Спорт високих досягнень - це б╕й фармаколог╕чних корпорац╕й. Половина спортсмен╕в "сидить" на доп╕н╜ах. Доп╕н╜и в╕дмикають ус╕ б╕олог╕чн╕ запоб╕жники, що ними природа "впакувала" людину. За перемогу спортовець може заплатити смертю. Або, в л╕пшому раз╕, стати ╕нвал╕дом.
Ця людина, Андреас Кри╜ер - чемп╕он ╢вропи з╕ штовхання ядра. Сх╕днон╕мецький препарат оралтуринабол зробив Андреаса найл╕пшим атлетом ж╕ночо╖ зб╕рно╖ НДР. Так-так, саме ж╕ночо╖. Адже в╕с╕мдесят шостого Андреас був д╕вчиною, ╕ його звали Гайд╕ Кри╜ер.
Андреас (Гайд╕) Кри╜ер, чемп╕онка ╢вропи 1986 року:
"Через те, що мен╕ давали гормони, у мене вкрали право вибору, ким же мен╕ бути - чолов╕ком чи ж╕нкою, яким шляхом йти. Я прекрасно розум╕ю, що м╕г би бути зараз мамою п'ятьох д╕тей. Але те, що мен╕ давали, допомогло мен╕ зробити виб╕р. На таке р╕шення я б, напевно, не наважився сам. У мою б╕ограф╕ю щонайбруд╕шим чином утрутилися й зм╕нили ╖╖".
Борц╕ проти доп╕н╜у зажди в╕дстають в╕д його виробник╕в. Особливо, якщо доп╕н╜-д╕лером ╓ держава. Як це було, прим╕ром, у Н╕мецьк╕й Демократичн╕й Республ╕ц╕. У с╕мдесят╕ роки НДР стала л╕деркою з виробництва чемп╕он╕в. Ол╕мп╕йське золото добували за всяку ц╕ну. Але реальна варт╕сть цих спортивних перемог стала в╕дома т╕льки тепер, п╕сля демонтування НДР.
1986 року Гайд╕ Кри╜ер виграла Чемп╕онат Св╕ту у Штут╜арт╕. Аби зробити ╖╖ чемп╕онкою, добре попрацювали не т╕льки тренери. А й фармакологи. Через к╕лька рок╕в Гайд╕ зм╕нила стать. Причина – спортовку протягом багатьох рок╕в нашпиговували доп╕н╜ом.
Андреас (Гайд╕) Кри╜ер, екс-чемп╕онка ╢вропи з╕ штовхання ядра:
"Мен╕, напевно, було рок╕в 15, коли я в перший раз отримав в╕д тренера як╕сь блакитн╕ п╕гулки. Наставник сказав, що вони корисн╕ для орган╕зму п╕гулки, мовляв, запоб╕гають перевтом╕, п╕дтримують спортивну форму, ╕ цих п╕люль ужива╓ кожний спортсмен. Почуття сумн╕ву розв╕яв тренер, адже коли ти в молод╕жн╕й груп╕, тво╖ результати стаб╕льно зб╕льшуються, це ц╕лком нормально. Тому мене не дивувало, що я з результату 16 метр╕в я в╕дразу перейшов на 18, пот╕м на 19, а 84-го року штовхав ядро вже на 20 метр╕в".
Уже на перших Ол╕мп╕йських ╤грах спортсмени використовували х╕м╕чн╕ стимулятори. Але ╕стор╕я сучасного доп╕н╜у почина╓ться тридцять п'ятого року, коли н╕мецьк╕ науковц╕ винайшли ╕н'╓кц╕йний тестостерон.
Спочатку його кололи солдатам вермахту для п╕двищення витривалост╕, а в╕дтак ╕ ол╕мп╕йцям - тридцять шостого року в Берл╕н╕. Перш╕ доп╕н╜-тести стали проводити на чверть стол╕ття п╕зн╕ше, ╕ то лише п╕сля траг╕чно╖ загибел╕ данського велогонця просто на Ол╕мп╕йськ╕й дистанц╕╖, у 1960-му в Рим╕".
Це був т╕льки початок. Сорок рок╕в потому вперше стали в╕дом╕ масштаби жертв доп╕н╜╕в лише в одн╕й окремо взят╕й кра╖н╕, Н╕меччин╕. Чемп╕онка Гайд╕ Кри╜ер була далеко не ╓диною.
Андреас (Гайд╕) Кри╜ер, екс-чемп╕онка ╢вропи з╕ штовхання ядра:
"П'ятдесят в╕дсотк╕в колишн╕х спортсмен╕в скаржилися на тяжку депрес╕ю п╕сля д╕╖ доп╕н╜у. У декого вона трива╓ й дос╕. Р╕ч у т╕м, що в одному випадку це була просто депрес╕я, а в ╕ншому, скаж╕мо, рак, рак грудей. Деяких ж╕нок позбавили змоги заваг╕тн╕ти. Органи недорозвинулись. Були серед них ╕ так╕, чий голос став надзвичайно низьким, грубим. В╕д цього вони дуже страждають. Загалом, ╓ багато р╕зних ╕стор╕й, ╕ тепер кожний з╕ спортсмен╕в залишився наодинц╕ з╕ сво╓ю долею".
Гайд╕ не вир╕знялася високою техн╕кою. Чемп╕онкою вона стала лише завдяки феноменальн╕й сил╕. За один тренувальний цикл вона могла перетягати понад сто тон зал╕за. В╕д п'ятнадцяти рок╕в спортовку напихали оралтуринаболом. В╕д в╕дчуття власно╖ сили Кри╜ер в╕дчувала неп╕дробне п╕днесення.
Андреас (Гайд╕) Кри╜ер, екс-чемп╕онка ╢вропи з╕ штовхання ядра:
"Я отримував препарати в╕д л╕каря, тому нав╕ть ╕ не п╕дозрював, що тут щось не так, ╕ що це може бути шк╕дливо для орган╕зму. Я не замислювався над тим, що це може запод╕яти мен╕ шкоду. Так, за допомогою цих п╕гулок я зм╕г б╕льше тренуватися, за тренування м╕г набагато б╕льше викластися, штовхати б╕льшу вагу. Але для мене це був наст╕льки нормальний процес, що я нав╕ть не звертав на це увагу. Знав т╕льки одне - тепер я м╕г в╕ддаватися спорту набагато б╕льше, н╕ж ран╕ше".
