Управління освіти Міської ради міста Кропивницького

 
Управління освіти Міської ради міста Кропивницького

Виховна година Тема: Славетні Українці . Видатні люди краю.

Тема: Славетні Українці . Видатні люди краю.  ( Слайд № 1 )            

 Мета: поглибити знання учнів про Херсонщину, про видатних людей краю;

розвивати мовлення учнів, творчу уяву;  виховувати патрiотичнi почуття приналежностi до українського народу. 

Обладнання:  виставка літератури, карта, герб, прапор  Херсонської області, портрети видатних людей Херсонщини, презентація «Славетні Українці . Видатні люди краю», записи на дошці, фоторепортаж « В музеї А. Бахути»

 Девіз уроку: Усі ми – це наша родина, це наша сім’я, це наша Україна. 

Плакат: Україно моя, Україно, я для тебе у світі живу.                                                         

                                                            

                                                                      Хід уроку

І .Організація класу

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань

      Сьогодні ми поглибимо знання про Херсонщину; познайомимось з видатними людьми, які жили і працювали в нашому краї , адже згадкою про них є не тільки їхні творіння, а й давні будівлі, пам’ятники, музеї, вулиці, названі на честь їхніх імен. А також познайомимось з талановитими людьми, які і сьогодні вміло підтримують давні звичаї і традиції нашого народу.   

       Щедра херсонська  земля на талановитих людей. Багато її вихідців вписали не одну славну сторінку в історію не тільки нашого краю, але й України. Про всіх сьогодні ми не зможемо поговорити. Але про декого з них ви заздалегідь мали підготувати матеріал. Тож поговоримо про них.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу  

 1.   Херсонщина... Ласкава, щира, сонячна та яскрава. Омита хвилями Дніпра, чисельних озер та річок, лиманів та морів. Вільнодумно вихована безмежним таврійським степом, палким повітрям та чарівним зоряним небом степової глибини, оспівана в віршах. ( Слайд №2,3 )

Моя Херсонщина

Херсонщино люба, 
Моя ти перлино!
До твоїх просторів 
У думці я лину.
Мене ти чаруєш
Своїми степами,
Де спів солов'їний
Бринить між гаями.
Мене ти чаруєш
Своїми вітрами,
Які розмовляють 
Весь час з колосками.
Поля тут безкраї,
Та є в нас і хаща...
Херсонщино мила,
Ти в світі – найкраща.

                                                                     ( Теленчук Надія )

    Херсонська область – наймолодша область південної України, утворена 30 березня 1944 року. На території області 18 районів, 259 сільських рад, 698 населених пунктів. Населення області становить близько 1078,2 тис. осіб (на 01.01.2013 р.).

   ( Слайд №4 )                                                                           

Учень. Герб та прапор Херсонської області .   

                  Герб Херсонської області  ( Слайд № 5 )

   — символ, офіційна емблема області, в якому відображаються історія, особливості та традиції області. Затверджений рішенням Херсонської обласної ради 25 жовтня 2001 року.

Герб — це картуш у формі барокового щита із закругленими нижніми кутами.

На синьому фоні у вигляді символів жовтого кольору розташовані: якір, хлібні колосся, циркуль, нагорі — Очаківські ворота Херсонської фортеці. Над щитом міститься корона. Щит обрамлено золотим дубовим вінцем з назвою області на жовто-синій стрічці.

Якір — символ надії. До того ж він означає, що Таврійський край є водними воротами України (Азовське та Чорне моря, ріка Дніпро).

Хлібні колосся — основа заможності.

Циркуль — це чіткість побудови, вірність обраному шляху, економічне відродження.

Очаківські ворота Херсонської фортеці — крапка відліку літопису краю.

Золотий дубовий вінець — це символ вічності та могутності.

Зображення корони — данина історичній спадщині — Гербові Херсонської губернії.

Еталонний зразок Герба зберігається в Херсонській обласній раді.

Прапор Херсонської області – прямокутне полотнище із співвідношенням сторін 1:1,5, закріплене з одного боку на древку або шнурі.

     Полотнище прапора розділено на три смуги: у середині біла, на якій у лівому куті відображено малий герб області, нагорі та внизу – смуги синього кольору.

     Білий колір означає чистоту та щирість, синій – велич водних просторів.

