Самійло Богданович-Зарудний

Самі́йло Богда́нович-Зару́дний (? —1648—1664—?) — військовий і державний діяч доби Гетьманщини, сподвижник Б.Хмельницького генеральний суддя Війська Запорізького(з 1654.). Вів переговори в 1650 у Варшаві, був на чолі козацького посольства до Москви (1652), до Туреччини (1653) і в 1654 знову до Москви.

До визвольної боротьби — реєстровий козак; був товаришем козацької корогви королівської армії. У 1648 році під Корсунем приєднався до повстанського війська. Виконував важливі дипломатичні доручення від гетьмана. У квітні 1650 вів переговори з польським урядом у Варшаві; у квітні та березні 1654 очолював посольство до Москви, а в червні 1653 — до Туреччини. Разом із П.Тетерою працював над виробленням договору між Україною та Московським царством. Підтримував політику І.Виговського (учасник складення Гадяцького пакту 1658). З обранням на гетьмана Ю.Хмельницького перейшов до нього, схилив його до сюзу з Польщею і Кримським ханством. За участі Богдановича-Зарудного був створений текст Слободищенської угоди 1660. У 1664 перебував на боці П.Тетері й поляків у виступах проти гетьмана й поляків у виступах проти гетьмана Лівобережної України І.Брюховецького та Росії. Після листопаду 1664 р. у джерелах не згадується.

Джерела

• Коваленко Сергій. Богданович-Зарудний Самійло / Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1. — Київ: Видавництво «Стікс», 2007.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 томах / за ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Коваленко Сергій. Останній чин великого Гетьмана. — Київ: Видавництво «Стікс», 2010
• Микола Щудря. Богданович-Зарудний Самійло./Лицарі булави. — Київ: Видавництво «Велес», 2008

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.