Долар США
Долар США United States dollar |
|
---|---|
Держава(и) | США (країна-емітент), а також: Еквадор Зімбабве Маршаллові Острови Палау Панама Сальвадор Східний Тимор Федеративні Штати Мікронезії |
Банкноти | 1 $, 2 $, 5 $, 10 $, 20 $, 50 $, 100 $ |
Монети | 1¢, 5¢, 10¢, 25¢, 50¢, 1 $ |
Символ | $ |
Літерний код | USD |
Цифровий код | 840 |
Центральний банк | Федеральна резервна система |
Веб-сайт | www.federalreserve.gov |
Валютні курси Валютні курси формуються автоматично на основі інформації Національного банку України, Міжнародного валютного фонду та Європейського центрального банку |
|
1 EUR = | 1,089 USD (10 листопада 2016) |
1 GBP = | 1,241 USD (10 листопада 2016) |
1 UAH = | 0,03909 USD (10 листопада 2016) |
Інфляція | 0,12% (2015)[1] |
До́лар США або Америка́нський до́лар (в українській західній діаспорі поширена також назва доля́р; англ. United States dollar, US dollar або American dollar; код: USD, символ: $) — офіційна валюта Сполучених Штатів Америки та деяких інших країн. Поділяється на 100 центів (¢). Правом емісії володіє Федеральна резервна система, яка виконує в США функції центрального банку.
Долар США є основною резервною та найпоширенішою валютою у світі. На нього припадає до двох третин світових національних валютних запасів. Також від 40 до 60% фінансових операцій у світі обчислюються в американських доларах.[2][3]
Зміст
Етимологія[ред. • ред. код]
«Долар» походить від слова «Йоахімсталер», назви монети XVI століття, яку чеканили біля срібної копальні в м. Яхимів, на території сучасної Чехії. «Йоахімсталь» значить «діл (долина) Йоахіма». З часом «Йоахімсталер» скоротили до «талера», а данці перетворили це слово в «далер». Англійці перетворили його в благозвучніше для них слово «долар». Словом «талер» або «долар» називали різні монети в різні часи. У колоніальній Америці так називали іспанську срібну монету у 8 реалів. Коли уряд США запровадив власну валюту у 1785 р., то основою став долар (перші долари США почали карбувати у 1794 р., до цього в обігу були іспанські монети).
Слово «бакс» або «бакси» походить від англійського слова «бакскін» — шкіра самця оленя. Ці шкури були одним з головних предметів торгівлі з індіанцями. Індіанець приїжджав до поселень білих, щоб обміняти шкури на необхідні йому речі (рушниці, патрони, сіль, інструменти, «вогняну воду» тощо), і білий торговець казав: «Це тобі коштуватиме три бакси», тобто три шкіри оленя. Пізніше слово стали використовувати як сленгову назву долара.
Інша версія пов'язує слово «бакс» з англійським «sawbuck» — козла для пиляння дров, на яку була схожа велика римська цифра X, зображена на зворотній стороні першої 10-доларової купюри випуску 1861 р.
Ще одна версія пояснює, що жаргонна назва «бакси» пов'язана з кольором зворотної сторони банківських білетів США.
До 1861 року США практично не мали єдиної банкнотної системи. Більшість грошових операцій здійснювалися через приватні банки або через «дзвінку монету» (у цьому випадку під цей термін підпадають також золоті та срібні зливки). Тимчасові облігації «Treasury Notes», що випускалися Скарбницею США (US Treasury) у 1793–1861 рр. та швидко погашалися, повноцінними банкнотами вважати не можна. Після початку Громадянської війни обом ворогуючим сторонам знадобилися гігантські суми коштів готівкою. 17 липня 1861 р. Конгрес США ухвалив акт, яким зобов'язував Скарбницю випустити нові грошові знаки на астрономічну на ті часи суму — 60 мільйонів доларів. Замовлення було направлено до нью-йоркської друкарської компанії «American Bank Note Co.» Беручи до уваги, що акт 17 липня санкціонував випуск лише номіналів 5, 10 і 20 доларів, можна уявити, яку велику кількість банкнот треба було виготовити. Друкарі підійшли до справи з чисто практичного боку: вони перевірили, перш за все, запаси фарби у сховищах і виявили, що більше всього зеленої.
