Біблія перекладу Огієнка

Біблія перекладу УБТ

Біблія перекладу Хоменка

Англійський переклад

Російська Біблія

Білоруська Білія

розділ 1

1 Павло й Тимофій, раби Христа Ісуса, до всіх святих у Христі Ісусі, що знаходяться в Филипах, з єпископами та дияконами:

2 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

3 Дякую Богові своєму при кожній згадці про вас,

4 і завжди в усякій молитві своїй за всіх вас чиню я молитву з радощами,

5 за участь вашу в Євангелії від першого дня аж дотепер.

6 Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса.

7 Бо то справедливо мені думати це про всіх вас, бо я маю вас у серці, а ви всі в кайданах моїх, і в обороні, і в утвердженні Євангелії спільники мої в благодаті.

8 Бо Бог мені свідок, що тужу я за вами всіма в сердечній любові Христа Ісуса.

9 І молюсь я про те, щоб ваша любов примножалась ще більше та більше в пізнанні й усякім дослідженні,

10 щоб ви досліджували те, що краще, щоб чисті та цілі були Христового дня,

11 наповнені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу.

12 Бажаю ж я, браття, щоб відали ви, що те, що сталось мені, вийшло більше на успіх Євангелії,

13 бо в усій преторії та всім іншим стали відомі кайдани мої за Христа.

14 А багато братів у Господі через кайдани мої посміліли та ще більше відважилися Слово Боже звіщати безстрашно.

15 Одні, правда, і через заздрощі та колотнечу, другі ж із доброї волі Христа проповідують;

16 а інші з любови, знаючи, що я поставлений на оборону Євангелії;

17 а інші через підступ звіщають Христа нещиро, думаючи, що додадуть тягару до кайданів моїх.

18 Але що ж? У всякому разі, чи облудно, чи щиро, Христос проповідується, а тим я радію та й буду радіти.

19 Бо знаю, що це буде мені на спасіння через вашу молитву й допомогу Духа Ісуса Христа,

20 через чекання й надію мою, що я ні в чому не буду посоромлений, але цілою сміливістю, як завжди, так і тепер Христос буде звеличений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю.

21 Бо для мене життя то Христос, а смерть то надбання.

22 А коли життя в тілі то для мене плід діла, то не знаю, що вибрати.

23 Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше.

24 А щоб полишатися в тілі, то це потрібніш ради вас.

25 І оце знаю певно, що залишусь я, і пробуватиму з вами всіма вам на користь та на радощі в вірі,

26 щоб ваша хвала через мене примножилася в Христі Ісусі, коли знову прийду я до вас.

27 Тільки живіть згідно з Христовою Євангелією, щоб, чи прийду я й побачу вас, чи й не бувши почув я про вас, що ви стоїте в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську,

28 і ні в чому не боячися противників; це їм доказ загибелі, вам же спасіння. А це від Бога!

29 Бо вчинено вам за Христа добродійство, не тільки вірувати в Нього, але і страждати за Нього,

30 маючи таку саму боротьбу, яку ви бачили в мені, а тепер чуєте про мене.

1 Павло й Тимофій, раби Ісуса Христа, - усім святим в Ісусі Христі, що є в Филипах, з єпископами і дияконами:

2 ласка вам і мир від Бога, нашого Батька й Господа Ісуса Христа.

3 Дякую моєму Богові при кожній згадці про вас;

4 завжди, в кожній моїй молитві за всіх вас з радістю молюся

5 за вашу участь у поширенні благої вістки від першого дня аж дотепер.

6 Я певен, що хто розпочав у вас добре діло, - довершить його аж до дня Ісуса Христа.

7 Справедливо мені думати так про всіх вас, бо маю вас у серці; всі ви є в моїх кайданах, і в обороні, і в утвердженні благої вістки - мої спільники у благодаті.

8 Бог мені свідок: тужу за всіма вами в сердечній любові Ісуса Христа.

9 Молюся про те, щоб ваша любов більше й більше зростала в пізнанні й усякому досвіді,

10 щоб ви досліджували все краще, щоб ви були чисті й бездоганні Христового дня,

11 сповнені плодами праведности через Ісуса Христа - на славу й похвалу Божу.

12 Хочу, брати, щоб ви знали, що те, що зі мною сталося, вийшло краще на користь благої вістки.

13 Бо мої кайдани за Христа стали відомі усім іншим та в усій преторії.

14 Багатьом братам у Господі мої кайдани додали сміливости і вони набралися відваги без страху звіщати слово.

15 Втім, деякі проповідують Христа із заздрости і суперечки; інші ж - з доброї волі.

16 Одні - з любови, знаючи, що я поставлений для оборони благої вістки.

17 Інші ж - підступно й нещиро звіщають Христа, прагнучи збільшити тягар моїх кайданів.

18 Ну й що ж? Однак, але як би не проповідувався Христос, - облудно чи правдиво, - я і цьому радію.

19 І далі радітиму, бо знаю, що це мені буде на спасіння через вашу молитву і допомогу Духа Ісуса Христа, -

20 згідно з очікуванням і з моєю надією, що ні в чому не буду посоромлений, - але з усією сміливістю як завжди, так і нині звеличиться Христос у моєму тілі: чи то життям, чи то смертю.

21 Бо для мене життя - це Христос, а смерть - це здобуток.

22 Якщо ж тілесне життя є плодом моїх діл, тоді я не знаю, що вибрати.

23 Те й друге вабить мене: маю бажання розв'язатися з тілом і бути з Христом, бо це набагато краще;

24 а залишатися в тілі - потрібніше для вас.

25 І вже з певністю знаю, що залишуся і буду з усіма вами - для вашого поступу й радости у вірі,

26 щоб через мене, коли знову прийду до вас, ваша хвала збільшувалася в Ісусі Христі.

