Дамаск
Координати: 33°30′47″ пн. ш. 36°17′31″ сх. д. / 33.51306° пн. ш. 36.29194° сх. д.
Дамаск
دمشق
Dimashq |
|||
---|---|---|---|
|
|||
Прізвисько: Madin'at Al-yasmen («місто жасміну») | |||
Координати: 33°30′47″ пн. ш. 36°17′31″ сх. д. / 33.51306° пн. ш. 36.29194° сх. д. | |||
Країна | Сирія | ||
Губернаторство | Дамаск | ||
Уряд | |||
- Губернатор | Бішр аль Саббан | ||
Площа | |||
- Місто | 573 км² | ||
- Агломерація | 1200 км² | ||
Висота над р.м. | 600 м | ||
Населення (2009, оц.[1]) | |||
- Місто | 1 711 000 | ||
- Агломерація | 4 211 000 | ||
Часовий пояс | EET (UTC+2) | ||
- Літній час | EEST (UTC+3) | ||
Телефонний код(и) | країна: 963, місто: 11 | ||
Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №20 англ. • рос. |
Дама́ск (араб. دمشق) — столиця та друге за величиною місто Сирії, одна з 14 провінцій. Відоме в Сирії під назвами Аль-Шам (араб. الشام) та Місто Жасмину (араб. مدينة الياسمين). Дама́ск розташований на південному сході країни, поблизу ліванського кордону.
Одне з найстаріших міст світу. Вважається найстаршою з постійно населених столиць. Перші згадки — 2500 р. до н. е. Дамаск є головним культурним та релігійним центром Леванту.
Населення Дамаска становить приблизно 1 711 000 осіб (2009), а метрополії — 2 400 000 осіб. Місто розташоване біля східного підніжжя гірського пасма Антиліван, на річці Барада, за 80 кілометрів від південного узбережжя Середземного моря.
Зміст
Клімат[ред. • ред. код]
Клімат спекотний, посушливий (BSh за Кеппеном), але пом'якшується висотою міста, котра становить близько 700 метрів над рівнем моря. За рік випадає 220 мм опадів, в основному взимку. Зима в Дамаску помітно холодніша, ніж на більшості територій, що прилягають до Середземного моря, вночі часто бувають заморозки, рідко — невеликий мороз, іноді випадає сніг. Середня температура січня становить близько +7 °C. Літо в Дамаску — типове для міст середземноморського клімату: спекотне і засушливе, опадів практично не буває. Найтеплішим місяцем є серпень, середня температура якого становить +26 °C. Але нерідко денна температура перевищує +40 °C в тіні, доходячи до +45 °C.
Клімат Дамаска | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C |
21 | 30 | 28 | 35 | 38 | 39 | 42 | 45 | 39 | 34 | 30 | 21 | 45 |
Середній максимум, °C |
12 | 14 | 18 | 29 | 29 | 33 | 36 | 37 | 33 | 27 | 19 | 13 | 24,6 |
Середній мінімум, °C |
2 | 4 | 6 | 9 | 13 | 16 | 18 | 18 | 16 | 12 | 8 | 4 | 10,5 |
Абсолютний мінімум, °C |
−6 | −5 | −2 | −1 | 7 | 9 | 13 | 13 | 10 | 6 | −2 | −5 | −6 |
Норма опадів, мм |
43 | 43 | 8 | 13 | 3 | 0 | 0 | 0 | 18 | 10 | 41 | 41 | 220 |
Джерело: = BBC Weather[2] |
Етимологія[ред. • ред. код]
Назва Дамаск вперше з'явилася в географічному списку Тутмоса III, як T-m-ś-q в 15-му столітті до нашої ери[3]. В арабській мові місто має назву دمشق الشام (Дімаск аль-Шам), хоча жителі Дамаска, Сирії та сусідніх арабських країн цю назву часто скорочують до просто Дімаск або Аль-Шам. Саме слово Аль-Шам є арабським терміном, що позначає північ та Сирію (Сирія, зокрема історична Велика Сирія, називається بلاد الشام (Білад Аль-Шам). Етимологія давнього слова «T-m-ś-q» є невизначеною, але часто вважається, що воно має семітське походження. Схожі слова знаходять в аккадській (Dimašqa), давньоєгипетській (T-ms-ḳw), арамейській (Dammaśq) та давньоєврейській мові (Dammeśeq, івр. דמשק). Аккадське написання слова було знайдене в Амарнському архіві, що датується 14-им століттям до нашої ери. Пізніші арамейські написання назви часто включають в себе інтрузивний реш (літера r), що, можливо, прийшла від кореню dr, що означає «житло». Українська назва міста «Дамаск» та латинська назва «Damascus», походить від грецького: Δαμασκός (Дамаскос), що, в свою чергу, походить від арамейського: דרמשק; «добре зрошене місце»[4][5].
