Версія для друку

Реєстр репресованих слів

Орися Демська-Кульчицька

Дана стаття була опублікована у збірнику «Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали / Упоряд.: Л. Масенко та ін.» (К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2005). Автор люб’язно надала свій текст для публікації на сайті "Мислене древо", за що ми висловлюємо їй щиру вдячність.

Передмова

Розвиток української мови впродовж усього XX століття мав частіше насильницький, аніж еволюційний характер, і мотивувався ідеєю боротьби з українським буржуазним націоналізмом, обґрунтовуючись пролетарським інтернаціоналізмом та необхідністю зближення націй. У мовознавстві лозунги пролетарського інтернаціоналізму та зближення націй і мов доволі швидко перетворилися на доктрину, систематично опрацьовувану в ідеологічних документах 1930 – 1970-х років, які спричинили значну нівеляційну динаміку лексичного складу української мови. Власне цей процес ми намагаємося репрезентувати у Реєстрі репресованих слів, який швидше покликаний формалізувати проблему необхідності різноаспектного та різнорівневого системного лексикологічного та лексикографічного опрацювання «директивної» динаміки лексики української мови XX століття. Йдеться не лише про заміну цілісної лексичної одиниці, наприклад, виміна на обмін, будущина на майбутнє, гніт на прес, гуртовий на валовий, занапастити на погубити, сьогодення на сучасність, чи повне усунення слів, як-от достеменно, либонь, незгірше, а й про заміну або вилучення «невідповідних» префіксально-суфіксальних утворень: надвиробництво на перевиробництво у значенні «випродукувати щось над норму», чорнявець, гордівниця, та «невідповідної» синтаксичної реалізації лексеми: капітал, що функціонує на функціонуючий капітал, робота дома на робота на дому тощо.

Робота над Реєстром репресованих слів передбачала укладення списку тих лексичних одиниць української мови, що у результаті директивного «унормування» в різний час замінювано або знищувано у ній. Фактичний матеріал – і вихідні слова, і слова-замінники – відібраний лише з документів, поданих у другому розділі дослідження. До списку вихідних слів у результаті наскрізного відбору ввійшла загальновживана та термінологічна лексика, яка зазнавала: а) повної заміни, б) часткової заміни (модифіковано префікс або / і суфікс) чи в) була усунена взагалі. Частково через уведення до вихідного списку і загальновживаних слів, і термінів Реєстр набув певної асистемності, підсиленої також асистемністю самого прикладового матеріалу в джерельних документах, перед авторами яких стояло завдання вилучити / модифікувати одиницю, а не досліджувати її на предмет можливостей збереження у мові.

Загальну структуру Реєстру складають три поля: вихідне слово з коментарем до нього (вказівка на причини усунення або заміни), слово-замінник з коментарем до нього (мотивація заміни) і посилання на текстові джерела, які пропонують або фіксують модифікацію лексикону. Коментарі до вихідного слова, які є цитатами з текстів-джерел, виявили надзвичайну однотипність і фактично зведені до формулювань: діалектизм, штучне слово, архаїзм, полонізм, застаріле, не властиве мовленню мас тощо. Хоча часто ці коментарі є помилковими: наприклад, слово філіжанка кваліфіковано полонізмом, яким воно не є, або слова пролетаріят, матеріял, роля, кляса – як не властиві українському мовцеві, що заперечують хоча б оригінали текстів М. Орлова та М. Скрипника, опубліковані у 30-х роках XX ст. Крім того, коментарі до вихідних слів можуть мати кілька різнотипних кваліфікацій, як, наприклад, штучне, застаріле. Це є причиною інтерпретаційної неоднозначності одиниць реєстру. Так само однотипними є коментарі до слова-замінника, і головно йдеться про необхідність інтернаціоналізації чи зближення мов, що задає і форму замінників.

У Реєстрі подано лексеми, до яких відсутні замінники. Відсутність слів-замінників розглядаємо як ще один зі шляхів нівеляції лексичного складу мови – не через уведення в лексичну систему української мови одиниць, притаманних іншій, активніших у іншій мовній системі, а їх знищенням, як, наприклад, добродій, горішній, долішній, достеменно, часопис.

Посилання сформовано скороченням прізвища автора статті та дати публікації матеріалів. Використано такі скорочення: Василевський Ст. – Вас., Дрінов Д., Сабалдир П. – Дрін. Саб., Єрмоленко С. Я., Русанівський В. М. – Єрм. Рус., Калинович М., Дрінов Д. – Калин. Дрін., Орлов М. – Орл., Панько Т. І. – Пан., Плющ П. – Пл., Резолюції – Рез., Русанівський В. – Рус., Хвиля А. – Хв., Хроніка – Хр., Шамота М. З. – Шам.

Загалом, завданням Реєстру є передовсім виявити одиниці лексичної системи мови, які зазнали «репресій».

Після формування Реєстру стоїть завдання його розширення, доповнення та наукового опрацювання.

Необхідність системного лексикологічного та лексикографічного аналізу директивної динаміки українського лексикону в ХХ ст. мотивована ще й тим, що сама проблема «репресованих» слів української мови надзвичайно не досліджена, ба навіть не формалізована, а без урахування цього аспекту будь-які висновки, теоретичні обґрунтування розвитку лексикону, відображення його у словниках тощо завжди буде неповним.

Швидкий перехід (всередині документу)

А Б В Г Д Е Ж З Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ

Слово, що підлягало заміні або вилученню і коментар до нього Слово-замінник і коментар до нього Посилання

А

АБИ
   штамп, який втратив стилістичну виразність
щоб Єрм. Рус.: 1970
АВТОМОБІЛЯРНЯ автозавод Калин. Дрін.: 1935
АЛЬКОГОЛЬМЕТР [СПИРТОМІР] спиртомір
   рос. спиртомер
Хв.: 1933
АЛЬКОГОЛЬОВИЙ алкогольний, спиртів
   рос. алкогольный,
   спиртовый (термометр)
Хв.: 1933
АНАЛІЗА аналіз
   рос. анализ
Хв.: 1933
АНАЛІЗА ОБСЯГОВА аналіз об’ємний
   рос. анализ объемный
Хв.: 1933
АРКУШ лист
   є навіть в націоналістичному рос.-укр. словнику Єфремова і Кримського
Калин. Дрін.: 1935
АТОМOВИЙ
   утворений на польський зразок
атомний
   рос. атомный
Хв.: 1933; Калин. Дрін.: 1935
АТОМОВІСТЬ атомність
   рос. атомность
Хв.: 1933 Пл.: 1973

Б

БАГАТСТВО достаток
   інтерпретовано як динаміка мовних змін
Пан.: 1980
БАГАЦЬКО  – Пл.: 1973
БАГНО, див. також болото болото
   рос. болото
Хв.: 1933
БАЗА базис Пан.: 1980
БАЙДУЖИЙ індиферентний, байдужий
   рос. безразличный
Хв.: 1933
БАЙДУЖИЙ неактивний, пасивний
   рос. инактивный, пассивный
Хв.: 1933
БАЛЯДА
   не властиве мовленню мас
балада Хв.: 1933
БАЛЯНС
   не властиве мовленню мас
баланс Хв.: 1933
БАЛЬОН
   не властиве мовленню мас
балон Хв.: 1933
БАЦИЛЯ
   не властиве мовленню мас
бацила Хв.: 1933
БЕЗГЛЯДНИЙ абсолютний
   рос. абсолютный
Хв.: 1933
БЕЗМАЛЬ  – Єрм. Рус.: 1970
БЕЗНАСТАННИЙ неперервний
   як рос. сплошной
Хв.: 1933
БЕРЕЖИНА лінія берегова
   рос. линия береговая
Хв.: 1933
БІГМЕ
   обласне, застаріле, рідковживане
 – Єрм. Рус.: 1970
БІГУН полюс
   рос. полюс
Хв.: 1933
БІГУНОВИЙ полярний
   рос. полярный
Хв.: 1933
БІЛЯВКА
   позначене відтінком розмовності
 – Рус.: 1974
БІНОРМАЛЯ
   спотворення української мови
бінормаль Дрін. Саб.: 1934
БІЧНИЦЯ бічна поверхня Хв.: 1933
БЛУД похибка Хв.: 1933
БЛЯСК
   полонізм
блиск Єрм. Рус.: 1970
БЛЬОКАДА
   не властиве мовленню мас
блокада Хв.: 1933
БОЛОТО, див. також багно грязь
   рос. грязь
Хв.: 1933
БРИЛА ГРАНЧАСТА тіло гранчасте
   рос. граненое тело
Хв.: 1933
БРИЛА, див. також тіло тіло
   рос. тело
Хв.: 1933
БРИТВАЛЬ
   вигадане слово, провінціалізм
тигель
   рекомендований інтернаціональний термін;
   рос. тигель
Хв.: 1933; Калин. Дрін.: 1935
БУЛЯ
   не властиве мовленню мас
булла Хв.: 1933

