збройний виступ робітників і революц. солдатів Києва під керівництвом більшовиків проти буржуазного Тимчасового уряду. Підготовку до повстання Київська організація РСДРП(б) розгорнула восени 1917. Створювалися і зміцнювалися загони Червоної гвардії, проводилася агітаційна робота серед робітників і солдатів. 27.X (9.XI) об'єднане засідання Київ. Рад робітн. і солдатських депутатів 489 голосами проти 187 ухвалило більшовицьку резолюцію про підтримку повстання в Петрограді й обрало ревком у складі Я. Б. Гамарника, В. П. Затонського, А. В. Іванова, І. М. Кудріна, І. Ю. Кулика, Л. Л. Пятакова та ін. Ревком розгорнув підготовку до повстання. 6,6 тис. революц. солдатів і червоногвардійців протистояли бл. 10 тисячам солдатів і офіцерів, підпорядкованих штабові Київ. військ. округу (КВО) — оплоту Тимчас. уряду, а також бл. 18 тисячам солдатів і офіцерів частин бурж.-націоналістичної Центральної ради, яка, формально проголосивши "нейтралітет", фактично підтримувала штаб КВО. Проте через недостатню оперативність ревкому контрреволюціонерам удалося захопити ініціативу й 28.Х (10.Х1) заарештувати майже всіх членів ревкому й Київ. к-ту РСДРП(б). Однак уже вранці 29.Х (11.XI) на нараді в 3-му авіапарку було створено новий ревком, до якого ввійшли А. В. Іванов, В. П. Затонський, 0. Б. Горвіц, А. Є. Карпенко та ін. Центром повстання, яке почалося 29.Х (11.XI), став Печерськ, його осн. ударними силами — червоногвардійці "Арсеналу" (див. Арсенальці) й солдати 3-го авіапарку, які виступили першими, та ряду ін. частин. 30.Х (12.XI) повстання було підтримано заг. страйком трудящих Києва. На допомогу повстанцям прийшли червоно-гвардійці Подолу, Деміївського снарядного з-ду та ін. підприємств. На їх бік перейшли деякі частини Центр. ради. 31.X (13.XI) К. ж. з. п. завершилося поразкою сил Тимчас. уряду. Командування КВО втекло з Києва. Проте перемогою робітників і революц. солдатів підступно скористалася Центральна рада, яка 1 (14).Х1 оголосила про перехід влади до її рук. К. ж. з. п. відіграло значну роль у дальшому розгортанні революц. подій на Україні. Воно подало істотну допомогу революц Росії, зірвавши наміри контрреволюції використати війська Пд.-Зх. фронту і Київ. військ. округу для придушення революції в Петрограді. Загиблим учасникам повстання встановлено пам'ятник (1927, архітектор В. М. Онащенко; відбудовано 1948. арх. 3. С. Чечик).
Літ.: Борьба за власть Советов на Киевщине (март 1917 г.— февраль 1918 г,). Сборник документов и материалов. К., 1957; Великий Жовтень на Київщині. К., 1957; Історія Української РСР, т. 5. К., 1977.
В. С. Левін.