Автори обласної символіки: архітектор Сергій Сазонов і дизайнер Юрій Щепелев.  ( Слайд №6 )

3. Розповідь вчителя.

Особливої своєрідності Херсонській області надають заповідні куточки, відомі на весь світ, зокрема два з трьох в Україні біосферних заповідники – Асканія-Нова ( Слайд №7, 8, 9) та Чорноморський ( Слайд №10 ) та три  національних парки – Азово-Сиваський, Олешківські піски( Слайд №11) та Джарилгач. ( Слайд №12 ) Область має вигідне географічне розташування, унікальні природно-кліматичні умови, багату історію, солідний економічний потенціал. Тут будують океанські судна, вирощують добірну пшеницю, займаються виноробством.

Степова перлина України щедра не тільки на врожаї, а й гостинна для туристів. Щорічно рекреаційні зони Херсонської області відвідують понад мільйон туристів з різних peгioнів нашої держави та інших країн світу. Bcix вабить тепле Азовське море, цілющі джерела соляних озер, унікальні біосферні заповідники "Асканія-Нова" та Чорноморський заповідник.

4. Відомі славетні херсонці.

        Але найбільше багатство Херсонщини - працьовиті й талановиті люди, які своєю невтомною працею прославили на всю країну i весь світ не тільки свої імена, а й свій рідний край, кохану Херсонщину. Вони жили, творили i продовжують це робити на благо i в iм'я процвітання рідної землі.

Усім відомі славетні херсонці: письменники Борис Лавреньов, Леонід Куліш, Віктор Кузьменко, Микола Василенко, Микола Братан; олімпійські чемпіони Лариса Латиніна, Микола Береш, Юрій Білоног, Юрій Нікітін, Валерій Борзов; герої праці Дмитро Моторний, Микола Мозговий, Bipa Найдьонова; громадські діячі Катерина Самойлик, Лариса Польська, Людмила Кумпан. Уci вони любили i люблять Херсонщину незрадливою, вірною любов'ю i вкладають свої сили та досвід у розвиток регіону.

5.Повідомлення учнів.

1 –й учень.

           Цилінко Олександр Петрович (оперний співак) (15.03.1960)

( Слайд № 13)

Народився 15 березня 1960 року в м. Херсоні. Навчаючись в школі № 32 м. Херсона, маленький  Сашко не розлучався з  гітарою, яка була улюбленим інструментом хлопця. Ще тоді він проявив свій музичний талант. В музичній школі Сашко навчався грі на баяні.  Кар'єра Олександра Цилінка складалася не просто. Вступити одразу до Київської консерваторії юнаку не поталанило. Два роки навчався у Дніпропетровському театральному училищі, потім закінчив Одеську консерваторію. У 1987-1990 роках був солістом Одеського театру опери та балету. Служба на флоті, робота солістом ансамблю «Волна», який гастролював по світу - виступи на  Кубі, в Анголі та майже в усіх європейських країнах дали   молодому співакові хорошу практику артиста, різноманітний   репертуар та впевненість вокалу. Двічі був лауреатом міжнародних конкурсів. Зараз Олександр Цилінко - один з кращих басів Москви, виконує сольні партії уГелікон-опері, Великому театрі, Кремлівському палаці, Камерному театрі Бориса Покровського. Гастролює по Росії, Україні, Англії, Німеччині, Голландії, Австрії, Швейцарії, Франції. Викладає вокал у столичних навчальних закладах, бере участь у фестивалях та конкурсах. На день 225-річчя міста співак приїздив в Херсон і брав участь у великому гала- концерті. Херсонці з задоволенням слухали виступ оперного баса світового рівня, який пообіцяв землякам дати сольний концерт у рідному місті. Олександр Цилінко - заслужений артист України, лауреат міжнародних конкурсів, кандидат педагогічних наук.

2 –й учень. 

