрадення проректора з навчальної роботи Дмитра Ужченка, українського лінгвіста, укладача фразеологічних словників та арешт заступника директора Наталі Безверхньої.[56][57][58] На блокпосту в Олександрівську під Луганськом затримали й діставили до будівлі Луганського СБУ чотирьох викладачів Луганського університету внутрішніх справ.[59]

Окрім проукраїнських активістів терористи стали викрадати й представників колишньої влади та очильників осередків Партії регіонів у Луганській області. Так, 9 жовтня 2014 року бойовики ЛНР забрали з власного будинку на вул. Будьонного депутата Верховної Ради України Віктора Тихонова, якого українські ЗМІ називають одним із «спонсорів сепаратистів в Луганській області» та «батьком донбаського федерализма».[60][61][62][63] Згодом до будівлі УСБУ доставили колишнього голову селишної ради Ювілейного регіонала Володимира Струка, який відкрито підтримував сепаратистів.[63][64][65]

28 жовтня 2014 року в селі Сокільники російські козаки показово розстріляли жінку похилого віку та чоловіка за їхні проукраїнські настрої.[66]

Концтабори в ЛНР

За повідомленням радника глави СБУ Маркіяна Лубківського, контррозвідники виявили 26 пунктів у Донецькій і Луганській областях, де розміщуються концтабори та місця масового поховання людей. За станом на вересень 2014 року в полоні терористів перебувало понад півтори тисячі осіб. Кількість загиблих від рук бойовиків невідома.[67][68][69] Полонені, яким вдалось вирватись на волю, свідчать про їхнє катування, використання на примусових працях та одноразове годування.

Адміністративні покарання

На території ЛНР, де українське законодавство проголошене нечинним, впроваджують власну систему покарань, яка залежить від примх бойовиків. За словами бранців, які звільнились із полону, терористи стверджують, що вони діють за «законами сумління». «Якщо затриманий викличе довіру у бойовиків, вони його відпустять, якщо ні, то можуть навіть розстріляти». В Антрациті Луганської області, підконтрольному донським козакам, відродили покарання пороттям канчуком.[70] У жовтні тим же містом у рамках боротьби з масовим алкоголізмом провели колону з кількох десятків звинувачених у систематичному пияцтві козаків, одягнутих у ліфчики та спідниці.[71][72]

Економіка та фінанси

Розтрощений сепаратистами банківський термінал «ПриватБанку» (вул. Демьохіна, квітень 2014 р.)

Серед основних внутрішніх джерел доходів ЛНР називають платний проїзд через блокпости прихильників республіки, «кришування» бізнесу та рекет, експропріація майна на складах, у магазинах та у громадян, викрадення людей та вимагання викупу за них, а також проведення «націоналізації» приватних об'єктів на користь «республіки»[73][74].

14 травня 2014 року у Луганську з'явились листівки про заборону Луганською народною республікою діяльності низки американських фірм на своїй території, зокрема, «Кока-кола» та «Пепсі-кола» та «Макдональдс», а луганський ресторан швидкого харчування McDonald's, якщо той не припинить роботу, буде знищено без загрози життю клієнтів та співробітників[75].

Наприкінці вересня 2014 року з Криму на територію Донбасу ввезли близько 3,9 млрд грн., які до того зберігались у захопленому кримському відділенні Нацбанку України.[76] 1 жовтня 2014 року в Луганську видали однакові для всіх пенсії у розмірі 1800 грн.[77] Проте брак коштів змусив «уряд» ЛНР утилізувати Луганський ливарно-механічний завод та інші підприємства, щоб отримані від продажу металу гроші пустити на виплати пенсій і соцвиплат.[78]

«Голодні бунти»

Представники ЛНР, які не мають ані досвіду, ані освіти, виявились нездатними управляти населеними пунктами. Тривалий час сепаратисти не могли налагодити електро- та водопостачання. У містах була паралізована банківська система. Протягом 3 місяців не виплачувались зарплати, пенсії та соціальні допомоги.[79]

У серпні в деяких окупованих містах Донбасу почався голод. Голодні зомління траплялись у мешканців Первомайська та Алчевська. А в Свердловську Луганської області за місяць від голоду померли 16 осіб.[80]

У вересні почало зростати невдоволення серед прибічників ЛНР. В Антрациті через кількамісячну заборгованість у зарплаті гірники шахти «Комсомольська» відмовилися виходити на роботу, у наслідок чого копальня припинила свою роботу.

