Кривоозерський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кривоозерський район
Kryvoozersk rs.png Kryvoozersk rh.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Миколаївська область
Код КОАТУУ: 4823900000
Утворений: 1923
Населення: 25 074 (на 1.05.2015)
Площа: 814 км²
Густота: 31.4 осіб/км²
Тел. код: +380-5133
Поштові індекси: 55100—55152
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Криве Озеро
Селищні ради: 1
Сільські ради: 15
Смт: 1
Села: 22
Селища: 4
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 55100, Миколаївська область, смт. Криве Озеро, Майдан Незалежності, 1, 23-6-31
Веб-сторінка: Сторінка на сайті ОДА
Голова РДА: Козерецький Олександр Анатолійович
Голова ради: Івахнін Андрій Данилович

Кривоозерський район розташований на заході Миколаївської області. Районний центр — Криве Озеро.


Загальні відомості[ред.ред. код]

Кривоозерській район знаходиться у північно—західній частині Миколаївській області. Утворено в 1923 році. Площа 0,8 тис.км². Кривоозерській район лежить на відрогах Подільської височини. Поверхня — підвищена хвиляста лесова рівнина, глибоко розчленована ярами та балками. Є виходи кристалічних порід. Абсолютні висоти 80 — 200 м.

Корисні копалини: нікелеві руди, граніти, піски, глини.

Район розташований у Дністровсько—Дніпровський лісостеповій фізико—географічній провінції. Річки — Південний Буг. На північній межі району і його притока Кодима. Споруджено 42 ставки (заг.площа водного дзеркала 417 га). Пересічна температура січня −4,90, липня + 21,20. Період з температурою понад +100 становить 174 дні. Опадів 450 мм на рік, більша частина їх випадає в теплий період. В ґрунтовому покриві переважають чорноземи звичайні, по долинах річок — лучно—чорноземні ґрунти. Кривоозерській район належить до посушливої зони. Площа лісів 405 тис.га основні породи — дуб, біла акація).

Район межує на півночі із Кіровоградською, на заході з Одеською областями, на сході з Первомайським, на півдні — з Врадіївським районами Миколаївської області.

Адміністративним, господарським і культурним центром району є смт Криве Озеро, яке розташоване від обласного центру Миколаєва на відстані 237 км, від Одеси — 178 км.

Найближча залізнична станція — Любашівка, за 17 кілометрів від Кривого Озера.

Релігія[ред.ред. код]

У районі представлені віруючі таких конфесій як: УПЦ(КП), УПЦ(МП), католицизму і протестантизму різних течій. Абсолютна більшість віруючих належить до православ'я обох наших патріархатів (близько 97-98%). При тому, що більшість з православних християн відвідують церкви обох наших патріархатів. Католики проживають в Кривому Озері, Мазуровому і в деяких інших селах, проте їхня частка невелика(близько 0,3-0,4%). Практично всі протестанти району проживають в районному центрі(близько 0,3-0,4%). Віруючих інших конфесій в районі практично не існує (від сили 2-3 мусульманина, іудеїв не більше 10-ти чоловік, буддистів не більше 5-ти віруючих). Близько 1% атеїстів і агностиків.

Природні багатства[ред.ред. код]

Ґрунт — чорнозем. З природних багатств відома далеко в Україні, Молдові та в дальнім зарубіжжі мінеральна сульфатно—хлоридно—гідрокарбонатна магнієво—карбонатна вода, розливом і реалізацією якою займається цех місцевої споживкооперації і ЗАТ «Кривоозерська харчосмакова фабрика».

Водні ресурси: річки Південний Буг, Кодима і Бульбока, є також 137 водоймищ, загальною площею 368,5 га.

Загальна площа лісового фонду становить 4532 га, або 5,9%. Площа району 81443 га. Процент від загальної території області — 3,2%.

Згідно з висновком Одеського науково-дослідного інституту курортології від 19.09.01р. № 938, саме з гранітних кристалічних шарів докембрію видобувається мінеральна природна столова вода «Кривоозерська».

Мінеральна вода «Кривоозерська» включена в ДСТУ 878-93 «Води мінеральні», Міністерством охорони здоров'я України протоколом № 2001-18 підтверджено радіаційну безпеку води та її відповідність НРБУ-97.

