Долар США

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Долар США
United States dollar
Держава(и) США США (країна-емітент),
а також:
Еквадор Еквадор
Зімбабве Зімбабве
Маршаллові Острови Маршаллові Острови
Палау Палау
Панама Панама
Сальвадор Сальвадор
Східний Тимор Східний Тимор
Федеративні Штати Мікронезії Федеративні Штати Мікронезії
Банкноти 1 $, 2 $, 5 $, 10 $, 20 $, 50 $, 100 $
Монети 1¢, 5¢, 10¢, 25¢, 50¢, 1 $
Символ $
Літерний код USD
Цифровий код 840
Центральний банк Федеральна резервна система
Валютні курси
1 EUR = 1,095 USD (4 січня 2024)
1 GBP = 1,269 USD (4 січня 2024)
1 UAH = 0,02632 USD (4 січня 2024)
Інфляція 0,12% (2015)[1]
CMNS: Долар США у Вікісховищі

До́лар США або Америка́нський до́ларукраїнській західній діаспорі поширена також назва доля́р; англ. United States dollar, US dollar або American dollar; код: USD, символ: $) — офіційна валюта Сполучених Штатів Америки та деяких інших країн. Поділяється на 100 центів (¢). Правом емісії володіє Федеральна резервна система, яка виконує в США функції центрального банку.

Долар США є основною резервною та найпоширенішою валютою у світі. На нього припадає до двох третин світових національних валютних запасів. Також від 40 до 60% фінансових операцій у світі обчислюються в американських доларах.[2][3]

Етимологія

«Долар» походить від слова «Йоахімсталер», назви монети XVI століття, яку чеканили біля срібної копальні в м. Яхимів, на території сучасної Чехії. «Йоахімсталь» значить «діл (долина) Йоахіма». З часом «Йоахімсталер» скоротили до «талера», а данці перетворили це слово в «далер». Англійці перетворили його в благозвучніше для них слово «долар». Словом «талер» або «долар» називали різні монети в різні часи. У колоніальній Америці так називали іспанську срібну монету у 8 реалів. Коли уряд США запровадив власну валюту у 1785 р., то основою став долар (перші долари США почали карбувати у 1794 р., до цього в обігу були іспанські монети).

Слово «бакс» або «бакси» походить від англійського слова «бакскін» — шкіра самця оленя. Ці шкури були одним з головних предметів торгівлі з індіанцями. Індіанець приїжджав до поселень білих, щоб обміняти шкури на необхідні йому речі (рушниці, патрони, сіль, інструменти, «вогняну воду» тощо), і білий торговець казав: «Це тобі коштуватиме три бакси», тобто три шкіри оленя. Пізніше слово стали використовувати як сленгову назву долара.

Інша версія пов'язує слово «бакс» з англійським «sawbuck» — козла для пиляння дров, на яку була схожа велика римська цифра X, зображена на зворотній стороні першої 10-доларової купюри випуску 1861 р.

Ще одна версія пояснює, що жаргонна назва «бакси» пов'язана з кольором зворотної сторони банківських білетів США.

До 1861 року США практично не мали єдиної банкнотної системи. Більшість грошових операцій здійснювалися через приватні банки або через «дзвінку монету» (у цьому випадку під цей термін підпадають також золоті та срібні зливки). Тимчасові облігації «Treasury Notes», що випускалися Скарбницею США (US Treasury) у 17931861 рр. та швидко погашалися, повноцінними банкнотами вважати не можна. Після початку Громадянської війни обом ворогуючим сторонам знадобилися гігантські суми коштів готівкою. 17 липня 1861 р. Конгрес США ухвалив акт, яким зобов'язував Скарбницю випустити нові грошові знаки на астрономічну на ті часи суму — 60 мільйонів доларів. Замовлення було направлено до нью-йоркської друкарської компанії «American Bank Note Co.» Беручи до уваги, що акт 17 липня санкціонував випуск лише номіналів 5, 10 і 20 доларів, можна уявити, яку велику кількість банкнот треба було виготовити. Друкарі підійшли до справи з чисто практичного боку: вони перевірили, перш за все, запаси фарби у сховищах і виявили, що більше всього зеленої.