27 Тільки живіть згідно з Христовою благою вісткою, щоб коли прийду й побачу вас, або й коли буду відсутній та почую про вас, - що стоїте однодушно, разом відстоюючи віру євангельську,

28 і зовсім не боїтеся ваших супротивників, - бо для них це доказ загибелі, а для вас - спасіння. І це від Бога,

29 бо вам даровано через Христа не тільки вірити в нього, але й за нього терпіти,

30 здійснювати той подвиг, який ви побачили в мені, а тепер - чуєте про мене.

1 Павло і Тимотей, слуги Христа Ісуса, усім святим у Христі Ісусі, що перебувають у Филиппах, з єпископами та дияконами:

2 благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа

3 Дякую Богові моєму щоразу, коли вас згадаю,

4 завжди в кожній моїй молитві за всіх вас із радістю молившися,

5 за участь вашу в Євангелії від першого дня і досі;

6 я певний того, що хто розпочав у вас добре діло, він його й закінчить аж до дня Христа Ісуса.

7 Воно й справедливо думати це мені про всіх вас, бо ви в мене у серці; всі ви, чи то в моїх кайданах чи то обороні, чи в утвердженні Євангелії, берете участь у моїй благодаті.

8 Бог мені свідок, як я тужу за всіма вами любов'ю Христа Ісуса.

9 Молюся і про те, щоб любов ваша дедалі більш і більш зростала у досконалім знанні та в усякому досвіді,

10 щоб ви могли розпізнавати те, що ліпше; і щоб були чисті й бездоганні в день Христа,

11 повні плодів праведности, що їх маємо через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу.

12 Бажаю, брати, щоб ви знали, що те, що мені сталося, вийшло більше на користь Євангелії.

13 Бож вістка, що я у кайданах за Христа, стала відома в цілій Преторії та й усім іншим;

14 і більшість братів, яким, власне, мої кайдани додали сміливости в Господі, ще більш набрали відваги безстрашно проголошувати слово Боже.

15 Деякі, щоправда, проповідують Христа із заздрощів та суперництва, а деякі з доброї волі.

16 Ці - з любови, знаючи, що я тут поставлений на оборону Євангелії;

17 а інші, з заздрощів, звіщають Христа нещиро, гадаючи додати тягару моїм кайданам.

18 Та що ж? В усякому разі, чи то сповидно, чи по правді, Христос проповідується, і я тому радий і буду радіти.

19 Знаю бо, що це для мене вийде на спасіння завдяки вашим молитвам та допомозі Духа Ісуса Христа,

20 за моїм твердим очікуванням і надією, що я не буду осоромлений ні в чому, а, навпаки, я цілком певний, що нині, як і завжди, Христос буде звеличений у моїм тілі, чи то моїм життям, чи смертю.

21 Для мене бо життя - Христос, а смерть - прибуток.

22 Однак, як я живу в цім смертнім тілі, я можу ще корисно працювати; - та що вибрати, не знаю.

23 Тягне бо мене на обидва боки: хотілося б мені померти, щоб із Христом бути, бо так багато краще;

24 та задля вас мені куди конечніше зостатися в тілі.

25 І це певно знаю, що зостанусь і перебуватиму з усіма вами на розвиток вам і радість у вірі,

26 щоб через мене ваша хвала збільшувалась у Христі Ісусі, завдяки моєму поворотові до вас.

27 Тільки поводьтеся достойно Євангелії Христової, щоб я, - чи то як прийду і вас побачу, чи то бувши далеко, - довідаюся про вас, що ви стоїте твердо в однім дусі, змагаючись однодушно за євангельську віру,

28. ні в чому не боявшися ваших противників; це буде для них певним знаком погибелі, а для вас -спасіння, і то від Бога,

29. бож вам дана ласка Христа, не тільки вірувати в нього, але за нього також і страждати.

30 Отак ви переносите ту саму боротьбу, яку ви бачили в мені та яка й тепер в мені, як це вам відомо.

1 Paul and Timothy, servants of Jesus Christ, to all the saints in Christ Jesus at Philippi, with the Bishops and Deacons of the church:

2 Grace to you and peace from God our Father and the Lord Jesus Christ.

3 I give praise to my God at every memory of you,

4 And in all my prayers for you all, making my request with joy,

5 Because of your help in giving the good news from the first day till now;

6 For I am certain of this very thing, that he by whom the good work was started in you will make it complete till the day of Jesus Christ:

7 So it is right for me to take thought for you all in this way, because I have you in my heart; for in my chains, and in my arguments before the judges in support of the good news, making clear that it is true, you all have your part with me in grace.

8 For God is my witness, how my love goes out to you all in the loving mercies of Christ Jesus.

9 And my prayer is that you may be increased more and more in knowledge and experience;

10 So that you may give your approval to the best things; that you may be true and without wrongdoing till the day of Christ;

11 Being full of the fruits of righteousness, which are through Jesus Christ, to the glory and praise of God.

12 Now it is my purpose to make clear to you, brothers, that the cause of the good news has been helped by my experiences;

13 So that it became clear through all the Praetorium, and to all the rest, that I was a prisoner on account of Christ;

14 And most of the brothers in the Lord, taking heart because of my chains, are all the stronger to give the word of God without fear.

15 Though some are preaching Christ out of envy and competition, others do it out of a good heart:

16 These do it from love, conscious that I am responsible for the cause of the good news:

17 But those are preaching Christ in a spirit of competition, not from their hearts, but with the purpose of giving me pain in my prison.

18 What then? only that in every way, falsely or truly, the preaching of Christ goes on; and in this I am glad, and will be glad.

19 For I am conscious that this will be for my salvation, through your prayer and the giving out of the stored wealth of the Spirit of Jesus Christ,

20 In the measure of my strong hope and belief that in nothing will I be put to shame, but that without fear, as at all times, so now will Christ have glory in my body, by life or by death.