         Гармаш Сергій Леонідович ( артист театру і кіно) (1.09.1958)

 ( Слайд № 14)

    Народився 1 вересня 1958 року в Херсоні. Сергій був складною дитиною: частенько бився з хлопчаками, бив скло, міг умовити весь клас замість уроку піти в кіно. Декілька разів     його навіть виключали зі школи.Про акторську професію Сергій Гармаш навіть і не думав — мріяв після школи вступити до морехідного училища. Вибір навчального закладу трапився майже випадково, обрано було той, де екзаменів якнайменше. Закінчивши Дніпропетровське театральне училище, отримав професію актора лялькового театру. Потім працював в Херсоні, виїжджав на гастролі по області. Через два роки його призвали до армії — в будівельний батальйон у Туркменістані. У 1980 році, після служби, Сергій їде в Москву вступати до театрального училища. Спочатку він подав документи відразу до трьох навчальних закладів, але потім зупинив свій вибір на школі-студії МХАТ. На екзамені Гармаш читав двадцятихвилинний уривок із Достоєвського.По закінченню у 1984 році школи-студії МХАТ (майстерня І. М. Тарханова) Гармаш був прийнятий до трупи Московського театру «Современник». Сьогодні Сергій Гармаш один з провідних акторів театру з цікавим та широким репертуаром: Лопахін у «Вишневом саде» А. П. Чехова, Старший брат в «Карамазовьі и ад» за мотивами пізнього Достоєвського, Альфонс у «Трех товарищах» Ремарка та Михайло в «Мурлин Мурло» Миколи Коляди, Перший міністр у «Еще раз о голом короле» Леоніда Філатова.

У кіно Сергій Гармаш почав зніматися з 1984 року. Перша роль - Урін у героїчній баладі Олексія Симонова "Отряд". З того часу знявся у 105 картинах, неодноразово відзначався кінематографічними преміями і призами.

За роль воєнрука в картині С.Соловйова «Нежньїй возраст» удостоєний призів «Ника» та « Золотой Овен». Лауреат премії «Золотой Орел» за роль у фільмі «Стиляги». Глядачі впізнають його по серіалам «Каменська» та «Досьє детектива Дубровського», в яких Гармаш створив образи міліціонерів, хлопців простих, грубуватих, але дуже надійних. У 2006 році удостоєний почесного звання народного артиста Росії. Дружина Сергія Гармаша - Інна - також працює в "Современнике". Родина Гармашів виховує дочку та сина.

                                               

                                                     Фізультхвилинка

Продовження повідомлень дітей: 

3 –й учень. 

                  Делієв Георгій Вікторович (1.01.1960 ) ( Слайд №15 )

     Народився 1 січня 1960 року в місті Нова Каховка у родині вчителів. З 1977 р. по 1982 р. навчався в Одеському інженерно- будівельному інституті на архітектурному факультеті. Протягом студентських років активно займався пантомімою та клоунадою.Впродовж 1982-1984 рр. працював архітектором в місті П'ятигорську, потім у Кишиневі, де паралельно відкрив театри-студії пантоміми. У 1984 р. став актором Ленінградського театру "Лицедії" під керівництвом В'ячеслава Полуніна. Того ж року його прийнято до ансамблю пантоміми та клоунади "Маски" при Одеській філармонії. Нині комік-трупа "Маски" - самостійна компанія, де Делієв донині працює художнім керівником, режисером, актором, автором.З 1986 по 1989 рр. Георгій навчався в державному інституті театрального мистецтва на факультеті режисури естради. У 1991 році Георгій зняв повнометражний художній фільм «Сім днів з російською красунею». Також Делієв знімався в деяких фільмах Кіри Муратової, отримав премію кінофестивалю «Стожари — 2005» за кращу чоловічу роль у фільмі «Настройщик». Зіграв роль Остапа Бендера в німецькому художньому фільмі Ульріке Оттінгер «Дванадцять стільців» та головну роль в українському комедійному фільмі «Прикольна казка» (2008). У 2002 році Делієв був обраний депутатом Одеської міської ради, став членом комісії з питань культури, молоді і спорту. Вдалою була співпраця Георгія Делієва з відомою українською співачкою Альоною Вінницькою. Дует відзначений премією "Пісня року-2006". Делієв є автором пісень, гітаристом і вокалістом рок-групи «Мастер-класс». За останні кілька років Георгій Делієв реалізував свій черговий проект - випустив музичні альбоми "Хулиган с большой буквьі" (2005 р.), "Дубда" (2007) та "Небесньїй поезд" (2008). Альбомам характерна різноманітна палітра звучання та виконання. На сьогоднішній день Георгій Делієв гастролює з гуртом "Мастер-класс" по містах України та інших держав. Його кліпи можна побачити на провідних каналах України й Росії, а пісні звучать на багатьох радіостанціях України. На всіх концертах - живе виконання, в процесі виступу Георгій грає на різних екзотичних музичних інструментах. У 2009 році Делієву присвоєно звання народного артиста України.