Препарат, що його споживала Гайд╕ Кри╜ер, зм╕нював ╖╖ на р╕вн╕ ген╕в. ╤ разом з тим, зовс╕м ╕нших рис набирала ╖╖ особист╕сть. Тепер д╕вчина залежала в╕д стимулятор╕в. ╤ це - невипадково.
Рос╕я, Москва. Саме тут вперше змогли довести, що ╕сну╓ ф╕зична залежн╕сть в╕д доп╕нг╕в. Антидоп╕н╜ова лаборатор╕я рос╕йського ол╕мп╕йського ком╕тету, одна з найл╕пших у св╕т╕. В╕днедавна тут вивчають глибок╕ насл╕дки використовування доп╕н╜у. Першим страшну правду в╕дкрив учений Микола Дурманов: м╕ж доп╕н╜ом ╕ наркотиками, по сут╕, нема╓ жодно╖ р╕зниц╕.
Микола Дурманов, директор антидоп╕н╜ово╖ ╕нспекц╕╖ Ол╕мп╕йського ком╕тету Рос╕╖:
"По-перше, до доп╕нг╕в належать справжн╕ наркотики, до них, звичайно ж, звикають. Кр╕м того заф╕ксовано численн╕ випадки, коли людина буквально п╕дс╕дала на анабол╕чн╕ стеро╖ди. Тобто, мало того, що в не╖ м'язи ростуть непропорц╕йно, мало того, що печ╕нка вкрай сумно реа╜у╓ на все це. Кр╕м цього ще й орган╕зм швидко до цього звика╓. Ну й – нарешт╕ - треба пам'ятати, що багато доп╕н╜ових препарат╕в, особливо психостимулятори, зв╕сна ж р╕ч, так просто не дають спокою людин╕, ╕ нав╕ть вельми тривалий час п╕сля того, як вона припинила ╖х уживати. Людина в╕дчува╓ якщо не залежн╕сть, то ц╕лковитий дискомфорт".
В╕дмовившись в╕д стимулятор╕в, н╕мецька плавчиня Ута Краузе впала в депрес╕ю ╕ мало не запод╕яла соб╕ смерт╕. Але ж усього за два м╕сяц╕ в╕д початку споживання доп╕н╜╕в вона пол╕пшила св╕й результат на к╕лька секунд ╕ стала фаворитом ол╕мп╕йсько╖ зб╕рно╖ НДР.
Ута Краузе, колишня плавчиня зб╕рно╖ НДР:
"Я не змогла упокоритися тим зм╕нам, що в╕дбувалися ╕з мною. Я почувалася кам'яною, необтесаною, не могла рухатися так, як ран╕ше, нав╕ть мо╖ м'язи працювали по-╕ншому. Ц╕ зм╕ни я в╕дчувала ╕ у плавання, у т╕м, як я себе почуваю у вод╕, якою силою керую. Д╕йшло до того, що я могла т╕льки плавати, ╕ н╕чого ╕ншого я б╕льше. ╤ це, звичайно, п╕д╕рвало м╕й моральний стан. Складалося таке враження, що я кочуся вниз".
Тод╕ ╖й було всього лиш дев'ятнадцять. Змагальниця зм╕нювалася зовн╕ й ламалася внутр╕шньо. Ута бол╕сно все переживала, та н╕як не могла збагнути, що саме з нею в╕дбува╓ться. Через багато рок╕в вона дов╕далася - ╖й, так само, як ╕ легкоатлетц╕ Гайд╕ Кри╜ер, давали оралтуринабол. У медицин╕ його використовують як серцевий стимулятор. Але варто зб╕льшити медичну дозу, ╕ препарат почина╓ творити дива. Через одинадцять тижн╕в в╕д початку його вживання спортсмен штовха╓ ядро на дво╓-тро╓ метр╕в дал╕. А змагунка пол╕пшу╓ св╕й результат на ц╕лих п'ять метр╕в. Орган╕зм почина╓ виробляти чолов╕ч╕ гормони. Серце з подво╓ною енерг╕╓ю переганя╓ кров. З'явля╓ться позамежна витривал╕сть. Знижу╓ться больовий пор╕г. Одначе людина ста╓ ╕накшою й зовн╕.
Ута Краузе, колишня плавчиня зб╕рно╖ НДР:
"За короткий час, два-три м╕сяц╕ я набрала майже 15 к╕лограм╕в. Але незважаючи на те, що я була плавчинею, т╕ло мала струнке, з не дуже великими м'язами, гарно╖ атлетично╖ статури. ╤ тепер я в╕дчула, як мо╓ т╕ло почало зм╕нюватися, ╕ це за досить нетривалий в╕дл╕к. Коли я це усв╕домила, для мене настав страшенний час у житт╕. З╕ зм╕ною т╕ла, пере╕накшувалася ╕ моя душа".
Це в╕дбувалося ╕ з сотнями ╕нших спортсмен╕в. Вони стали об'╓ктами експеримент╕в, назавжди знев╕рившись у чесност╕ спорту. Вони приносили золото сво╖м кра╖нам, а натом╕сть не отримували н╕чого, кр╕м скал╕ченого здоров'я. Так╕ були часи.
Кульм╕нац╕╓ю т╕╓╖ доби стала Ол╕мп╕ада-80 у Москв╕. Т╕ ╕гри дотепер уважають найчесн╕шими в ╕стор╕╖ спорту. Дев'ять тисяч проб на доп╕н╜, ╕ жодно╖ позитивно╖. Сльози на трибунах, сльози на арен╕. М╕льйони людей у Радянському Союз╕ сп╕впереживали спортсменам. Так хот╕лося, щоб якомога б╕льше медалей д╕сталося якщо вже не радянськ╕й кра╖н╕, те, принаймн╕, в╕рним друзям ╕з братн╕х соцдержав.
Через багато рок╕в п╕сля т╕╓╖ Ол╕мп╕ади НДР╕вськ╕ плавчин╕, володарки золотих медалей, з╕зналися - вони перемогли завдяки фармаколог╕╖. Нац╕ональна зб╕рна НДР у повному склад╕ легко проходила ол╕мп╕йську доп╕н╜-перев╕рку. Тут не було н╕якого секрету. Усередин╕ будь-яко╖ команди д╕яв обов'язковий внутр╕шн╕й контроль. ╤ ол╕мп╕йську плавчиню Уту Краузе, ╕ штовхальницю ядра Гайд╕ Кри╜ер перед змаганнями ретельно перев╕ряли.