21-22 вересня у Стаханові, Ровеньках, Антрациті та 4 жовтня у Свердловську прокотилась хвиля «голодних бунтів». Кілька тисяч невдоволених сепаратистською владою зібрались на стихійних мітингах з вимогою налагодити нормальне життя. Однак протестувальникам заявили: «Не на часі вимагати благ всяких, бо триває війна, тому працюйте безкоштовно, а за грошима їдьте на Україну». А в Антрациті самопроголошена влада закликала потерпіти до нового (2015) року.[79][81]

У листопаді в Антрациті, Брянці, Єнакієвому, Лутугино, Ровеньках, Свердловську, Торезі, Червонопартизанську прокотилась друга хвиля «голодних або жіночих бунтів», в яких взяли участь молоді матері, пенсіонери, жінки, які доглядають за дітьми чи немічними батьками. Основна причина соціальних протестів — невиплати соціальної допомоги, пенсій, зарплат, обіцяних представниками ЛНР і ДНР.[82]

16 листопада 2014 року мешканці, які зібрались на центральному майдані в Червонопартизанську, заявили місцевій владі, що в місті від голоду померло 64 особи.[83][82]

17 листопада біля Свердловського виконкому зібрались на стихійний мітинг близько 2000 осіб. Мітингарі вимагали від бойовиків залишити місто. Під час акції вони облили жовто-синьою фарбою браму комендатури, що розміщувалась у військкоматі, і закидали камінням вікна міського палацу культури, зайнятого козаками. А в центрі з'явився надпис: «Свердловськ — це Україна!» Донські козаки намагались розігнати протестувальників, але місцеві ополченці встали на захист містян.[84][82]. Наступного дня біля виконкому на мітинг зібрались пенсіонери.[85]

Реакція української влади

Генеральна прокуратура України 15 травня 2014 року кваліфікувала так звані «ДНР» та «ЛНР» як терористичні організації.[86]

20 липня 2014 року Президент України Петро Порошенко закликав ООН визнати так звані «ДНР» і «ЛНР» терористичним організаціями[87]. З аналогічним проханням він звернувся також до Конгресу США[88].

22 липня 2014 року Верховна Рада України у своїй заяві «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» звернулася до міжнародних та європейських організацій, лідерів країн світу з пропозицією визнати самопроголошені організації ДНР і ЛНР терористичними[89].

Оцінки експертів

Політолог Олександр Палій після проголошення наприкінці квітня ЛНР заявив: «Всі знають, що Царьов працює на Москву. Нещодавно він туди їздив, і судячи з усього, отримав вказівки. Донбас Росії не потрібен — це дотаційний регіон, а після приєднання Криму уряд РФ ще один збитковий проект не потягне»[90]. Політолог Руслан Ключник відзначав, що протестними настроями мешканців Сходу фактично скористалися «екстремістські і терористичні об'єднання, а також кримінальні групи, що намагалися встановити мафіозний режим у Донбасі (народні республіки у Донецьку і Луганську, які не були визнані навіть кремлівським режимом)»[91]. Політолог Володимир Фесенко, коментуючи відставку В. Болотова з посади голови ЛНР, зазначив, що кадрові ротації підтвердили маріонетковість цих режимів: «Ця ротація підтверджує, що режими ДНР і ЛНР були маріонетковими. Писали в блоги, піарилися. А зараз настав час людей з іншими функціями — професійної організації оборони Донецька і Луганська»[92].

Цікаві факти

  • В українському сегменті мережі Інтернет за ЛНР закріпилась сатирична назва Луганда[93] і Лугандон.[94][95]
  • В травні 2015 року «актив комуністичного руху Луганщини» на своєму сайті розмістив відкритого листа, в якому жаліється на утиски з боку керівництва ЛНР та називає їх фашистами[96].
  • Пропагандисти угрупування "ЛНР" змонтували ролик, де нібито знайшли в Луганському аеропорті склад з американськими зенітно-ракетними комплексами "Стінгер", що залишили українські військові. При цьому на відео замість справжнього «Стінгера» в монтажі використали вставку зброї з комп'ютерної гри Battlefield [97] [98].