В

ВАГА АТОМОВА вага атомна
   рос. вес атомный
Хв.: 1933
ВАГА УЯВНА вага позірна
   рос. вес кажущийся
Хв.: 1933
ВАГАЛО маятник
   рос. маятник
Хв.: 1933
ВАЛ, див. також валець, валок, вібло, кряж циліндр
   рос. цилиндр
Хв.: 1933
ВАЛЕЦЬ, див. також вал, валок, вібло, кряж циліндр
   рос. цилиндр
Хв.: 1933
ВАЛКОВИЙ, див. також цівкастий циліндричний
   рос. цилиндрический
Хв.: 1933
ВАЛОК, див. також вал, валець, вібло, кряж циліндр
   рос. цилиндр
Хв.: 1933
ВАЛЬНИЦЯ підшипник Калин. Дрін.: 1935
ВАРТІСТЬ НАКОНЕЧНА скінченне значення;
   скінченна величина
   рос. конечное значение
Хв.: 1933
ВАР’ЯТ божевільний Рус.: 1973
ВБИРОМІР [АБСОРБЦІОМЕТР]
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки абсорбціометр Калин. Дрін.: 1935
ВДАЧА властивість Хв.: 1933
ВЕЛИЧІНЬ величина
   рос. величина
Хв.: 1933
ВЕРТЕПА (МІЖГІР’Я) ущелина
   рос. ущелье
Хв.: 1933
ВЕРТИКАЛЯ
   спотворення української мови
вертикаль Дрін. Саб.: 1934
ВЕРХНЯК верхня основа
   рос. верхнее основание
Хв.: 1933
ВЕРШКОВИЙ КУТ вертикальний кут
   рос. определитель
Хв.: 1933
ВЗІР (ВЗІРЕЦЬ, ВЗОРЕЦЬ) формула
   рос. арифм. прогрессия
Хв.: 1933
ВЗУТТЯРНЯ взуттєва фабрика Хв.: 1933
ВИБОРИ комбінації
   рос. комбинации
Хв.: 1933
ВИВАЖКА, ВІДСИПКА наважка
   рос. навеска
Хв.: 1933
ВИВІТРЮВАТИСЯ звітрюватися
   рос. улетучиваться
Хв.: 1933
ВИВЛАСНЕННЯ відчуження
   рос. отчуждение
Пан.: 1980
ВИВЛАСНЕННЯ відчудження
   наслідок активізації українських ресурсів під впливом російської мови та подолання хибної тенденції до штучного кування слів, використання в ролі термінів слів вузько-говіркових, діалектних, невдалих запозичень тощо
Пан.: 1980
ВИГИН (вверх)
   штучна розбіжність між російською і українською мовами
тільки згин Хв.: 1933
ВИГЛЯД
   словник ВУАН не рекомендує «вид»
вид
   рос. вид
Хв.: 1933
ВИЗИСК експлуатація
   тенденція до інтерсхіднослов’янізації соціально-економічної термінології в процесі перекладів творів Леніна виявляється і в поступовому засвоєнні українською мовою термінів інтернаціонального характеру
Пан.: 1980
ВИЗНАЧНИК детермінант
   рос. размещение
Хв.: 1933
ВИЇМОК виняток
   рос. исключение
Хв.: 1933
ВИКЛАДНИЙ [ВИКЛАДНИКОВИЙ, ВИЛОЖНИЧИЙ] показниковий
   рос. показательный
Хв.: 1933
ВИКЛАДНИК [ВИЛОЖНИК] показник
   рос. показатель
Хв.: 1933
ВИМІНА обмін
   рос. обмен
Пан.: 1980
ВИМОЧКА, див. також промокальниця тільки папір промокальний Калин. Дрін.: 1935
ВИНИК [ВИНИКАННЯ, ВИНИКНЕННЯ]
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; вигадані «українські відповідники», тобто націоналістичні неологізми
тільки виникнення Калин. Дрін.: 1935
ВИПЛАТИТИ  – Єрм. Рус.: 1970
ВИРІЖНИК дискримінант
   рос. дискриминант
Хв.: 1933
ВИРІЗОК сектор
   рос. сектор
Хв.: 1933
ВИРОБНИЧІ СИЛИ продуктивні сили
   рос. производительные силы
Пан.: 1980
ВИСИЛЕНИЙ
   новотвір
знесилений
   як паралельне до висилений
Єрм. Рус.: 1970
ВИСОКІСТЬ вишина
   рос. высота
Хв.: 1933
ВИСОКОНАПРУГОВИЙ
   утворений на польський зразок
 – Калин. Дрін.: 1935
ВИТВІРНА похідна
   рос. производная
Хв.: 1933
ВИТИНОК
   штучне так зване українське… слово, яке ніякого поширення серед широких багатомільйонних робітничих та колгоспних мас не мало і не має
сектор Хв.: 1933
ВИШИНА висота
   рос. высота
Хв.: 1933; Дрін. Саб.: 1934
ВІБЛО, див. також вал, валець, валок, кряж циліндр
   рос. цилиндр
Хв.: 1933
ВІБРАТОР [КОЛИВАЛЬНИК]
   націоналістична тенденція; штучна розбіжність між російською і українською мовами
тільки вібратор Калин. Дрін.: 1935
ВІГРІННЯ вивітрювання
   рос. выветривание
Хв.: 1933
ВІД’ЄМНИЙ негативний
   рос. отрицательный
   (ознака електр. заряду)
Хв.: 1933
ВІДБИВАЧ [РЕФЛЕКТОР]
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки рефлектор Калин. Дрін.: 1935
ВІДДАТИСЯ вийти заміж Пл.: 1973
ВІДЛІЧ відіймання
   рос. вычитание
Хв.: 1933
ВІДМІНА фаза місяця
   рос. фаза луны
Хв.: 1933
ВІДНОГА рукав
   рос. рукав (реки)
Хв.: 1933
ВІДОСЕРДНИЦЯ
   [ЦЕНТРОФУГА]
центрифуга
   рос. центрифуга
Хв.: 1933; Рус.: 1973
ВІДПИХАННЯ (взаємне)
   [ВІДШТОВХУВАННЯ]
відштовхування, в. взаємне
   рос. отталкивание, о. взаимное
Хв.: 1933
ВІДПРУЖНИК буфер Хв.: 1933; Рус.: 1973
ВІДРІЗНА абсциса
   рос. абсцисса
Хв.: 1933
ВІДРІЗОК, див. також
   утинок
сегмент
   рос. сегмент
Хв.: 1933
ВІДСОТОК
   штучне або застаріле;
   архаїзм і діалектизм
процент
   тенденція до інтерсхіднослов’янізації соціально-економічної термінології в процесі перекладів творів Леніна виявляється і в поступовому засвоєнні українською мовою термінів інтернаціонального характеру
Шам.: 1974; Пан.: 1980
ВІДТАК
   штамп, який втратив стилістичну виразність
потім Єрм. Рус.: 1970
ВІДТЯТА абсциса
   рос. абсцисса
Хв.: 1933
ВІДЧИКРИЖИТИ
   емоційне
відрізати; утнути, викинути колінце Єрм. Рус.: 1970; Рус.: 1973
ВОГКІСТЬ вологість
   рос. влажность
Хв.: 1933
ВОГНИЩЕ фокус
   рос. фокус
Хв.: 1933
ВОДОЗБІР басейн
   рос. бассейн
Хв.: 1933
ВОДОЙМА басейн
   рос. бассейн
Хв.: 1933
ВОДОПРОНИКЛИВИЙ водопрониклий
   рос. водопроницаемый
Хв.: 1933
ВОДОСПАД водопад
   рос. водопад
Хв.: 1933
ВОЗДУШНА ТРУБА смерч
   рос. смерч
Хв.: 1933
ВПЛИВ ХЕМІЧНИЙ дія хімічна
   рос. действие химическое
Хв.: 1933
ВПОПЕРЕК діаметрально
   рос. диаметрально
Хв.: 1933
ВПОРАТИ (роботу) зробити роботу Єрм. Рус.: 1970
ВПОРЯДИТИ влаштувати Рус.: 1973
ВПОРЯДКУВАННЯ розміщення Хв.: 1933
ВРАЗ
   штучний архаїзм
раптом Рус.: 1974
ВСЕЗЕЛЕНИЙ
   позначені відтінком розмовності
вічнозелений
   рос. вечнозеленый
Хв.: 1933
ВСЕНЬКИЙ
   штучний архаїзм
 – Рус.: 1974
ВТОРОПАТИ
   просторіччя
 – Єрм. Рус.: 1970
В’ЯЗКА пучок
   рос. пучок
Хв.: 1933

Г

ГАЙНУТИ
   діалектизм
 – Рус.: 1974
ГАЛУЗЬ вітка
   рос. ветвь
Хв.: 1933
ГАЛЯНТЕРЕЯ
   не властиве мовленню мас
галантерея Хв.: 1933
ГАМУВАТИ [док. УГАМУВАТИ] (коливання), див. також угамовувати
   штучна розбіжність між російською і українською мовами
тільки зупиняти, зупинити, спиняти, спинити Калин. Дрін.: 1935
ГАРЯЧИЙ жаркий
   рос. жаркий
Хв.: 1933
ГНІЗДО горст
   рос. горст
Хв.: 1933
ГНІТ прес
   рос. пресс
Хв.: 1933
ГНОБИТИ  – Єрм. Рус.: 1970
ГОДЕН могти, бути здатним, сміти Рус.: 1973
ГОДИНА СМУГОВА час поясний
   рос. время поясное
Хв.: 1933
ГОЙДАННЯ, див. також
   похит, хитання
тільки коливання Калин. Дрін.: 1935
ГОРБОВИНА височина; височінь
   рос. возвышенность (макроформа); возвышенность (поднятие местности)
Хв.: 1933
ГОРДІВНИЦЯ
   позначені відтінком розмовності; архаїзм
 – Рус.: 1974
ГОРИЗОНТАЛЯ
   спотворення української мови
горизонталь Дрін. Саб.: 1934
ГОРІШНІЙ
   штучний архаїзм
верхній Рус.: 1974
ГОСТРИЦЯ, див. також остриця, рогівниця піраміда
   рос. пирамида
Хв.: 1933
ГОСТРИЦЯ, див. також остриця, стята зрізана піраміда
   рос. пирамида
Хв.: 1933
ГРАНОСТОВП, див. також граняк, гранчак призма
   рос. призма
Хв.: 1933
ГРАНЧАК, див. також граняк, граностовп призма
   рос. призма
Хв.: 1933
ГРАНЯК, див. також гранчак, граностовп призма
   рос. призма
Хв.: 1933
ГРІЛЬНЯ
   новотвір
грілка Єрм. Рус.: 1970
ГРОМАДА
   використання в ролі термінів слів вузькоговіркових, діалектних, невдалих запозичень тощо
община
   наслідок активізації українських ресурсів під впливом російської мови та подолання хибної тенденції до штучного кування слів
Пан.: 1980
ҐРУНТ, див. також підстава, пень основа
   рос. основание (фигуры)
Хв.: 1933
ГУРТ, див. також переділка, гурток група
   рос. группа
Хв.: 1933
ГУРТОВИЙ валовий
   диніміка мовних змін, що відповідає принципові інтерслов’янізації
Пан.: 1980
ГУРТОВИЙ ДОХІД валовий доход Пан.: 1980
ГУРТОВИЙ ЗДОБУТОК валова виручка Пан.: 1980
ГУРТОК, див. також
   переділка, гурт
група
   рос. группа
Хв.: 1933
ГУРТУВАННЯ групування
   рос. группирование
Хв.: 1933
ГУСТИНА ОБСЯГОВА
   [ОБ’ЄМНА]
густина, г. об’ємна
   рос. плотность, п. объемная
Хв.: 1933