Андреас (Гайд╕) Кри╜ер, екс-чемп╕онка ╢вропи з╕ штовхання ядра:
"Н╕хто не ошукував доп╕нг-контролю. Завжди перед в╕д'╖здом на змагання проводили внутр╕шню перев╕рку. Перш, н╕ж спортсмен сяде у л╕так, ус╕ хот╕ли бути впевнен╕, що в╕н чистий, ╕ що у ньому нема╓ жодного доп╕нгу. Аж до того, що анал╕з сеч╕ брали просто перед тим, як с╕сти на борт. Тим, у кого знаходили доп╕нг, невдивовижу дел╕катно в╕дмовляли в по╖здц╕ то ". Що я точно пам'ятаю, це те, як за 10 дн╕в до в╕дльоту на св╕тов╕ змагання за кордон, нас попереджали й казали, що цей ми не повинн╕ вживати п╕гулок".
Особливо суворим внутр╕шн╕й контроль в НДР ставав напередодн╕ ви╖зд╕в у Зах╕дну Н╕меччину. До 1986 року у ФРН створили найпотужн╕шу тогочасну антидоп╕н╜ову лаборатор╕ю, що працювала ц╕леспрямовано на "виловлювання" сх╕днон╕мецьких доп╕н╜╕ст╕в. Кер╕вництво зб╕рно╖ НДР надзвичайно довго думало, чи в╕дправляти просякнуту стимуляторами Гайд╕ Кри╜ер на чемп╕онат ╢вропи у Штут╜арт╕. Ризикнули. ╤ не помилилися. Спортовка трич╕ проходила контроль ╕ жодного разу не попалася.
26 серпня 1986 року. Штут╜арт, Зах╕дна Н╕меччина. Гайд╕ виходить на спортивну арену. Двадцятил╕тня змагальниця на п╕ку форми. Вона почува╓ в соб╕ неймов╕рну силу. Потр╕бно т╕льки з╕братися, а пот╕м миттю вихлюпнути всю свою енерг╕ю. Вона зосереджу╓ увагу на ядр╕ й команду╓ соб╕: "Ну ж бо!" Сталева куля летить на 21 метр ╕ 10 сантиметр╕в. Гайд╕ - чемп╕онка ╢вропи. Ще одна чемп╕онка з позначкою "Зроблено в НДР".
Андреас (Гайд╕) Кри╜ер, екс-чемп╕онка ╢вропи з╕ штовхання ядра:
"Там були чемп╕они св╕ту, св╕тов╕ рекордсмени. ╤ тепер я був – або в╕рн╕ше сказати "була" - серед них. Але ви не пов╕рите - коли я стояла на п'╓дестал╕, я думала: який жах, тепер вони завжди будуть оч╕кувати в╕д мене перемоги, завжди таких гарних результат╕в".
Вони - це т╕, хто керував спортом у Сх╕дн╕й Н╕меччин╕. Через багато рок╕в, уже зм╕нивши свою стать, перетворившись ╕з Гайд╕ на Андреаса, Кри╜ер познайомиться з ними ближче. У суд╕. 2000 року Манфред Евальд ╕ його тезко Манфред Геппнер постали перед Фем╕дою за звинуваченням в орган╕зац╕╖ доп╕н╜-╕ндустр╕╖ на територ╕╖ НДР. Але ц╕ дво╓ були лише верх╕вкою спортивного айсбер╜а. У виробництв╕ чемп╕он╕в для Сх╕дно╖ Н╕меччини брали участь тисяч╕ людей.
Фолькер Клю╜е. В╕н був одним ╕з найвищих посадовц╕в фабрики чемп╕он╕в, очолював прес-службу нац╕онального ол╕мп╕йського ком╕тету НДР. Свою роботу пан Клюге робив на "в╕дм╕нно" - його служба жодного разу не допустила витоку ╕нформац╕╖ про використання доп╕н╜╕в.
Фолькер Клю╜е, колишн╕й кер╕вник прес-служби НОК НДР:
"За тако╖ невелико╖ к╕лькост╕ жител╕в, ш╕стнадцять м╕льйон╕в, ми мали в╕с╕мдесят тисяч спортсмен╕в на трьох р╕зних р╕внях: початк╕вц╕, на сходинку вище( вже певн╕ таланти) й топ - спортсмени, ╖х було чи не три з половиною тисяч╕. Спорт був як п╕рам╕да, котрою в╕льно було управляти ╕ яку треба було соц╕ально п╕дтримувати. Ми зробили це л╕пше, н╕ж будь-де. Керували цим централ╕зовано, аби уникнути доп╕нг-скандал╕в. Зважте, у Федеративн╕й Н╕меччин╕ траплялися смертельн╕ випадки, пов'язан╕ з доп╕нгом, а в НДР такого не було. Це, звичайно, не спрощу╓ проблему. Що було, то було. Але доп╕нг, його зрештою винайшли не в НДР. ╤ якщо припустити, що його б взагал╕ не винайшли н╕коли, то я впевнений - до усп╕ху було б вс╕м дуже далеко".
Це правда. Жорстка, неприкрита й цин╕чна. Виходить, що нема чого шкодувати за часами ол╕мп╕йського ведмедика. У спорт╕ завжди д╕яли подв╕йн╕ стандарти. З одного боку, ол╕мп╕йська романтика, для глядач╕в. З ╕ншого - досягнення результату будь-якою ц╕ною. Тод╕ задля пол╕тичних ц╕лей. Тепер заради особистого зиску. Але, в такому раз╕, боротьба проти доп╕н╜╕в – це теж частина пол╕тики ╕ комерц╕╖.