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Луганська народна республіка

Примітки

  1. ↑ Василенко В. А. Російсько-українська війна 2014 року: причини, перебіг та політико-правові оцінки (PDF) // Український тиждень. — 2014. — № 42 (362). — С. 28-42. Процитовано 2015-07-16.
  2. ↑ Karatnycky, Adrian (2015-06-09). Putin’s Warlords Slip Out of Control. The New York Times. Архів оригіналу за 2015-07-16. (англ.)
  3. ↑ «Семнадцать километров мы шли маршем через границу». Игорь Стрелков отвечает на вопросы Сергея Шаргунова. СвободнаяПресса. 2014-11-11. Архів оригіналу за 2015-07-16. (рос.)
  4. ↑ Верховна Рада визнала частину Донбасу тимчасово окупованою територією. Deutsche Welle. 2015-03-17. Архів оригіналу за 2015-07-16. 
  5. ↑ ГПУ визнала терористичними організаціями самопроголошені ДНР та ЛНР. УНІАН. 2014-05-16. Архів оригіналу за 2015-07-16. 
  6. ↑ ГПУ, СБУ і Мін'юст готують позови про визнання ДНР та ЛНР терористами. Радіо Свобода. 2015-01-19. Архів оригіналу за 2015-07-16. 
  7. ↑ Пургин на заявление Киева о статусе юго-востока: мы за самоопределение в административных границах Луганской и Донецкой областей. Інтерфакс. 2014-09-19. Архів оригіналу за 2015-07-18. (рос.)
  8. ↑ Луганские сепаратисты провозгласили независимость «ЛНР», а донецкие — попросились в состав России. NEWSru.com. 2014-05-12. Архів оригіналу за 2015-07-16. (рос.)
  9. ↑ В Совете Федерации назвали условия признания ДНР и ЛНР. NEWSru.com. 2015-03-06. Архів оригіналу за 2015-07-16. (рос.)
  10. ↑ Нємцов Б. Ю. Независимый экспертный доклад «Путин. Война» / И. Яшин, О. Шорина. — Москва, 2015. — 65 с. (PDF-версія документа на сайті Google Drive) (рос.)
  11. ↑ Як все починалося: сьогодні рік, відколи оголосили АТО. Патріоти України. 2015-04-13. Архів оригіналу за 2015-07-16. 
  12. ↑ Луганский облсовет считает нелегитимными центральные власти, требует референдума и второго государственного языка
  13. ↑ У Луганську проросійські активісти побили Євромайдан та захопили ОДА
  14. ↑ Українці не хочуть віз і кордонів з Росією, але й об'єднуватися з Росією не хочуть
  15. ↑ Майже 70% жителів Півдня та Сходу категорично проти приєднання до Росії
  16. ↑ Луганські сепаратисти поставили ультиматум облраді і поки не стали захоплювати ОДА
  17. ↑ «Народний губернатор» Луганщини оголосив Києву новий ультиматум
  18. ↑ Сепаратисти проголосили «Луганську народну республіку», — відео
  19. ↑ У Луганську проголосили «Луганську народну республіку»
  20. ↑ У Луганську сепаратисти оголосили про створення «Луганської народної республіки»
  21. ↑ http://espreso.tv/news/2014/04/29/u_luhansku_zakhopyly_oblprokuraturu У Луганську захопили облпрокуратуру]
  22. ↑ Сепаратисти захопили будівлю Луганської обласної прокуратури
  23. ↑ У Луганську сепаратисти захопили СБУ
  24. ↑ Луганські сепаратисти оголосили остаточні результати «референдуму». Українська правда. 12.05.2014.
  25. ↑ Мер Стаханова на допиті «злив» Єфремова (відео).
  26. ↑ Син Єфремова створив ЛНР, — біженка з Луганщини. Еспресо.tv. 19.06.2014.
  27. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок iPress.ua._.D0.9F.D1.80.D0.BE.D0.B3.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D1.88.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.9B.D0.9D.D0.A0_12.05.14. не вказаний текст