Д

ДАЛЕБІ
   народне, розмовне у РУС 6-ти т.
чесне слово, слово честі, справді, єй-єй і ін. Пл.: 1973
ДАЛЕКОВИД телескоп
   рос. телескоп
Хв.: 1933
ДАЛЕКОГЛЯД телескоп
   рос. телескоп
Хв.: 1933
ДВИГІТ струс
   рос. стрясение
Хв.: 1933
ДВИГІТ, див. також потрус, струс,
   двигтіння, струшування
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки струс Хв.: 1933
ДВИГТІННЯ, див. також потрус, двигіт, струс, струшування
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки струс Хв.: 1933
ДВОНИТКОВИЙ
   утворений на польський зразок
 – Калин. Дрін.: 1935
ДВОНИТНИК [БІФІЛЯР]
   націоналістична тенденція
тільки біфіляр Калин. Дрін.: 1935
ДВОПРИЗМА
   вигадане слово, провінціалізм
біпризма
   рекомендований інтернаціональний термін
Калин. Дрін.: 1935
ДВОСІЧНА, див. також
   середкутня, симетральна
бісектриса
   рос. биссектрисса
Хв.: 1933
ДВОЧЛЕН
   вигадане слово, провінціалізм
біном
   рекомендований інтернаціональний термін
Калин. Дрін.: 1935
ДЕКЛЯМАЦІЯ
   не властиве мовленню мас
декламація Хв.: 1933
ДЗИҐАРІ  – Рус.: 1974
ДИБАТИ
   діалектизм
 – Рус.: 1974
ДІЯГОНАЛЯ
   спотворення української мови
діагональ Дрін. Саб.: 1934
ДОБІР комплект
   рос. набор (катушек)
Хв.: 1933
ДОБРОДІЙ  – Рус.: 1974
ДОВЖИНА довгота
   рос. долгота
Хв.: 1933
ДОВКРУЖ навколо, навкруги Рус.: 1974
ДОЗЕМНИЙ, див. також простовисний, прямовисний вертикальний
   рос. вертикальный
Хв.: 1933
ДОЛІШНІЙ
   штучний архаїзм
нижній Рус.: 1974
ДОПІРУ
   діалектизм, розмовне, штамп, який втратив стилістичну виразність; штучний архаїзм
тепер; щойно Єрм. Рус.: 1970; Рус.: 1973
ДОПЛИВ притока
   рос. приток (реки)
Хв.: 1933
ДОСЕРЕДНЯ, див. також
   середуща, середбічна
медіана
   рос. медиана
Хв.: 1933
ДОСТАТОК
   використання в ролі термінів слів вузькоговіркових, діалектних, невдалих запозичень тощо
багатство
   наслідок активізації українських ресурсів під впливом російської мови та подолання хибної тенденції до штучного кування слів
Пан.: 1980
ДОСТЕМЕННО
   штучний архаїзм
 – Рус.: 1974
ДОСТОТУ
   штучний архаїзм
 – Рус.: 1974
ДОТИК контакт Хв.: 1933
ДРІБ ІСТИЙ правильний дріб
   рос. правильная дробь
Хв.: 1933; Дрін. Саб.: 1934
ДРІБ ЛАНЦЮГОВИЙ неперервний дріб
   рос. непрерывная дробь
Хв.: 1933
ДРІБ НАВОРОТНИЙ періодичний дріб
   рос. периодическая дробь
Хв.: 1933
ДРІБ НЕІСТИЙ неправильний дріб
   рос. неправильная дробь
Дрін. Саб.: 1934
ДРІБЕНЬ
   штучне так зване українське… слово, яке ніякого поширення серед широких багатомільйонних робітничих та колгоспних мас не мало і не має
петит Хв.: 1933
ДУДКА ВІДКРИТА [ТРУБКА ВІДКРИТА] трубка відкрита
   рос. трубка открытая
Хв.: 1933
ДУРНЮЧИЙ
   вигадка перекладачів і письменників
 – Єрм. Рус.: 1970
ДУРНЯЧИЙ
   вигадка перекладачів і письменників
 – Єрм. Рус.: 1970
ДУХОВИК
   штучне так зване українське… слово, яке ніякого поширення серед широких багатомільйонних робітничих та колгоспних мас не мало і не має
сифон Хв.: 1933

Е

ЕЛЕКТРИЗАЦІЯ ВІД’ЄМНА електризація негативна
   рос. электризация отрицательная
Хв.: 1933
ЕЛЕКТРИЗАЦІЯ ДОДАТНЯ електризація позитивна
   рос. электризация положительная
Хв.: 1933
ЕЛЕКТРОВІД’ЄМНИЙ електронегативний
   рос. электроотрицательный
Хв.: 1933
ЕЛЕКТРОВІТЕР [ВІТЕР ЕЛЕКТРИЧНИЙ]
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки вітер електричний Калин. Дрін.: 1935
ЕЛЕКТРОВНЯ електростанція Хв.: 1933
ЕЛЕКТРОДОДАТНІЙ електропозитивний
   рос. электроположительный
Хв.: 1933
ЕЛЕМЕНТ ТЕЧНИЙ елемент рідинний (гальванічний), елемент рідкий (хемелемент)
   рос. элемент жидкий
Хв.: 1933
ЕЛІПСА
   спотворення української мови
еліпс Дрін. Саб.: 1934
ЕЛЯСТИЧНИЙ еластичний
   рос. эластичный
Хв.: 1933; 1970-і
ЕЛЯСТИЧНІСТЬ еластичність
   рос. эластичность
Хв.: 1933; 1970-і

Ж

ЖЕЛЬ гель
   рос. гель
Хв.: 1933
ЖИВЕ СРІБЛО ртуть (проста речовина), меркурій (елемент у сполуці)
   рос. ртуть
Хв.: 1933
ЖІЛЬНИКАРНЯ кабельний завод Хв.: 1933
ЖМАК, див. також жмут, жмуток пучок
   рос. пучок
Хв.: 1933
ЖМУТ, див. також жмак, жмуток пучок
   рос. пучок
Хв.: 1933
ЖМУТОК, див. також жмак, жмут пучок
   рос. пучок
Хв.: 1933

З

ЗАБАГТИ  – Пл.: 1973
ЗАВАЛ обвал
   рос. обвал
Хв.: 1933
ЗАВШЕ
   розмовне; штамп, який втратив стилістичну виразність
 – Єрм. Рус.: 1970
ЗАГАЛ сукупність
   рос. совокупность
Хв.: 1933
ЗАГОДЯ
   штучний архаїзм
 – Рус.: 1974
ЗАГРАВА ПІВНІЧНА сяйво полярне
   рос. северное сияние
Хв.: 1933
ЗАЗНАЙОМИТИСЯ
   розмовне
 – Єрм. Рус.: 1970
ЗАЙВИНА надлишок
   рос. избыток
Хв.: 1933
ЗАКРІП, див. також закріплювання
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки фіксування Калин. Дрін.: 1935
ЗАКАЗАТИ заборонити Рус.: 1973
ЗАКЛЯМРОВУВАТИ
   док. ЗАКЛЯМРУВАТИ
брати (взяти) в дужки
   рос. заключать в скобки
Хв.: 1933
ЗАКРІПЛЮВАННЯ, див. також закріп
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки фіксування Калин. Дрін.: 1935
ЗАЛЕЖНИК функція
   рос. функция
Хв.: 1933
ЗАЛЕЖНИК, див. також рядна, значник ордината
   рос. ордината
Хв.: 1933
ЗАЛОМОМІР [РЕФРАКТОМЕТР]
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки рефрактометр Калин. Дрін.: 1935
ЗАЛЮБЛЕНИЙ
   штучне, застаріле
 – Шам.: 1974
ЗАМІННИК, див. також перемінник модуль
   рос. модуль
Хв.: 1933
ЗАНУР, див. також зануряння, занурення
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки занурення Калин. Дрін.: 1935
ЗАНУРЕННЯ, див. також занур, зануряння тільки занурення Калин. Дрін.: 1935
ЗАНУРЯННЯ, див. також занур, занурення
   
