Республіка Македонія
|
Республіка Македонія |
|||||
|
|||||
| Гімн: Денес Над Македонија | |||||
 |
|||||
| Столиця |  Скоп'є42°00′ пн. ш. 21°26′ сх. д. / 42.000° пн. ш. 21.433° сх. д. |
||||
|---|---|---|---|---|---|
| Найбільше місто | Скоп'є | ||||
| Офіційні мови | македонська | ||||
| Державний устрій | Республіка | ||||
| - Президент | Ґеорґе Іванов | ||||
| - Прем'єр-міністр | Нікола Ґруєвскі | ||||
| Незалежність | від Югославії | ||||
| - визнана | 17 вересня 1991 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 25 713 км² (146) | ||||
| - Води (%) | 1,9 | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 31.12.2010 р. | 2 057 284[1] (142-е) | ||||
| - перепис 2002 р. | 2 022 547 | ||||
| - Густота | 81 2/км² (113-е) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2008 р., оцінка | ||||
| - Повний | 18,831 млрд.[2] (119-е) | ||||
| - На душу населення | $9163[2] (81-е) | ||||
| ВВП (номінальний) | 2008 р., оцінка | ||||
| - Повний | $9,569 млрд.[2] (123-е) | ||||
| - На душу населення | $4656[2] (85-е) | ||||
| Валюта | македонський денар (MKD) |
||||
| Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||||
| - Літній час | CEST (UTC+2) | ||||
| Домен інтернету | .mk | ||||
| Телефонний код | +389 | ||||
Респу́бліка Македо́нія (мак. Република Македонија), або Коли́шня Югосла́вська Респу́бліка Македо́нія[3] — КЮРМ (мак. Πоранешна Југословенска Република Македонија — ΠJРМ) — держава у Південно-Східній Європі, на Балканському півострові.
Зміст
Географія[ред. • ред. код]
Країна розташована у центральній частині Балканського півострова. Межує на заході з Албанією (спільний кордон — 151 км), на сході з Болгарією (148 км), на півночі з Сербією (62 км) та невизнаним більшістю світу незалежним колишнім сербським краєм Косово (159 км) і на півдні з Грецією (228 км).
Площа території — 25 713 км².
Столиця — Скоп'є (мак. Скопје) — 448,6 тис. жителів.
Великі міста: Бітола (83,6 тис. жителів), Куманово (78,3 тис.), Тетово (60,3 тис.).
Природа[ред. • ред. код]
Більшу частину території Македонії займають середньовисокі гори (висота до 2764 м у межах хребта Кораби на границі з Албанією) із плоскими вершинами й крутими глибоко розчленованими схилами. Складені кристалічними сланцями, доломітами, вапняками; місцями розвинений карст. Гори розділені тектонічними зниженнями, зайнятими озерами (Охридським, Преспанським — найбільшими на Балканському півострові) або долинами рік (головним чином басейн ріки Вардар). Часті землетруси (один з них в 1963 зруйнував місто Скоп'є). Є родовища магнетиту (біля Дамяна), залізної руди (поблизу Кичево), свинцево-цинкових руд (Кратово-Злетовська гірничорудна область).
Клімат середземноморський. Літо спекотне сухе, зима м'яка дощова. Долини оброблені, на схилах до висоти 2000 м — мішані ліси й чагарники, вище — гірські луги. Середня річна температура 11-12 °C, середня температура липня 21-24 °C, січня — бл. 0 °C. Середня річна кількість опадів 500–700 мм, причому на півдні їх випадає більше.
Див. також Список ссавців Македонії
Історія[ред. • ред. код]
Першим державним утворенням на території сучасної республіки була недовговічна Крушевська республіка, яка виникла внаслідок Ілінденського повстання в Османській Імперії в 1903 році.
Давня історична область Македонія поділена між Сербією, Болгарією, Грецією після Балканських воєн 1912–1913 років. Сербська частина включала територію майбутньої Югославії в 1918, але постійно вимагала автономії. Під час Другої світової війни вона залишалась окупованою Болгарією в період 1941–1944 років[4].