Історія[ред. • ред. код]
Перші поселення[ред. • ред. код]
Радіологічний аналіз вмісту вуглецю, проведений в Тель Рамад (околиця Дамаска), свідчить про те, що ця місцевість почала заселятися біля 6300 року до н. е.[6] Разом з тим є докази перших поселень в долині Барада, датовані 9000 роком до н. е., проте масштабне поселення в межах мурованих стін Дамаска з'явилося лише у другому тисячолітті до нашої ери.[7]
З 1720 по 1570 рік до н. е. Дамаск був частиною провінції Амурру в стародавньому царстві Гіксос.[8] Деякі з перших записів стародавніх єгиптян, датованих 1350 роком до н. е., свідчать, що Дамаск тоді називався «Дімаску» й знаходився під правлінням царя Біряваза. Район Дамаска, як і вся Сирія, біля 1260 року до н. е. став ареною військових баталій між хеттами з півночі та єгиптянами з півдня.[9] Ця війна закінчилась у 1259 року до н. е. підписанням мирного договору між Хаттусілі та Рамзесом II, який надав єгиптянам повний контроль над районом Дамаска.[9] Прибуття біля 1200 року до н. е. в Сирію людей моря ознаменувало собою закінчення Бронзової доби в регіоні та призвело до подальшого розвитку військового озброєння.[10] Попри те, що Дамаск знаходився на периферії найбільш заселених територій стародавньої Сирії, які зазнали найбільших змін, проте ці події дали значний вклад у розвиток Дамаска, як нового впливового центру на межі переходу від Бронзової до Залізної доби.[10]
Дамаск згадується також у Книзі Буття 14:15 як місто, що існувало у час Війни Царів.[11]
Також входив до складу Ассірії, Нововавилонського царства, Персії та імперії Олександра Македонського, а після його смерті — еліністичного царства Селевкідів.
У 85 р до н. е. Дамаск захопили набатійці, а в 64 р. до н. е. римський полководець Гней Помпей приєднав його до Римської імперії. Тут містилася штаб-квартира римських легіонів, що воювали з персами. Уродженцем міста в цю епоху (64 рік до н. е.) був грецький історик і філософ-перипатетик Ніколас Дамаскінос (Νικολαος Δαμασκινος).
У 395 р. місто увійшло до складу Візантії.
Перші християни з'явилися в Дамаску вже у I ст. н. е., після візиту апостола Павла.
З 661 по 762 Дамаск був столицею халіфату династії Омейядів, що розпростерлася від Інду до Піренеїв. Пізніше місто було під владою єгипетських династій, а в 1076 р. стало частиною держави турків-сельджуків.
Хрестоносці тричі (1125, 1129, 1148 років, останній раз під час Другого хрестового походу) безрезультатно намагалися захопити Дамаск. Якийсь час місто платило данину хрестоносцям за «протекцію». Послаблення Дамаска в час правління Муїр ад-Діна, дозволило Нур ад-Діну Зенґіду 1154 року заволодіти містом та долучити його до Сирії (на той час провінції в імперії Сельджуків). У 1260 владу в Дамаску захопили єгипетські мамлюки. Період їхнього правління ознаменувався розквітом мистецтва і ремесел. В Європу експортувалася дамаська сталь і дамаське скло.