тільки занурення Калин. Дрін.: 1935
ЗАПОВЗЯТИСЯ  – Єрм. Рус.: 1970
ЗАПОСІСТИ
   
 – Єрм. Рус.: 1970
ЗАСНОВОК гіпотеза
   рос. гипотеза
Хв.: 1933
ЗАТОП, див. також затоплювання, затоплення
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки занурення Калин. Дрін.: 1935
ЗАТОПЛЕННЯ, див. також затоплювання, затоп тільки занурення Калин. Дрін.: 1935
ЗАТОПЛЮВАННЯ, див. також затоп, затоплення тільки занурення Калин. Дрін.: 1935
ЗАТОЧИНА бухта
   рос. бухта
Хв.: 1933
ЗАЦІЛІЛИЙ
   новотвір
уцілілий
   як паралельне до первинного слова
Єрм. Рус.: 1970
ЗБАНКРОТУВАННЯ банкротство
   тенденція до інтерсхіднослов’янізації соціально-економічної термінології в процесі перекладів творів Леніна виявляється і в поступовому засвоєнні українською мовою термінів інтернаціонального характеру
Пан.: 1980
ЗБІР сукупність
   рос. совокупность
Хв.: 1933
ЗВИННИЙ
   штучний архаїзм
 – Рус.: 1974
ЗВІХНЕВИЙ, див. також укісний, перехресний косий
   рос. косой
Хв.: 1933
ЗВОРОТНИК тропік
   рос. тропик
Хв.: 1933
ЗГЛЯДНІ ЧИСЛА відносні числа
   рос. относительные числа
Хв.: 1933
ЗГОРТКА, див. також зморшка складка
   рос. складка
Хв.: 1933
ЗГУК
   обласне, застаріле, рідковживане
звук Хв.: 1933
ЗДАТНІСТЬ ВБИРНА, див. також убирність здатність абсорбційна, здатність убирна
   рос. способность абсорбционная
Хв.: 1933
ЗДИБАТИ
   розмовне
 – Єрм. Рус.: 1970
ЗДОБУТОК виручка
   збагачення української мови термінами й термінологічними словосполученнями, які сприяли інтерсхіднослов’янізації соціально-економічної термінології
Пан.: 1980
ЗДОРОВИТЬ
   штучне або застаріле
 – Шам.: 1974
ЗДОРОЖИТИСЯ
   обласне, застаріле, рідковживане
 – Єрм. Рус.: 1970
ЗДУЖАТИ
   діалектизм
 – Рус.: 1974
ЗДУМІЛО
   обласне, застаріле, рідковживане
 – Єрм. Рус.: 1970
ЗЕЛЕНИНА
   не фіксують укр. джерела
 – Єрм. Рус.: 1970
ЗЕРО, див. також оник нуль
   рос. нуль
Хв.: 1933
ЗИЗИЙ
   штучний архаїзм
косоокий Рус.: 1974
ЗІРКА зоря
   рос. звезда
Хв.: 1933
ЗМІЙКА спіраль
   рос. спираль
Хв.: 1933
ЗМОРШКА, див. також згортка складка
   рос. складка
Хв.: 1933
ЗНАМЕНО, див. також знамя ознака
   рос. признак
Хв.: 1933
ЗНАМЯ, див. також знамено ознака
   рос. признак
Хв.: 1933
ЗНАЧНИК абсциса
   рос. абсцисса
Хв.: 1933
ЗНАЧНИК, див. також рядна, залежник ордината
   рос. ордината
Хв.: 1933
ЗОКІЛЬНИЙ, див. також окільний, околишній тільки зовнішній Калин. Дрін.: 1935
ЗОРЕННЯ (ПРИЦІЛ) візування
   рос. визирование
Хв.: 1933
ЗОШИБАНЕЦЬ валун
   рос. валун
Хв.: 1933
ЗУБОЖЕННЯ зубожіння
   сприяння інтерсхіднослов’янізації соціально-економічної термінології
Пан.: 1980
ЗУЖИТИ
   піна своєрідного перекладацького суржику
використати Рус.: 1974

Й

ЙОН ВІД’ЄМНИЙ йон негативний
   рос. ион отрицательный
Хв.: 1933

К

КАВЧУКОВИЙ
   утворений на польський зразок
 – Калин. Дрін.: 1935
КАПЕЛЯ
   не властиве мовленню мас
капелла Хв.: 1933
КАРТАТИ
   просторіччя
 – Рус.: 1974
КВАС [КИСЛОТА] кислота (основа; сильна, слабка, міцна)
   рос. кислота (основа; сильная, слабая, крепкая)
Хв.: 1933
КВОТ частка
   рос. частное
Хв.: 1933
КИШКА КАВЧУКОВА
   [ТРУБКА КАВЧУКОВА]
трубка каучукова
   рос. трубка каучуковая
Хв.: 1933
КІНЬ МЕХАНІЧНИЙ сила кінська
   рос. сила лошадиная
Хв.: 1933
КІШ бункер
   … у спеціальній літературі початку 30-х років… широко практикувалося вживання спотворених слів або вузьких локалізмів…, які нібито більше відповідали структурі нашої мови, ніж загальновідомі інтернаціоналізми
Рус.: 1973
КЛИН двогранний кут
   рос. двугранный угол
Хв.: 1933
КЛЯСА
   не властиве мовленню мас
клас Хв.: 1933
КОЛЕСО, див. також кружіль круг
   рос. круг
Хв.: 1933
КОМИЗИТИСЯ
   діалектизм
 – Рус.: 1974
КОРБА
   «термін притягнуто за волосся»
кривошип Калин. Дрін.: 1935
КОРИСТАТИ користуватися Єрм. Рус.: 1970
КОРИТО русло
   рос. русло
Хв.: 1933
КОСИНА діагональ
   рос. диагональ
Хв.: 1933
КОСИННА діагональна площина
   рос. диагональная плоскость
Хв.: 1933
КРАВАТКА
   полонізм
 – Рус.: 1974
КРАЛЯ
   полонізм
 – Рус.: 1974
КРАМАР
   обласне, застаріле, рідковживане
торговець Єрм. Рус.: 1970
КРАПЛИСТО-ТЕЧНИЙ краплинно-рідкий
   рос. капельно-жидкий
Хв.: 1933
КРАС карст
   рос. карст
Хв.: 1933
КРИСТАЛ НАПІВТЕЧНИЙ кристал напіврідкий
   кристалл полужидкий
Хв.: 1933
КРУЖАЛО [ДИСК]
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки диск Дрін. Саб.: 1934; Калин. Дрін.: 1935
КРУЖІЛЬ, див. також колесо круг
   рос. круг
Хв.: 1933
КРУЖІЛЬ, див. також стіжок, шийка, пістряк конус
   рос. конус
Хв.: 1933
КРУТЕНЬ шків
   … у спеціальній літературі початку 30-х років… широко практикувалося вживання спотворених слів або вузьких локалізмів…, які нібито більше відповідали структурі нашої мови, ніж загальновідомі інтернаціоналізми
Рус.: 1973
КРЯЖ, див. також вал, валець, валок, вібло циліндр
   рос. цилиндр
Хв.: 1933
КУРДУПЕЛЬ
   діалектне
 – Єрм. Рус.: 1970
КУТОМІР транспортир
   рос. транспортир
Хв.: 1933
КУЧУГУРА бархан
   рос. бархан
Хв.: 1933

Л

ЛАД уклад
   рос. уклад
Пан.: 1980
ЛАЙЛИВЕЦЬ
   вигадка перекладачів / письменників
 – Єрм. Рус.: 1970
ЛЕДНЯК льодовик
   рос. ледник
Хв.: 1933
ЛИБОНЬ
   народне, розмовне у РУС 6-ти т.
(на)певно, (на)певне, мабуть Рус.: 1974; 1970-ті
ЛИЦЕДІЙ  – Рус.: 1974
ЛІКУВАЛЬНИК
   вигадка перекладачів / письменників
доктор Єрм. Рус.: 1970
ЛІНЕАЛ лінійка
   рос. линейка
Хв.: 1933
ЛІНІЙКА ЗІРНА візувальна лінійка
   рос. линейка визирная
Хв.: 1933
ЛІС ГЛИЦЕВИЙ ліс шпильковий
   рос. лес хвойный
Хв.: 1933
ЛУК дуга
   рос. дуга
Хв.: 1933
ЛУЧ радіус
   рос. радиус
Хв.: 1933
ЛЮСТРО
   полонізм
 – Рус.: 1974
ЛЮТНИК паяльник Калин. Дрін.: 1935
ЛЮТУВАТИ паяти Калин. Дрін.: 1935
ЛЯБОРАТОРІЯ
   не властиве мовленню мас
лабораторія Хв.: 1933
ЛЯВА
   не властиве мовленню мас
лава Хв.: 1933
ЛЯНДШАФТ
   не властиве мовленню мас
ландшафт Хв.: 1933
ЛЯФЕТ
   не властиве мовленню мас
лафет Хв.: 1933

М

МАПА
   обласне, застаріле
карта
   рос. карта
Хв.: 1933; Єрм. Рус.: 1970
МАРСОЗНАВСТВО
   штучне так зване українське… слово, яке ніякого поширення серед широких багатомільйонних робітничих та колгоспних мас не мало і не має
аерографія
   рекомендований інтернаціональний термін
Хв.: 1933
МАСТИВО
   вигадане слово, провінціалізм
мастика
   рос. мастика
Хв.: 1933; Калин. Дрін.: 1935
МАТИ РАЦІЮ бути правим Рус.: 1974
МЕЖИПРЯМ, див. також сторч, простопад, прям, прямохресник, сторчак перпендикуляр
   рос. перпендикуляр
Хв.: 1933
МЕРЗЛИНА мерзлота
   рос. мерзлота
Хв.: 1933
МЕТ проекція
   рос. проэкция
Хв.: 1933
МИРШАВЕЦЬ
   вигадка перекладачів / письменників
 – Єрм. Рус.: 1970
МІНА обмін
   рос. обмен
Пан.: 1980
МІНЕННЯ затемнення
   рос. затмение
Хв.: 1933
МІРИЛО
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
масштаб
   рос. масштаб
Хв.: 1933; Калин. Дрін.: 1935
МНОГОКРАТЬ кратне
   рос. непрерывная дробь
Хв.: 1933
МОДЛО шаблон
   рос. шаблон
Хв.: 1933
МОСЯЖ
   полонізм
латунь
   рос. латунь
Хв.: 1933; Калин. Дрін.: 1935
МРЯКОВИНА туманність
   рос. туманность
Хв.: 1933; Дрін. Саб.: 1934
МУТРА гайка Рус.: 1973
М’ЯСНЯ мускулатура Рус.: 1973