Всесв╕тн╓ антидоп╕н╜ове агентство WADA. Сторожовий пес сучасного ол╕мп╕йського руху. Його а╜ент╕в бояться. Вони мають нечуван╕ повноваження. У будь-якому куточку св╕ту, в будь-який час доби вони можуть з'явитися до будь-якого ол╕мп╕йця й взяти в нього доп╕н╜-пробу. В╕дмову пустити а╜ент╕в у д╕м прир╕вню╓ться до наявност╕ доп╕нгу у спортсмена. За найменшою п╕дозрою, змагун╕в ц╕лими командами зн╕мають з ол╕мп╕йських протистоянь. ╥х дисквал╕ф╕кують. Багатьох – на все життя. Список заборонених препарат╕в повсякчас зроста╓. Найчаст╕ше ан╕ тренери, ан╕ л╕кар╕ не встигають одержати св╕жо╖ ╕нформац╕╖ про нов╕ заборони WADA. ╤ тод╕ боротьба з доп╕н╜ами доходить абсурду.
Укра╖нська веслувальниця Олена Олеф╕ренко стала одн╕╓╖ з випадкових жертв WADA. Вона була у склад╕ укра╖нсько╖ четв╕рки, що взяла бронзову медаль на Ол╕мп╕йських ╕грах в Аф╕нах у 2004-ом. Нагороди в д╕вчат од╕брали. Поки ек╕паж рухався до ф╕н╕шу, фах╕вц╕ WADA обробляли Оленину доп╕н╜-пробу. ╤ знайшли заборонену речовину.
Олена Олеф╕ренко, член Ол╕мп╕йсько╖ зб╕рно╖ Укра╖ни:
"Ну, розпочалося все з того, що подзвонили мен╕ й пов╕домили, що до мо╓╖ проби як╕сь запитання. Я, у мене перша думка майнула, що хтось мен╕ чогось п╕дсипав. Ну, от таке мен╕ спало на думку. Тому що я не сумн╕валася в аптец╕, що я ╖╖ вживаю, ╕ що там може бути щось заборонене. Я вже перебирала, як ╕ що пила, згадувала. Ага, там брала з холодильника напо╖, вони вс╕ запечатан╕. У доп╕н╜овому центр╕ там теж, там багато спортсмен╕в сид╕ло. Ус╕ чекали черги й та водичка сто╖ть ╕ теж можна брати, пити. Може все це - гадала я - якась провокац╕я чи що. Я не могла зрозум╕ти, що в╕дбува╓ться ╕ мен╕ н╕чого не пояснювали".
У проб╕ Олеф╕ренко знайшли етам╕ван. 2004-го року ц╕╓╖ речовини не внесли до чорного списку WADA. Вона всього лиш була схожою за д╕╓ю на ╕нший препарат, доксопразм. Обо╓ м╕стяться в звичайних л╕ках проти застуди чи головного болю. Саме на головний б╕ль скаржилася Олена перед стартом, коли прийшла до свого медика по л╕ки. ╤ л╕кар з╕ щирим серцем видав ╖й ц╕лковито ле╜альний препарат з етам╕ваном. Який, до реч╕, сам╕ ж таки а╜енти WADA задекларували при в'╖зд╕ в ол╕мп╕йське селище.
Андр╕й Цапл╕╓нко, автор ф╕льму:
"Чи може бути таке, що доп╕н╜ у спортсмена св╕домо знаходять для того, щоб позбавити команду або когось особисто ол╕мп╕йсько╖ медал╕, через конкуренц╕ю вже не м╕ж командами, а м╕ж державами?"
Олена Олеф╕ренко, член Ол╕мп╕йсько╖ зб╕рно╖ Укра╖ни:
"Я гадаю, так. Гадаю, ╓ таке у в╕дносинах м╕ж кра╖нами, певн╕пол╕тичн╕ мотиви. Те, що ми спостер╕гали цього року стосовно до зб╕рно╖ Рос╕╖. Але це просто якась ц╕леспрямована д╕я проти Рос╕╖. Доходило аж того, як розпов╕дали, що у см╕тниках бабралися й шукали якихось обкладинок, обгорток, пакунк╕в ╕з л╕терами рос╕йською. ╤ пот╕м брали кров, що там залишилася. От якщо це ╕н'╓кц╕╖, припустимо, нав╕ть т╕ ж таки в╕дновлюван╕, що вельми необх╕дн╕".
Д╕╖ WADA стимулюють п╕дп╕льну фармаколог╕ю. Перел╕к заборонених препарат╕в зроста╓ - ╕ у в╕дпов╕дь з'являються нов╕ доп╕н╜и. Рос╕йськ╕ спортсмени част╕ше в╕д ╕нших потрапляють п╕д удари WADA. ╥х дисквал╕ф╕кують ц╕лими командами. ╤ склада╓ться враження, що в Рос╕╖ ╓ якась та╓мна доп╕н╜-програма й потужне п╕дп╕льне виробництво. Насправд╕, це не так. У сучасному св╕т╕ нема╓ кордон╕в. Спортовц╕ з одних кра╖н можуть замовляти доп╕н╜и в ╕нших. Якщо на це ╓ грош╕.
Микола Дурманов, директор антидоп╕н╜ово╖ ╕нспекц╕╖ Ол╕мп╕йського ком╕тету Рос╕╖:
"Спорт це велике село, вс╕ один про одного знають. ╤ доп╕н╜-д╕лери намагаються працювати енерг╕йно та швидко, що нас зовс╕м не вт╕ша╓. Загалом, це анабол╕чн╕ стеро╖ди, до того ж не т╕льки давн╕ знайом╕, а й нов╕. Так зван╕ дизайнерськ╕ стеро╖дн╕ гормони, прогормоны. Досить популярний ╕ в ╢вроп╕ ╕ в Америц╕ ╕ в нас генно-╕нженерний препарат еритропо╖тин-тропол. ╤з його допомогою п╕д╕йма╓ться р╕вень кисню у кров╕".
Зверн╕ть увагу на слово "дизайнерськ╕". На доп╕н╜и виника╓ ц╕ла мода. Ба - б╕льше, спортивн╕ з╕рки спроможн╕ замовляти доп╕н╜и "п╕д себе". От так ╕ поста╓ х╕м╕чний "дизайн". Але нав╕ть в╕н не бува╓ досконалим. Еритропо╖тин став початком к╕нця кар'╓ри найл╕пшо╖ американсько╖ б╕жкин╕ Мер╕он Джонс. На с╕днейськ╕й Ол╕мп╕ад╕-2000 вона виграла ц╕лих п'ять золотих медалей ╕ заробила к╕лька десятк╕в м╕льйон╕в долар╕в. 2006-го ╖╖ сп╕ймали на доп╕н╜у, на т╕м сам╕м дизайнерськ╕м еритропо╖тин╕. А за р╕к стало в╕домо, що п╕д час Ол╕мп╕ади Мер╕он користувалася дизайнерським препаратом "Чистяк". Так його прозвали за те, що виявити доп╕н╜ було майже неможливо. Джонс повернула вс╕ п'ять медалей. ╥╖ вигнали з Золото╖ Л╕ги ол╕мп╕йц╕в. Судов╕ витрати з'╖ли вс╕ ╖╖ багатом╕льйонн╕ статки.