1300 року Дамаск пограбували монголи. Вони влаштували таку різню, що, за свідченням арабського історика аль-Макрізі, «вулицями рікою текла кров». У 1400-му Тамерлан зруйнував місто. Найкращих зброярів і ремісників забрали в рабство до Самарканда. Коли 1516 року Дамаск займали війська турецького султана Селіма, місто все ще лежало наполовину в руїнах.
В Османській імперії Дамаск був одним з провінційних центрів, відомих тільки як транзитний пункт для пілігримів, що відправлялися на хадж у Мекку.
У 1833 р. Мехмед-Алі, заволодів Сирією, підкоривши собі тимчасово і Дамаск, але європейські союзники султана повернули його разом з Сирією Туреччині (1840). З 9 по 16 липня 1860 р Дамаск був свідком жахливої різанини християн друзами.
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2011) |
Османське панування в Дамаску тривало з 1516 по 1918 рр. 1920 року місто було зайняте французами. Дамаск став столицею незалежної Сирії в 1941 році.
Освіта[ред. • ред. код]
Дамаск — основний центр освіти в Сирії. У місті знаходиться Дамаскський університет (створений у 1923 році), котрий є найстарішим і найбільшим університетом в Сирії. Після прийняття законодавства, що дозволяє приватні навчальні заклади, кілька нових університетів були створені у місті і навколишніх районах, в тому числі:
- Сирійський Віртуальний Університет
- Міжнародний Університет Науки і Техніки
- Вищий Інститут Ділового Адміністування
- Вищий Інститут Прикладної Науки і Техніки
- Университет Каламун
- Арабський Міжнародний Університет
- Національний Інститут Управління
Спорт[ред. • ред. код]
Популярні види спорту це — футбол, баскетбол, плавання і настільний теніс. В Дамаску знаходиться Олімпійський комітет Сирії та багато спортивних клубів, зокрема:
Економіка[ред. • ред. код]
Через політичні обставини в регіоні, а також завдяки розвитку сучасної торгівлі, роль Дамаска як важливого торговельного центру за останні роки змінилася.[12] Більшість товарів, виготовлених у Дамаску, так само як і в Сирії загалом, розповсюджуються посеред країн Аравійського півострова.[12] Завдяки значній кількості пам'яток культури і давній історії, Дамаск має високий потенціал для успішного розвитку туризму. З кінця 1980-х поступово вдосконалювалася готельно-ресторанна і транспортна інфраструктура міста.[12] З 2000-х років у старій частині міста відкрилася величезна кількість крамниць, готелів та кафе, що робить місто ще привабливішим — як європейських, так і місцевих туристів.[13]
Ринок нерухомості в Дамаску переживає бум. У 2009 році офісні площі міста були визнані восьмими у світі за дороговизною.[13] З березня 2009 року в Дамаску діє єдина у Сирії Дамаська фондова біржа[14]. В Дамаску розвинена легка, харчова, будівельна та хімічна промисловості.[12] Більшість підприємств управляються державою. Приватний сектор почав активніше розвиватися після 2000, коли місцевий ринок був дещо лібералізований.[12] Традиційні вироби ремісників й далі виготовляються переважно у старому місті.[12]
До речі, від назви міста походить назва тканини адамашок.
Транспорт[ред. • ред. код]
Головним аеропортом є Міжнародний аеропорт Дамаск, розташований за 20 кілометрів від центру.
Головним засобом транспорту у місті є «маршрутки», яких налічується біля 100 маршрутів. У 2008 році уряд оголосив план будови метро. Перша, зелена лінія має розпочати роботу у 2016 році[15], система 4-ох ліній повинна бути готова приблизно 2050 року.
Пам'ятки[ред. • ред. код]
Давнє місто Дамаск занесене до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Велика Мечеть і Ворота Бога — найвідоміші будівлі у місті.