Н

НА ВЗІР
   анахронічне
на зразок, подібно до Пл.: 1973
НА ПОЗІР
   анахронічне
 – Пл.: 1973
НА ШТИБ
   розмовне
 – Пл.: 1973
НАБЛИЖАННЯ, див. також наблиз, наближування тільки наближення Калин. Дрін.: 1935
НАБЛИЖУВАННЯ, див. також наблиз, наближання тільки наближення Калин. Дрін.: 1935
НАБЛИЗ [НАБЛИЖЕННЯ], див. також наближування, наближання
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки наближення Калин. Дрін.: 1935
НАБУТКИ
   штучне або застаріле
 – Шам.: 1974
НАВДИВОВИЖУ
   штамп, який втратив стилістичну виразність
 – Єрм. Рус.: 1970
НАВЗАЄМ
   діалектне, розмовне
взаємно Єрм. Рус.: 1970
НАВЗАХОДІ
   діалектне, розмовне, застаріле, рідковживане
(сонце) на заході Єрм. Рус.: 1970
НАВПАКОВИЙ обернений
   рос. обратный
Хв.: 1933
НАГРІВНИК огрівник
   рос. баня (нагрев. прибор); ванна (нагрев. прибор)
Хв.: 1933
НАДВИРОБНИЦТВО перевиробництво
   рос. перепроизводство
Пан.: 1980
НАДМА дюна
   рос. дюна
Хв.: 1933
НАМЕТЕНЬ валун
   рос. валун
Хв.: 1933
НАПОЗІР
   штучний архаїзм
 – Рус.: 1974
НАПУСТ  – Пл.: 1973
НАПУШИСТО
   новотвір
 – Єрм. Рус.: 1970
НАРАЗ
   штамп, який втратив стилістичну виразність; штучний архаїзм
раптом Єрм. Рус.: 1970; Рус.: 1974
НАРАЗІ
   штучне утворення
 – Рус.: 1974
НАСЛІДСТВО, див. також підступ, наступ, послідство послідовність
   рос. последовательность
Хв.: 1933
НАСМОКОВУВАТИ
   док. НАСМОКУВАТИ
накачувати, накачати Калин. Дрін.: 1935
НАСТУП, див. також підступ, послідство, наслідство послідовність
   рос. последовательность
Хв.: 1933
НАХИЛИЙ, див. також похилий, похилистий, спадистий
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки похилий Калин. Дрін.: 1935
НЕАКТИВНИЙ неактивний, пасивний
   рос. инактивный, пассивный
Хв.: 1933
НЕБАВОМ
   штучний архаїзм
 – Рус.: 1974
НЕВДЯЧНИЦЯ
   архаїзм, позначений відтінком розмовності
 – Рус.: 1974
НЕВТРОН нейтрон
   рос. нейтрон
Хв.: 1933
НЕЗГІРШЕ  – Рус.: 1974
НЕСАМОВИТЕЦЬ
   не фіксують укр. джерела
несамовитий Єрм. Рус.: 1970
НОРМАЛЯ
   спотворення української мови
нормаль Дрін. Саб.: 1934
НОЧВИ
   див. також рів
грабен
   рос. грабен
Хв.: 1933
НУТРЯНИЙ, див. також внутрішній, середовий, серединний, осередній, середковий
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки: внутрішній
   рос. внутренний
Калин. Дрін.: 1935

О

ОБЛУПАНИЙ
   обласне, застаріле, рідковживане
 – Єрм. Рус.: 1970
ОБМІНА обмін
   рос. обмен
Пан.: 1980
ОБРІЙ горизонт, обрій
   рос. горизонт (геогр.)
Хв.: 1933
ОБРУС (УБРУС)
   обласне, застаріле, рідковживане
скатерть, скатертина Єрм. Рус.: 1970; Рус.: 1973
ОБСТАНОВА обстановка
   загальновж., поширені
Єрм. Рус.: 1970
ОБСЯГ [ОБ’ЄМ] об’єм
   рос. объем
Хв.: 1933
ОДНОСТРУН
   [МОНОХОРД]
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки монохорд Калин. Дрін.: 1935
ОДРІЗОК абсциса
   рос. абсцисса
Хв.: 1933
ОЗЛИДНІННЯ зубожіння
   сприяння інтерсхіднослов’янізації соціально-економічної термінології
Пан.: 1980
ОЗЛИДНІННЯ розорення
   рос. разорение
Пан.: 1980
ОКІЛЬНИЙ, див. також зокільний, околишній
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки зовнішній Калин. Дрін.: 1935
ОКОЛИШНІЙ, див. також окільний, зокільний тільки зовнішній Калин. Дрін.: 1935
ОЛИВО
   полонізм
свинець Калин. Дрін.: 1935
ОНГСТРЕМ [АНГСТРЕМ] ангстрем
   рос. ангстрем
Хв.: 1933
ОНИК, див. також зеро нуль
   рос. нуль
Хв.: 1933
ОПАСУВАТИСЯ
   обласне, застаріле, рідковживане
 – Єрм. Рус.: 1970
ОСЕРЕДНІЙ, див. також внутрішній, середовий, серединний, нутряний, середковий
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки внутрішній
   рос. внутренний
Калин. Дрін.: 1935
ОСОННЯ на сонці, проти сонця, під сонцем Єрм. Рус.: 1970
ОСТРИЦЯ, див. також гостриця, стята зрізана піраміда
   рос. пирамида
Хв.: 1933
ОФІРУВАТИ пожертвувати Рус.: 1973
ОЧЕВИДЯЧКИ очевидно Рус.: 1974

П

ПАН  – Рус.: 1974
ПАНЩИНА відробітки Пан.: 1980
ПАРАЛАКСА
   спотворення української мови; не відповідає укр. вимові
паралакс Дрін. Саб.: 1934
ПАРАЛЕЛЯ
   спотворення української мови
паралель Дрін. Саб.: 1934
ПАРЛЯМЕНТ
   не властиве мовленню мас
парламент Хв.: 1933
ПАРТИКА скибка хліба Єрм. Рус.: 1970
ПАСИВНИЙ неактивний, пасивний
   рос. инактивный, пассивный
Хв.: 1933
ПАСМО гряда
   рос. гряда
Хв.: 1933
ПАСМО ГІРСЬКЕ хребет гірський
   рос. хребет горный
Хв.: 1933
ПАСОК смуга
   рос. полоса
Хв.: 1933
ПЕНЬ, див. також ґрунт, підстава основа
   рос. основание (фигуры)
Хв.: 1933
ПЕРВЕНЬ, див. також первісток, первістка елемент
   рос. элемент
Хв.: 1933
ПЕРВІСТКА, див. також первень, первісток елемент
   рос. элемент
Хв.: 1933
ПЕРВІСТОК, див. також первень, первістка елемент
   рос. элемент
Хв.: 1933
ПЕРЕВІР [ПЕРЕВІРКА], див. також перевіряння
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки перевірка Калин. Дрін.: 1935
ПЕРЕВІРЯННЯ, див. також перевір тільки перевірка Калин. Дрін.: 1935
ПЕРЕДДВЕР’Я
   вигадка перекладачів / письменників
переддень Єрм. Рус.: 1970
ПЕРЕДІЛКА група
   рос. модуль
Хв.: 1933
ПЕРЕДІЛКА, див. також гурт, гурток група
   рос. группа
Хв.: 1933
ПЕРЕДКАПІТАЛІСТИЧНИЙ докапіталістичний
   рос. докапиталистический
Пан.: 1980
ПЕРЕКУТНЯ
   рекомендовано косина
діагональ
   рос. диагональ
   