1945 року стала республікою в межах Югославії. Після зростання напруги між етнічними македонцями і складеним майже цілком з сербів урядом Югославії, республіка оголосила себе незалежною від Югославії 1992 року. Міжнародне визнання відкладене через неприйняття Грецією назви країни, яке збігається з назвою грецької провінції, територіальних претензій на відновлення Республіки Македонії в межах історичної області Македонії[5][6], а також на історичну спадщину Стародавньої Македонії[7][8]. Зі зміненою назвою Колишня Югославська Республіка Македонія країна прийнята в ООН в 1992 за згодою Греції, остання також блокує вступ Республіки Македонії до НАТО та ЄС.
5 грудня 2011 Міжнародний суд ООН прийняв рішення, що Греція не має права блокувати членство Македонії в НАТО, ЄС та інших міжнародних організаціях.[9]
Політика[ред. • ред. код]
- Докладніше у статтях: Політичний устрій Республіки Македонії
Державний устрій — парламентська республіка. Глава держави — Президент, глава уряду — Прем'єр-міністр. Законодавчий орган — однопалатна Асамблея. Політична система — демократія, що розвивається. Правляча партія — Консервативна партія Македонії на чолі з Ніколою Груєвським.
Членство у міжнародних організаціях — ООН, МБРР, ОБСЄ, МВФ, РЄ, МФЧХіЧП.
Першим главою держави з 1990 року був Кіро Глігоров, першим прем'єр-міністром — Бранно Ксвенковські з 1992. Чинний президент Республіки — Ґеорґе Іванов, прем'єр-міністр — Нікола Ґруєвскі.
Економіка[ред. • ред. код]
Грошова одиниця — македонський денар.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) Македонії 2007 склав 5407 млн доларів США, частка ВВП на душу населення — 2646 доларів США. Найбільша частка у структурі ВВП припадає на сферу послуг (46,4%); переробну промисловість (бл. 18,4%), сільське господарство, рибальство, лісове господарство (9,4%), будівництво (5,7%). Основою видобувної промисловості країни є феросплави, вироби зі сталі; промисловості будівельних матеріалів — цемент. Певного розвитку набула фармацевтична промисловість.
Імпорт товарів та послуг до Македонії значно переважає експорт. Торг. дефіцит 2006 склав 1337 млн доларів США. Важливими статтями експорту македонських товарів є феронікель, прокат заліза та сталі, вироби легкої промисловості (одяг), сільського господарства (тютюн, вино). Головними імпортованими товарами є нафтопродукти, прокат заліза та сталі, автомобілі, машинне і транспортне обладнання, електроенергія.
Збройні сили[ред. • ред. код]
ЗС були сформовані 1992 року після оголошення незалежності держави та виведення військ та озброєння Югославії.
Спочатку македонська армія мала у своєму розпорядженні чотири пошкоджені танки Т-34 часів Другої світової війни та деяку кількістю стрілецької зброї. Сучасне озброєння було закуплено та отримано в дар від Болгарії, США та України.
Македонська армія сприяла силам НАТО в війні 1999 року, брала участь у внутрішньому конфлікті 2001 року, окремі підрозділи воювали в Іраку та Афганістані на боці США.
2006 року скасовано військовий обов'язок, відбувся перехід до професійної армії[10]. Армія проходить значні перетворення з метою вступу в НАТО.
Адміністративний устрій[ред. • ред. код]
- Докладніше у статтях: Адміністративний поділ Республіки Македонії
Македонія розділена на 84 громади (мак. општини), у тому числі столиця Скоп'є поділена на 10 міських громад.
Демографія[ред. • ред. код]
Чисельність населення — 2,023 млн осіб (2002 р.); з них македонці — 64,2 %; албанці — 25,1%; турки — 3,85%; цигани — 2,3; серби — 2; слов'яни-мусульмани — 2,1 відсотка.