Таким чином і були емітовані мільйони банкнот із зеленою зворотною стороною. У народі вони одразу отримали назву «грінбеки» (від англ. «greenbacks» — «зелені спини»). Ця назва закріпилася за всіма видами американської валюти, незалежно від її кольору. Пізніше й сама Скарбниця перейняла цю традицію й тривалий час випускало банкноти лише із зеленим зворотом. Лише у 2004 році стали випускатися купюри інших кольорів. Зміни торкнулися купюр вартістю 10, 20 і 50 доларів США.
Історія[ред. • ред. код]
- У 1775 були запровадженні тимчасові континентальні долари.
- У 1792 1 унція золота коштувала 19,3 $.
- У 1834 за унцію давали вже 20,67 $, оскільки США не мали достатнього золотого запасу, щоб забезпечити всі надруковані гроші.
- До 1900 р. долар можна було вільно поміняти на золото та срібло.
- З 1900 по 1934 р. — тільки на золото (1,67 г за долар).
- У 1913 р. долар припиняється друкуватися державними установами і починає друкуватися приватною структурою ФРС.
- Щороку Державне казначейство США вимушене сплачувати приватній структурі ФРС 5 % річних за користування паперовими доларами.
- З 1934 по 1975 р. обмін на золото провадився тільки для урядів іноземних держав (у 1934–1972 рр. 0,88865 г за долар; 1972–1975 рр. 0,81853 г за долар). Тобто за Бреттон-Вудським договором 1944 р. 1 унція = 35 $, і тільки для урядів.
- Під час Другої світової війни на доларах що були в обігу на Гаваях робилася спеціальна надпечатка.
- З кінця 1960-х інфляція у США: 1971 — 38 $ за унцію, 1973 — до 42,22 $ за унцію.
- У 1971 р. президент США Ніксон скасував прив'язку долара до золота, що уможливило в 1976 ямайську систему плаваючих курсів.
- Як наслідок у 2011 р. ціна золота зросла до 1600 доларів за унцію.
- За 30 років долар девальвував у 20 разів відносно золота.
- За період з 1995 по 2005 р. доларова сума в обігу зросла на 89 % й досягла 758.8 млрд. $
- За станом на 30 вересня 2006 р. у світі існувало банкнот та монет на загальну суму 971 млрд 922 млн 146 тис. 480 $, з них 790 млрд 556 млн 11 тис. 806 $ у вільному обігу.
Захист банкнот і їх виробництво[ред. • ред. код]
Долари традиційно захищалися від підробок. Папір для банкнот виготовляє тільки одна компанія, якій заборонено продавати його ще кому-небудь, окрім федеральної влади США. Формула фарби є секретом Бюро США з гравіювання і друку (англ. Bureau of Engraving and Printing ). У 1990 році США почали виробляти долари, додатково захищені за допомогою мікродруку і захисних ниток. У 1996 р. захист долара був ще більш посилений. У 2003 р. з'явилася нова версія банкноти 20 $, в 2004 році — 50 $, у 2005 р. — 100 $, у 2006 р. — 10 $, у 2008 р. — 5 $, у 2013 р. — 100 $.
21 квітня 2010 р. офіційні представники Скарбниці США, Ради керуючих Федеральної резервної системи і Секретної служби США оприлюднили новий дизайн 100-доларової банкноти. Оновлена купюра зберегла традиційний зовнішній вигляд американської валюти, але дістала нові ефективні елементи захисту від підробок.[4] Нова 100-доларова купюра не надійшла в обіг у зв'язку з виявленими проблемами — зминанням паперу під час виробництва, чого не було помічено на етапі всебічного тестування перед друком.[5][6] Введення в обіг заплановано на 8 жовтня 2013 року.[7]
Щоб успішно боротися з фальшивомонетниками, планується змінювати дизайн доларів кожні 7-10 років. При цьому мається на увазі, що старі купюри виводяться з обігу, хоча і залишаються дійсними та обов'язковими до прийому.
У США немає державного центрального банку. Право грошової емісії (випуску) мають 12 приватних банків — членів Федеральної резервної системи (заснована 23 грудня 1913 року). Територія США була розділена на 12 регіонів (округів), кожен зі своїм федеральним резервним банком, які мають цифрове і літерне позначення в алфавітному порядку:
Номер території | Буква | Розташування центру |
---|---|---|
1 | A | Бостон |
2 | B | Нью-Йорк |
3 | C | Філадельфія |
4 | D | Клівленд |
5 | E | Річмонд |
6 | F | Атланта |
7 | G | Чикаго |
8 | H | Сент-Луїс |
9 | I | Міннеаполіс |
10 | J | Канзас-Сіті |
11 | K | Даллас |
12 | L | Сан-Франциско |
Федеральні резервні банки, розміщені у цих центрах, мають право друкувати паперові гроші. Щодня для виготовлення доларів вони витрачають приблизно 18 тонн фарби.