Хв.: 1933
ПЕРЕМІННИК, див. також замінник модуль
   рос. модуль
   
Хв.: 1933
ПЕРЕМІСТ [ПЕРЕМІЩЕННЯ], див. також переміщування
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки переміщення Калин. Дрін.: 1935
ПЕРЕМІЩУВАННЯ, див. також переміст тільки переміщення Калин. Дрін.: 1935
ПЕРЕРУБ діагональна площина
   рос. диагональная плоскость
Хв.: 1933
ПЕРЕТОЧУВАТИ
   діалектизм
 – Рус.: 1974
ПЕРЕХРЕСНИЙ косий Хв.: 1933
ПЕРЕХРЕСНИЙ, див. також укісний, звіхневий косий
   рос. косой
Хв.: 1933
ПЕРІОДА
   спотворення української мови
період Дрін. Саб.: 1934
ПИСЬМІВКА
   штучне так зване українське… слово, яке ніякого поширення серед широких багатомільйонних робітничих та колгоспних мас не мало і не має
курсив Хв.: 1933
ПІВДЕННИК меридіан
   рос. меридиан
Хв.: 1933
ПІҐМЕЙ
   не відповідає укр. вимові
 – Орл.: 1933
ПІҐМЕНТ
   не відповідає укр. вимові
 – Орл.: 1933
ПІДЕЛЕКТРОН [СУБЕЛЕКТРОН]
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки субелектрон Калин. Дрін.: 1935
ПІДОЗРІЛИВИЙ підозрілий Єрм. Рус.: 1970
ПІДОЗРІЛИВО підозріло Єрм. Рус.: 1970
ПІДСОННЯ клімат
   рос. климат
Хв.: 1933; Єрм. Рус.: 1970
ПІДСТАВА, див. також ґрунт, пень основа
   рос. основание (фигуры)
Хв.: 1933
ПІДСТУП, див. також наступ, послідство, наслідство послідовність
   рос. последовательность
Хв.: 1933
ПІСТРЯК, див. також стіжок, кружіль, шийка конус
   рос. конус
Хв.: 1933
ПІХОТОЮ
   розмовне
 – Єрм. Рус.: 1970
ПЛОДОТВОРНИЙ
   русизм
 – Єрм. Рус.: 1970
ПЛОЩА діагональна площина
   рос. диагональная плоскость
Хв.: 1933
ПЛЯН
   не властиве мовленню мас
план Хв.: 1933
ПЛЯСТИКА
   не відповідає укр. вимові
 – Хв.: 1933
ПЛЬОМБА
   не властиве мовленню мас
пломба Хв.: 1933
ПОГУТОРИТИ
   обласне, застаріле, рідковживане
 – Єрм. Рус.: 1970
ПОДІЛ (НИЗЬКОДІЛ) низина
   рос. низменность
Хв.: 1933
ПОДУЖНИК
   не фіксують укр. джерела
 – Єрм. Рус.: 1970
ПО-ДУРНЯЧОМУ
   вигадка перекладачів / письменників
 – Єрм. Рус.: 1970
ПОЗАЧЕРВОНИЙ [ІНФРАЧЕРВОНИЙ]
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки інфрачервоний Калин. Дрін.: 1935
ПОЗАЯК
   штучний архаїзм
 – Рус.: 1974
ПОЗЕМ
   полонізм
горизонт
   рос. горизонт (геолог.)
Хв.: 1933 Дрін. Саб.: 1934
ПОЗЕМНА горизонталь
   рос. горизонталь
Хв.: 1933
ПОЗЕМНИЙ
   полонізм
горизонтальній
   рос. горизонтальный
Дрін. Саб.: 1934
ПОЛЮС ВІД’ЄМНИЙ полюс негативний, п. мінусовий
   рос. полюс отрицательный
Хв.: 1933
ПОЛЮС ДОДАТНІЙ полюс позитивний, п. плюсовий
   рос. полюс положительный
Хв.: 1933
ПОМІРКОВАНИЙ помірний
   рос. умеренный
Хв.: 1933
ПОНУРИЙ
   штучний архаїзм
 – Рус.: 1974
ПОПРИ
   штамп, який втратив стилістичну виразність
повз
   загальновживане, нейтральне
Єрм. Рус.: 1970
ПОПРИ дарма що, хоч, не зважаючи на Єрм. Рус.: 1970
ПОСЛІДСТВО, див. також підступ, наступ, наслідство послідовність
   рос. последовательность
Хв.: 1933
ПОСТЕРЕГТИ помітити, побачити, відчути Рус.: 1973
ПОСТЕРІГАТИ
   обласне
спостерігати Єрм. Рус.: 1970
ПОСТУП АРИФМЕТИЧНИЙ
   
арифметична прогресія
   рос. арифметическая прогрессия
Хв.: 1933
ПОТРУС, див. також двигіт, струс, двигтіння, струшування
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки струс Хв.: 1933
ПОТУЛЬНИЙ покірний Рус.: 1973
ПОТУРАТИ
   просторіччя
 – Рус.: 1974
ПОХИЛИЙ, див. також похилистий, нахилий, спадистий
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки похилий Калин. Дрін.: 1935
ПОХИЛИСТИЙ, див. також похилий, нахилий, спадистий
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки похилий Калин. Дрін.: 1935
ПОХИТ (однократне), див. також гойдання, коливання
   штучна розбіжність між російською і українською мовами
тільки коливання Калин. Дрін.: 1935
ПОХОДЕНЬКИ
   архаїзм і діалектизм
 – Рус.: 1974
ПРАВИЛЬНІСТЬ
   вигадка
закономірність
   рос. закономерность
Хв.: 1933 Калин. Дрін.: 1935
ПРЕДМЕТОВИЙ
   утворений на польський зразок; безпідставне, всупереч живій мові трудящих, поширення прикметників з суфіксом -овий
 – Хр.: 1934 Калин. Дрін.: 1935
ПРИБАВИТИ
   діалектизм
 – Рус.: 1974
ПРИЛИП, див. також прилипання
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки прилипання
   рос. прилипание
Калин. Дрін.: 1935
ПРИЛИПАННЯ, див. також прилип
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки прилипання
   рос. прилипание
Калин. Дрін.: 1935
ПРИЛИПНІСТЬ [АДГЕЗІЯ]
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки адгезія Калин. Дрін.: 1935
ПРИПИС правило
   рос. правило
Хв.: 1933
ПРИТИЧКА штепсель
   рос. штепсель
Хв.: 1933 Рус.: 1973
ПРИТЛУМЛЮВАТИ приглушувати Єрм. Рус.: 1970
ПРИХИСТИТИ захистити
   як паралельне до первинного слова
Єрм. Рус.: 1970
ПРИЧАНДАЛЛЯ
   архаїзм і діалектизм
 – Рус.: 1974
ПРОВІДНИЙ ПРОМІНЬ, див. також проводень радіус-вектор
   рос. радиус-вектор
Хв.: 1933
ПРОВОДЕНЬ, див. також провідний вектор радіус-вектор
   рос. радиус-вектор
Хв.: 1933
ПРОЗІР візир
   рос. визир
Хв.: 1933
ПРОКЛЯМАЦІЯ
   не властиве мовленню мас
прокламація Хв.: 1933
ПРОЛЕТАРІЯТ пролетаріат Пан.: 1980
ПРОМОКАЛЬНИЦЯ [ПАПІР ПРОМОКАЛЬНИЙ], див. також вимочка
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки папір промокальний Калин. Дрін.: 1935
ПРОСТОВИСНИЙ, див. також прямовисний, доземний вертикальний
   рос. вертикальный
Хв.: 1933
ПРОСТОКУТНИЙ
   новотвір
прямокутний Єрм. Рус.: 1970
ПРОСТОПАД, див. також сторч, прям, межипрям, прямохресник, сторчак перпендикуляр
   рос. перпендикуляр
Хв.: 1933
ПРОСЯКАТИ
   док. ПРОСЯКНУТИ
насочити
   рос. напитывать, напитаться
Хв.: 1933
ПРОТОПЛЯЗМА
   не відповідає укр. вимові
 – Орл.: 1933
ПРОХІДКА
   розмовне
 – Єрм. Рус.: 1933
ПРОЧИТ [ВІДЛІК] відлік
   рос. отсчет
Хв.: 1933
ПРУЖНІСТЬ еластичність
   рос. эластичность
Хв.: 1933
ПРЯМ, див. також сторч, простопад, межипрям, прямохресник, сторчак перпендикуляр
   рос. перпендикуляр
Хв.: 1933
ПРЯМОВИСНИЙ, див. також простовисний, доземний вертикальний
   рос. вертикальный
Хв.: 1933
ПРЯМОХРЕСНИК, див. також сторч, простопад, прям, межипрям, сторчак перпендикуляр
   рос. перпендикуляр
Хв.: 1933
ПУСТЕЛЯ пустиня
   рос. пустыня
Хв.: 1933

Р

РАМЕНО рукав
   рос. рукав (реки)
Хв.: 1933
РАМЦІ, див. також рамця
   архаїзм і діалектизм; полонізм
 – Рус.: 1974
РАМЦЯ, див. також рамці
   полонізм
рамено
   рос. основание (фигуры)
Рус.: 1974
РАМЯ рамено
   рос. плечо (сторона угла)
Хв.: 1933
РЕНТА ЗЕМЕЛЬНА рента поземельна
   рос. рента поземельная
Пан.: 1980
РЕОСТАТ ПРИТИЧКОВИЙ [штепсельний] реостат штепсельний
   рос. реостат штепсельный
Хв.: 1933
РЕОСТАТ ТЕЧИВНИЙ реостат рідинний
   рос. реостат жидкостный
Хв.: 1933
РЕЧОВИНА ЧИННА речовина активна
   рос. вещество активное
Хв.: 1933
РІВ, див. також ночви грабен
   рос. грабен
Хв.: 1933
РІВЕНЬ горизонт
   рос. горизонт (воды)
Хв.: 1933
РІВНИК екватор
   рос. экватор
Хв.: 1933
РІВНОЛЕЖНИК паралель
   рос. параллель; параллельный круг
Хв.: 1933
РІЛЬНИЦТВО землеробство
   рос. земледелие
Пан.: 1980
РІШЕНЕЦЬ
   архаїзм
 – Рус.: 1974
РОБІТНИЧА СИЛА робоча сила
   рос. рабочая сила
Пан.: 1980
РОБІТНЯ
   штучне або застаріле
майстерня Шам.: 1974 Пан.: 1980
РОБОТА ДОМА робота на дому
   рос. работа на дому
Пан.: 1980
РОГІВНИЦЯ, див. також гостриця, остриця піраміда
   рос. пирамида
Хв.: 1933
РОДИМЕЦЬ
   архаїзм
 – Рус.: 1974
РОЗБІР аналіз
   рос. радиус-вектор
Хв.: 1933
РОЗВЕДЕННЯ, див. також розвід, розводження розведення, розводження
   рос. разбавление
Хв.: 1933
РОЗВІД, див. також розведення, розводження розведення, розводження
   рос. разбавление
Хв.: 1933
РОЗВОДЖЕННЯ, див. також розвід, розведення розведення, розводження
   рос. разбавление
Хв.: 1933
РОЗВОДИТИ, див. також розводнювати розводити
   рос. разбавлять
Хв.: 1933
РОЗВОДНЮВАТИ, див. також розводити розводити
   рос. разбавлять
Хв.: 1933
РОЗМАХ амплітуда
   рос. амплитуда
Хв.: 1933
РОЗОРЕННЯ зубожіння
   сприяння інтерсхіднослов’янизації соціально-економічної термінології
Пан.: 1980
РОЗПАД САМОЧИННИЙ [самовільний] розпад самочинний
   рос. распад самопроизвольный
Хв.: 1933
РОЗПАДИНА розколина
   рос. расселина
Хв.: 1933
РОЗПИЛ, див. також розпилення, розпорошення
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки розпорошення Калин. Дрін.: 1935
РОЗПИЛЕННЯ, див. також розпил, розпорошення
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки розпорошення Калин. Дрін.: 1935
РОЗПОРОШЕННЯ, див. також розпил, розпилення
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки розпорошення Калин. Дрін.: 1935
РОЗРІДА, див. також розріджування, розрідження
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки розрідження
   рос. разрежение
Хв.: 1933
РОЗРІДЖЕННЯ, див. також розріда, розріджування
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки розрідження
   рос. разрежение
Хв.: 1933
РОЗРІДЖУВАННЯ, див. також розріда, розрідження
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки розрідження
   рос. разрежение
Хв.: 1933
РОЗРІДЖУВАТИ,
   док. РОЗРІДИТИ
розрідиннити
   рос. розжижать
Хв.: 1933 Калин. Дрін.: 1935
РОЗСІЯННЯ СВІТЛА, див. також світлорозсів, світлорозсіювання, світлорозсіяння тільки світлорозсіювання Калин. Дрін.: 1935
РОЗТОЧЧЯ, див. також стоковище вододіл
   рос. водораздел
Хв.: 1933
РОЗЧИН ВОДЯНИЙ розчин водний
   рос. раствор водный
Хв.: 1933
РОЗЧИН ГУСТИЙ розчин міцний
   рос. раствор крепкий
Хв.: 1933
РОЗЧИН ЛЕГКИЙ розчин слабкий
   рос. раствор слабый
Хв.: 1933
РОЗЧИН МІЦНИЙ розчин міцний
   рос. раствор крепкий
Хв.: 1933
РОЗЧИН РІДКИЙ розчин розведений
   рос. раствор слабый
Хв.: 1933
РОЗЧИННИК
   штучне слово
тільки речовина розчиняльна Калин. Дрін.: 1935
РОЗШИРЕНЬ розтруб Калин. Дрін.: 1935
РОСТІВНИЙ ростучий Вас.: 1934
РУЇНИ руйнування
   рос. разорение
Пан.: 1980
РУЙНУВАННЯ розорення
   рос. разорение
   