21 For to me life is Christ and death is profit.

22 But if I go on living in the flesh--if this is the fruit of my work--then I do not see what decision to make.

23 I am in a hard position between the two, having a desire to go away and be with Christ, which is very much better:

24 Still, to go on in the flesh is more necessary because of you.

25 And being certain of this, I am conscious that I will go on, yes, and go on with you all, for your growth and joy in the faith;

26 So that your pride in me may be increased in Christ Jesus through my being present with you again.

27 Only let your behaviour do credit to the good news of Christ, so that if I come and see you or if I am away from you, I may have news of you that you are strong in one spirit, working together with one soul for the faith of the good news;

28 Having no fear of those who are against you; which is a clear sign of their destruction, but of your salvation, and that from God;

29 Because to you it has been given in the cause of Christ not only to have faith in him, but to undergo pain on his account:

30 Fighting the same fight which you saw in me, and now have word of in me.

1 Павел и Тимофей, рабы Иисуса Христа, всем святым во Христе Иисусе, находящимся в Филиппах, с епископами и диаконами:

2 благодать вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа.

3 Благодарю Бога моего при всяком воспоминании о вас,

4 всегда во всякой молитве моей за всех вас принося с радостью молитву мою,

5 за ваше участие в благовествовании от первого дня даже доныне,

6 будучи уверен в том, что начавший в вас доброе дело будет совершать его даже до дня Иисуса Христа,

7 как и должно мне помышлять о всех вас, потому что я имею вас в сердце в узах моих, при защищении и утверждении благовествования, вас всех, как соучастников моих в благодати.

8 Бог - свидетель, что я люблю всех вас любовью Иисуса Христа;

9 и молюсь о том, чтобы любовь ваша еще более и более возрастала в познании и всяком чувстве,

10 чтобы, познавая лучшее, вы были чисты и непреткновенны в день Христов,

11 исполнены плодов праведности Иисусом Христом, в славу и похвалу Божию.

12 Желаю, братия, чтобы вы знали, что обстоятельства мои послужили к большему успеху благовествования,

13 так что узы мои о Христе сделались известными всей претории и всем прочим,

14 и большая часть из братьев в Господе, ободрившись узами моими, начали с большею смелостью, безбоязненно проповедывать слово Божие.

15 Некоторые, правда, по зависти и любопрению, а другие с добрым расположением проповедуют Христа.

16 Одни по любопрению проповедуют Христа не чисто, думая увеличить тяжесть уз моих;

17 а другие - из любви, зная, что я поставлен защищать благовествование.

18 Но что до того? Как бы ни проповедали Христа, притворно или искренно, я и тому радуюсь и буду радоваться,

19 ибо знаю, что это послужит мне во спасение по вашей молитве и содействием Духа Иисуса Христа,

20 при уверенности и надежде моей, что я ни в чем посрамлен не буду, но при всяком дерзновении, и ныне, как и всегда, возвеличится Христос в теле моем, жизнью ли то, или смертью.

21 Ибо для меня жизнь - Христос, и смерть - приобретение.

22 Если же жизнь во плоти доставляет плод моему делу, то не знаю, что избрать.

23 Влечет меня то и другое: имею желание разрешиться и быть со Христом, потому что это несравненно лучше;

24 а оставаться во плоти нужнее для вас.

25 И я верно знаю, что останусь и пребуду со всеми вами для вашего успеха и радости в вере,

26 дабы похвала ваша во Христе Иисусе умножилась через меня, при моем вторичном к вам пришествии.

27 Только живите достойно благовествования Христова, чтобы мне, приду ли я и увижу вас, или не приду, слышать о вас, что вы стоите в одном духе, подвизаясь единодушно за веру Евангельскую,

28 и не страшитесь ни в чем противников: это для них есть предзнаменование погибели, а для вас - спасения. И сие от Бога,

29 потому что вам дано ради Христа не только веровать в Него, но и страдать за Него

30 таким же подвигом, какой вы видели во мне и ныне слышите о мне.

1 Павал і Цімафей, рабы Ісуса Хрыста, усім сьвятым у Хрысьце Ісусе, што жывуць у Піліпах, зь япіскапамі і дыяканамі:

2 мілата вам і мір ад Бога Айца нашага і Госпада Ісуса Хрыста.

3 Дзякую Богу майму кожны раз, як згадваю вас,

4 заўсёды ў кожнай малітве маёй за ўсіх вас з радасьцю молячыся,

5 за ваш удзел у зьвеставаньні зь першага дня аж да сёньня,

6 упэўнены, што той, хто пачаў у вас добрую дзею, будзе завяршаць яе да дня Ісуса Хрыста,

7 як і трэба мне думаць пра ўсіх вас, бо я маю вас у сэрцы ў кайданах маіх, і ў абароне і ў сьцьверджаньні зьвеставаньня, вас усіх, як супольнікаў маіх у мілаце.

8 Бог - сьведка, што я люблю ўсіх вас любоўю Ісуса Хрыста;

9 і малюся за тое, каб любоў ваша яшчэ больш узрастала ў спазнаньні і ўсякім досьведзе,

10 каб, спазнаючы лепшае, вы былі чыстыя і неспатыкнёныя ў дзень Хрыста,

11 поўныя пладоў праведнасьці празь Ісуса Хрыста, на славу і хвалу Божую.

12 Жадаю, браты, каб вы ведалі, што акалічнасьці мае паслужылі на большы посьпех зьвеставаньня,

13 так што кайданы мае за Хрыста зрабіліся вядомыя ўсёй праторыі і ўсім астатнім,

14 і большая частка братоў у Госпадзе, пасьмялеўшы праз кайданы мае, пачалі з большаю адвагаю, бязбоязна прапаведаваць слова Божае.