Албанці наполягають на заниженні своєї кількості цим переписом, вважаючи, що кількість албанського населення в Республіці Македонії становить до 40 і більше відсотків. Значна частина македонців проживає за межами країни: 150 тис. — у США, 120 тис. — у Канаді, 150 тис. — в Австралії, приблизно 150 тис. — в Західній Європі. За оцінкою 1995 р. загальна чисельність македонців у світі становить — 2,2 млн чоловік.
Культура[ред. • ред. код]
Державна мова — македонська мова.
Система освіти включає початкову, середню й вищу школу. У країні працюють 344 початкові восьмирічні школи, у яких навчаються 254 тисяч школярів. 170,4 тисяч школярів в 331 школі вчаться македонською мовою, 76,6 тисяч учнів в 128 школах — албанською мовою, 6,3 тисяч учнів в 36 школах — турецькою мовою й понад 600 учнів в 12 школах — сербською мовою.
У Республіці Македонії діють три університети: Святих Кирила й Мефодія у Скоп'є (відкритий в 1946), Університет Святого Климента Охридського в Бітолі й Албанський університет у Тетово (заснований в 1995, офіційне визнання одержав 1998 року).
Історія культури[ред. • ред. код]
Хоча на території Республіки Македонії збереглися сліди культури Стародавньої Македонії, давні македонці мали еллінське походження. Слов'яномовні брати-болгари[11][12][13] (за іншою версією греки[14][15]) Кирило і Мефодій, уродженці Салонік, вихідці з історичної території області Македонії, часто хибно асоціюються із Республікою Македонією.
У стародавньому місті Охриді у 886 починав свою діяльність один з учнів Мефодія просвітитель і письменник Климент Охридський (840–916). В 11-14 століттях на території сучасної Республіки Македонії затвердився власний стиль фрескового живопису. На Святій горі Афон, що на грецькому півостріві Халкідіки, поруч з іншими кіновіями заснований сербами Монастир Хіландар.
Після османського завоювання культура всього македонського регіону піддалася тюркизації, зберігаючись в основному в сільській місцевості у вигляді фольклору й традиційних ремесел. Хоронителями духовної культури й літератури стали монастирі. В 1762 болгарський чернець Хіландарського й Зографського монастирів Паїсій Хилендарський (1722–1798) завершив книгу «Історія слов'яно-болгарська» (уперше видана в 1844) — пам'ятник Національного Відродження слов'янських народів[16].
Ідея самостійної від болгарської мови македонської мови з'явилася в 1870-і роки й одержала значніше поширення на початку 20 століття. У післявоєнній Югославії виходили літературні журнали македонською, в 1946 році створена Спілка македонських письменників, а в 1954 — Товариство македонської мови й літератури, почався випуск художньої літератури македонською мовою. У літературі до 1990-х років переважали традиції реалізму.
Релігія[ред. • ред. код]
Більшість жителів країни (близько 67%) належить до Македонської православної церкви, що в 1958 оголосила про свою автономність, а в 1967 проголосила свою незалежність від Сербської православної церкви, але її автокефалія не визнається іншими православними церквами. Мусульмани становлять 30% від загального числа віруючих, прихильників інших конфесій — 3%. Усього в Республіці Македонії 1200 православних церков і монастирів й 425 мечетей. Серед мусульман переважають албанці і турки — мусульмани, переважна більшість слов'ян — православні.
Інше[ред. • ред. код]
Державне свято — 8 вересня День Незалежності з 1991 року.
Державний прапор — прийнятий у 1995 році. Являє собою полотнище червоного кольору з символічним зображенням сонця жовтого кольору з вісьмома променями.
Державний герб — національна емблема Республіка Македонії складається з двох нахилених один до одного снопів пшениці, листків тютюну і маку, перев'язаних стрічкою, внизу — частина національного традиційного костюма. В центрі утвореного таким чином круглого простору гори, річки, озера і сонце, промені якого сполучаються з червоною п'ятикутною зіркою. Усе це символізує багатство країни, її свободу і опір. Герб прийнятий 31 грудня 1946 року.
