Березень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
← березень →
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31      
2016 рік

Бе́резень — третій місяць року в григоріанському календарі, він має 31 день.

Назва березень закріпилась за місяцем у середині XIX століття. Походить від назви промислу — березол (заготівля березового попелу для виготовлення скла). До того в літературних джерелах місяць називався март (на честь латинського бога Марса). У народі його також звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.

Кліматична характеристика березня[ред. • ред. код]

В Україні середня місячна температура повітря в березні порівняно з лютневою різко підвищується і складає 3° морозу - 2° тепла, на Закарпатті і крайньому півдні України 3-6° тепла.

Абсолютний мінімум температури становить 22-37°, на півдні України 11-27° морозу; абсолютний максимум 16-28° тепла, на Одещині до 29-30°.

Перехід середньої добової температури повітря через 0° в бік її підвищення здійснюється: на півдні України та Закарпатті - у першій декаді, у східних та північно-східних областях - у третій, на решті території - у другій декаді місяця. Перехід через +5° відбувається у третій декаді березня на Закарпатті та у більшості районів південної частини.

Середня місячна кількість опадів складає 24-50 мм, місцями у Карпатах, на Закарпатті 56-102 мм. Сніговий покрив відсутній у південних та західних областях. На решті території сніг поступово сходить протягом першої та другої декад, у Чернігівській та Сумській областях - у третій декаді.

Кількість днів з опадами коливається від 9 до 17, на півдні України від 7 до 11. У березні ще бувають хуртовини, ожеледь, налипання мокрого снігу.

Свята та пам'ятні дні[ред. • ред. код]

Походження назви[ред. • ред. код]

Походження назви місяця березень виводять від слова береза, яка в цей місяць починає квітнути. Проте як слово потрапило в літературну мову, визначити досі складно. У фольклорних матеріалах слово «березень» вживається рідко і здебільшого в найновіших записах, як ось:

« «Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай», «Березень сухий, а мокрий май — буде каша й каравай»[3]  »

Значно частіше в українській народній творчості трапляється назва «март» або «марець», як ось:

« «Буває март за всіх варт», «В марець ще змерзне старець», «Білий, як в марці сніг», «Згинув, як марцевий сніг»[4]  »

.

Проте слова «март» і «марець» зовсім не слов'янського походження; це латинський «Марс» — бог війни, якому цей місяць був присвячений[5].

Культурне значення[ред. • ред. код]

Оскільки весняне рівнодення припадає на 21 березня, у багатьох народів березень був першим місяцем нового року (а не січень, як тепер). Ймовірно, що з цієї ж причини до 15 століття і в Україні березень уважався першим місяцем громадського року (див. докладніше Новий рік на Русі та Новий час).

Індійці на початку березня святкували мале свято богині Дурги. А велике свято цієї богині індійці святкували в день осіннього рівнодення.

У стародавньому Римі в березні було свято Кібели, на якому її жреці оплакували Аттіса — символ сонця, що поверталося на весну. На другий день після оплакування Аттіса римляни зустрічали весняний поворот сонця всенароднім радісним святом.

В Єгипті в березні згадували похорон Озіріса, який згідно з єгиптеською релігією був сонцем, що було слабким взимку, а на весні знов діставало свою силу. В цьому ж місяці відбувалася їзда на ослі. Верхи на осла звичайно сідав, на розвагу народові, місцевий баляндрасник. Подібний звичай був поширений і в країнах Західньої Європи за середньовіччя.

За свідченнями Плутарха, в Афінах також у березні було свято «Гілконошення» — жителі міста носили по майданах пальмове гілля. Цей звичай зберігся і понині в країнах Близького Сходу, але тепер він пов'язаний там з весільними обрядами.

У стародавніх юдеїв у березні починався новий святий рік, а перси цього місяця святкували новоліття.

У чехів і частково у німців за часів язичництва перше число березня вважалося початком весни і першим днем світобудови.

Весняні свята поганського походження, що відзначали зв'язок навколишньої природи з життям людини, в'язалися з обрядами, метою яких було прогнати зиму, тобто смерть. Подібні обряди були поширені не тільки в Україні, але й у балтійський народів та німців.

У скандинавських народів, особливо у стародавніх шведів, за часів поганства у березні місяці було велике свято, яке супроводжувалося жертвоприносинами, масовими іграми та торгами протягом цілого тижня.

У персів та в стародавніх слов'ян за часів поганства був звичай улаштовувати врочистий обід — «тризну» — на честь мертвих родичів. Такі тризни відбувалися на початку березня. Під час тризни люди оспівували кінець зими і при цьому палили солом'яне опудало. Таке свято ще й досі зберігається у південних шведів, лужичан та чехів, і там воно проходить під знаком ослаблої зими і воскреслої весни. Поляки сьомого березня топили Маржану і при цьому співали про смерть, що в'ється по парканах і шукає собі поживи.

У літературі[ред. • ред. код]

Див. також[ред. • ред. код]

У Вікісловнику є стаття березень.

Примітки[ред. • ред. код]

  1. ↑ Птиця з вирію обертається (9 березня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  2. ↑ Зиму обнімає, а до весни моргає – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  3. ↑ «Українські народні прислів'я та приказки». Під ред. М. Т. Рильського. Київ, 1955.
  4. ↑ «Українські приказки, прислівья и таке инше». Спорудив М. Номис. С. Петербург, 1864.
  5. ↑ «Укр. Загальна Енциклопедія», том II., стор. 645.
  6. ↑ Статті у категоріях березень – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 

Література[ред. • ред. код]

  • Рябчук, Василь (2009). Осіння пісня горобини (українською). Львів: Сполом. с. 107–110. ISBN 978-966-665-567-0. 
  • Воропай О. Звичаї нашого народу: у 2 т. — Мюнхен, 1954, том 2
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Березень&oldid=18801124