15 Некаторыя, праўда, з зайздрасьці альбо зь перакорлівасьці, а іншыя з добрай прыхільнасьці прапаведуюць Хрыста:

16 адны зь перакорлівасьці прапаведуюць Хрыста ня чыста, думаючы пабольшыць цяжар кайданоў маіх;

17 а другія - зь любові, ведаючы, што я пастаўлены бараніць зьвеставаньне.

18 Але што да таго? Як бы ні прапаведавалі Хрыста, ці дзеля блізіру, а ці шчыра, я і таму радуюся і буду радавацца,

19 бо ведаю, што гэта паслужыць мне на збавеньне дзякуючы вашай малітве і садзеяньню Духа Ісуса Хрыста,

20 пры пэўнасьці і надзеі маёй, што я ні ў чым пасаромлены ня буду, а пры поўнай адвазе, і сёньня, як і заўсёды, праславіцца Хрыстос у целе маім, хай тое жыцьцём, хай сьмерцю.

21 Бо для мяне жыцьцё - Хрыстос, і сьмерць - набытак.

22 А калі жыцьцё ў плоці дае плод маёй дзеі, дык ня ведаю, што выбраць.

23 Вабіць мяне і тое і другое: хочацца і разьвязацца і быць з Хрыстом, бо гэта непараўнальна лепей;

24 а заставацца ў плоці больш патрэбна вам:

25 і я пэўна ведаю, што застануся і буду з усімі вамі дзеля вашага посьпеху і радасьці ў веры,

26 каб хвала ваша ў Хрысьце Ісусе памножылася празь мяне, пры маім другім да вас прыходзе.

27 Толькі жывеце годнасна зьвеставаньня Хрыстовага, каб мне, калі я прыйду і пабачу вас, альбо калі ня прыйду, чуць пра вас, што стаіце вы ў адным духу, змагаючыся аднадушна за веру Дабравесьця.

28 і не баіцеся ні ў чым праціўнікаў; гэта ім ёсьць знак пагібелі, а вам - выратаваньня. І гэта ад Бога;

29 бо вам дадзена дзеля Хрыста ня толькі вераваць у Яго, але і пакутаваць за Яго.

30 Такім самым подзьвігам, які вы бачылі ўва мне і сёньня чуеце пра мяне.

розділ 2

1 Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,

2 то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!

3 Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.

4 Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

5 Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!

6 Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,

7 але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,

8 Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...

9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,

10 щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,

11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!

12 Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.

13 Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.

14 Робіть усе без нарікання та сумніву,

15 щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,

16 додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.

17 Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.

18 Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!

19 Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.

20 Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.

21 Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.

22 Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.

23 Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.

24 Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.

25 Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,

26 бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.

27 Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.

28 Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.

29 Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,

30 бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.

1 Отож, коли є яка втіха в Христі, коли є яка відрада в любові, коли є яка спільність духа, коли є якесь милосердя і щедрість, -

2 доповніть мою радість, щоб ви думали те саме, мали ту саму любов, були однієї душі й однієї думки.

3 Нічого не робіть для суперечок або для марнословства, але в покорі майте один одного більшим за себе.

4 Хай кожний дбає не про себе, але і про ближнього.

5 Плекайте в собі ті самі думки, що були і в Христа Ісуса.

6 Він, маючи Божу природу, не вважав за здобич бути рівним Богові,

7 але принизив самого себе, прийняв вигляд раба, став подібним до людини, і в подобі з'явився як людина;

8 упокорив себе, став слухняним аж до смерти, - і то до смерти хресної.

9 Тому Бог підніс його, дав йому ім'я понад усяке інше ім'я,

10 щоб перед ім'ям Ісуса вклонилося кожне коліно - і небесних, і земних, і підземних;

11 і щоб кожною мовою визналося, що Ісус Христос - це Господь на славу Бога Батька!

12 Тому, мої улюблені, як ото ви завжди слухали, - не тільки коли я був присутній, але значно більше тепер, коли я відсутній, - зі страхом і тремтінням працюйте для свого спасіння!

13 Бо то Бог викликає у вас і бажання і дію - доброю волею.

14 Все чиніть без нарікання і вагання,

15 щоб ви були непорочними і простими, невинними Божими дітьми серед лукавого й розбещеного роду, серед якого ви сяєте, мов світила в світі,

16 держачи слово життя мені на похвалу в Христовий день, що недаремне я біг, недаремне трудився.

17 Але коли й стаю жертвою при жертві й службі вашої віри, то радію і співрадію з усіма вами.

18 Так само й ви радійте та співрадійте зі мною.

19 Надіюся в Господі Ісусі послати незабаром до вас Тимофія, щоб і я звеселився духом, впевнившись про вас.

20 Бо не маю нікого іншого щирішого, хто б ревніше клопотався про вас;

21 адже всі шукають свого, а не того, що Ісуса Христа.

22 Досвідченість же його знаєте, бо наче син батькові послужив зі мною для благої вістки.

23 Надіюся послати його, щойно довідаюся, що він зі мною.

24 Але сподіваюся в Господі, що й сам незабаром прийду.

25 Вважав за потрібне послати до вас Епафродита - мого брата, помічника і співвояка, та вашого посланця і служителя в моїй потребі.

26 Адже він побивався за всіма вами й тужив, бо ви почули, що він хворів.

27 Бо таки хворів смертельно, але Бог помилував його, - і не тільки його, а й мене, щоб я не переживав смуток за смутком.

28 Отже, швидко послав я його, щоб, побачивши його, ви знову зраділи, та і я був без смутку.

29 Прийміть же його в Господі з повною радістю - і шануйте таких,

30 бо він наблизився був до смерти за справу Христа, наражаючи своє життя на небезпеку, щоб доповнити нестачу ваших послуг для мене.

1 Коли, отже, є в Христі якась утіха, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність духа та якесь серце і милосердя,

2 то завершіте мою радість: думайте те саме, майте любов ту саму, будьте однодушні, згідливі.