Пан.: 1980
РУХЛИВИЙ легкорушний
   рос. удобоподвижный
   
Хв.: 1933
РЯДНА, див. також значник, залежник ордината
   рос. ордината
Хв.: 1933

С

САМОПЕРЕРИВНИК [ПЕРЕРИВНИК САМОЧИННИЙ]
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; з посиланням на націоналістичне джерело; націоналістична тенденція
тільки переривник самочинний Калин. Дрін.: 1935
САТЬ іней
   рос. иней
Хв.: 1933
СВІТЛО ПЕРЕХІДНЕ світло прохідне
   рос. свет проходящий
1930-ті
СВІТЛОЗМОГА [СВІТЛОСИЛА] світлосила
   рос. светосила (объектива)
1930-ті
СВІТЛОМІР
   штучне так зване українське… слово, яке ніякого поширення серед широких багатомільйонних робітничих та колгоспних мас не мало і не має
фотометр Хв.: 1933
СВІТЛОРОЗСІВ [ДИСПЕРСІЯ], див. також світлорозсіювання, світлорозсіяння, розсіяння світла
   штучна розбіжність між російською і українською мовами
тільки світлорозсіювання Калин. Дрін.: 1935
СВІТЛОРОЗСІЮВАННЯ, див. також світлорозсів, світлорозсіяння, розсіяння світла тільки світлорозсіювання Калин. Дрін.: 1935
СВІТЛОРОЗСІЯННЯ, див. також світлорозсів, світлорозсіювання, розсіяння світла тільки світлорозсіювання Калин. Дрін.: 1935
СВІЧЕННЯ САМОВІЛЬНЕ, див. також сяйво сяйво, свічення самочинне
   рос. свечение самопроизвольное
Хв.: 1933
СВЯТОЧНИЙ святковий Єрм. Рус.: 1970
СЕБТО
   діалектизм
тобто Рус.: 1974
СЕРЕДБІЧНА, див. також досередня, середуща медіана
   рос. медиана
Хв.: 1933
СЕРЕДИННИЙ, див. також внутрішній, середовий, нутряний, осередній, середковий
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки внутрішній
   рос. внутренний
Калин. Дрін.: 1935
СЕРЕДКОВИЙ, див. також внутрішній, середовий, серединний, нутряний, осередній
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки внутрішній
   рос. внутренний
Калин. Дрін.: 1935
СЕРЕДКУТНЯ, див. також двосічна, симетральна бісектриса
   рос. биссектрисса
Хв.: 1933
СЕРЕДОВИЙ, див. також внутрішній, серединний, нутряний, осередній, середковий
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки внутрішній
   рос. внутренний
Калин. Дрін.: 1935
СЕРЕДУЩА, див. також досередня, середбічна медіана
   рос. медиана
Хв.: 1933
СИЛА відпихальна, [відштовхна] сила відштовхна
   рос. сила отталкивания
Хв.: 1933
СИЛА ОБСЯГОВА сила об’ємна
   рос. сила объемная
Хв.: 1933
СИМЕТРАЛЬНА, див. також середкутня, двосічна бісектриса
   рос. биссектрисса
Хв.: 1933
СКАЛИНЕЦЬ
   вигадане слово, провінціалізм
шпат
   рекомендований інтернаціональний термін
Калин. Дрін.: 1935
СКЛО ТЕЧНЕ скло рідке
   рос. стекло жидкое
Хв.: 1933
СКОЇТИСЬ
   діалектизм
 – Рус.: 1974
СКОНЦЕНТРУВАННЯ концентрація Пан.: 1980
СКОРОДРУКІВНИЙ
   придумане слово
скоропечатний
   рос. скоропечатный
Хв.: 1933
СКОРШЕ
   обласне, застаріле, рідковживане
 – Єрм. Рус.: 1970
СКУКА нудьга Єрм. Рус.: 1970
СЛИВЕ
   архаїзм; застаріле, регіональне
майже Пл.: 1973 Рус.: 1974
СЛУХІВНИК [ТРУБКА СЛУХОВА]
   штучна розбіжність між російською і українською мовами
трубка слухова
   рос. трубка слуховая
Калин. Дрін.: 1935
СОЗНАЧНИК, див. також сурядна координата
   рос. координата
Хв.: 1933
СОЛЯ, див. також соль золь
   рос. золь, соль (раст. коллоидов)
Хв.: 1933
СОЛЬ, див. також соля золь
   рос. золь, соль (раст. коллоидов)
Хв.: 1933
СОПУХА сопка
   рос. сопка
Хв.: 1933
СОЧКА [ЛІНЗА] лінза
   рос. линза
Хв.: 1933
СОЧКА ЗБІЛЬШУВАЛЬНА лінза збільшувальна
   рос. стекло увеличительное
Хв.: 1933
СОЧКА ЗБІРНА лінза збірна
   рос. стекло собирательное
Хв.: 1933
СОЧКА РОЗСІВНА лінза розсівна
   рос. стекло рассеивающее
   
Хв.: 1933
СОЧКА СФЕРИЧНА лінза сферична
   рос. стекло сферическое
Хв.: 1933
СПАДИСТИЙ, див. також похилий, похилистий, нахилий
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки похилий Калин. Дрін.: 1935
СПАДОМІР нівелір
   рос. нивелир
Хв.: 1933
СПИЖ бронза Рус.: 1973
СПІЛЬНООСЕРЕДКОВИЙ концентричний
   рос. концентрический
Хв.: 1933
СПОДОБНІШЕ зручніше Рус.: 1973
СПОЗИРАННЯ  – Пл.: 1973
СПРАВУНОЧОК
   архаїзм і діалектизм
 – Рус.: 1974
СПРАЦЬОВАНИЙ КАПІТАЛ зношений капітал
   рос. сношенный капитал
Пан.: 1980
СПРИКРИТИСЯ
   розм.
 – Єрм. Рус.: 1970
СПРИТНИК
   вигадка перекладачів / письменників
 – Єрм. Рус.: 1970
СТАЛИЙ постіний Пан.: 1980
СТАЛЯҐМІТ
   не відповідає укр. вимові
 – Ор.: 1933
СТАЛЯКТИТ
   не відповідає укр. вимові
 – Ор.: 1933
СТАН ТЕЧНИЙ, див. також течність стан рідинний
   рос. состояние жидкое
Хв.: 1933
СТАНОВИЩЕ географічне положення географ.
   рос. положение географ.
Хв.: 1933
СТЕПЕНЬ ІСТИЙ
   немає потреби в спеціальному терміні
рос. степень, показатель, который равен нулю Хв.: 1933
СТЕЧНЮВАТИ док. СТЕЧНИТИ [СКРАПЛЮВАТИ] скраплювати
   рос. сжижать
Хв.: 1933
СТІЖОК, див. також кружіль, шийка, пістряк конус
   рос. конус
Хв.: 1933 Дрін. Саб.: 1934
СТОКОВИЩЕ, див. також розточчя вододіл
   рос. водораздел
Хв.: 1933
СТОРЧ, див. також простопад, прям, межипрям, прямохресник, сторчак перпендикуляр
   рос. перпендикуляр
Хв.: 1933
СТОРЧАК, див. також сторч, простопад, прям, межипрям, прямохресник перпендикуляр
   рос. перпендикуляр
Хв.: 1933
СТОЯК, див. також стоячок
   вигадане слово, провінціалізм
штатив
   рекомендований інтернаціональний термін
Калин. Дрін.: 1935
СТОЯЧОК, див. також стояк
   вигадане слово, провінціалізм
штатив
   рекомендований інтернаціональний термін
Калин., Дрін.: 1935
СТРУПАЧОК
   не фіксують укр. джерела
   