Дизайнерськ╕ доп╕н╜и Джонс замовляла в абсолютно ле╜альн╕й компан╕╖ BALCO. ╤ виробляли ╖х звичайн╕с╕ньк╕ фармакологи, адже доп╕н╜и роблять не в секретних лаборатор╕ях. Тепер нов╕ доп╕н╜и може створювати будь-яка фармаколог╕чна ф╕рма. Якщо ╓ замовник ╕ грош╕ для досл╕джень.
Професор Анатол╕й Соловйов. Його лаборатор╕я розробля╓ препарати проти серцевих захворювань. Ця лаборатор╕я - складник Ки╖вського ╕нституту фармаколог╕╖ й токсиколог╕╖, одного з найпотужн╕ших на територ╕╖ колишнього Союзу. Розробки ╕нституту давно визнали ╕ в ╢вроп╕, ╕ в Сполучених Штатах. Звичайно, тут не роблять доп╕н╜╕в. Але, водночас, науковц╕ найвищого класу л╕пше, н╕ж будь-хто розум╕ють ╕деолог╕ю й технолог╕ю ╖хнього виробництва.
Анатол╕й Соловйов, доктор медичних наук:
"╤деолог╕я точн╕с╕нько така, як при створенн╕ л╕карського препарату. Я сказав, що треба зробити так, щоб хворе серце працювало л╕пше. ╤ ми створю╓мо препарат, що назива╓ться, не важливо там, як в╕н зветься, але препарат ╕з групи кард╕отоник╕в. Ви бос команди легкоатлет╕в, плавц╕в, приходите й кажете мен╕: "А чи не можна зробити щось таке, що вплинуло б на силу скорочення м'яз╕в". Чому не можна? Можна, ╕ робота буде точно така. Добирають молекулу, вибирають, ви бачили тут, ╕зольований об'╓кт, в╕дновлюють серце. Усе робиться точно так само. Тобто, ╕деолог╕я н╕чим не в╕др╕зня╓ться. Ну, як це? ╢ н╕ж. Ножем можна р╕зати ковбасу, а можна вбити людини. Усе, що нас оточу╓, воно, немов, подв╕йного призначення.
╤деолог╕я сучасного спорту, вона ж теж ма╓ "зворотн╕й б╕к". Спорт завжди був символом здоров'я. Але це лише до певно╖ меж╕, за якою розпочина╓ться гонитва за перемогою, славою й гр╕шми. Здоров'я - це завжди ц╕на високих досягнень.
Анатол╕й Соловйов, доктор медичних наук:
"Профес╕йн╕ спортсмени м╕цним здоров'ям не вир╕зняються. ╤ не дуже довго, на жаль, живуть. Це робота, на жаль, на зношування. ╤ всяка робота на зношування, що для людини, що для машини, вона зак╕нчу╓ться однаково прикро. Тобто, я не знаю, чи ╕снують так╕ доп╕н╜и, на зв╕мо це "доп╕н╜и дозволен╕ або недозволен╕" Це однаково стимулювальна активн╕сть ╕ все ж, коли людина в гонитв╕ за рекордом ╕ гр╕шми, надм╕рно стимулю╓ цей процес, то, природно, на мо╓ переконання, це в п╕дсумку призведе до порушення функц╕й того чи ╕ншого органа".
Н╕мець Андреас Кри╜ер назива╓ себе наочним приладдям ╕з вивчення насл╕дк╕в доп╕н╜у. В╕н зум╕в довести в суд╕, що саме доп╕н╜ зробив його тим, ким в╕н сьогодн╕ ╓.
Андреас (Гайд╕) Кри╜ер, екс-чемп╕онка ╢вропи ╕з штовхання ядра:
"Мен╕ коштувало величезних зусиль, щоб саме так вир╕шити ╕ п╕ти в суд ╕ побачити тих, хто завинив у всьому цьому, стояти поруч ╕з ними. Це тому, що усередин╕ я в╕дчував якийсь дитячий страх подивитися ╖м ще раз у в╕ч╕, але я взяв себе в руки й коли я стояв перед судом, вже було не так боязко. Страх зник".
Головного п╕дсудного боявся не т╕льки Кри╜ер. Манфред Евальд, кер╕вник головно╖ спортивно╖ орган╕зац╕╖ в НДР, мав репутац╕ю жорстко╖, нав╕ть жорстоко╖ людини. На суд╕ з'ясувалися ц╕кав╕ подробиц╕ його б╕ограф╕╖. Замолоду в╕н був членом "Г╕тлерю╜енда", ╕ то - вступив до ц╕╓╖ орган╕зац╕╖ добров╕льно, напередодн╕ пад╕ння Берл╕на. Незважаючи на минуле, Евальд зум╕в зробити неймов╕рну кар'╓ру. Виходить, систем╕ потр╕бна була саме ця людина.
Доп╕н╜ в НДР став частиною пол╕тики. Це була ╓дина кра╖на, в як╕й справд╕ ╕снував державний доп╕н╜-план. Завдяки йому, Н╕мецька Демократична Республ╕ка стала фабрикою чемп╕он╕в. Штовхальниця ядра Гайд╕ Кри╜ер дов╕далася про те, що була частиною доп╕н╜-плану лише п╕сля того, як ╖й довелося зм╕нити стать.
Андреас (Гайд╕) Кри╜ер, екс-чемп╕онка ╢вропи ╕з штовхання ядра:
"Це був державний план 1425. Саме в╕н передбачав нашпиговування доп╕нгами спортсмен╕в".
В НДР не було ан╕ людських, ан╕ природних ресурс╕в, щоби перегнати Зах╕дну Н╕меччину. Кер╕вництво кра╖ни визначило головну мету - якщо не можна перемогти в економ╕ц╕, то можна ╕ треба у спорт╕. У кра╖н╕ запрацювала мережа ╕нформатор╕в, як╕ розшукували талановитих спортивних д╕тей. ╤ одержували за це прем╕ю в╕д "Штаз╕", всемогутнього М╕н╕стерства Держбезпеки.