Україна визнала державу під іменем Республіка Македонія 23 липня 1993 року, офіційні дипломатичні відносини між обома країнами були встановлені 20 квітня 1995 року. Розвиток відносин відбувається на основі договірно-правової бази (понад 30 договорів та угод). Реалізація співробітництва найінтенсивніше проходила в торговельно-економічній, військово-технічній, науковій та культурній сферах.
Галерея[ред. • ред. код]
-
Пелістер — національний парк.
-
Пейзаж гори Кораб.
-
Картини в Монастирі Святого Пантелеймона.
-
Пляж біля Любаніште.
-
Місто Охрид розташоване на березі Охридського озера.
-
Церква святого Климента в Скоп'є.
-
Монастир Святої Богородиці в Струмиці.
-
Дойранське озеро в місті Дойран.
-
Озеро поблизу Кавадарці.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Државен завод за статистика — Република Македонија
- ↑ а б в г Report for Selected Country. International Monetary Fund. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2009-10-01.
- ↑ Візит прем'єр-міністра колишньої Югославської Республіки Македонія ¹ до НАТО. Процитовано 03-10-2013.
- ↑ L. Ivanov et al. Bulgarian Policies on the Republic of Macedonia. Sofia: Manfred Wörner Foundation, 2008. 80 pp. (Trilingual publication with English, Bulgarian and Macedonian versions.) ISBN 978-954-92032-2-6.
- ↑ The Macedonian Question Today
- ↑ Documentation for the Letter to President Barack Obama — Macedonia-Evidence
- ↑ Maria Nystazopoulou — Pelekidou — The «Macedonian Question»
- ↑ Macedonia's great Alexander statue vexes Greece
- ↑ ООН: Греція не має права блокувати вступ Македонії в НАТО і Євросоюз
- ↑ 10 стран, отказавшихся от воинского призыва за последние 5 лет. Военное образование. 07.03.2012.
- ↑ Краткое житие Климента Охридского, написанное охридским епископом Дмитрием Хоматианом (с парал. текстом оригинала)
- ↑ Краткото житие на Климент Охридски(болг.)
- ↑ Кирилло-Мефодиевская энциклопедия., София., издание БАН (Болгарская Академия Наук), 1985.
- ↑ Columbia Encyclopedia, Sixth Edition. 2001-05, s.v. «Cyril and Methodius, Saints».
- ↑ Encyclopedia Britannica, Encyclopedia Britannica Incorporated, Warren E. Preece — 1972, p.846.
- ↑ Berend, Tibor Iván (2003). History Derailed: Central and Eastern Europe in the Long Nineteenth Century. University of California Press. с. 76. ISBN 0520232992.
Джерела[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Republic of Macedonia |
- Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2009. — 790 с.: іл.
- The World Factbook: Республіка Македонія(англ.)