 – Єрм. Рус.: 1970
СТРУС, див. також потрус, двигіт, двигтіння, струшування
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки струс Хв.: 1933
СТРУШУВАННЯ, див. також потрус, двигіт, струс, двигтіння
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки струс Хв.: 1933
СТУПІНЬ градус
   рос. градус
Хв.: 1933 Дрін. Саб.: 1934
СТЯТА, див. також остриця, гостриця зрізана піраміда
   рос. пирамида
Хв.: 1933
СУРДИНА [ГЛУШНИК]
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки глушник Калин. Дрін.: 1935
СУРЯДНА, див. також созначник координата
   рос. координата
Хв.: 1933
СУСТАВ
   вигадане слово, провінціалізм
шарнір
   рекомендований інтернаціональний термін
Калин. Дрін.: 1935
СУХОДІЛ континент
   рос. материк
Хв.: 1933
СЯЙВО, див. також свічення самовільне сяйво, свічення самочинне
   рос. свечение самопроизвольное
Хв.: 1933
СЬОГОДЕННЯ
   штучне або застаріле
сучасність Шам.: 1974

Т

ТАМУВАТИ док. УТАМУВАТИ (стосовно рідини), див. також утамовувати
   штучна розбіжність між російською і українською мовами
тільки зупиняти, зупинити, спиняти, спинити Калин. Дрін.: 1935
ТАТТЯ ПЕРЕХРЕЩЕННЯ перетин
   рос. пересечение
Хв.: 1933
ТВЕРДЖЕННЯ теорема
   рос. теорема
Хв.: 1933
ТВЕРДОМІР [СКЛЕРОМЕТР]
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки склерометр Калин. Дрін.: 1935
ТЕКУЧИЙ проточний
   рос. проточный
Хв.: 1933
ТЕПЛОМІР термометр
   рос. термометр
Хв.: 1933
ТЕТИВА хорда
   рос. хорда
Хв.: 1933
ТЕЧВА течія
   рос. течение
Хв.: 1933
ТЕЧИВО рідина
   рос. жидкость
Хв.: 1933
ТЕЧНІСТЬ, див. також стан течний стан рідинний
   рос. состояние жидкое
Хв.: 1933
ТЕЧНІТИ док. СТЕЧНІТИ скраплюватися
   рос. переходить в жидкое состояние
Хв.: 1933
ТІЛО речовина
   рос. тело слаборастворимое, тело сильномагнитное, рацемическое, экзотермическое, эндотермическое
Хв.: 1933
ТІЛО ПРОСТЕ речовина проста
   рос. тело простое
Хв.: 1933
ТІЛО РОЗЧИНЕНЕ речовина розчинена
   рос. тело растворенное
Хв.: 1933
ТІЛЬКИ-НО
   діалектизм, розмовне
тепер Єрм. Рус.: 1970
ТОВАРОВИЙ товарний Пан.: 1980
ТОЛОК поршень
   рос. поршень
Хв.: 1933 Калин. Дрін.: 1935
ТОРГ торгівля Пан.: 1980
ТОЧКА СТЕРНУВАННЯ точка згущення
   рос. точка сгущения
Хв.: 1933
ТОЧКА ТЕЧІННЯ точка скраплення
   рос. точка сжижения
Хв.: 1933
ТРАПЕЗ, див. також трапеза трапеція
   рос. трапеция
Хв.: 1933 Дрін. Саб.: 1934
ТРАПЕЗА, див. також трапез трапеція
   рос. трапеция
Хв.: 1933 Дрін. Саб.: 1934
ТЯЖКОСТОПНІСТЬ тяжкотопність
   рос. тугоплавкость
Хв.: 1933
ТЯМИТИ
   розмовне
розуміти Єрм. Рус.: 1970

У

УБИРНІСТЬ, див. також здатність вбирна здатність абсорбційна, здатність убирна
   рос. способность абсорбционная
Хв.: 1933
УГАМОВУВАТИ (коливання), див. також гамувати
   штучна розбіжність між російською і українською мовами
тільки зупиняти, зупинити, спиняти, спинити Калин. Дрін.: 1935
УЗГІР’Я високо рівня
   рос. плоскогорие
Хв.: 1933
УКІСНИЙ, див. також звіхневий, перехресний косий
   рос. косой
Хв.: 1933
УЛОГОВИНА западина
   рос. впадина
Хв.: 1933
УНУТРІШНІЙ / ВНУТРІШНІЙ, див. також середовий, серединний, нутряний, осередній, середковий
   штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки внутрішній
   рос. внутренний
Калин. Дрін.: 1935
УПОДІБ
   штучний архаїзм
 – Рус.: 1974
УСТРІЙ уклад
   рос. уклад
Пан.: 1980
УТАМОВУВАТИ, див. також тамувати
   штучна розбіжність між російською і українською мовами
тільки зупиняти, зупинити, спиняти, спинити Калин. Дрін.: 1935
УТВІР образ
   рос. образ
Хв.: 1933
УТИНОК
   штучне так зване українське… слово, яке ніякого поширення серед широких багатомільйонних робітничих та колгоспних мас не мало і не має
сегмент Хв.: 1933
УТЯЖЛИВИЙ
   обласне, застаріле, рідковживане
 – Єрм. Рус.: 1970
УЯВНИЙ позірний
   рос. кажущийся
Хв.: 1933

Ф

ФАҐОЦИТ
   не відповідає укр. вимові
 – Ор.: 1933
ФАЗА НЕТРИВКА [НЕСТІЙКА] фаза нестійка
   рос. фаза неустойчивая
Хв.: 1933
ФАЗА ТЕЧНА фаза рідинна
   рос. фаза жидкая
Хв.: 1933
ФІЛІЖАНКА
   обласне, застаріле, рідковживане; полонізм
чашка Єрм. Рус.: 1970 Рус.: 1974
ФЛЬОҐІСТОН
   не відповідає укр. вимові
 – Ор.: 1933
ФЛЬОРА
   не властиве мовленню мас
флора Хв.: 1933
ФЛЬОТА
   не властиве мовленню мас
флот Хв.: 1933

Х

ХИТАННЯ, див. також коливання, похит тільки коливання Калин. Дрін.: 1935
ХИТУН
   вигаданий термін
маятник Дрін. Саб.: 1934
ХІДНИК
   обласне, застаріле, рідковживане
тротуар Єрм. Рус.: 1970
ХЛИПАК клапан
   рос. клапан
Хв.: 1933 Калин. Дрін.: 1935
ХЛІБОРОБСТВО землеробство
   рос. земледелие
Пан.: 1980
ХОЛОДНИК
   вигадка перекладачів / письменників
 – Єрм. Рус.: 1970

Ц

ЦАЛЬ
   полонізм
дюйм Калин. Дрін.: 1935
ЦЕБРО
   архаїзм і діалектизм
 – Рус.: 1974
ЦИГАРКИ сигарети Рус.: 1974
ЦИКЛЬ
   не відповідає укр. вимові
 – Ор.: 1933
ЦІВКАСТИЙ, див. також валковий циліндричний
   рос. цилиндрический
Хв.: 1933
ЦІДИЛО фільтр Рус.: 1973
ЦЯЦЬКАРНЯ фабрика іграшок
   рос. фабрика игрушек
Хв.: 1933

Ч

ЧАСОПИС
   архаїзм і діалектизм
 – Рус.: 1974 Шам.: 1974
ЧАСТИНА, див. також частинка частка, частинка
   рос. частица
Хв.: 1933
ЧАСТИНКА, див. також частина частка, частинка
   рос. частица
Хв.: 1933
ЧАША КУЛИСТА поверхня сферичного сегменту
   рос. поверхность сферического сегмента
Хв.: 1933
ЧИНШ оброк Пан.: 1980
ЧИПІТИ
   діалектизм
 – Рус.: 1974
ЧОЛО [ФРОНТ] ХВИЛІ
   штучна розбіжність між російською і українською мовами
тільки фронт хвилі Калин. Дрін.: 1935
ЧОРНЯВЕЦЬ
   архаїзм, розмовне
 – Рус.: 1974
ЧОТА рій Рус.: 1974
ЧУДУВАТИСЯ
   діалектизм
дивуватися Рус.: 1974

Ш

ШАНЕЦЬ
   обласне, застаріле, рідковживане
окоп Єрм. Рус.: 1970
ШАРВАРОК
   архаїзм і діалектизм
 – Рус.: 1974
ШАРЛАТОВИЙ
   штучний архаїзм
 – Рус.: 1974
ШВИДКІСТЬ ВИДНА, див. також швидкість уявна швидкість позірна
   рос. скорость кажущаяся
Хв.: 1933
ШВИДКІСТЬ УЯВНА, див. також швидкість видна швидкість позірна
   рос. скорость кажущаяся
Хв.: 1933
ШЕПОТОМ пошепки Єрм. Рус.: 1970
ШИЙКА, див. також стіжок, кружіль, пістряк конус
   рос. конус
Хв.: 1933
ШКАЛЯ ОБСЯГОВА шкала об’ємна
   рос. шкала объемная
Хв.: 1933
ШПИТАЛЬ госпіталь Рус.: 1973; 1974
ШРУБ
   обласне, застаріле, рідковживане; полонізм
шуруп Єрм. Рус.: 1970

Щ

ЩИРИЙ (про речовину) чистий
   рос. чистый
Калин. Дрін.: 1935