  28. ↑ а б Сепаратисти Луганщини ухвалили тимчасову конституцію і призначили уряд. INSIDER. 18.05.2014.
  29. ↑ http://lenta.ru/news/2014/05/24/novorossia/ Донецкая и Луганская народные республики объединились в Новороссию.] (рос.)
  30. ↑ а б Невизнана Південна Осетія визнала підсумки референдуму ЛНР. DT.UA. 17.06.2014. Процитовано 23.06.2014. 
  31. ↑ Динаміка населення адміністративних одиниць України
  32. ↑ Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006.
  33. ↑ Гуманітарна карта ситуації і портеб Донецької і Луганської областей
  34. ↑ Луганчанам 9 мая показали флаг «Луганской Народной Республики»
    Джерело: fakty.ictv.ua
  35. ↑ Утверждён герб Луганской народной республики
  36. ↑ Самопроголошена «Луганська народна республіка» призначила «міністра внутрішніх справ». ТВі. 18.05.2014.
  37. ↑ а б Представители ЛНР вошли в облМВД и назначили своего «силовика». Бойцы ВВ покинули здание (стрим, обновляется). Восточный Вариант. 18.05.2014.
  38. ↑ Министр Луганской республики Ирина Филатова становится звездой интернета
  39. ↑ МВС затримало одного з командирів сепаратистської Армії Південного-Сходу. Українська правда. 16.05.2014.
  40. ↑ Затриманого прикордонниками Болотова звільнили бойовики. Наші 2 години чекали на підмогу. Українська правда. 17.05.2014.
  41. ↑ Тимчук: Бойовики завезли шеврони «ХНР». Українська правда. 01.10.2014.
  42. ↑ Андрій Кузнецов. Луганщина: чергове захоплення прокуратури, підготовка «референдуму» та спроби зірвати вибори. Радіо Свобода. 08.05.2014.
  43. ↑ Андрій Кузнецов. Як готуються до «референдуму» на Луганщині. Радіо Свобода. 09.05.2014.
  44. ↑ [http://ua.comments.ua/politics/230117-nevidomi-u-maskah-rozgromili-okruzhkom.html Невідомі у масках розгромили окружком на Луганщині, є постраждалі — КВУ.] Коментарі. 07.05.2014.
  45. ↑ В Луганске сепаратисты захватили двух активистов, выступающих за единую Украину. 
  46. ↑ В Луганске сепаратисты захватили двух активистов, выступающих за единую Украину. 
  47. ↑ У Луганську викрали 19-річного українського активіста. 
  48. ↑ Олександр Мангуш: Мене катували люди, явно не з Луганська. 
  49. ↑ В Луганске освобожден еще один заложник — Александр Мангуш. 
  50. ↑ У Луганську терористи викрали в інкасаторів більше мільйона гривень. 
  51. ↑ У Луганську викрали голову «Про, світи» Володимира Семистягу. 
  52. ↑ Бойовики відібрали квартиру у лідера луганської «Просвіти», викраденого напередодні. 
  53. ↑ У похищенного ЛНРовцами преподавателя остановилось сердце // www.0642.ua 15:00 30.06.2014
  54. ↑ http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?u_poloni_teroristiv_pomer_golova_luganskoyi_prosviti&objectId=459373
  55. ↑ У полоні бойовиків у Луганську помер лідер "Просвіти". 
  56. ↑ «ЛНР» переслідує викладачів Луганського національного університету імені Тараса Шевченка
  57. ↑ Террористы захватили здание луганского университета и похитили преподавателей
  58. ↑ Бойовики ЛНР захопили університет і ділять кафедри, — ректор
  59. ↑ В Луганске вуз МВД захватили боевики, местный физрук объявил себя «народным ректором»
  60. ↑ Бойовики ЛНР затримали нардепа Тихонова. Інформатор. — 2014. — 10.10.
  61. ↑ Терористи ЛНР викрали нардепа-регіонала Тихонова
  62. ↑ Террористы ЛНР взяли в плен депутата Верховной рады Виктора Тихонова