3 Не робіть нічого підо впливом суперечки, чи з марної слави, але вважаючи в покорі один одного за більшого від себе;

4 майте на увазі користь не власну, а радше інших.

5 Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі.

6 Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом,

7 а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина,

8 він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж - хресної.

9 Тому і Бог його вивищив і дав йому ім'я, що понад усяке ім'я,

10 щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею,

11 і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця.

12 Отож, мої любі, як то ви завжди були слухняні, працюйте над спасінням вашим в острасі та трепеті, не тільки коли я присутній, але ще більше тепер, коли мене нема між вами,

13 бо то Бог викликає у вас і хотіння і діяння за своїм уподобанням.

14 Усе робіть без нарікання і мудрування,

15 щоб ви були бездоганні й щирі, непорочні діти Божі серед лукавого й розбещеного роду, серед якого сяєте, немов світила у світі,

16 зберігаючи слово життя, на похвалу мені в день Христа, що я біг не дарма і трудився не марно.

17 Ба навіть коли мушу пролити мою кров на жертву й офіру за вашу віру, я радуюсь і веселюся разом з усіма вами.

18 Та й ви також радуйтеся і веселіться зо мною.

19 Надіюсь у Господі Ісусі послати до вас незабаром Тимотея, щоб і мені на серці стало легше, коли довідаюся про вас.

20 Нікого бо не маю рівного йому душею, що так щиро дбав би про вас,

21 бо всі шукають чогось власного, а не Христа Ісуса.

22 Ви знаєте його випробувану чесність: він, як син батькові, служив зо мною справі Євангелії.

23 Отож, надіюся його до вас послати, як лиш довідаюся, як воно зо мною.

24 А я маю в Господі впевнену надію, що скоро й сам прибуду.

25 Але вважав необхідним послати до вас Епафродита, мого брата і співробітника та співвояка, якого ви послали, і служителя в моїй потребі;

26 бо він за вами всіма побивався і непокоївся - тому, що ви почули про його недугу.

27 Він бо, справді, занедужав смертельно, але Бог змилувався над ним, та не лише над ним, а й надо мною, щоб я не мав смутку за смутком.

28. Тому я послав його вам, щоб ви, знову побачивши його, зраділи і щоб і я мав менше смутку.

29. Прийміть же його в Господі з усякою радістю і майте таких у пошані,

30 бо за Христове діло він наблизився до смерти, наражаючи життя на небезпеку, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.

1 If then there is any comfort in Christ, any help given by love, any uniting of hearts in the Spirit, any loving mercies and pity,

2 Make my joy complete by being of the same mind, having the same love, being in harmony and of one mind;

3 Doing nothing through envy or through pride, but with low thoughts of self let everyone take others to be better than himself;

4 Not looking everyone to his private good, but keeping in mind the things of others.

5 Let this mind be in you which was in Christ Jesus,

6 To whom, though himself in the form of God, it did not seem that to take for oneself was to be like God;

7 But he made himself as nothing, taking the form of a servant, being made like men;

8 And being seen in form as a man, he took the lowest place, and let himself be put to death, even the death of the cross.

9 For this reason God has put him in the highest place and has given to him the name which is greater than every name;

10 So that at the name of Jesus every knee may be bent, of those in heaven and those on earth and those in the underworld,

11 And that every tongue may give witness that Jesus Christ is Lord, to the glory of God the Father.

12 So then, my loved ones, as you have at all times done what I say, not only when I am present, but now much more when I am not with you, give yourselves to working out your salvation with fear in your hearts;

13 For it is God who is the cause of your desires and of your acts, for his good pleasure.

14 Do all things without protests and arguments;

15 So that you may be holy and gentle, children of God without sin in a twisted and foolish generation, among whom you are seen as lights in the world,

16 Offering the word of life; so that I may have glory in you in the day of Christ, because my running was not for nothing and my work was not without effect.

17 And even if I am offered like a drink offering, giving myself for the cause and work of your faith, I am glad and have joy with you all:

18 And in the same way do you be glad and have a part in my joy.

19 But I am hoping in the Lord Jesus to send Timothy to you before long, so that I may be comforted when I have news of you.

20 For I have no man of like mind who will truly have care for you.

21 For they all go after what is theirs, not after the things of Christ.

22 But his quality is clear to you; how, as a child is to its father, so he was a help to me in the work of the good news.

23 Him then I am hoping to send as quickly as possible, when I am able to see how things will go for me:

24 But I have faith in the Lord that I myself will come before long.

25 But it seemed to me necessary to send to you Epaphroditus, my brother, who has taken part with me in the work and in the fight, and your servant, sent by you for help in my need;

26 Because his heart was with you all, and he was greatly troubled because you had news that he was ill:

27 For in fact he was ill almost to death: but God had mercy on him; and not only on him but on me, so that I might not have grief on grief.

28 I have sent him, then, the more gladly, so that when you see him again, you may be happy and I may have the less sorrow.

29 So take him to your hearts in the Lord with all joy, and give honour to such as he is:

30 Because for the work of Christ he was near to death, putting his life in danger to make your care for me complete.

1 Итак, если есть какое утешение во Христе, если есть какая отрада любви, если есть какое общение духа, если есть какое милосердие и сострадательность,

2 то дополните мою радость: имейте одни мысли, имейте ту же любовь, будьте единодушны и единомысленны;

3 ничего не делайте по любопрению или по тщеславию, но по смиренномудрию почитайте один другого высшим себя.

4 Не о себе только каждый заботься, но каждый и о других.

5 Ибо в вас должны быть те же чувствования, какие и во Христе Иисусе:

6 Он, будучи образом Божиим, не почитал хищением быть равным Богу;

7 но уничижил Себя Самого, приняв образ раба, сделавшись подобным человекам и по виду став как человек;

8 смирил Себя, быв послушным даже до смерти, и смерти крестной.