Таким чином і були емітовані мільйони банкнот із зеленою зворотною стороною. У народі вони одразу отримали назву «грінбеки» (від англ. «greenbacks» — «зелені спини»). Ця назва закріпилася за всіма видами американської валюти, незалежно від її кольору. Пізніше й сама Скарбниця перейняла цю традицію й тривалий час випускало банкноти лише із зеленим зворотом. Лише у 2004 році стали випускатися купюри інших кольорів. Зміни торкнулися купюр вартістю 10, 20 і 50 доларів США.

Історія

  • Як наслідок у 2011 р. ціна золота зросла до 1600 доларів за унцію.
  • За 30 років долар девальвував у 20 разів відносно золота.
  • За період з 1995 по 2005 р. доларова сума в обігу зросла на 89 % й досягла 758.8 млрд. $
  • За станом на 30 вересня 2006 р. у світі існувало банкнот та монет на загальну суму 971 млрд 922 млн 146 тис. 480 $, з них 790 млрд 556 млн 11 тис. 806 $ у вільному обігу.

Захист банкнот і їх виробництво

Долари традиційно захищалися від підробок. Папір для банкнот виготовляє тільки одна компанія, якій заборонено продавати його ще кому-небудь, окрім федеральної влади США. Формула фарби є секретом Бюро США з гравіювання і друку (англ. Bureau of Engraving and Printing). У 1990 році США почали виробляти долари, додатково захищені за допомогою мікродруку і захисних ниток. У 1996 р. захист долара був ще більш посилений. У 2003 р. з'явилася нова версія банкноти 20 $, в 2004 році — 50 $, у 2005 р. — 100 $, у 2006 р. — 10 $, у 2008 р. — 5 $, у 2013 р. — 100 $.

21 квітня 2010 р. офіційні представники Скарбниці США, Ради керуючих Федеральної резервної системи і Секретної служби США оприлюднили новий дизайн 100-доларової банкноти. Оновлена купюра зберегла традиційний зовнішній вигляд американської валюти, але дістала нові ефективні елементи захисту від підробок.[4] Нова 100-доларова купюра не надійшла в обіг у зв'язку з виявленими проблемами — зминанням паперу під час виробництва, чого не було помічено на етапі всебічного тестування перед друком.[5][6] Введення в обіг заплановано на 8 жовтня 2013 року.[7]

Щоб успішно боротися з фальшивомонетниками, планується змінювати дизайн доларів кожні 7-10 років. При цьому мається на увазі, що старі купюри виводяться з обігу, хоча і залишаються дійсними та обов'язковими до прийому.

У США немає державного центрального банку. Право грошової емісії (випуску) мають 12 приватних банків — членів Федеральної резервної системи (заснована 23 грудня 1913 року). Територія США була розділена на 12 регіонів (округів), кожен зі своїм федеральним резервним банком, які мають цифрове і літерне позначення в алфавітному порядку:

Номер території Буква Розташування центру
1 A Бостон
2 B Нью-Йорк
3 C Філадельфія
4 D Клівленд
5 E Річмонд
6 F Атланта
7 G Чикаго
8 H Сент-Луїс
9 I Міннеаполіс
10 J Канзас-Сіті
11 K Даллас
12 L Сан-Франциско

Федеральні резервні банки, розміщені у цих центрах, мають право друкувати паперові гроші. Щодня для виготовлення доларів вони витрачають приблизно 18 тонн фарби.

Приблизна вага однієї банкноти, незалежно від номіналу, становить 1 грам. Папір, з якого виготовляються долари, складається з 25 % лляної нитки і 75 % — бавовняної, тому не жовтіє з часом. Папір посилений синтетичними волокнами (до Першої світової війни цю функцію виконували шовкові нитки).