  63. ↑ а б Боевики «ЛНР» взялись за луганских регионалов. Пытались задержать Владимира Струка. Інформатор. — 2014. — 10.10.
  64. ↑ «ЛНР — это прекрасно», — экс-«регионал», нардеп Струк возле ЦИК в Киеве. ВИДЕО
  65. ↑ Боевики ЛНР «национализировали» имущество пророссийского нардепа. Інформатор. — 2014. — 28.08.
  66. ↑ На Луганщині козаки розстріляли похилу жінку та чоловіка за проукраїнську позицію
  67. ↑ Концтабори і масові поховання на Донбасі (карта СБУ). Радіо «Свобода». — 2014. — 4.10.
  68. ↑ СБУ показала «карту смерти» на Донбассе: концлагеря и массовые захоронения жертв боевиков
  69. ↑ Террористы на Донбассе устроили тюрьмы и концлагеря
  70. ↑ Садо-мазо воспитание: российских наемников в Луганске бьют плеткой за пьянку. ВИДЕО. «Інформаційний Спротив». — 2014. — 08.10.
  71. ↑ Российские казаки в Антраците устроили гей-парад: провинившихся одели в лифчики и юбки. «Інформаційний Спротив». — 2014. — 12.10.
  72. ↑ «Травесті-казаки» з Антрациту одягли ліфчики і спідниці
  73. ↑ ОП-5 статей доходу бюджетів народних республік Донбасу. Еспресо.tv. 15.05.2014.
  74. ↑ Список «достижений» ДНР и ЛНР. Новости Донбасса. 16.05.2014. (рос.)
  75. ↑ У Луганську з'явилися листівки про заборону «Макдональдза». BBC Україна. 14.05.2014.
  76. ↑ З Криму терористам привезуть майже 4 мільярди гривень, — «Права справа»
  77. ↑ Особенности выдачи пенсий в «ЛНР». 2.10.2014
  78. ↑ Бандиты из «ЛНР» придумали, где взять деньги для соцвыплат и пенсий. Главное. — 2014. — 11.10.
  79. ↑ а б По містах Луганської області прокотилася хвиля голодних бунтів
  80. ↑ Голод на Донбасі: в окупованому Свердловську від голоду померли 16 жителів
  81. ↑ В Свердловске прошел голодный митинг
  82. ↑ а б в Донбас охоплюють протести через безгрошів'я та голод. Радіо Свобода. — 2014. — 18.11.
  83. ↑ На оккупированных территориях Донбасса продолжают умирать от голода. 2011. — 16.11.
  84. ↑ Митингующие в Свердловске требовали вернуть Украину, а боевикам уйти «за поребрик»
  85. ↑ В Свердловске пенсионеры требовали от Путина выплаты пенсий
  86. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок hp160514 не вказаний текст
  87. ↑ Порошенко закликає ООН визнати так звані «ДНР» і «ЛНР» терористичним організаціями, Інтерфакс-Україна.
  88. ↑ Президент України попросив Конгрес США визнати ДНР і ЛНР терористичними організаціями, сайт ZN, UA
  89. ↑ Заява Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України»
  90. ↑ http://ukr.segodnya.ua/politics/pnews/politologi-o-carevskoy-novorossii-rossii-ne-nuzhen-ubytochnyy-donbass-518385.html
  91. ↑ Ключник Р. М. Основні виміри сучасної політичної кризи в Україні // Гілея. — 2014. — Вип. 86 (7). — С. 335
  92. ↑ http://www.dialog.ua/news/13230_1408092977
  93. ↑ http://tsn.ua/analitika/luganda-ta-donbabve-349028.html
  94. ↑ Луганщина — це Україна
  95. ↑ Москаль закликав відмовитись від термінів «луганда», «лугамбе» і «лугандонія»
  96. ↑ ОТКРЫТОЕ ОБРАЩЕНИЕ к Генеральному секретарю Всемирной федерации профсоюзов Георгиосу Маврикосу (рос.)
  97. ↑ [В ЛНР завили, что украинские военные используют оружие из компьютерной игры]
  98. ↑ [Боевики "ЛНР" и кремлевские пропагандисты заявляют, что украинские военные используют оружие из компьютерной игры.]

Посилання


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Луганська_народна_республіка&oldid=16650307