Приблизна вага однієї банкноти, незалежно від номіналу, становить 1 грам. Папір, з якого виготовляються долари, складається з 25 % лляної нитки і 75 % — бавовняної, тому не жовтіє з часом. Папір посилений синтетичними волокнами (до Першої світової війни цю функцію виконували шовкові нитки).
Термін служби[ред. • ред. код]
Термін служби банкнот Федеральної Резерву варіюється в залежності від номіналу і залежить від цілого ряду чинників, в тому числі, як купюра використовується публікою. Для того щоб банкнота стала непридатною і розірвалася, її потрібно зігнути 4 тисячі разів. За даними Федеральної Резервної Системи США, термін служби такий[8]:
Номінал | Орієнтований термін служби† |
---|---|
1 $ | 5,8 років (70 місяців) |
5 $ | 5,5 років (66 місяців) |
10 $ | 4,5 років (54 місяці) |
20 $ | 7,9 років (95 місяців) |
50 $ | 8,5 років (102 місяці) |
100 $‡ | 15,0 років (180 місяців) |
†Орієнтовні терміни служби станом на грудень 2013 р. Оскільки 2 $ банкнота не широко циркулює, дані не подаються.
‡Орієнтований термін служби станом на грудень 2012 року. Оскільки Федеральний резерв випустив оновлену 100 $ банкноту в жовтні 2013 року, немає достатніх даних, щоб розрахувати термін служби банкноти на 2013 рік.
Номінали[ред. • ред. код]
Всі федеральні банкноти США, випущені починаючи з 1861 року, до цього дня є законним платіжним засобом. З 1971 року скасовано забезпеченість долара США золотим резервом.
У вільному обігу присутні і випускаються банкноти наступних номіналів:
- 1 долар;
- 2 долари (нерегулярний випуск) ;
- 5 доларів;
- 10 доларів;
- 20 доларів;
- 50 доларів;
- 100 доларів;
монети номіналів:
- 1 цент (пенні);
- 5 центів (нікель);
- 10 центів (дайм);
- 25 центів (квотер — четвертак);
- 50 центів (халф — половина);
- 1 долар.
Монети мають широкий вжиток тільки в США і у деяких країнах з доларовою економікою.
Також існують понині дійсні банкноти номіналом 500 $, 1000 $, 5000 $, 10 000 $ (їх боністична вартість набагато вища від номіналу); і 100 000 $ (для внутрішніх розрахунків ФРС та Скарбниці).
Зараз із усіх випущених банкнот номіналом 10 тисяч доларів, кількість яких відстежується ФРС і останній випуск яких був у 1944 (серія 1934 року), не вилучені з обігу тільки 130 штук. Тому їхня вартість у каталогах зазвичай взагалі не вказується (раритет).
Купюри номіналом 500, 1000, 5000, 10 000 і 100 000 доларів друкувалися раніше. Вони використовувалися в основному в міжбанківських операціях і при розрахунках між злочинними угрупованнями. Проте з 1936 (серії 1934 та 1935 років) їх припиняють друкувати, а у 1969 вилучають з обігу за наказом президента Річарда Ніксона.
Банкнота найбільшого номіналу (100 000 $) була випущена у 1934 році. Ці банкноти ніколи не ставали доступними широкій публіці і використовувалися для розрахунків між державними фінансовими структурами. Нині найбільша банкнота має номінал 100 $. Банкноти вартістю в 500 $, 1000 $, 5000 $ і 10 000 $ випускалися до 1946 р., а з 1967 р. офіційно виведені з обігу (через використання електронних банківських платежів).