Посилання[ред. • ред. код]
 Сербія |
||
 Албанія |
 |
 Болгарія |
 Греція |
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||
.svg){kind=small}
|
||||||||||||||||
|
|
|||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Хронологія | До 1918 | Створення 1918 – 1941 |
ΙΙ Світова війна 1938 – 1945 |
Соціалістична Югославія 1943 – 1992 |
Розпад та Югославські війни 1990 – |
||||
| Словенія | території контролювались Австро-Угорщиною (1867 – 1918) Включаючи Которську затоку Див. також: Королівство Хорватія і Славонія (1868 – 1918) Королівство Далмація (1815 – 1918) БіГ Кондомініум (1878 – 1918) |
Королівство сербів, хорватів і словенців (1918 – 1929) ↓ перейменовано на ↓ Королівство Югославія (1929 – 1943) Див. також: Держава Словенців, Хорватів і Сербів (1918) Республіка Прекмур'я (1919) Банат, Бачка і Бараня (1918-1919) Республіка Фіуме (1919 – 1920) Вільна держава Рієка (1920 – 1924) |
анексована фашистською Італією і Третім Рейхом (1941 – 1943/1945) Прекмур'я анексоване Угорщиною |
Демократична Федеративна Югославія (ДФЮ, 1943 – 1946) ↓ перейменовано на ↓ Федеративна Народна Республіка Югославія (ФНРЮ, 1946 – 1963) ↓ перейменовано на ↓ Соціалістична Федеративна Республіка Югославія (СФРЮ, 1963 – 1992) Праворуч соціалістичні республіки та автономні краї, які входили до складу СФРЮ → |
СР Словенія (1944 – 1991) |
Республіка Словенія (з 1991; див. Десятиденна війна) |
|||
| Далмація | Незалежна Держава Хорватія (1941 – 1945) Маріонеткова держава Третього Рейху, деякі частини були окуповані фашистською Італією Меджимурська жупанія і Бараня були анексовані Угорщиною |
СР Хорватія (1943 – 1991) |
Республіка Хорватія (з 1991; див. Війна Хорватії за незалежність) Див. також: САО Кнінська Країна (1990) → САО Країна (1990 – 1991) САО Західна Славонія (1990 – 1991) САО Східна Славонія, Бараня і Західний Срем (1990 – 1991) ↳ Республіка Сербська Країна ↲ (1990 – 1995) → UNTAES (1996-1998) |
||||||
| Славонія | |||||||||
| Хорватія | |||||||||
| Боснія | СР Боснія і Герцеговина (1943 – 1992) |
Боснія і Герцеговина (з 1992; див. Боснійська війна); До складу входять: Федерація Боснія і Герцеговина (з 1995) Республіка Сербська (з 1995) Округ Брчко (з 2000) Див. також: Республіка Боснія і Герцеговина, Хорватська республіка Герцег-Босна САО: Боснійська Країна, Північно-Східна Боснія, Романія і Герцеговина (1991 – 1992) ↳ Республіка Сербська ↲ (1992 – 1995) |
|||||||
| Герцеговина | |||||||||
| Воєводина | Автономний Банат (формально - частина окупованої Сербії) Бачка — анексована Угорщиною (1941 – 1944) Срем — анексований Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944) |
СР Сербія (1943 – 1990) Включаючи автономні краї: САК Воєводина і САК Косово |
Союзна Республіка Югославія (1992 – 2003) ↓ перейменовано на ↓ Державний Союз Сербії та Чорногорії (2003 – 2006) До 2006 у складі Союзу були: Республіка Сербія (1990) Республіка Чорногорія (1992) Див. також: Республіка Косово (1990 – 2000, див. Косовська війна) |
Республіка Сербія (2006 – 2008) Включаючи автономні краї: Воєводина і Косово і Метохія (під адміністрацією ООН) |
Республіка Сербія (з 2006) Включаючи автонмний край Воєводина |
||||
| Сербія | Королівство Сербія (1882 – 1918) |
Окупована Сербія (1941 – 1944) Маріонеткова держава Третього Рейху Див. також: Ужицька Республіка |
|||||||
| Косово | Королівство Сербія (1912 – 1918) |
Окупована Албанія (1941 – 1944) разом з західною Македонією і південно-східною Чорногорією |
Республіка Косово (з 2008) Незалежність була заявлена в односторонньому порядку, визнана лише частково |
||||||
| Метохія | Королівство Чорногорія (1910 – 1918) Метохія контролювалась Австро-Угорщиною (1915 – 1918) |
||||||||
| Чорногорія | Протекторат був анексований фашистською Італією (1941 – 1943) і Третім Рейхом (1943 – 1944) Менша частина анексована Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944) |
СР Чорногорія (1943 – 1992) |
Чорногорія (з 2006) |
||||||
| Македонія | Королівство Сербія (1912 – 1918) |
завойована Третім Болгарським царством (1941 – 1944) |
СР Македонія (1944 – 1991) |
Республіка Македонія (з 1993 - Колишня Югославська Республіка Македонія, див. Конфлікт у Македонії (2001)) (з 1991) |
|||||
