Лист МОН України №1/9-529 від 11.09.2007 р. Надрукувати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

№ 1/9-529 від 11.09.2007

 

                                                                           Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим,
                                                                                   управління освіти і науки обласних, Київської та
                                                                                  Севастопольської міських державних адміністрацій.

Міністерство освіти і науки України інформує, що 4 жовтня 2007 року в усьому світі буде відзначатися 50-річчя космічної ери, яка почалася 4.10.1957 року запуском в СРСР першого штучного супутника Землі. У зв'язку з цією визначною подією під егідою ООН проводиться "Всесвітній тиждень космосу".Рекомендуємо провести з 1 по 5 жовтня в загальноосвітніх навчальних закладах позакласні заходи, присвячені розвитку космонавтики й популяризації здобутків України в космічній галузі: учнівські конференції, зустрічі з ученими та творцями ракетно-космічної техніки, показ тематичних фільмів, проведення виставок малюнків тощо. Для підготовки зазначених заходів надсилаємо інформаційні матеріали, що додаються. 

 

 

Заступник Міністра                                                                     В.В.Тесленко 

 

 

                                                                                                                            Додаток до листа МОН
                                                                                                                                    від 11.09.2007 р. № 1/9-529

 

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ
ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ "ВСЕСВІТНЬОГО ТИЖНЯ КОСМОСУ", ПРИСВЯЧЕНОГО 50-РІЧЧЮ КОСМІЧНОЇ ЕРИ

1. Запуск першого штучного супутника землі
4 жовтня 1957 року о 22 годині 28 хвилин за московським часом у Радянському Союзі з космодрому Байконур ракетою-носієм „Супутник” було здійснено запуск на навколоземну орбіту першого у світі штучного супутника Землі ПС-1 (простіший супутник №1). Назву „Перший штучний супутник” йому було надано тому, що першим природним супутником Землі є Місяць.
Щоб вивести супутник на навколоземну орбіту, ракета-носій надала йому необхідну орбітальну швидкість близько 8 км за секунду. Для цього стартова маса ракети складала понад 270 тонн. Перший супутник являв собою сферичний корпус діаметром 58 см, виконаний з алюмінієвого сплаву. Маса апарату складала 83,6 кг. На корпусі було встановлено чотири антени. У середині корпусу розміщувався радіопередавальний пристрій, який випромінював короткі телеграфні посилки "біп-біп", що сповістили світові про початок нової ери. Космічний апарат було виведено на еліптичну орбіту з мінімальною відстанню від поверхні Землі 228 км і максимальною відстанню 947 км. Період обертання супутника (одного оберти) навколо Землі складав 1 годину 36 хвилин. Політ супутника із Землі спостерігали усі охочі за допомогою простих оптичних інструментів - біноклів або підзорних труб. Супутник перебував на орбіті до 4-го січня 1958 року, зробивши 1440 обертів навколо Землі. Потім він згорів в атмосфері. Підготовку та запуск першого штучного супутника Землі було здійснено під керівництвом головного конструктора Сергія Павловича Корольова, який народився в місті Житомирі, мешкав у місті Ніжині, навчався в Одеській будпрофшколі та Київському політехнічному інституті. 100 років від дня народження С.П. Корольова було широко відзначено в Україні в січні цього року.Участь у підготовці та забезпеченні запуску першого штучного супутника Землі брали українські підприємства та організації: харківські „Комунар” та „Моноліт”, київський „Арсенал”, Євпаторійський космічний центр. Американська газета „New York Times» у зв'язку із запуском першого в світі штучного супутника Землі писала: «Вже зараз зрозуміло, що 4 жовтня 1957 року навіки увійде до анналів історії як день одного з найбільших досягнень людини...»
Так і відбулося. Цей день знаменує собою в історії людства початок космічної ери.

 2. Космiчна дiяльнiсть України
На українській землі народилися, вчилися, жили й творили багато з тих, кого сьогодні називають першопрохідцями Космосу.

Уродженець стародавньої чернігівської землі Микола Кибальчич у квітні 1881 року розробив «Проект повітроплавного пристрою», який став першим науковим описом реактивного космічного носія з багатозарядним твердопаливним двигуном.

Полтавець Юрій Кондратюк у 20-30-х роках минулого сторіччя вивів основне рівняння руху ракети, дав опис чотириступеневої ракети на киснево-водневому паливі. Йому належить ідея виведення космічного корабля на орбіту штучного супутника Землі під час польотів до інших космічних тіл. Американські фахівці при висадці людини на Місяць скористалися «трасою Кондратюка» і використовували його ідею про окремий посадочний модуль.