Саме тут, у його найвищих каб╕нетах, 1968-го розробили стратег╕ю перемоги. "Ск╕льки потр╕бно спортовц╕в, щоб завоювати золото в футбол╕?" - запитував м╕н╕стр держбезпеки. "Одинадцять". "А ск╕льки в штовханн╕ ядра?" "Один". ╤ командн╕ види спорту л╕кв╕дували на користь ╕ндив╕дуальних. Це спрацювало. На Ол╕мп╕ад╕ с╕мдесят ш╕сть команда НДР принесла ц╕лих сорок золотих медалей. Спорт у НДР перетворився на п╕рам╕ду, внизу яко╖ перебували дитяч╕ спортивн╕ школи, а нагор╕ – спецслужби.
Але головну та╓мницю звитяг соц╕ал╕стично╖ Н╕меччини розкрито лише недавно. От вона. За розпорядженням "Штаз╕", найперспективн╕шим п╕дл╕ткам видавали стимулювальн╕ препарати. Кер╕вник "Штаз╕" Ерих М╕льке потиска╓ руку Гайд╕ Кри╜ер: "Спасиб╕ за перемогу на Чемп╕онат╕ ╢вропи".
На цьому фото ╖й двадцять. В╕д п'ятнадцяти вона сидить на доп╕н╜ах.
Андреас (Гайд╕) Кри╜ер, екс-чемп╕онка ╢вропи ╕з штовхання ядра::
"Так, ц╕ пилюл╕, як╕ вони мен╕ давали, звичайно, вони мен╕ описали ╖х ╕ дали вказ╕вки, коли я мусив ╖х вживати. Виходило, регулярно - трич╕ на день: вранц╕", в об╕д ╕ ввечер╕ або т╕льки вранц╕ ввечер╕ дв╕ штуки, так, як передбачено ╕нструкц╕╓ю. Це був дво- або тритижневий цикл. Пот╕м була перерва, зда╓ться, 10 дн╕в, а дал╕ вс╕ спочатку.
На державний план 1425 наклали гриф особливо╖ та╓мност╕. Але м╕ж собою вчен╕ називали його "Майстерплан", головний план. Зг╕дно з ним, у середин╕ с╕мдесятих у берл╕нському науково-досл╕дному ╕нститут╕ ф╕зкультури та спорту створено секретний в╕дд╕л, що складався з трьох робочих груп. До с╕мдесят сьомого року напрацювання секретного в╕дд╕лу щосили використали в одинадцятьох видах спорту. Здеб╕льшого, в плаванн╕ й легк╕й атлетиц╕. В╕дд╕л працював на в╕дм╕нно – плавц╕ й легкоатлети з╕ Сх╕дно╖ Н╕меччини жодного разу не прокололися на доп╕н╜ах.
Фолькер Клю╜е, колишн╕й кер╕вник прес-служби НОК НДР:
"Перш╕ доп╕нгов╕ засоби, що ╖х впровадили до того, як НДР самост╕йно стала ╖х випускати, прийшли ╕з заходу. Пот╕м ╖х стали робити сам╕. Це насправд╕ були медикаменти, як╕ були доступн╕ кожному. Можливо, фармакологи намагалися виробити ╕з них антидепресанти, пол╕пшити х╕м╕чну формулу. Ц╕ п╕гулки використовували лише для того, щоб п╕дтримувати орган╕зм. Клоп╕т був у т╕м, щоб той запас енерг╕╖, що був на тренуваннях збер╕гся й на чемп╕онат, найл╕пше, якщо це буде невеликий пром╕жок часу. Як на мене, спортсменам ╕з НДР вдалося досягти цього л╕пше в╕д решти".
Н╕хто не зна╓ точно, ск╕льки ж н╕мецьких спортсмен╕в втратило сво╓ здоров'я. Триста одинадцять атлет╕в погодилися визнати себе ╕нвал╕дами. Але насправд╕ постраждалих у к╕лька раз╕в б╕льше. Вони приховують сво╖ хвороби - чи то соромляться, чи то бояться втратити роботу в нов╕й кап╕тал╕стичн╕й Н╕меччин╕. Гайд╕ Кри╜ер не було чого втрачати. Вона п╕шла з╕ спорту. Особисте життя не складалося. Т╕ло й дал╕ стр╕мко зм╕нювалося. Тепер вона вже не знала, ким ╓ - чолов╕ком чи ж╕нкою.
Андреас (Гайд╕) Кри╜ер, екс-чемп╕онка ╢вропи з╕ штовхання ядра:
"Я потрапив у прикре становище, п╕сля чого сам соб╕ сказав: "Б╕льше я не витримаю. Краще я стану тим, за кого мене приймають". Це була досить вразлива ситуац╕я. Якось я зайшов у ж╕ночу вбиральню, ╕ мене просто вигнали в╕дт╕ля туди. Ж╕ноцтво подумало, що я помилився дверима".
Р╕шення ухвалено. Дев'яносто шостого, через десять рок╕в п╕сля сво╓╖ перемоги, Гайд╕ Кри╜ер погоджу╓ться на сер╕ю операц╕й, внасл╕док яких вона мусить перетворитися на ╕ншу людину. Чолов╕ка на ╕м’я Андреас. Вона попередила про це трьох брат╕в ╕ мат╕р.
Андреас (Гайд╕) Кри╜ер, екс-чемп╕онка ╢вропи ╕з штовхання ядра:
"Звичайно, у той час я довго думав, як же мен╕ сказати про це мо╖й родин╕. ╤, зрештою, я вир╕шив для себе, що, однаково, яка в них буде реакц╕я. Тод╕ я, зда╓ться, п╕шов до наймолодшого брата й в╕н в╕дразу ж сказав мен╕, що це його ан╕трошки не диву╓. Ти завжди хот╕в бути хлопчиком – такою була братова в╕дпов╕дь".
Мати так ╕ не змогла зрозум╕ти сво╓╖ доньки. Гайд╕ з дитинства була ╖╖ улюбленицею. Мама дотепер уважа╓ себе винною в т╕м, що дочка наважилась на такий крок. Для не╖ Андреас Кри╜ер – чужа людина.