9 Посему и Бог превознес Его и дал Ему имя выше всякого имени,

10 дабы пред именем Иисуса преклонилось всякое колено небесных, земных и преисподних,

11 и всякий язык исповедал, что Господь Иисус Христос в славу Бога Отца.

12 Итак, возлюбленные мои, как вы всегда были послушны, не только в присутствии моем, но гораздо более ныне во время отсутствия моего, со страхом и трепетом совершайте свое спасение,

13 потому что Бог производит в вас и хотение и действие по Своему благоволению.

14 Всё делайте без ропота и сомнения,

15 чтобы вам быть неукоризненными и чистыми, чадами Божиими непорочными среди строптивого и развращенного рода, в котором вы сияете, как светила в мире,

16 содержа слово жизни, к похвале моей в день Христов, что я не тщетно подвизался и не тщетно трудился.

17 Но если я и соделываюсь жертвою за жертву и служение веры вашей, то радуюсь и сорадуюсь всем вам.

18 О сем самом и вы радуйтесь и сорадуйтесь мне.

19 Надеюсь же в Господе Иисусе вскоре послать к вам Тимофея, дабы и я, узнав о ваших обстоятельствах, утешился духом.

20 Ибо я не имею никого равно усердного, кто бы столь искренно заботился о вас,

21 потому что все ищут своего, а не того, что угодно Иисусу Христу.

22 А его верность вам известна, потому что он, как сын отцу, служил мне в благовествовании.

23 Итак я надеюсь послать его тотчас же, как скоро узнаю, что будет со мною.

24 Я уверен в Господе, что и сам скоро приду к вам.

25 Впрочем я почел нужным послать к вам Епафродита, брата и сотрудника и сподвижника моего, а вашего посланника и служителя в нужде моей,

26 потому что он сильно желал видеть всех вас и тяжко скорбел о том, что до вас дошел слух о его болезни.

27 Ибо он был болен при смерти; но Бог помиловал его, и не его только, но и меня, чтобы не прибавилась мне печаль к печали.

28 Посему я скорее послал его, чтобы вы, увидев его снова, возрадовались, и я был менее печален.

29 Примите же его в Господе со всякою радостью, и таких имейте в уважении,

30 ибо он за дело Христово был близок к смерти, подвергая опасности жизнь, дабы восполнить недостаток ваших услуг мне.

1 Дык вось, калі ёсьць якая ўцеха ў Хрысьце, калі ёсьць якая радасьць любові, калі ёсьць якая супольнасьць Духа, калі ёсьць які мілажаль у сэрцы і спагадлівасьць,

2 дык дапоўніце маю радасьць: майце адны думкі, майце тую ж любоў, будзьце аднадушныя і аднамысныя;

3 нічога не рабеце зь перакорлівасьці альбо дзеля марнае славы, а ў пакорлівай мудрасьці ўважайце адно аднаго вышэй за сябе.

4 Не за сябе толькі клопат майце, а кожны і за іншых.

5 Бо ў вас павінны быць тыя самыя адчуваньні, як і ў Хрысьце Ісусе;

6 Ён, быўшы ў Божай прыродзе, не палічыў за рабунак Сваю роўнасьць з Богам,

7 а прынізіў Сябе Самога, узяўшы вобраз раба, зрабіўшыся падобным на людзей і з выгляду стаўшыся, як чалавек;

8 упакорыў Сябе і быў паслухмяны аж да сьмерці, і сьмерці крыжовай.

9 Таму і Бог узьнёс Яго і даў Яму імя вышэй за ўсякае імя,

10 каб прад імем Ісуса схілілася кожнае калена на небе, зямлі і ў апраметнай,

11 і кожныя вусны вызнавалі, што Ісус Хрыстос ёсьць Гасподзь на славу Бога Айца.

12 Дык вось, любасныя мае, як вы заўсёды былі паслухмяныя ня толькі ў прысутнасьці маёй, але яшчэ болей сёньня ў адсутнасьці маёй, са страхам і трымценьнем выконвайце сваё збавеньне,

13 бо гэта Бог учыняе ў вас і хаценьне і дзеяньне па Сваім упадабаньні.

14 Усё рабеце без нараканьня і сумненьня,

15 каб вам быць бездакорнымі і чыстымі дзецьмі Божымі, беспахібнымі сярод упарцістага і разбэшчанага роду, у якім вы зьзяеце, як сьвяцілы ў сьвеце,

16 ашчаджаючы слова жыцьця на пахвалу мне ў дзень Хрыстовы, што я ня марна змагаўся і ня марна працаваў.

17 Але калі я і мушу зрабіцца ахвяраю за ахвяру і служэньне веры вашай, дык радуюся і цешуся разам з усімі за вас;

18 за гэта самае і вы радуйцеся і цешцеся са мною.

19 Спадзяюся ж у Госпадзе Ісусе неўзабаве паслаць да вас Цімафея, каб і я, даведаўшыся пра вашыя абставіны, суцешыўся духам.

20 Бо няма ў мяне нікога роўнага яму ў рупнасьці, хто б так шчыра дбаў пра вас;

21 бо ўсе шукаюць свайго, а не таго, што даспадобы Ісусу Хрысту.

22 А ягоная вернасьць вам вядомая, бо ён, як сын пры бацьку, служыў мне ў зьвеставаньні.

23 І вось я спадзяюся паслаць яго адразу ж, як толькі даведаюся, што будзе са мною.

24 Я ўпэўнены ў Госпадзе, што і сам хутка прыйду да вас.

25 Урэшце я палічыў патрэбным паслаць да вас Эпафрадыта, брата і супрацоўніка і падзьвіжніка майго ў змаганьні, а вашага пасланца і службіта ў патрэбе маёй,

26 бо ён моцна хацеў бачыць вас і цяжка журыўся, што да вас дайшлі чуткі пра ягоную хваробу.