 Початок практичного освоєння Космосу для людей планети Земля назавжди буде пов'язаний із ім'ям житомирянина Сергія Корольова. Під його керівництвом запущено перший штучний супутник Землі, створено космічні кораблі, на яких уперше здійснено космічний політ людини, безпілотні польоти до Місяця і ближніх планет Сонячної системи.Довгі роки разом з Корольовим та іншими головними конструкторами ракетної техніки працював геніальний творець ракетних двигунів, одесит Валентин Глушко.

Фактично весь розвиток радянської космонавтики став можливим завдяки створеним ним ракетним двигунам.Під керівництвом академіка Володимира Челомея, наукове становлення котрого пов'язане з Україною і Києвом, розроблено ряд ракет-носіїв, у т.ч. могутній «Протон», завдяки якому виведено в космос перші орбітальні станції «Салют», побудовано на орбіті космічну станцію «Мир». На українській землі, в Дніпропетровську, розробляли свої ракетно-космічні шедеври головні конструктори, академіки Михайло Янгель і Володимир Уткін, а втілював їх у життя патріарх вітчизняного ракетобудування Олександр Макаров. Українські вчені, конструктори, ракетобудівники та численні наукові установи, конструкторські бюро, промислові підприємства були причетні практично до всіх важливих космічних проектів Радянського Союзу:
· запуску першого штучного супутника Землі;
· польоту першої людини в космос;
· програм польотів на Місяць та планети Сонячної системи;
· міжнародної програми “Інтеркосмос”;
· запуску орбітальних станцій “Салют” і “Мир”;
· запуску космічного ракетного комплексу “Енергія-Буран”.
За радянських часів було розроблено й виготовлено в Україні та запущено в космос понад 200 ракет-носіїв космічного призначення серій «Космос», «Інтеркосмос», «Циклон», «Зеніт» та близько 400 космічних апаратів для астрофізичних спостережень, глобальних досліджень та дистанційного зондування поверхні Землі.