Банкноти[ред. • ред. код]
Серія 1928–2003[ред. • ред. код]
Серія 1928–2003 | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Фото | Номінал | Опис | Дата випуску | |||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | Перша серія | Остання серія | |
1 $ | Джордж Вашингтон | 1963 | в процесі (2009) | |||
2 $ | Томас Джефферсон | Декларація незалежності США | 1976 | в процесі (2009) | ||
5 $ | Авраам Лінкольн | Меморіал Лінкольна | 1928 | 1995 | ||
10 $ | Александер Гамільтон | Міністерство фінансів США | ||||
20 $ | Ендрю Джексон | Білий дім | ||||
50 $ | Улісс Грант | Капітолій | 1993 | |||
100 $ | Бенджамін Франклін | Індепенденс-холл | ||||
500 $ | Вільям Мак-Кінлі | 1934 (Банкноти для міжбанківських розрахунків) |
||||
1000 $ | Гловер Клівленд | |||||
5000 $ | Джеймс Медісон | |||||
10 000 $ | Салмон Чейз | |||||
100 000 $ | Вудро Вілсон |
2004–до сьогодні[ред. • ред. код]
Банкноти США нового дизайну | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Фото | Номінал | Розміри (мм) | Основний колір |
Опис | ||||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | Дата | ||||
5 доларів | 155.956 × 66.294 | чорно-зелений | Авраам Лінкольн | Меморіал Лінкольна | 2006–до сьогодні | |||
10 доларів | 155.956 × 66.294 | чорно-зелений | Александер Гамілтон | Міністерство фінансів США | 2006–до сьогодні | |||
20 доларів | 155.956 × 66.294 | чорно-зелений | Ендрю Джексон | Білий дім | 2006–до сьогодні | |||
50 доларів | 155.956 × 66.294 | чорно-зелений | Улісс Грант | Капітолій | 2004–до сьогодні | |||
100 доларів | 155.956 × 66.294 | чорно-зелений | Бенджамін Франклін | Індепенденс-холл | 2009–до сьогодні |
Монети масового випуску[ред. • ред. код]
Випуск припинений[ред. • ред. код]
Фото (аверс/реверс) |
Номінал | Дата випуску | Метал | Аверс | Реверс | Діаметр (мм) |
Маса (гр) |
Гурт | Гравер |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Один цент «Голова індіанця» |
1859–1909 | 95% Cu, 5% Zn | Голова індіанця | Номінал дубовий вінок |
19 | 3,11 | Гладкий | Джеймс Лонгекр | |
Один цент «Лінкольн» «(Пшеничний цент)» |
1909–1958 | 95% Cu, 5% Zn | Авраам Лінкольн | Номінал пшеничні колоски |
19 | 3,11 | Гладкий | Віктор Бреннер | |
Один цент «Лінкольн» «(Пшеничний цент)» |
1943 | Сталь | Авраам Лінкольн | Номінал пшеничні колоски |
19 | 2,7 | Гладкий | Віктор Бреннер | |
П'ять центів «Свобода» |
1883–1913 | 75% Cu, 25% Ni | Голова Свободи | Номінал дубовий вінок |
21,21 | 5 | Гладкий | Чарльз Барб'є | |
П'ять центів «Індіанець» |
1913–1938 | 75% Cu, 25% Ni | Голова індіанця | Бізон | 21,21 | 5 | Гладкий | Джеймс Фрейзер | |
Дайм «Барб'є» |
1892–1916 | 90% Ag, 10% Cu | Голова Свободи | Номінал вінок з агрокультур |
17,91 | 2,5 | Рубчастий | Чарльз Барб'є | |
Дайм «Меркурій» |
1916–1945 | 90% Ag, 10% Cu | Меркурій | Пучок стріл олівкова гілка |
17,91 | 2,5 | Рубчастий | Адольф Вайнман | |
Чверть долара «Барб'є» |
1892–1916 | 90% Ag, 10% Cu | Голова Свободи | Герб США | 24,3 | 6,25 | Рубчастий | Чарльз Барб'є | |
Чверть долара «Свобода, що стоїть» |
1916–1930 | 90% Ag, 10% Cu | Фігура Свободи | Орел | 24,3 | 6,25 | Рубчастий | Герман Макнейл | |
Півдолара «Барб'є» |
1892–1915 | 90% Ag, 10% Cu | Голова Свободи | Герб США | 30,6 | 12,5 | Рубчастий | Чарльз Барб'є | |
Півдолара «Свобода, що йде» |
1916–1947 | 90% Ag, 10% Cu | Фігура Свободи | Орел | 30,6 | 12,5 | Рубчастий | Адольф Вайнман | |
Півдолара «Франклін» |
