Етьєн Моріс Фальконе
| Етьєн Моріс Фальконе | |
| Étienne Maurice Falconet | |
 Портрет Фальконе |
|
| Ім'я при народженні | Étienne Maurice Falconet |
|---|---|
| Дата народження | 1 грудня 1716 |
| Місце народження | Париж |
| Дата смерті | 24 січня 1791 (74 роки) |
| Місце смерті | Париж |
| Національність | француз |
| Громадянство |  Франція |
| Напрямок | бароко, рококо, ранній класицизм |
| Роки творчості | 1744—1781 |
| Покровитель | мадам Помпадур, Катерина ІІ |
Етьєн Моріс Фальконе (фр. Étienne Maurice Falconet, 1 грудня, 1716, Париж — 24 січня 1791, Париж) — відомий французький скульптор 18 століття.
Зміст
Біографія[ред. • ред. код]
Походження та навчання[ред. • ред. код]
Походить з ремісників. Професіне навчання отримав у рідного дяді, що працював з мармуром та в майстерні придворного портретиста-скульптора на ім'я Жан Батіст Лємуан. Але сам портретистом не став, бо мав інший хист.
Самотужки вивчав твори своїх скульпторів — попередників в парку Версаль, де фактично був музей французької скульптури 17 століття просто неба.
Прийняття в академію[ред. • ред. код]
У 1744 році скульптора Фальконе прийняли у Паризьку академію мистецтв після виконання конкурсного твору — скульптурної групи «Смерть Мілона Кротонського». Митець представив античного героя в момент безпорадності : під час корчування дерева Мілон защемив руку, а на нього напав лев. Митець виконав групу у двох матеріалах — в теракоті та в мармурі. Мармурову — представив у академію. Теракота Фальконе пізніше потрапить в музей Ермітаж.
Твори в церкві Св. Роха[ред. • ред. код]
Доброю школою у 1753 — 1766 рр. для скульптора стала праця над декором двох каплиць у церкві Св. Роха в Парижі. Він створив власні версії розповсюджених біблійних сюжетів ( «Благовіщення» та інші). Але в буремні роки французької революції радикально налаштовані натовпи розбили скульптурні твори Фальконе. Єдина збережена до 20 століття — Христос в Гетсиманському саду (Моління про чашу).
Покровительство мадам Помпадур[ред. • ред. код]
Талановитого скульптора, що добре порався з теракотою та мармуром, угледіла маркіза де Помпадур. Фактична володарка влади у Франції та відома меценатка, Помпадур залучила скульптора до праці в Севрській порцеляновій мануфактурі . У Франції скульптори отримують усе менше замов на скульптури для садів бароко, що поступаються місцем пейзажним паркам. Фальконе, що навчався на мармурах садів бароко, в творах з бісквіту (різновиду порцеляни) дав в Севрі волю своєму декораторському хисту. Легкі і грайливі фігурки стали кращим надбанням стилю рококо середини 18 століття.
-
Мала доярка, Севр, бісквіт
-
Дитяча лотерея, Севр, бісквіт
Могутні потенції у скульптора, що вимушено працював над легковажними сюжетами рококо, розгледів і відомий філософ та художній критик Дені Дідро. І саме Дідро порадить російській імператриці Катерині ІІ кандидатуру Фальконе, коли та вирішила створити монумент Петру І.
Стилістика творів Фальконе[ред. • ред. код]
Життя та творчість Фальконе припала на пору досить швидкої зміни декількох мистецьки стилів — пізнього бароко, рококо і класицизму. Митець широкого мистецького диапазону, Фальконе вдало працював в кожному з них, про що свідчать сульптурні групи "Смерть Мілона Кротонського ", релігійні скульптури в церкві Св. Роха, алегоричні статуї «Музика» та «Зима», дрібна пластика в стилі рококо.
Примхливе і чудернацке рококо не здатне було якісно відтворити героїчні, могутні характери. Обмеженість стилістики рококо добре відчував той же Фальконе. І коли отримав замову на кінний монумент царя Петра І (Мідний Вершник), повністю відмовився від прийомів рококо, звернувшись до зразків античності і розвиненого бароко. Рококо могло не все.
Мідний вершник[ред. • ред. код]
Після отримання замови з Росії, працювати над монументом почав ще в Парижі. Вже там зробив модель з воску.
В Петербурзі працював майже 12 років. Обставини склались для скульптора невдало і він покинув Росію до відкриття монументу.
Смерть[ред. • ред. код]
Останні десять років скульптор хворів, стан ускладнився паралічем. Помер в Парижі.
Неповний перелік творів Фальконе[ред. • ред. код]
- Музика(алегорична скульптура), мармур, Лувр
- Смерть Мілона Кротонського (мармур, Лувр)
- Смерть Мілона Кротонського (теракота, Ермітаж)
- Скульптури каплиці Розп'яття(церква Св. Роха, Париж)
- Скульптури каплиці Діви Марії (церква Св. Роха, Париж)
- Христос в Гетсиманському саду (Моління про чашу)
- мала пластика в стилі рококо(твори в різновиді порцеляни — бісквіт
- «Погроза Амура» — популярна скульптура, що розійшлася Європою у безлічі повторень та копій
- Алегорична скульптура «Зима», Ермітаж
- Пігмаліон та Галатея, мармур, Лувр
- Монумент царю Петру І — Мідний вершник, Петербург
Див. також[ред. • ред. код]
Джерела[ред. • ред. код]
- Каганович А. Л. «Медный всадник. История создания монумента», Л. «Искусство», 1882
- Статьи в периодике.
Посилання[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Етьєн Моріс Фальконе |
- Artcyclopedia — твори скульптора в музеях світу.