Андреас залиша╓ Берл╕н ╕ пере╖здить до Ма╜дебур╜у. У цьому маленькому м╕ст╕ його н╕хто не зна╓. Тут можна почати життя з чистого аркуша. Тепер Андреасов╕ належало вир╕шити, що ж робити, чим заробляти на життя. В╕н в╕дкрива╓ крамничку ╕ почина╓ торгувати в╕йськовими одностроями та спорядженням.
Андреас (Гайд╕) Кри╜ер, екс-чемп╕онка ╢вропи з╕ штовхання ядра:
"У Магдебурз╕ у мене одного такий б╕знес. Продаю одностро╖ р╕зних кра╖н. Тобто, це й британська форма, ╕ форма ФРН, ╕ стара, НДР╕вська. ╤ншо╖ тако╖ крамниц╕ тут нема╓. Н╕яко╖ тоб╕ конкуренц╕╖".
На в╕дм╕ну в╕д Берл╕ну тут Кригер почува╓ себе комфортно. З часом в╕н заприятелював з багатьма сво╖ми кл╕╓нтами:
- Н╕, н╕, заходь! Заходь Однаково заходь
- Я заважатиму?
- Н╕.
- Зна╓ш, знову була б╕йка…
- Мене там не було!
- Дивися, це ти можеш забрати соб╕, а це для мене. Т╕льки так я можу розм╕няти. Будь ласка, здача 7 ╓вр╕в…Це добре!
- Дякую тоб╕!
- Бувай!
Робота для Андреаса не головне. Увесь св╕й в╕льний час в╕н проводить ╕з дружиною та родиною.
Андреас (Гайд╕) Кри╜ер, екс-чемп╕онка ╢вропи ╕з штовхання ядра:
"Прив╕т, любо!.. Як у тебе справи?... Добре, це прекрасно! Я всього лише набрав тебе, щоб поц╕кавитися, як ти?... Мен╕ ще дов в╕с╕мнадцято╖ н╕коли.…Чекаю сьогодн╕шнього вечора. Може, повечеря╓мо десь у м╕ст╕? Якщо матимеш настр╕й* Так?.Так, я теж задоволений. Добре. Я тебе кохаю! До зустр╕ч╕!"
У будь-який в╕льний момент Андреасу ╓ про що поговорити ╕з сво╓ю дружиною. Вона ╓ сенсом його ╕снування ╕ ╓диною п╕дтримкою у цьому житт╕.
Воно й не дивно. Його дружина ╕ ╓ та сама Ута Краузе. Колишня плавчиня й жертва оралтуринабола. Ута знала Андреаса ще тод╕, коли в╕н був ж╕нкою. Вона виявилася поруч ╕з ним п╕д час процесу над творцями доп╕н╜-плану. Тод╕, 2000-ого, Манфреда Евальда в╕дпустили з-п╕д варти. Почувши вирок, Андреас не стримав сл╕з. Ута взяла його за руку. Так розпочався ╖хн╕й роман.
Ута Краузе, колишня плавчиня зб╕рно╖ НДР:
"Под╕╖ переб╕гали дуже швидко, я була переповнена почуттями. Немов м╕ж нами виник невидимий зв'язок. ╤ десь у глибин╕ св╕домост╕ я в╕дчувала, що й у нього все в╕дбувалося точн╕с╕нько так само. Його почуття до мене теж було раптовим. Якщо мен╕ скажуть, що нема╓ кохання з першого погляду, я не погоджуся, воно ╓".
Андреас та Ута змогли вижити т╕льки завдяки одне одному. Дв╕ тисяч╕ другого вони стали чолов╕ком ╕ дружиною. На вес╕лл╕ були т╕льки найближч╕ – Утин╕ батьки та Андреасов╕ брати. Мати Кри╜ера в╕дмовилася в╕д запрошення. Але перед вес╕ллям ╖х оч╕кувало ще одне випробування. Як ╖м тод╕ здавалося, найтяжче. Треба було про все розпов╕сти Катрус╕, дочц╕ Ути в╕д першого шлюбу.
Ута Краузе, колишня плавчиня зб╕рно╖ НДР:
"Я спробувала Катрус╕ дуже дел╕катно п╕днести цю ╕стор╕ю. Якось у потяз╕ я завела з нею розмову – ну, як завжди, зна╓те, – мама, донька…╤ я розпов╕ла ╖й ╕стор╕ю Андреаса, про те, що ран╕ше в╕н був ж╕нкою.
Реакц╕я Катрус╕ була позитивно╖, вона сприйняла все як ╓, сказала, звичайно, що це повне лайно - бути в чужому т╕л╕. ╤ що вона ╕ так вже все зна╓ про Андреаса. Тод╕ я запитала, зв╕дки. Вона в╕дпов╕ла, що про це читала в часопис╕'Браво". Поживемо - поглянемо, що у вас вийде, констатувала вона, ╕ на цьому питання було вичерпано".
Андреас (Гайд╕) Кри╜ер, екс-чемп╕онка ╢вропи ╕з штовхання ядра:
"Я гадаю, що т╕╓╖ мит╕ для Катрус╕ усе було гранично просто. Я для не╖ Андреас. Вона знала мене т╕льки, як Андреаса. Решта - додавалося. Це, напевно, з╕грало головну роль у т╕м, що Катруся змогла глянути на життя тр╕шки ╕накше, н╕ж ╖╖ однол╕тки. Найголовн╕ше для не╖, звичайно, було те, що вона знала – ╕з мною мама почува╓ себе в╕льно й добре, вона знову усм╕ха╓ться. В╕д Катрус╕ ставало добре".
╤рон╕я дол╕. Доп╕н╜-план прин╕с багато нещасть Гайд╕ Кри╜ер, але, зрештою, зробив щасливим Андреаса. Не пройди Гайд╕ нашпигування доп╕н╜ами - ╕ не став би Андреас головою родини. Тепер Кри╜ер веде життя звичайного н╕мецького чолов╕ка. За винятком одного. В╕н ненавидить спорт.