27 Бо ён быў хворы пры сьмерці; але Бог памілаваў яго, і не яго толькі, але і мяне, каб не дадалося мне жальбы да жальбы.

28 Таму я хутчэй паслаў яго, каб вы, убачыўшы яго зноў, парадаваліся, і я быў меней засмучаны.

29 Прымеце ж яго ў Госпадзе з усякаю радасьцю, і такіх майце ў пашане,

30 бо ён за справу Хрыстовую хадзіў каля сьмерці, ставіў жыцьцё пад пагрозу, каб дапоўніць недахоп вашых паслугаў мне.

розділм 3

1 Зрештою, браття мої, радійте у Господі! Писати вам те саме не прикро мені, а для вас це навчальне.

2 Стережіться собак, стережіться працівників лихих, стережіться обрізання!

3 Бо обрізання то ми, що служимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло,

4 хоч і я міг би мати надію на тіло. Як хто інший на тіло надіятись думає, то тим більше я,

5 обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племени Веніяминового, єврей із євреїв, фарисей за Законом.

6 Через горливість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо правди в Законі.

7 Але те, що для мене було за надбання, те ради Христа я за втрату вважав.

8 Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа,

9 щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Закону, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою,

10 щоб пізнати Його й силу Його воскресення, та участь у муках Його, уподоблюючись Його смерті,

11 аби досягнути якось воскресення з мертвих.

12 Не тому, що я вже досягнув, або вже вдосконалився, але прагну, чи не досягну я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене.

13 Браття, я себе не вважаю, що я досягнув. Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду,

14 я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі.

15 Тож усі, хто досконалий, думаймо це; коли ж думаєте ви щось інше, то Бог вам відкриє й це.

16 Та до чого дійшли ми, поступаймо в тім самім далі.

17 Будьте до мене подібні, браття, і дивіться на тих, хто поводиться так, як маєте ви за взір нас.

18 Багато бо хто, що про них я вам часто казав, а тепер говорю навіть плачучи, поводяться, як вороги хреста Христового.

19 Їхній кінець то загибіль, шлунок їхній бог, а слава в їхньому соромі... Вони думають тільки про земне!

20 Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,

21 Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі.

1 Тим часом, брати мої, радійте в Господі. Писати мені вам про це не важко, а для вас потрібно.

2 Стережіться псів, стережіться поганих працівників, стережіться обрізання.

3 Бо обрізання - це ми, які Богові служимо духом, і хвалимося в Христі Ісусі, і не надіємося на тіло,

4 хоч і я й міг би надіятися на тіло. Коли хто й думає надіятися на тіло, то я тим більше:

5 адже обрізаний я восьмого дня, є з роду Ізраїлевого, з племени Веніяминового, єврей з євреїв, за законом - фарисей,

6 за ревністю - переслідувач Церкви, за справедливістю закону - бездоганний.

7 Але що було для мене надбанням, те я вважав за втрату задля Христа.

8 І взагалі, все вважаю за втрату в порівнянні з величчю пізнання мого Господа Христа Ісуса, заради якого я все втратив і вважаю сміттям, щоб здобути Христа,

9 перебувати в ньому не зі своєю праведністю, яка від закону, але через віру в Христа, - з тією праведністю, яка від Бога, від віри;

10 щоб пізнати його, і силу його воскресіння, і спільність його терпінь, уподібнюючись його смерті, -

11 аби якось досягти воскресіння мертвих.

12 Не тому, що я вже досягнув або вже вдосконалився; я борюся, щоб досягти те, для чого здобув мене Ісус Христос.

13 Брати, я себе не вважаю тим, що досягнув. Забуваючи те, що позаду, і прямуючи до того, що попереду,

14 з ревністю женуся до мети - за нагородою високого Божого покликання в Ісусі Христі.

15 Отож, хто досконалий, хай так і думає. Коли ж щось інше думаєте, то й це Бог вам відкриє.

16 Втім, чого досягти, в тому треба й жити.

17 Рівняйтеся на мене, брати, і приглядайтеся до тих, хто поводиться, як ті, що мають нас за взірець.

18 Бо багато хто, про яких я часто говорив вам, нині ж і з плачем кажу, поводяться, як вороги хреста Христового.

19 Їх кінець погибель, їх бог черево, і слава їм на сором, вони про земне думають.

20 Бо наше життя на небі, звідки й очікуємо Спасителя Господа Ісуса Христа,

21 який перетворить тіло нашого пониження, щоб було подібним до його прославленого тіла, силою, якою він може все підкорити собі.

1 Врешті, брати мої, радуйтеся у Господі. Писати вам те саме мені не важко, а вам воно корисно.

2 Уважайте на собак, уважайте на лихих робітників, уважайте на обрізання!

3 Ми бо “обрізання”, що духом служимо Богові, що хвалимось у Христі Ісусі, не покладаючися на тіло,

4 хоч я міг би покладатись і на тіло. Коли хтось інший думає покладатися на тіло, то я ще більше:

5 обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з коліна Веніямина, єврей з євреїв, фарисей за законом;

6 щодо горливости - гонитель Церкви, щодо справедливости в законі - бездоганний.

7 А те, що було мені зиском, з-за Христа я вважав за втрату.

8 Ба, більше: я вважаю за втрату все задля найвищого спізнання Христа Ісуса, Господа мого, заради якого я все втратив і вважаю все за сміття, аби Христа придбати;

9 і опинитися в ньому не з праведністю моєю, що від закону, а з тією, що через віру в Христа, з праведністю, що від Бога - від віри;

10 щоб спізнати його й силу його воскресіння і участь в його муках, уподібнюючись йому у смерті,

11 аби якось осягнути воскресіння з мертвих.

12 Не те, щоб я осягнув уже мету чи був уже досконалим, але змагаю далі, чи не здобуду її, бо саме на те Христос Ісус і здобув мене.