Термін служби

Термін служби банкнот Федеральної Резерву варіюється в залежності від номіналу і залежить від цілого ряду чинників, в тому числі, як купюра використовується публікою. Для того щоб банкнота стала непридатною і розірвалася, її потрібно зігнути 4 тисячі разів. За даними Федеральної Резервної Системи США, термін служби такий[8]:

Номінал Орієнтований термін служби
1 $ 5,8 років (70 місяців)
5 $ 5,5 років (66 місяців)
10 $ 4,5 років (54 місяці)
20 $ 7,9 років (95 місяців)
50 $ 8,5 років (102 місяці)
100 $ 15,0 років (180 місяців)

†Орієнтовні терміни служби станом на грудень 2013 р. Оскільки 2 $ банкнота не широко циркулює, дані не подаються.

‡Орієнтований термін служби станом на грудень 2012 року. Оскільки Федеральний резерв випустив оновлену 100 $ банкноту в жовтні 2013 року, немає достатніх даних, щоб розрахувати термін служби банкноти на 2013 рік.

Номінали

Всі федеральні банкноти США, випущені починаючи з 1861 року, до цього дня є законним платіжним засобом. З 1971 року скасовано забезпеченість долара США золотим резервом.

У вільному обігу присутні і випускаються банкноти наступних номіналів:

монети номіналів:

Монети мають широкий вжиток тільки в США і у деяких країнах з доларовою економікою.

Також існують понині дійсні банкноти номіналом 500 $, 1000 $, 5000 $, 10 000 $ (їх боністична вартість набагато вища від номіналу); і 100 000 $ (для внутрішніх розрахунків ФРС та Скарбниці).

Зараз із усіх випущених банкнот номіналом 10 тисяч доларів, кількість яких відстежується ФРС і останній випуск яких був у 1944 (серія 1934 року), не вилучені з обігу тільки 130 штук. Тому їхня вартість у каталогах зазвичай взагалі не вказується (раритет).

Купюри номіналом 500, 1000, 5000, 10 000 і 100 000 доларів друкувалися раніше. Вони використовувалися в основному в міжбанківських операціях і при розрахунках між злочинними угрупованнями. Проте з 1936 (серії 1934 та 1935 років) їх припиняють друкувати, а у 1969 вилучають з обігу за наказом президента Річарда Ніксона.

Банкнота найбільшого номіналу (100 000 $) була випущена у 1934 році. Ці банкноти ніколи не ставали доступними широкій публіці і використовувалися для розрахунків між державними фінансовими структурами. Нині найбільша банкнота має номінал 100 $. Банкноти вартістю в 500 $, 1000 $, 5000 $ і 10 000 $ випускалися до 1946 р., а з 1967 р. офіційно виведені з обігу (через використання електронних банківських платежів).

Банкноти

Серія 1928–2003

Серія 1928–2003
Фото Номінал Опис Дата випуску
Аверс Реверс Аверс Реверс Перша серія Остання серія
1 $ Джордж Вашингтон 1963 в процесі (2009)
2 $ Томас Джефферсон Декларація незалежності США 1976 в процесі (2009)
5 $ Авраам Лінкольн Меморіал Лінкольна 1928 1995
10 $ Александер Гамільтон Міністерство фінансів США
20 $ Ендрю Джексон Білий дім
50 $ Улісс Грант Капітолій 1993
100 $ Бенджамін Франклін Індепенденс-холл
500 $ Вільям Мак-Кінлі 1934 (Банкноти для
міжбанківських розрахунків)
1000 $ Гловер Клівленд
5000 $ Джеймс Медісон
10 000 $ Салмон Чейз
100 000 $ Вудро Вілсон

2004–до сьогодні

Банкноти США нового дизайну
Фото Номінал Розміри (мм) Основний
колір
Опис
Аверс Реверс Аверс Реверс Дата
5 доларів 155.956 × 66.294 чорно-зелений Авраам Лінкольн Меморіал Лінкольна 2006–до сьогодні
10 доларів 155.956 × 66.294 чорно-зелений Александер Гамілтон Міністерство фінансів США 2006–до сьогодні
20 доларів 155.956 × 66.294 чорно-зелений Ендрю Джексон Білий дім 2006–до сьогодні
50 доларів 155.956 × 66.294 чорно-зелений Улісс Грант Капітолій 2004–до сьогодні
100 доларів 155.956 × 66.294 чорно-зелений Бенджамін Франклін Індепенденс-холл 2009–до сьогодні