4–й учень

                          Латиніна Лариса Семенівна( Слайд №16)

     В унікальній колекції Лариси Семенівни вісімнадцять олімпійських медалей (9 золотих, 5 срібних та 4 бронзові). Крім того, вона завоювала 9 золотих медалей чемпіонатів світу, 7 вищих нагород чемпіонатів Європи, а також 13 золотих медалей на чемпіонатах СРСР.

   Лариса Латиніна  на Олімпіаді 1960 року виграла абсолютну першість, золото в командній першості, вільних вправах, срібло на колоді і брусах, бронзу в опорному стрибку.

Перший великий успіх молодої гімнастки – перемога у складі збірної СРСР на чемпіонаті світу в Римі у 1954 році. А через два роки Л. Латиніна дебютувала на Олімпійських іграх у Мельбурні. Радянська гімнастка стала абсолютною олімпійською чемпіонкою, відкривши рахунок своєї унікальної колекції олімпійських нагород.

Народилася Лариса Семенівна 27 грудня 1934 року у Скадовському районі Херсонської області. З 1941 по 1953 рік навчалася у міській спортивній школі.

В 1998 Латиніну включили до Міжнародної зали слави спортивної гімнастики.

На загальнонаціональній акції "Зірка України" у 2002 році Латиніній Л.С. присвоєно звання "Зірка українського спорту".

Автор книг «Рівновага» (1975), «Гімнастика крізь роки» (1977).

Рішенням сесії Херсонської міської ради XXIII скликання від 27 квітня 2000 року Ларисі Латиніній присвоєно звання «Почесний громадянин міста Херсона».

5 - й учень

 

                          Кулик Валерій Павлович(1948) (Слайд№ 17 )  
Поет, журналіст народився в селищі Чаплинка в родині освітян. Закінчив факультет української філології Херсонського педагогічного інституту. Працював

кореспондентом районних газет у Чаплинці, Білозерці, Цюрупинську, Новій Кахов-ці, створив і керував літературною студією "Біле озеро", а сьогодні очолює літера-турно-мистецький гурт "Таврійський первоцвіт".
Перші вірші Валерія Кулика було опубліковано у Чаплинській районній газеті

"Радянська Таврія" 1961 року, а перша книжка поета "Відстані" побачила світ у видавництві "Таврія» у 1978 році.
Сьогодні творчий доробок майстра слова нараховує близько двох десятків поетич-них збірок та чотири пісенних. Поезія В.П.Кулика приваблює своїм широким тематичним діапазоном: патріотична ("Розмова з сином", "Світ мій світає в тобі, Українонько"), філософсько-етична ("Балада про вічне дерево", "І слухати зорю..."), мистецька ("Рожевий духоцвіт м'якої глини"), героїчна ("Бунтарська кров", "На Каховському плацдармі"), історична ("Колективізація", "Голод"). Наскрізними у творах поета є образи саду, хліба, материнської хати, рушника, ластівки, ромашки, за допомогою яких автор прагне утвердити в довколишності високі ідеали добра і краси, гуманності і благородства. Нині Валерій Кулик старший редактор телеба-чення Херсонської облдержтелерадіокомпанії "Скіфія", автор та ведучий літератур-но-мистецьких телевізійнихпрограм.
     Кулик Валерій Павлович член Національної спілки письменників України з 1996 року, лауреат і дипломант кількох Міжнародних та Всеукраїнських телевізійних фестивалів. А телепрограма "Ахалцихе – квітка надії" про національні меншини Херсонщини у 2005 році була удостоєна гран-прі на Міжнародному телефестивалі у Донецьку.

6 й учень.