Музеї[ред. • ред. код]
- Національний Музей у Дамаску
- Палац Азем
- Військовий музей
- Музей арабської каліграфії
Стіни і ворота Дамаска[ред. • ред. код]
В Дамаску сім міських воріт в стіні Старого міста, старійші з яких відносяться до римського періоду:
- Баб-ель-Сагир («Малі ворота») — за воротами знаходяться історичні поховання, наприклад, тут поховані 2 жінки пророка Мухаммада
- Баб-ель-Фарадіс («Райські ворота»)
- Баб-ель-Салам («Ворота миру»)
- Баб Тума («Ворота Фоми») — назва походить до імені апостола Фоми, ведуть в християнський квартал Старого міста
- Баб Шаркі («Східні ворота»)
- Баб Кісан — побудовані в епоху римлян, були посвячені богу Сатурну. Через них за легендою із Дамаску втік апостол Павло
- Баб-ель-Джабія
Крім цих семи воріт є й інші, за межами Старого міста:
- Баб ель-Фарадж
- Баб Мусалла
- Баб Срейджа
Мечеті[ред. • ред. код]
- Мечеть Саїда Зейнаб
- Мечеть Саїда Ракайя
- Кладовище Баб-Сагір
- Мечеть Омейядів — найбільша мечеть Сирії
Церкви[ред. • ред. код]
- Собор Дамаску
- Собор Діви Марії
- Дом святого Ананія
- Каплиця Святого Павла
- Римсько-католицкий кафедральний собор на алеї Зайтун.
- Церква Святого Іоана
- Лавра Святого Павла
- Святилище Святого Георгія
Медресе[ред. • ред. код]
- Аль-Аділійя медресе
- Аз-Захірійя бібліотека
- Нур ед-Дін медресе
Старі будинки[ред. • ред. код]
- Палац Азем
- Байт-аль-Аккад (Датський інститут в Дамаску)
- Мактаб Анбар
- Бейт аль-Мамлюка (готель)
Хани[ред. • ред. код]
- Хан Джакмак
- Хан Асад Паша
- Хан Сулейман Паша
Парки і сади[ред. • ред. код]
- Парк Тішрін — найбільший парк Дамаска. Тут проводиться щорічне шоу Квітів. Також в місті знаходяться інші парки: Альджахіз, Аль-Сіббкі, Аль-тіджяра і Альуахда.
- Баб-ель-Сагір — давній цвинтар Дамаска, розташований неподалік від мечеті Омейядів.
Адміністративний поділ[ред. • ред. код]
Дамаск ділиться на велику кількість районов. Серед них:
Райони Дамаску | |
---|---|
1 | Аббасійін |
2 | Абу Руммані |
3 | Амара |
4 | Бахса |
5 | Барамка |
6 | Барзе |
7 | Думмар |
8 | Джобар |
9 | Кафар Сусе |
10 | Малки |
11 | Мазраа |
12 | Мезе |
13 | Мідан |
14 | Мухажрін |
15 | Канауат |
16 | Рукн Еддін |
17 | Аль-Саліхійя |
18 | Саруджа |
19 | Ша'алан |
20 | Шагур |
21 | Тіджара |
22 | Баб Тума |
23 | Хіджаз |
Демографія[ред. • ред. код]
Чисельність населення станом на 2009 рік становила приблизно 1 711 000 осіб. Дамаск є центром густонаселеної агломерації, у якій проживає біля 4,2 млн осіб.
Релігія[ред. • ред. код]
Більшість жителів Дамаска (90%) — мусульмани-суніти. В Дамаску понад 2000 мечетей, найвідомішою з яких є Мечеть Омейядів. Християни становлять 10% населення, існує ціла низка християнських районів, таких як Баб Тума, Кассаа і Гассані; багато церков, і перш за все древня каплиця Святого Павла. Існує невелика єврейська громада.