Монети масового випуску

Докладніше: Монети США

Випуск припинений

Фото
(аверс/реверс)
Номінал Дата випуску Метал Аверс Реверс Діаметр
(мм)
Маса
(гр)
Гурт Гравер
Один цент
«Голова індіанця»
1859–1909 95% Cu, 5% Zn Голова індіанця Номінал
дубовий вінок
19 3,11 Гладкий Джеймс Лонгекр
Один цент
«Лінкольн»
«(Пшеничний цент)»
1909–1958 95% Cu, 5% Zn Авраам Лінкольн Номінал
пшеничні колоски
19 3,11 Гладкий Віктор Бреннер
Один цент
«Лінкольн»
«(Пшеничний цент)»
1943 Сталь Авраам Лінкольн Номінал
пшеничні колоски
19 2,7 Гладкий Віктор Бреннер
П'ять центів
«Свобода»
1883–1913 75% Cu, 25% Ni Голова Свободи Номінал
дубовий вінок
21,21 5 Гладкий Чарльз Барб'є
П'ять центів
«Індіанець»
1913–1938 75% Cu, 25% Ni Голова індіанця Бізон 21,21 5 Гладкий Джеймс Фрейзер
Дайм
«Барб'є»
1892–1916 90% Ag, 10% Cu Голова Свободи Номінал
вінок з агрокультур
17,91 2,5 Рубчастий Чарльз Барб'є
Дайм
«Меркурій»
1916–1945 90% Ag, 10% Cu Меркурій Пучок стріл
олівкова гілка
17,91 2,5 Рубчастий Адольф Вайнман
Чверть долара
«Барб'є»
1892–1916 90% Ag, 10% Cu Голова Свободи Герб США 24,3 6,25 Рубчастий Чарльз Барб'є
Чверть долара
«Свобода, що стоїть»
1916–1930 90% Ag, 10% Cu Фігура Свободи Орел 24,3 6,25 Рубчастий Герман Макнейл
Файл:Аверс 50 центов Барбера.jpgФайл:Реверс 50 центов Барбера.jpg Півдолара
«Барб'є»
1892–1915 90% Ag, 10% Cu Голова Свободи Герб США 30,6 12,5 Рубчастий Чарльз Барб'є
Півдолара
«Свобода, що йде»
1916–1947 90% Ag, 10% Cu Фігура Свободи Орел 30,6 12,5 Рубчастий Адольф Вайнман
Півдолара
«Франклін»
1947–1963 90% Ag, 10% Cu Бенджамін Франклін Дзвін 30,6 12,5 Рубчастий Джон Сіннок
Один долар
«Морган»
1878–1904, 1921 90% Ag, 10% Cu Голова Свободи Орел
лавровий вінок
38,1 26,73 Рубчастий Джордж Морган
Один долар
«Мирний»
1921–1935 90% Ag, 10% Cu Голова Свободи Орел
промені сонця
38,1 26,73 Рубчастий Антоніо де Франчізі
Один долар
«Ейзенхауер»
1971–1978 75% Cu, 25% Ni
79% Cu-Ni, 21% Ag
Дуайт Ейзенхауер Орел
місячний пейзаж
38,1 22,68
24,59
Рубчастий Френк Гаспарро
Один долар
«Сюзан Ентоні»
1979–1981, 1999 91,67% Cu, 8,33% Ni Портрет Сюзан Ентоні Орел
місячний пейзаж
26,5 8,1 Рубчастий Френк Гаспарро
2,5 долара
«Голова індіанця»
1908–1916, 1929 90% Au, 10% Cu Голова індіанця Орел 18 4,18 Рубчастий Белла Пратт
П'ять доларів
«Голова індіанця»
1908–1916, 1929 90% Au, 10% Cu Голова індіанця Орел 18 21,6 Рубчастий Белла Пратт
Десять доларів
«Голова індіанця»
«Орел
Сент-Годенса»
1907–1933 90% Au, 10% Cu Голова індіанця Орел 26,92 16,718 Рубчастий Огастес Сент-Годенс
Двадцять доларів
«Голова Свободи»
«Подвійний орел»
1849–1907 90% Au, 10% Cu Голова індіанця Орел 34,1 33,431 Рубчастий Джеймс Лонгекр
Двадцять доларів
«Сент-Годенс»
«Подвійний орел
Сент-Годенса»
1907–1933 90% Au, 10% Cu Постать Свободи
на фоні променів сонця
Орел
на фоні променів сонця
34,1 33,431 Рубчастий Огастес Сент-Годенс

