Вид – Сорока (Pica Pica) Рід – Сорока (Pica) Родина – Воронові (Corvidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Середовище існування

 Сорока - типова мешканка зони помірного клімату. Її ареал охоплює Європу та Азію, де вона гніздиться навіть Камчатці, а також простори Північної Америки. Досить часто цих птахів можна зустріти і в Північній Африці. Сороки охоче оселяються в перелісках посеред оброблених полів і лісових галявинах, але часто навідуються в сади і парки. У гірській місцевості сороки тримаються тільки в долинах. Оскільки ці птахи легко пристосовуються до змін зовнішніх умов, їх популяціям ніщо не загрожує. В Україні сорока трапляється на всій території, за винятком високогір’я Карпат та Кримських гір. 

Опис

Довжина тіла – 44-46 см
Розмах крил – 58-60 см
Вага – 150-240 г

Голова невеликого розміру покрита коротким чорним пір’ям з металевим блиском. Тіло покрите м’яким чорно-білим оперенням. Черево, боки та плечі білі; в інших місцях оперення чорне з металевим блиском. Хвіст довгий ступінчастий, в польоті розкривається вузьким віялом. Ноги довгі, тонкі та темні. Три пальці спрямовані вперед, один – назад. Дзьоб у сороки міцний, клиноподібний, забарвлений в темно-сірий колір.

Спосіб життя

Більшість сорок живуть осіло - тільки невеликі групи цих птахів здійснюють сезонні міграції після того, як їх нащадки стануть самостійними. Поза гніздовим сезоном товариські сороки тримаються дрібними, але дуже галасливими зграйками, наповнюючи повітря своїм скреготливим галасом. Сороки у всьому почуваються однаково чудово: вони жваво скачуть гілками дерев, а по землі ходять величавим кроком або ж бігають підтюпцем. З боку політ сороки може здатися повільним і важким, але насправді вона цілком пристойно володіє мистецтвом польоту. Сороки - птахи всеїдні, їх багатий раціон змінюється зі зміною пір року. Влітку вони харчуються комахами і їх личинками, павуками, слимаками та іншої безхребетною живністю, урізноманітнюючи «м'ясне меню» насінням і плодами; крім того, здобиччю сорок часто стають дрібні плазуни та ссавці. У зимову пору ці птахи рятуються від голоду, харчуючись недоїдками на смітниках, а в розпал гніздового сезону крадуть чужі яйця і пташенят. Втім, їх власні кладки теж знищуються голодними воронами й галками.

Розмноження

Навесні пара сорок, знайшовши зручне місце в гущавині чагарнику або кроні дерева на висоті 3-6 м, починає споруджувати гніздо. У містах і селах сороки селяться на деревах, вище дахів сусідніх будівель. Матеріалом для просторого гнізда слугують товсті сучки зовні і тонкі гілочки всередині, а сам сорочин будинок має кулясту форму. Дах часто сплітається з колючих гілок терну. Глибокий лоток зсередини обмазаний глиною і вистелений м'якою травою, мохом і шерстю. Спаровуються сороки в квітні, після чого самка відкладає 5-8 зеленуватих або голубуватих яєць з бурими цяточками. Насиджує кладку одна самка протягом 17-18 днів, харчуючись поживою, яку приносить партнер. За найменшої небезпеки майбутня матуся здіймає галас, закликаючи на допомогу чоловіка. Обороняючи кладку й нащадків, сороки з відчайдушною хоробрістю нападають на будь-якого ворога. Дбають про пташенят обидва батьки. Через 24-27 днів сороченята вилітають з гнізда, але як і раніше залишаються під батьківською опікою. Забарвлені вони так само, як дорослі птахи, тільки хвости у них коротші. Навіть навчившись добувати прожиток, пташенята енергійно вимагають подачок від батьків і тільки восени повністю починають вести самостійне існування.

Охорона

До недавніх часів люди знищували сорочині гнізда, не враховуючи того, що в них часто оселяються інші види птахів, зокрема кібчики та боривітри. Відтак сорок слід оберігати від необдуманого знищення малоосвіченими людьми, оскільки цей чудовий і розумний птах відіграє свою важливу роль в екосистемі. Сорока перебуває під захистом Бернської конвенції.