Навернення апостола Павла у Дамаску[ред. • ред. код]
За єврейським звичаєм молодий Савло — Павло (апостол) успадкував від свого батька римське громадянство, був ревним гонителем ранніх християн. Але під час своєї подорожі до Дамаску мав видіння Христа, після чого став невтомним апостолом християнства. Опівдні в дорозі його несподівано осяяло світло з неба. Він упав на землю і почув небесний голос: «Савле, Савле, чому ти мене переслідуєш?». На що Савло сказав: «Хто ти, Господи?». Й почув відповідь: «Я Ісус, що його ти переслідуєш. Встань же та йди в місто і тобі скажуть, що маєш робити». Здивованого й осліпленого Савла привели в Дамаск, де після зустрічі з учнем Христа Ананієм він прозрів, а той сказав: «Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю його зрозумів і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його. Бо будеш ти свідком Йому перед усіма людьми…» (Дії 9:1-25))
Міста-побратими[ред. • ред. код]
- Дубай[16], ОАЕ
- Толедо[17], Іспанія
- Кордова[18], Іспанія
- Сан-Паулу[19], Бразилія
- Стамбул[20], Туреччина
- Єреван[21], Вірменія
- Фарс (провінція)[22], Іран
- Нінся[23], КНР
- Анкара[24], Туреччина
Римський Дамаск[ред. • ред. код]
Духовні заклади[ред. • ред. код]
Галерея[ред. • ред. код]
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дамаск |
- ↑ Central Bureau Of Statistics in Syria: Chapter 2: Population & Demographic Indicators Table 3: Estimates of Population actually living in Syria in 31 December 2009 by Mohafazat and sex (in thousands)
- ↑ Average Conditions Damascus, Syria. BBC Weather. July 2011. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2010-11-03.
- ↑ List I, 13 in J. Simons, Handbook for the Study of Egyptian Topographical Lists relating to Western Asia, Leiden 1937. See also Y. AHARONI, The Land of the Bible: A Historical Geography, London 1967, p147, No. 13.
- ↑ Online Etymology Dictionary. Etymonline.com. Архів оригіналу за 2013-04-04. Процитовано 2010-06-20.
- ↑ Damascus – Wiktionary. En.wiktionary.org. 2010-05-09. Архів оригіналу за 2013-04-04. Процитовано 2010-06-20.
- ↑ Moore, A.M.T. The Neolithic of the Levant. Oxford, UK: Oxford University, 1978. 192–198. Print.
- ↑ Burns 2005, p. 2
- ↑ MacMillan, pp. 30-31
- ↑ а б Burns 2005, pp. 5–6
- ↑ а б Burns 2005, p. 7
- ↑ Книга Буття 14:15 (Нова міжнародна версія). Bible Gateway. Процитовано 25 листопада 2009.
- ↑ а б в г д е Damascus. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-11-28.
- ↑ а б Cummins, Chip. Damascus Revels in Its New Allure to Investors. The Wall Street Journal. Процитовано 2009-11-28.
- ↑ Inauguration of Damascus Stock Exchange [Відкриття Дамаської фондової біржі]. Syrian Enterprise and Business Center. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-11-28.(англ.)
- ↑ The metro will be running in Damascus in 2016 [У 2016 у Дамаску працюватиме метро]. Damascus-metro.com. Процитовано 2011-07-11.(англ.)
- ↑ UAEinteract.com. Sister Cities delegates praise Dubai 'best practices' UAE – The Official Web Site – News. Uaeinteract.com. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-05-29.
- ↑ Sister Cities. Toledo Turismo. Patronato Municipal de Turismo. Процитовано 2008-10-16.
- ↑ Ayuntamento de Córdoba Córdoba City Council Web, sister cities
- ↑ International Relations – São Paulo City Hall – Official Sister Cities. Prefeitura.sp.gov.br. Процитовано 2010-06-20.
- ↑ Sister Cities of Istanbul – Turkey. Sister Cities of Istanbul – Turkey. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-11-24.
- ↑ Yerevan Municipality – Sister Cities. © 2005–2009 www.yerevan.am. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-06-22.
- ↑ The Syrian-Iranian Joint Supreme Committee meetings (in Arabic). Alwehda Publications. 2009-03-08. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-11-30.
- ↑ محافظة دمشق ومنطقة نينغيشيا الصينية توقعان على اتفاقية توأمة. Syria News. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2010-04-22., цитовано за англійською вікіпедією
- ↑ Damascus, Ankara become sister cities. Worldbulletin.net. 2010-07-06. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2010-11-09.
Посилання[ред. • ред. код]
|
|
|
|