               БАХУТА АНАТОЛІЙ ПАВЛОВИЧ ( поет )  (Слайд№ 18)

 
 

Бахута Анатолій Павлович народився в Києві, у родині працівників річкового флоту. Дитячі роки поета пройшли в с. Калуга Миколаївської області та в Новій Каховці, що на Херсонщині. Працював на будівництві Дніпродзержинської ГЕС та на спорудженні Новокриворізького збагачувального комбінату, робітником на Новокаховському електромашино-будівному заводі .
З 1970 року працював Бахута Анатолій Павлович кореспондентом газети „Нова Каховка”, відповідальним секретарем районної газети „Зоря комунізму”.
Друкуватись почав поет у місцевій з 1957 року, з 1959 - республіканській пресі. Підготував до друку кілька рукописів поетичних книг. Серед них – „Сталеві бризки”, „Дань”, „Ми - діти людей” (1970), „Казка про Дуба та його синів”, „Революція – це я” (1979)голосом чистої і відвертої, вразливої і ніжної душі.
Творча палітра А. Бахути різнобарвна. Вірші, поеми, афоризми, малюнки, лінгвістичні дослідження, футуристичні розвідки говорять про яскравий талант їх творця.
Бахута Анатолій Павлович - лауреат Міжнародної літературної премії імені Олексія Кручоних. Ім’я А. П. Бахути присвоєно загальноосвітній школі № 2 м.Нова Каховка, де навчався майбутній поет, а в будинку, де він жив, відкрито літературний музей.  Автор книги "Дань"(2004).

Вчитель.   Я зі своїми учнями  відвідали цей музей.  Пропоную фоторепортаж

 « В музеї А. Бахути». (Слайди  № 19, 20, 21, 22, 23 )

 7- й учень.

         ЩЕРБА ТАЇСІЯ МИКОЛАЇВНА (поетеса, літературознавець, крає-знавець, прозаїк, літературний критик )  (Слайд№ 24 )

 

 
 

Щерба Таїсія Миколаївна народилася 22.04.1943 року на Херсонщині, за фахом учитель української мови та літератури, відмінник народної освіти України, учитель-методист, літературний консультант ХОО НСПУ. Двічі поспіль – перша переможниця Всеукраїнських конкурсів "Учитель року-94", "Учитель року-95". Член Національної спілки журналістів України, лауреат конкурсу "Жінка року-2004" у номінації "Пані Творчість" (Херсон), член Національної спілки письменників України – поетеса, літературознавець, краєзнавець, прозаїк, літературний критик.
Автор більше двохсот публікацій у часописах України, далекого та близького зарубіжжя, у періодичній пресі області; збірок поезій: "Добра зернина", "І стелиться рушник мого життя", "Дотик душі", "Невичерпний дивосвіт"; методичних посібників: "Цілющі острови духовності" (ЛРК), "Українознавство в школах"; книжок прози: "Розмай", "Світло істини", "Бути людиною", "Архіви пам'яті"; упорядник альманахів "Таврія поетична", "Вежі та вітрила", "Степ" №14, №15; збірок публіцистики: "Силою художнього слова", "Словом торкаючись душі", "Причетні до слова"; двадцяти п'яти літературних портретів письменників-краян, видатних особистостей Херсонщини.

IV.  Узагальнення  та  систематизація  знань.

   1.Зернята народної мудрості.

   Вчитель: зберіть прислів’я.  (Слайд№ 25)

  Землю красить сонце…, ( а людину праця ).

                   На дерево дивись, як родить, а… ( на людину, як робить ).

                   Де рідний край,… ( там і рай ).

                   З рідної сторони і … ( ворона мила ).

   Та земля  мила,  де… ( мати народила ).

- Чого навчають нас ці прислів’я? (Любові до Батьківщини, працьовитості, бажа-

нню досягти успіху…).

2. Інтерактивн. метод :“Якби я був(була) видатною людиною, тоді …”(Слайд№ 26)

V. Підсумки

Вчитель: на завершення хочу сказати: яка прекрасна наша земля, які талановиті наші люди! Шануйте працю цих людей, підтримуйте і розвивайте їх починання. Велике прагнення знань завжди буде притаманне українському народу. Адже це був рух уперед, до кращого майбутнього.
      Нашу зустріч хочу закінчити віршами (Слайд№ 27)

Херсонщина – мій рідний край,

Гостинний, щедрий та привітний.

Якщо приїдете, потрапите у рай,

Бо він життям і добротою квітне.

Сподіваюсь, що наш урок для вас був цікавим та пізнавальним. Дізнавайтеся ще більше про нашу рідну Херсонщину! (Слайд№ 28 )

                        

                  Дякую за співпрацю ! (Слайд№ 29 )

 

 

 

Подобається