Наприкінці 1991 року, після розпаду Радянського Союзу, Україна успадкувала майже третину радянського ракетно-космічного потенціалу.
Створене в лютому 1992 року Національне космічне агентство України взяло під своє управління понад 30 конструкторських бюро, наукових організацій та установ, військових частин і промислових підприємств, які безпосередньо займалися космічною діяльністю. Серед них - дніпропетровські підприємства ДКБ «Південне» і «Південний машинобудівний завод», харківські - «Комунар», «Хартрон», НДІ радіовимірювань, київські - Центральне конструкторське бюро і завод «Арсенал», «Київприлад» і «Київський радіозавод», чернігівський завод «Чезара», Євпаторійський космічний центр. Усього за два роки було здійснено об'єднання виробничих, наукових і експлуатаційних космічних фрагментів у єдине ціле - космічну галузь країни. Це дозволило Україні приступити до самостійної космічної діяльності.
Ось тільки основні події нашого недавнього космічного минулого: У серпні 1995 року українською ракетою-носієм «Циклон-3» виведено на орбіту перший вітчизняний космічний апарат «Січ-1», призначений для дистанційного зондування Землі. Створення цього супутника дозволило в основному замкнути на національному рівні весь виробничий цикл космічної системи - від розробки і виготовлення до експлуатації і розповсюдження обробленої інформації.19 листопада 1997 року в складі екіпажу космічного корабля «Спейс Шаттл Колумбія» здійснив політ перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк. Під час 16-добового польоту український космонавт проводив наукові експерименти в галузі космічної біології.У листопаді 1998 року українські підприємства «Хартрон» і Київський радіозавод активно прилучилися до створення Міжнародної космічної станції. У березні 1999 року відбувся перший пуск української ракети-носія «Зеніт-3SL» за міжнародною програмою «Морський старт». Україна разом із США, Росією і Норвегією стала учасницею грандіозного проекту комерційних запусків з плавучого космодрому у Світовому океані. У квітні 1999 року відповідно до українсько-російської програми «Дніпро» вперше з суто мирною метою стартувала в космос міжконтинентальна балістична ракета SS-18, розроблена і виготовлена в Україні. Сьогодні конверсійна ракета «Дніпро» активно використовується як носій для супутників різного призначення. У липні 1999 року ракетою-носієм «Зеніт-2» з космодрому Байконур виведено на орбіту українсько-російський космічний апарат «Океан-О». Його основним завданням було вивчення і контроль параметрів Світового океану, континентального шельфу.31 липня 2001 року українською РН “Циклон-3” виведено на орбіту космічний апарат „АУОС-СМ-КФ”, призначений для дослідження сонячної активності за спільним російсько-українським проектом “Коронас-Ф”. 24 грудня 2004 року виведено в космос чергові супутники дистанційного зондування Землі серії «Січ» - «Січ-1М» і перший український мікросупутник «МС-1-ТК».У грудні 2005 року керівник Національної космічної Адміністрації США (NASA) Майкл Гріффін офіційно запросив Україну до участі в Новій космічній ініціативі США щодо дослідження тіл Сонячної системи, оголошеній Президентом Дж. Бушем у січні 2004 року.У липні 2006 року затверджено Програму російсько-українського співробітництва в галузі дослідження та використання космічного простору на 2007-2011 роки Програму російсько-українського співробітництва в галузі дослідження та використання космічного простору на 2007-2011 роки та підписано План українсько-китайського співробітництва у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях на 2006-2010 роки.У квітні 2007 року конверсійною ракетоюносієм “Дніпро1” було виведено на орбіту перший супутник для Єгипту “EgyptSat1”, розроблений та виготовлений в Україні.У червні 2007 року з космодрому Байконур здійснено успішний пуск української ракети-носія «Зеніт-2» за новою міжнародною програмою „Наземний старт”.Майже за 15 років напруженої роботи Національного космічного агентства Уукраїни та підприємств української космічної галузі забезпечено 100 пусків ракет-носіїв з космодромів Байконур, Плесецьк, „Морський старт” і виведено в космос більше 200 космічних апаратів на замовлення 10 країн.Україна стала відома на світовому ринку своєю космічною продукцією: ракетами-носіями «Зеніт», «Циклон», «Дніпро»; космічними апаратами «Січ» і АУОС; апаратурою стикування “Курс” для Міжнародної космічної станції; системами прицілювання ракет, апаратурою систем керування для космічних комплексів “Союз”, “Прогрес”, “Протон”; унікальними об'єктами наземної інфраструктури: радіотелескопом РТ-70, контрольно-коригувальними станціями для глобальних навігаційних супутникових систем, мережею спостережень геофізичних явищ у земній кулі. Провідні підприємства галузі беруть участь у реалізації понад 50 міжнародних космічних проектів, найбільш значні з яких: «Морський старт, «Дніпро», «Наземний старт»», «Циклон-4», «Вега», «МКС», «Радіоастрон», «Спектр», «Егнос-Галілео».
Укладено угоди про співробітництво з багатьма країнами світу: Росією, США, Бразилією, Китаєм, Індією, країнами Європейського Союзу.

Сьогодні космічна галузь стала однією з ключових галузей національної економіки, а космічна діяльність України є складовою частиною міжнародних зусиль з дослідження та використання космічного простору. Інформацію підготовлено за сприяння Інформаційно-аналітичного центру „Спейс-Інформ”.


Більш детальну інформацію щодо космічної діяльності України можна знайти на веб-сайті Національного космічного агентства України http://www.nkau.gov.ua/, на Аерокосмічному порталі України http://www.space.com.ua/ та в науково-популярному журналі з астрономії та космонавтики „Вселенная, пространство, время» (передплатний індекс „Укрпошти” 91147), який видається за підтримки Національної академії наук України та Національного космічного агентства України.
  

 

 

Інформацію надано за матеріалами  сайту: http://ostriv.in.ua

 
 
< Попередня   Наступна >
Участь у проектах
Колекція цифрових ресурсів
Науково-методичне забезпечення ЗНЗ
План роботи інституту
Структура інституту
Курси підвищення кваліфікації
Передовий педагогічний досвід
Зовнішнє незалежне оцінювання
Журнал "Педагогічний вісник" (ЧОІПОПП)
Фотогалерея
Чат
Бібліотечні сервіси
Дистанційна освіта
Блоги
Корисні посилання
Мапа сайту
Як Ви ставитесь до впровадження у шкільну програму предмета "Християнська етика"
 
Авторизація





Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація
Випадкове фото:

Нагородження переможців

Архів новин