Вода видобувається з артезіанської свердловини глибиною 82М, розробленої в 1984 році, розташованої в північно-західній частині Миколаївської області в межах південно-східного кордону Волино-Подільської височини (так званий український гранітний щит) в мальовничому селищі з однойменною назвою — Криве Озеро, яке ще на початку ХХ століття славився своїми «шипучими водами».

Джерело було освячено єпископом Миколаївським і Вознесенським Питиримом.

За хімічним складом мінеральна вода «Кривоозерська» є сульфатно-хлоридно-гідрокарбонатна, магнієво-кальцієво-натрієвої і призначена для щоденного вживання та приготування їжі (при кип'ятінні допускається незначне мінеральний осад), може вживатися людьми будь-якого віку і стану здоров'я я, не має протипоказань до вживання, сприяє процесам травлення, виводить шлаки, має загальне благотворний вплив на організм, забезпечує його необхідними мінеральними речовинами і мікроелементами природного походження.

Транспорт[ред.ред. код]

Територією району проходить автошлях E95М05.

Історія[ред.ред. код]

Кривоозерщина — древня земля. Її історія йде з глибини сивих полинових віків. Багато що відбувалося на її тернистій дорозі від праукраїнців трипільської доби, козацької вольниці до державної розбудови незалежної України.

Історія краю сягає в сиву давнину. Ряд цікавих археологічних знахідок підтверджують, що на нашому межиріччі люди жили споконвічно. Вже в епоху кам'яного віку тут мешкали мисливці, які полювали на диких биків-турів та інших звірів. Про це свідчать знайдені на Кривоозерщині кам'яні сокири, молотки, інше примітивне знаряддя. З цих знахідок можна судити про те, що тут жили скіфи, як до нашої ери, так і на початку нашої ери.

У Київському музеї історії України зберігаються пам'ятки землеробської трипільської культури IV–III століття до нашої ери, знайдені на території Кривоозерщини. Пізніше на берегах річок знайдено інші скарби: бронзові знаряддя праці та жіночі прикраси, а також кам'яні форми для їх відливання. Знайдено скарб римських монет.

В «Хронологічному огляді історії Новоросійського краю в 1731–1829 роках», виданому в 1836 році в Одесі, знаходимо згадку про заснування українцями, росіянами, молдованами, поляками ряду населених пунктів вздовж Бугу та Кодими і зокрема селища Кривого Озера. З різних джерел вдалося встановити, що Криве озеро народилося восени — у вересні 1762 року.

Виникло воно не випадково — адже саме тут схрещувалися важливі торгові чумацькі шляхи з Польщі в Крим, з Молдови й пониззя Дунаю — у Київ і Чигирин. Тому першими будівлями тут були корчма з постоялим двором. Вже в 1764 році селище налічувало 40 хат.

Існує кілька усних переказів-легенд про походження самої назви Криве Озеро. З них найбільш часто згадуваними є дві. Перша — селище назване так через звивисті криві берега озера, утвореного в давнину старорічищем Кодими. Друга версія теж маж підґрунтя. Наш край не раз бував жорстоких битв. Настільки кривавих, що після однієї з них сніг, що почав танути, і вода в озерах стали червоними (кривавими) від крові. Відтоді це місце начебто одержало назву Криваве Озеро, з часом трансформувавшись у Криве Озеро. Обидві версії не суперечать одна одній, а лише підтверджують далеко непросту минувшину Кривоозерської землі.

Вигідне географічне положення Кривого Озера сприяло тому, що наприкінці XVIII століття лівобережна його частина стала відомим торговим центром. Тут торгували зерном, овочами, промисловими товарами. Та чи не найвідомішими були Кривоозерські ярмарки з продажу рогатої худоби і коней. На Кривоозерському ярмарку можна було за добру ціну продати худобу. Ось чому сюди вели свою живність селяни навіть з Лівобережної України, не говорячи вже про сусідні губернії і повіти. Про масштаби «обороту» худоби свідчать такі дані: на приватній скотобійні щодня збивалося до 400 голів великої рогатої худоби і до 1100 голів дрібної живності.

Персоналії[ред.ред. код]

У районі народились:

Пам'ятки[ред.ред. код]

У Кривоозерському районі на обліку перебуває 9 пам'яток архітектури, 29 — історії та 2 — монументального мистецтва.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]