Львівська ТЕЦ-1
| Розташування |  Україна, Львівська область, м. Львів, вул. Козельницька, 5 |
|---|---|
| Введення в експлуатацію | 1908 рік |
| Вид палива | газ (основне паливо), мазут |
| Турбіни | П-10 (ВУМАГ) (?) |
| Встановлена електрична потужність |
68 (4x15+8) МВт |
| Встановлена теплова потужність |
800 Гкал/год. |
| Річне виробництво електроенергії, млн кВт-год. |
70,146 (2007) |
| Річне виробництво тепла, тис ГКал |
920,775 (2007) |
| Материнська компанія | ЛМКП «Львівтеплоенерго» |
| Веб-сайт | www.lte.lviv.ua |
| Дані оновлено 28 січня 2012 року | |
Координати: 49°48′45″ пн. ш. 24°01′43″ сх. д. / 49.81250° пн. ш. 24.02861° сх. д. Львівська ТЕЦ-1 - теплоелектроцентраль міста Львова. Одна з найстаріших ТЕЦ України. Забезпечує тепловою енергією близько 60% житлового фонду, який обслуговує теплопостачальне підприємство «Львівтеплоенерго».
Історія[ред. • ред. код]
У 1907 році за ініціативою Й. Томіцького був виконаний проект нової електростанції змінного струму і міської кабельної мережі напругою 5 кВ, на даний час напруга мережі 6кВ. для міста Львова. В 1908–1910 роках на території Персенківки було споруджено електростанцію змінного струму потужністю 6000 к.с. (4500 кВт), яка існує дотепер.
«Електровня Персенковка». Так ТЕЦ-1 називалась сто років тому, тому що на той час була за межами Львова, у селі Персенківка. Перша турбіна запрацювала 8 листопада 1908 року. Тоді її потужність становила 1260 кіловат. Друга турбіна запрацювала – 10 грудня того ж року. До кінця року ТЕЦ-1 нарощує майже у тричі більшу силу. Освячення електростанції відбулося 18 лютого 1909 року. Підприємство збудували за найновішими тогочасними європейськими зразками, воно велося за кошти Львівського магістрату.
Для подачі струму у житлові будинки встановили ввідні пристрої фірми «Сіменс-Шукерт», що діють дотепер. Паливом для електростанції був до 1913 року - мазут, з 1914 року станція була переведена на сілезьке вугілля, а з 1930 року, після будівництва газопроводу Дашава-Львів, — природний газ. Воду для казанів подавали з джерела «Софіївка» в парку «Залізні води». У 39 році нинішню ТЕЦ-1 перейменували на Львівську ДРЕС. У 1940-х роках для водопостачання Львівської електростанції, в зв’язку з її переходом на режим роботи з відбором гарячої води опалення, була споруджена гребля на річці Щирці і утворено озеро «Глинна Наварія».
У роки Другої світової війни електричне господарство міста зазнало втрат. Було вивезено до Німеччини 2 турбогенератори і 2 трансформатори львівської електростанції.
Сьогодні - значна частина обладнання це електростанція, вивезена як відшкодування з німецького міста Одерталь. Яку разом з львів'янами змонтували і німецькі полонені.
У 1956 році, з утворенням РЕУ «Львівенерго» Львівська електростанція відокремлюється у самостійне підприємство. Розпочинається період господарської самостійності підприємства: проводяться роботи з реконструкції і заміни окремих вузлів устаткування з ціллю підвищення економності та надійності роботи. Вводяться в експлуатацію нові водогрійні та парові котли, мазутне господарство для спалювання мазуту, вводиться в роботу хімводоочистка, тепломагістралі.
Сьогодення[ред. • ред. код]
ТЕЦ-1 є структурним підрозділом ЛМКП «Львівтеплоенерго». Насосне обладнання ТЕЦ-1 забезпечує транспортування теплової енергії до бойлерних ЛМКП «Львівтеплоенерго» в Франківському, Сихівському, Личаківському районах Львова.
Див. також[ред. • ред. код]
Джерела[ред. • ред. код]
- За матеріалами книги «Історія електрифікації Львівщини», А. Крижанівський
- На ТЕЦ-1 запрацювала турбіна №7 - що в експлуатації з 1938 року
- Сторічний ювілей ТЕЦ-1
- Цьогоріч на ТЕЦ-1 встановили два вакуумні вимикачі
- Наталя Павлюк: «Завдяки двоставковому тарифу маємо змогу проводити масштабні роботи на об’єктах теплопостачання»