1947–1963 | 90% Ag, 10% Cu | Бенджамін Франклін | Дзвін | 30,6 | 12,5 | Рубчастий | Джон Сіннок | |
Один долар «Морган» |
1878–1904, 1921 | 90% Ag, 10% Cu | Голова Свободи | Орел лавровий вінок |
38,1 | 26,73 | Рубчастий | Джордж Морган | |
Один долар «Мирний» |
1921–1935 | 90% Ag, 10% Cu | Голова Свободи | Орел промені сонця |
38,1 | 26,73 | Рубчастий | Антоніо де Франчізі | |
Один долар «Ейзенхауер» |
1971–1978 | 75% Cu, 25% Ni 79% Cu-Ni, 21% Ag |
Дуайт Ейзенхауер | Орел місячний пейзаж |
38,1 | 22,68 24,59 |
Рубчастий | Френк Гаспарро | |
Один долар «Сюзан Ентоні» |
1979–1981, 1999 | 91,67% Cu, 8,33% Ni | Портрет Сюзан Ентоні | Орел місячний пейзаж |
26,5 | 8,1 | Рубчастий | Френк Гаспарро | |
2,5 долара «Голова індіанця» |
1908–1916, 1929 | 90% Au, 10% Cu | Голова індіанця | Орел | 18 | 4,18 | Рубчастий | Белла Пратт | |
П'ять доларів «Голова індіанця» |
1908–1916, 1929 | 90% Au, 10% Cu | Голова індіанця | Орел | 18 | 21,6 | Рубчастий | Белла Пратт | |
Десять доларів «Голова індіанця» «Орел Сент-Годенса» |
1907–1933 | 90% Au, 10% Cu | Голова індіанця | Орел | 26,92 | 16,718 | Рубчастий | Огастес Сент-Годенс | |
Двадцять доларів «Голова Свободи» «Подвійний орел» |
1849–1907 | 90% Au, 10% Cu | Голова індіанця | Орел | 34,1 | 33,431 | Рубчастий | Джеймс Лонгекр | |
Двадцять доларів «Сент-Годенс» «Подвійний орел Сент-Годенса» |
1907–1933 | 90% Au, 10% Cu | Постать Свободи на фоні променів сонця |
Орел на фоні променів сонця |
34,1 | 33,431 | Рубчастий | Огастес Сент-Годенс |
Випускаються по сьогодні[ред. • ред. код]
Фото (аверс/реверс) |
Номінал | Дата випуску | Метал | Аверс | Реверс | Діаметр (мм) |
Маса (гр) |
Гурт | Гравер |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Один цент «Меморіал Лінкольна» |
1959–до сьогодні | 97.5% Zn, 2,5% Cu | Авраам Лінкольн | Меморіал Лінкольна | 19 | 3,11 | Гладкий | Віктор Бреннер Френк Гаспарро |
|
П'ять центів «Джефферсон» |
1938–до сьогодні | 1938-: 75% Cu, 25% Ni 1942-1945: 56% Cu, 35% Ag, 9% Mn |
Томас Джефферсон | Садиба Монтічелло | 21,21 | 5 | Гладкий | Фелікс Шлаг | |
Дайм (10 центів) «Рузвельт» |
1946–до сьогодні | 1946-1964: 90% Ag, 10% Cu 1965-: 75% Cu, 25% Ni |
Франклін Рузвельт | Факел олівкова дубова гілка |
17,91 | 2,5 | Рубчастий | Джон Сіннок | |
Чверть долара «Вашингтон» |
1932–до сьогодні | 1932-1964: 90% Ag, 10% Cu 1965-: 75% Cu, 25% Ni |
Джордж Вашингтон | Орел пучок стріл оливкові гілки |
24,3 | 6,25 5,67 |
Рубчастий | Джон Фланеган | |
Півдолара «Кеннеді» |
1964–до сьогодні | 1964: 90% Ag, 10% Cu 1965-1970: 60% Cu, 40% Ag 1971-: 90% Cu, 10% Ni |
Джон Кеннеді | Герб США | 30,6 | 12,5 11,34 |
Рубчастий | Гілрой Робертс Френк Гаспарро |
Долар США як світова резервна валюта[ред. • ред. код]
Після Другої світової війни Долар США став основною резервною валютою у світі. Це пояснюється домінуючою роллю американської економіки і політичної системи як найбільшої і однієї з найрозвиненіших та найстабільніших в світі. Дане становище було закріплене Бреттон-Вудською валютною системою.
На американський долар стабільно припадає більше половини світових національних залотовалютних запасів. З 2002 року після введення євро спостерігалася тенденція до зниження частки накопичень в американських доларах що було викликано бажанням центробанків диверсифікувати свої резерви. Однак з 2008 року після глобальної фінансової кризи ця тенденція сповільнилася так як долар вважається більш стабільною валютою-сховищем.