Випускаються по сьогодні

Фото
(аверс/реверс)
Номінал Дата випуску Метал Аверс Реверс Діаметр
(мм)
Маса
(гр)
Гурт Гравер
Один цент
«Меморіал Лінкольна»
1959–до сьогодні 97.5% Zn, 2,5% Cu Авраам Лінкольн Меморіал Лінкольна 19 3,11 Гладкий Віктор Бреннер
Френк Гаспарро
П'ять центів
«Джефферсон»
1938–до сьогодні 1938-: 75% Cu, 25% Ni
1942-1945: 56% Cu, 35% Ag, 9% Mn
Томас Джефферсон Садиба Монтічелло 21,21 5 Гладкий Фелікс Шлаг
Дайм (10 центів)
«Рузвельт»
1946–до сьогодні 1946-1964: 90% Ag, 10% Cu
1965-: 75% Cu, 25% Ni
Франклін Рузвельт Факел
олівкова
дубова гілка
17,91 2,5 Рубчастий Джон Сіннок
Чверть долара
«Вашингтон»
1932–до сьогодні 1932-1964: 90% Ag, 10% Cu
1965-: 75% Cu, 25% Ni
Джордж Вашингтон Орел
пучок стріл
оливкові гілки
24,3 6,25
5,67
Рубчастий Джон Фланеган
Півдолара
«Кеннеді»
1964–до сьогодні 1964: 90% Ag, 10% Cu
1965-1970: 60% Cu, 40% Ag
1971-: 90% Cu, 10% Ni
Джон Кеннеді Герб США 30,6 12,5
11,34
Рубчастий Гілрой Робертс
Френк Гаспарро

Долар США як світова резервна валюта

Після Другої світової війни Долар США став основною резервною валютою у світі. Це пояснюється домінуючою роллю американської економіки і політичної системи як найбільшої і однієї з найрозвиненіших та найстабільніших в світі. Дане становище було закріплене Бреттон-Вудською валютною системою.

На американський долар стабільно припадає більше половини світових національних залотовалютних запасів. З 2002 року після введення євро спостерігалася тенденція до зниження частки накопичень в американських доларах що було викликано бажанням центробанків диверсифікувати свої резерви. Однак з 2008 року після глобальної фінансової кризи ця тенденція сповільнилася так як долар вважається більш стабільною валютою-сховищем.

На початок XXI століття долар США займає перше місце у світі за об'ємами торгівлі. На нього припадає до двох третин світових національних валютних запасів. Також від 40 до 60% фінансових операцій у світі обчислюються в американських доларах. [2][3]

