Новоюліанський календар

Новоюліанський календар — модифікація юліанського календаря, розроблена сербським астрономом, професором математики й небесної механіки Белградського університету Мілутіном Міланковичем у 1923 році.

За Новоюліанським календарем помилка в одну добу порівняно з тропічним роком накопичується приблизно за 43 500 років. Для порівняння, така ж помилка у григоріанському календарі накопичиться приблизно за 10 000 років, а в юліанському — приблизно за 128 років.

Новоюліанський календар заснований на більш складному, 900-річному циклі. Протягом цього періоду скасовуються 7 з 9 вікових високосів. За високосні приймаються ті вікові роки, при діленні порядкового номера яких на 900 у залишку залишається 200 або 600. Починаючи з 2000 року, такими будуть: сам 2000, 2400, 2900, 3300, 3800 і т. д.

Таким чином, рік вважається високосним, якщо:

• його номер без залишку ділиться на 4 і не ділиться на 100 або
• його номер ділиться на 900 із залишком 200 або 600.

Всього на 900 років припадає 682 простих і 218 високосних років (в юліанському 400-річному циклі є 300 простих і 100 високосних, в григоріанському — 303 простих і 97 високосних років).

Григоріанський рік: 365,2425 діб = 365 + 0,25 — 0,01 + 0,0025 = 365 + 1/4 — 1/100 + 1/400

Новоюліанський рік: 365,242222… діб = 365 + 0,25 — 0,01 + 0,002222… = 365 + 1/4 — 1/100 + 2/900

Середня тривалість року в Новоюліанському календарі становить 365,242222 діб. Це більше істинної тривалості тропічного року (365,2421988 доби) всього на 0,000023 доби або менше, ніж на 2 секунди. Розбіжність в одну добу набігає приблизно за 43 500 років. Однак точність Новоюліанського календаря вище, ніж григоріанського, тільки якщо рахувати тропічний рік в атомному або ефемеридному часі, не прив'язуючись до обертання Землі. Але в будь-якому реальному році число діб від сходу до сходу — ціле, і окремі секунди не є вирішальними (важливі тільки окремі доби). Також період осьового обертання Землі змінюється, тривалість тропічного року (що визначає пори року), виражена в сонячній добі (а не в добах СІ, рівних 86400 атомним секундам), нині ближче до 365,2424; ця величина протягом декількох тисячоліть коливається між 365,2423 і 365,2424; та, ймовірно, наступні кілька тисяч років буде вести себе подібним чином.

Нині Українська, Російська, Єрусалимська, Грузинська і Сербська Церкви, а також афонські монастирі для обчислення нерухомих свят користуються юліанським календарем, решта помісних церков — Новоюліанським, який до 2800 року буде повністю збігатися з григоріанським, тому іноді прийняту ними календарну систему помилково називають григоріанською. При цьому скрізь, крім Фінської православної церкви, Пасхалія обчислюється за юліанським календарем (Олександрійська пасхалія).

Джерела

• S. Cassidy. Error in statement of tropical year.(англ.)
• Ю. Красильников. Солнце, Луна, древние праздники и новомодные теории
• В. Хулап Реформа календаря и пасхалии: история и современность.