На початок XXI століття долар США займає перше місце у світі за об'ємами торгівлі. На нього припадає до двох третин світових національних валютних запасів. Також від 40 до 60% фінансових операцій у світі обчислюються в американських доларах. [2][3]
2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | Вересень 2015 (останні дані) |
|
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Долар США | 70,5 % | 70,7 % | 66,5 % | 65,8 % | 65,9 % | 66,4 % | 65,7 % | 64,1 % | 64,0 % | 62.1 % | 61.8 % | 62.3 % | 61.1 % | 61.0 % | 63.1 % | 64.0 % |
Євро | 18,8 % | 19,8 % | 24,2 % | 25,3 % | 24,9 % | 24,3 % | 25,2 % | 26,3 % | 26,5 % | 27.6 % | 26.0 % | 24.7 % | 24.3 % | 24.4 % | 22.1 % | 20.3 % |
Британський фунт | 2,8 % | 2,7 % | 2,9 % | 2,6 % | 3,3 % | 3,6 % | 4,2 % | 4,7 % | 4,1 % | 4.3 % | 3.9 % | 3.8 % | 4.0 % | 4.0 % | 3.8 % | 4.7 % |
Японська єна | 6,3 % | 5,2 % | 4,5 % | 4,1 % | 3,9 % | 3,7 % | 3,2 % | 2,9 % | 3,3 % | 2.9 % | 3.7 % | 3.6 % | 4.1 % | 3.8 % | 3.9 % | 3.8 % |
Канадський долар | 1.5 % | 1.8 % | 1.9 % | 1.9 % | ||||||||||||
Австралійський долар | 1.5 % | 1.8 % | 1.8 % | 1.8 % | ||||||||||||
Швейцарський франк | 0,3 % | 0,3 % | 0,4 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,1 % | 0.1 % | 0.1 % | 0.1 % | 0.3 % | 0.3 % | 0.3 % | 0.3 % |
Інші | 1,4 % | 1,2 % | 1,4 % | 1,9 % | 1,8 % | 1,9 % | 1,5 % | 1,8 % | 2,0 % | 3.1 % | 4.4 % | 5.4 % | 3.3 % | 2.9 % | 3.2 % | 3.2 % |
Джерела:[9][10][11] |
Валютний курс[ред. • ред. код]
Поточний обмінний курс USD | |
---|---|
На Google Finance: | AUD CAD CHF EUR GBP JPY UAH |
На Yahoo! Finance: | AUD CAD CHF EUR GBP JPY UAH |
На XE: | AUD CAD CHF EUR GBP JPY UAH |
На OANDA: | AUD CAD CHF EUR GBP JPY UAH |
На fxtop.com: | AUD CAD CHF EUR GBP JPY UAH |
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Historical Inflation Rate inflationdata.com, процитовано: 28.07.2016
- ↑ а б Top 8 Most Tradable Currencies investopedia.com, November 14, 2015
- ↑ а б Чому саме долар став світовою валютою BBC, 10 квітня 2009
- ↑ Уряд США оприлюднив дані про новий дизайн 100-доларової банкноти
- ↑ Progress Update: The New $100 Note. June 14, 2011(англ.)
- ↑ Федеральна резервна система США повідомляє про перенесення дати введення в обіг банкноти $ 100 нового зразка. 1 жовтня 2010 року
- ↑ Федеральна резервна система оголошує день випуску в обіг банкноти $100 переробленого дизайну // Сайт www.newmoney.gov
- ↑ http://www.federalreserve.gov/faqs/how-long-is-the-life-span-of-us-paper-money.htm
- ↑ Review of the International Role of the Euro (PDF). Frankfurt am Main: European Central Bank. December 2005. ISSN 1725-2210.
- ↑ For 1995–99, 2006–12: Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves (COFER) (PDF). Washington, DC: International Monetary Fund. January 3, 2013.
- ↑ For 1999–2005: International Relations Committee Task Force on Accumulation of Foreign Reserves (February 2006). The Accumulation of Foreign Reserves (PDF). Occasional Paper Series, Nr. 43. Frankfurt am Main: European Central Bank. ISSN 1607-1484.
Посилання[ред. • ред. код]
- Федеральна резервна система США (англ.)
- Чому саме долар став світовою валютою BBC, 10.04.2009
|
|
|
|
|