Розподіл за валютами офіційних валютних резервів у світі:
2022 2021 2020 2019 2018 2017 2016 2015 2014 2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 1999 1998 1997 1996 1995 1984 1983 1982 1980 1976 1972 1970
Долар США 58,58 % 58,80 % 58,92 % 60,75 % 61,76 % 62,73 % 65,36 % 65,75 % 65,17 % 61,28 % 61,50 % 62,69 % 62,24 % 62,15 % 63,77 % 63,87 % 65,04 % 66,51 % 65,51 % 65,45 % 66,50 % 71,51 % 71,13 % 71,01 % 69,28 % 65,10 % 61,98 % 58,96 % 65,8 % 68,5 % 68,4 % 67,2 % 76,6 % 78,6 % 77,2 %
Євро 20,37 % 20,59 % 21,29 % 20,59 % 20,67 % 20,17 % 19,14 % 19,15 % 21,21 % 24,21 % 24,07 % 24,44 % 25,76 % 27,70 % 26,21 % 26,13 % 24,99 % 23,89 % 24,68 % 25,03 % 23,65 % 19,18 % 18,29 % 17,90 %
Німецька марка 13,79 % 14,48 % 14,67 % 15,75 % 12,1 % 11,2 % 12,4 % 14,8 % 8,8 % 4,6 % 1,9 %
Японська єна 5,50 % 5,52 % 6,03 % 5,87 % 5,19 % 4,90 % 3,95 % 3,75 % 3,55 % 3,82 % 4,09 % 3,61 % 3,66 % 2,90 % 3,47 % 3,18 % 3,46 % 3,96 % 4,28 % 4,42 % 4,94 % 5,04 % 6,06 % 6,37 % 6,24 % 5,77 % 6,71 % 6,77 % 5,4 % 4,7 % 4,6 % 4,3 % 2,1 % 0,1 %
Британський фунт 4,90 % 4,81 % 4,73 % 4,64 % 4,43 % 4,54 % 4,35 % 4,72 % 3,70 % 3,99 % 4,04 % 3,84 % 3,94 % 4,25 % 4,22 % 4,82 % 4,52 % 3,75 % 3,49 % 2,86 % 2,92 % 2,70 % 2,75 % 2,89 % 2,66 % 2,58 % 2,68 % 2,11 % 2,8 % 2,6 % 2,4 % 2,9 % 1,9 % 7,1 % 10,4 %
Китайський юань 2,61 % 2,80 % 2,29 % 1,94 % 1,89 % 1,23 % 1,08 %
Канадський долар 2,38 % 2,38 % 2,08 % 1,86 % 1,84 % 2,03 % 1,94 % 1,78 % 1,75 % 1,83 % 1,43 %
Австралійський долар 1,96 % 1,84 % 1,83 % 1,70 % 1,63 % 1,80 % 1,69 % 1,77 % 1,60 % 1,82 % 1,46 %
Французький франк 1,62 % 1,44 % 1,85 % 2,35 % 1,0 % 1,1 % 1,3 % 1,7 % 1,6 % 0,9 % 1,1 %
Швейцарський франк 0,23 % 0,17 % 0,17 % 0,15 % 0,14 % 0,18 % 0,16 % 0,27 % 0,24 % 0,27 % 0,21 % 0,08 % 0,13 % 0,12 % 0,14 % 0,16 % 0,17 % 0,15 % 0,17 % 0,23 % 0,41 % 0,25 % 0,27 % 0,23 % 0,33 % 0,35 % 0,30 % 0,33 % 2,0 % 2,3 % 2,7 % 3,2 % 2,2 % 1,0 % 0,7 %
Нідерландський гульден 0,27 % 0,35 % 0,24 % 0,32 %
Інші 3,47 % 3,09 % 2,66 % 2,51 % 2,45 % 2,43 % 2,33 % 2,82 % 2,78 % 2,78 % 3,20 % 5,33 % 4,27 % 2,88 % 2,20 % 1,83 % 1,81 % 1,74 % 1,87 % 2,01 % 1,58 % 1,31 % 1,49 % 1,60 % 4,50 % 3,86 % 4,48 % 4,87 % 10,9 % 9,6 % 8,2 % 5,9 % 6,8 % 7,7 % 8,7 %
Джерела: World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves Міжнародний валютний фонд (1995-2022), The evolution of reserve currency diversification, December 1986 Банк міжнародних розрахунків (1970-1984)

Валютний курс

Графіки валютних курсів долара США по відношенню до євро, британського фунта та японської єни
(на перших двох — к-сть доларів за один євро та фунт відповідно, на третьому — к-сть єн за один долар)


Поточний обмінний курс USD
На Minfin.com.ua(укр.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY UAH
На XE.com(англ.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY UAH
На fxtop.com(англ.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY UAH

Див. також

Примітки

Посилання