15 жовтня 1959 року у Мюнхені совєтськими спецорганами була здійснено чергове "примушення до смерті" – агент КГБ Богдан Сташинський вбив лідера українського опору совєтському режиму провідника ОУН Степана Бандеру.
Довший час совєтські влади до цього не признавалися. Бо ж невже можна запідозрити гаранта світового миру та спокою у брудних методах усунення своїх політичних супротивників. Та з часом все таємне стає явним. Сам вбивця перейшов на бік американців.
І тоді спадкоємці убивць вдалися до іншої тактики, яка мала б виправдати вбивство опонента як метод "політичної дискусії". На Бандеру роками навішували всі можливі і неможливі жупели, натомість вбивць та організаторів вбивства всіма доступними методами глорифікували.
Багато хто останнім часом намагається не вмикати телевізора, не заходити на сайти новин – будь-яким чином ізолюватися від того потоку бруду, брехні, нещирості, який виливається на українське суспільство всіма цими каналами.
Складається таке враження, що ми постійно перебуваємо в якійсь занечищеній каналізації. І ухилитися від цього неможливо. Сьогодні до мене надійшов переклад фрагменту "Держава" з поеми "Шляхами Каїна" Максиміліана Волошина у перекладі Мойсея Фішбейна. І стало трішки легше. Вдихнув чистого повітря. І дещо порозставляв по своїх місцях. Щодо держави і каналізації. Чого й вам бажаю.
Завершується процес дипломатичної ізоляції України. Він є елементом більш широких геополітичних змін. Однією з яких є кристалізація геополітичної осі Берлін-Париж-Москва. Дуже багато говорилося про те, що її немає, що вона неможлива. Так – неможлива. Але у формальному сенсі, як свого роді черговий Троїстий союз. Однак, як було сказано – судіть по ділах їхніх. А диму без вогню не буває. Причому у цей процес ізоляції України втягуються свідомо і не свідомо й інші країни.
Коментарі - 54
27 липня депутатом Верховної ради України від Партії регіонів Вадимом Колесніченком було внесено проект Постанови Верховної ради України "Щодо схвалення Декларації Верховної Ради України про гідність, свободу і права людини".
Коментарі - 26
Не будучи вірним ні Київського, ні Автокефального ні Московського Патріархатів до вчорашнього дня я не вважав за доречне реагувати на події пов'язані з візитом закордонного гостя – патріарха РПЦ МП Кіріла (в миру Владімір Гундяєва) в Україні.
Та події останніх днів, стиль в якому здійснюється неначе б то пастирський візит патріарха РПЦ МП не дає змоги мовчати. На ціле щастя я живу у поки-що вільній і незалежній державі з можливо й простим, однак добрим народом. Тільки такий зичливий народ може поблажливо вислуховувати все те, що виговорює наш закордонний гість. Ба більше – поблажливо не звертати уваги цього гостя, бо ми ж гречні, на те, що він веде себе, м'яко кажучи, не гідно ні як гість, ні як пастир, ні як доктор богословія врешті решт.
Коментарі - 341
Жив ото собі дід та баба. Дід Павло, Павло Іванович, а бабу на ймення люде й не пам'ятають. І був він гороський чи обласний голова. А мо' й вище. Таки вище...
Ото якось дід каже бабі:
- Ти, бабо, печи пироги, а я запряжу сани, поїду по рибу. Собі наловлю та начальству підкину. Бо ж рости ж мені тра... А без того, щоб на гору подать, не мона...
Коментарі - 39
Китай – імперія, яка існує вже три тисячі років. Мало яка держава проіснувала так довго. Причина цього довголіття адекватна кожному часу система правління. Але яка основна характеристика цієї ефективної системи правління? Як не дивно – гармонія. В давньому Китаї, коли з столиці у провінцію приїжджала імператорська інспекція, то першим, що вона перевіряла була гармонійність музики, яку виконували та слухали у цій провінції. Якщо музика була негармонійною, то і управління провінцією вважалося неефективним.
Україна як самостійний управлінський організм існує всього 17 років. Продовжуючи аналогію, можна сказати, що вийшла вона з всім набридлої радянської патетики – всіх тих комсомольських бадьорих пісеньок, "что строить и жить помогают".
Коментарі - 28
Коли сходить сніг я завжди очікую двох неприємних симптомів – появи падлини з-під снігу та лавини політичних провокацій, що пов'язані з 9 травня.
Коментарі - 32
Україна в чомусь дуже подібна до Ізраїлю. І не тільки тому, що в Ізраїлю проблеми з Газою, а в України з газом. У світовій геополітичній розкладці сил ми опинилися в одному човні. І тільки наші геніальні державні мужі цього неначе не розуміють.
Коментарі - 21
Якщо сценарій розвитку подій на міжнародній арені за час президентства нового президента США набере негативного забарвлення, то США мають шанс перестани бути країною, що здатна брати істотну участь у забезпеченні безпеки світу. Дати відповідь на цей виклик має саме новий президент США Барак Обама.
Коментарі - 10