Андреас (Гайд╕) Кри╜ер, екс-чемп╕онка ╢вропи ╕з штовхання ядра:
"Те, що тепер в╕дбува╓ться у великому спорт╕, спорт╕ високих досягнень, на сьогодн╕ просто висок╕ технолог╕╖, це полювання за гр╕шми, ╕ це мене неабияк ляка╓. Визнання, б╕льш╕ грош╕ за короткий в╕др╕зок часу, спорт, у якому ти мусиш, зобов'язаний або хочеш за короткий час здобути визнання, домогтися результат╕в ╕ грошей. Усього цього ти можеш досягти т╕льки, якщо ти перемага╓ш. Те, що д╕╓ться на арен╕, арен╕ великого спорту, це повний ╕д╕отизм".
Кри╜ер – ще один чемп╕он, що програв великому спортов╕. В╕н класичний зразок антиреклами спорту високих досягнень. Його вважають спортивним невдахою. Але таких, як в╕н, б╕льш╕сть. А вбол╕вальник пам'ята╓ лише перемоги сво╖х кумир╕в. ╤ це теж "працю╓" на доп╕нг.
Микола Дурманов, директор антидоп╕нгово╖ ╕нспекц╕╖ ОК Рос╕╖:
"П╕дступн╕сть доп╕н╜у в т╕м, що люди дають якийсь х╕м╕чний ╕мпульс у спортивне середовище й за його меж╕. Коли х╕м╕чний кумир перемага╓ за допомогою шприца й п╕╜улки, це значить, що з'явля╓ться спокуса в сотень тисяч, а може й м╕льйон╕в його вбол╕вальник╕в, шанувальник╕в ╕ шанувальниць".
Мода на доп╕н╜ ╕з великого спорту перекочувала в звичайне життя. Тепер головний ринок збуту доп╕н╜╕в не спортивна арена, а ф╕тнес-зали, куди люди приходять просто п╕дтримати форму. В╕тал╕й Усиченко тренер ╕з бодиб╕лдин╜у. Половина кл╕╓нт╕в В╕тал╕я з'явля╓ться в зал╕ перед пляжним сезоном. Саме так╕ люди й просять тренера дати ╖м чудод╕йних пилюль.
В╕тал╕й Усиченко, президент Ки╖всько╖ федерац╕╖ бодиб╕лдин╜у Ки╓ва:
"Це процес природний, тому що людей, як╕ регулярно ц╕лий р╕к в╕дв╕дують тренажерний зал, ╖х приблизно в╕дсотк╕в п'ятдесят. Вс╕ ╕нш╕ кв╕тень, травень ╕ середина червня. Вони приходять ╕ намагаються зробити, скажемо так п╕дготуватися до пляжу. Приходять люди, ╕ вони, там, запитують: "От, я прочитав, чи можна, де можна купити й так дал╕, ╕ потр╕бно чи все це використати". ╤, на жаль, так, були випадки, коли людини ╕з залу нав╕ть забирала швидка допомога. Тому коли люди при╖жджають ╕з маленьких м╕ст, с╕л, у принцип╕, я знаю людей, як╕ згодн╕, що назива╓ться, на все для того, щоб у цьому житт╕ пробитися й не повернутися до себе додому".
Микола Дурманов, директор антидоп╕нгово╖ ╕нспекц╕╖ ОК Рос╕╖:
"╤, в╕дпов╕дно, т╕, хто застосову╓ спец╕альний стимулятор ╕, зокрема, гормональний, щоб п╕дтримати ф╕зичну форму або нагадати соб╕ й ╕ншим, що в╕н ще ого-го який м╕цний, ц╕ люди теж уживають доп╕н╜у. ╥х спец╕ально ще називають "беб╕-бумери", люди, як╕ не згодн╕ стар╕ти й ус╕ма правдами й неправдами намагаються довести, що вони ще досить ╕ досить в ударн╕й сил╕. ╤ невблаганна статистика показу╓, що от саме ц╕ люди, в╕дв╕дувач╕ ф╕тнес-центр╕в, що бажають поправити свою ф╕зичну форму за допомогою п╕╜улки, от головний ринок для доп╕н╜у, а не великий спорт".
От так наша цив╕л╕зац╕я ста╓ х╕м╕чною. Людина готова платити сво╖м здоров'ям за красу. Готова скоротити життя на роки заради митт╓востей усп╕ху. У цьому н╕хто не винен. Наше життя – це пост╕йний стрес. Наш час - це епоха високих результат╕в. Наше сусп╕льство - це сусп╕льство досягнень. Уже в двадцять п'ять рок╕в ти мусиш бути гарним фах╕вцем, ╕накше - за облавок. На тебе тиснуть, вичавлюють ус╕ сили. Аби - швидше, вище, сильн╕ше. Без доп╕н╜╕в не прорватися. Але все те, що ми зробили ╕з власним т╕лом у минулому, згада╓ться нам у майбутньому.
А, може, це ╕ ╓ вих╕д, от воно, майбутн╓ спорту високих досягнень. ╥м треба т╕льки навчитися перемагати. Нам залишиться аплодувати ╖хн╕м перемогам.
Автор: Андр╕й Цапл╕╓нко
режисер-постановник: Олег Карнасюк
режисер монтажу: Володимир Рыбась
оператор: Серг╕й Ролик
редактор: М╕лана Солов’ян
л╕тературний редактор: В╕ктор Кабак
звукорежисер: Андр╕й Федоров
асистент режисера: Анастас╕я Прудь
адм╕н╕стратор: Катерина М╕рошина
л╕н╕йн╕ продюсери: Дмитро Овечкин, Олег Мушловин
продюсер: ╢гор Бенкендорф
кер╕вник проекту: ╤ллар╕он Павлюк
комп'ютерна граф╕ка: "╤нтер-Дизайн"
арт-директор: ╢вген Санников
директор з виробництва : Наталя Джунь
головний режисер: ╤рина ╤онова-Пилат
виконавчий продюсер: Катерина Шкуратова
генеральний продюсер: Ганна Безлюдна
Особлива подяка:
╤нститутов╕ фармаколог╕╖ й токсиколог╕╖ АМН Укра╖ни
Посольству Укра╖ни в Арабськ╕й Республ╕ц╕ ╢гипет
Телеканалов╕ ZDF (Н╕меччина)
╤ особисто:
╤рин╕ Юсупов╕й
Гансов╕ Триллеров╕
Владиславов╕ Врублевському
Над╕╖ Науменко
Телеканал "╤НТЕР", 2008 р╕к
Комментарии