13 Брати, я не вважаю, що осягнув уже мету; на одне лиш зважаю: забуваю те, що позаду, і змагаюся до того, що попереду,

14 женусь до мети, по нагороду високого Божого покликання в Христі Ісусі.

15 Ті ж, які досконалі, роздумуймо про це, а коли ви де в чому думаєте інакше, то Бог і в цьому просвітлить вас.

16 Тим часом, що б ми й не осягнули, простуймо завжди тим самим кроком.

17 Наслідуйте мене, брати, і вважайте на тих, що поводяться так, згідно із зразком, який ви маєте в нас.

18 Багато ж є тих, що про них я часто говорив вам та й тепер з плачем говорю, які поводяться як вороги Христового хреста.

19 їхній кінець - погибель, їхній бог -черево, їхня слава - у їхній ганьбі, вони думають тільки про земні речі.

20 Бо наше громадянство в небі, звідки і Спасителя очікуємо, Господа Ісуса Христа,

21 який перемінить наше понижене тіло, щоб було подібним до його прославленого тіла, силою, якою він спроможен усе собі підкорити.

1 For the rest, my brothers, be glad in the Lord. Writing the same things to you is no trouble to me, and for you it is safe.

2 Be on the watch against dogs, against the workers of evil, against those of the circumcision:

3 For we are the circumcision, who give worship to God and have glory in Jesus Christ, and have no faith in the flesh:

4 Even though I myself might have faith in the flesh: if any other man has reason to have faith in the flesh, I have more:

5 Being given circumcision on the eighth day, of the nation of Israel, of the tribe of Benjamin, a Hebrew of Hebrews; in relation to the law, a Pharisee:

6 In bitter hate I was cruel to the church; I kept all the righteousness of the law to the last detail.

7 But those things which were profit to me, I gave up for Christ.

8 Yes truly, and I am ready to give up all things for the knowledge of Christ Jesus my Lord, which is more than all: for whom I have undergone the loss of all things, and to me they are less than nothing, so that I may have Christ as my reward,

9 And be seen in him, not having my righteousness which is of the law, but that which is through faith in Christ, the righteousness which is of God by faith:

10 That I may have knowledge of him, and of the power of his coming back from the dead, and a part with him in his pains, becoming like him in his death;

11 If in any way I may have the reward of life from the dead.

12 Not as if I had even now got the reward or been made complete: but I go on in the hope that I may come to the knowledge of that for which I was made the servant of Christ Jesus.

13 Brothers, it is clear to me that I have not come to that knowledge; but one thing I do, letting go those things which are past, and stretching out to the things which are before,

14 I go forward to the mark, even the reward of the high purpose of God in Christ Jesus.

15 Then let us all, who have come to full growth, be of this mind: and if in anything you are of a different mind, even this will God make clear to you:

16 Only, as far as we have got, let us be guided by the same rule.

17 Brothers, take me as your example, and take note of those who are walking after the example we have given.

18 For there are those, of whom I have given you word before, and do so now with sorrow, who are haters of the cross of Christ;

19 Whose end is destruction, whose god is the stomach, and whose glory is in their shame, whose minds are fixed on the things of the earth.

20 For our country is in heaven; from where the Saviour for whom we are waiting will come, even the Lord Jesus Christ:

21 By whom this poor body of ours will be changed into the image of the body of his glory, in the measure of the working by which he is able to put all things under himself.

1 Впрочем, братия мои, радуйтесь о Господе. Писать вам о том же для меня не тягостно, а для вас назидательно.

2 Берегитесь псов, берегитесь злых делателей, берегитесь обрезания,

3 потому что обрезание - мы, служащие Богу духом и хвалящиеся Христом Иисусом, и не на плоть надеющиеся,

4 хотя я могу надеяться и на плоть. Если кто другой думает надеяться на плоть, то более я,

5 обрезанный в восьмой день, из рода Израилева, колена Вениаминова, Еврей от Евреев, по учению фарисей,

6 по ревности - гонитель Церкви Божией, по правде законной - непорочный.

7 Но что для меня было преимуществом, то ради Христа я почел тщетою.

8 Да и все почитаю тщетою ради превосходства познания Христа Иисуса, Господа моего: для Него я от всего отказался, и все почитаю за сор, чтобы приобрести Христа

9 и найтись в Нем не со своею праведностью, которая от закона, но с тою, которая через веру во Христа, с праведностью от Бога по вере;

10 чтобы познать Его, и силу воскресения Его, и участие в страданиях Его, сообразуясь смерти Его,

11 чтобы достигнуть воскресения мертвых.

12 Говорю так не потому, чтобы я уже достиг, или усовершился; но стремлюсь, не достигну ли я, как достиг меня Христос Иисус.

13 Братия, я не почитаю себя достигшим; а только, забывая заднее и простираясь вперед,

14 стремлюсь к цели, к почести вышнего звания Божия во Христе Иисусе.

15 Итак, кто из нас совершен, так должен мыслить; если же вы о чем иначе мыслите, то и это Бог вам откроет.

16 Впрочем, до чего мы достигли, так и должны мыслить и по тому правилу жить.

17 Подражайте, братия, мне и смотрите на тех, которые поступают по образу, какой имеете в нас.

18 Ибо многие, о которых я часто говорил вам, а теперь даже со слезами говорю, поступают как враги креста Христова.

19 Их конец - погибель, их бог - чрево, и слава их - в сраме, они мыслят о земном.

20 Наше же жительство - на небесах, откуда мы ожидаем и Спасителя, Господа нашего Иисуса Христа,

21 Который уничиженное тело наше преобразит так, что оно будет сообразно славному телу Его, силою, которою Он действует и покоряет Себе всё.

1 У астатнім, браты мае, радуйцеся ў Госпадзе. Пісаць вам пра гэта самае мне ня цяжка, а вам карысна.

2 Пільнуйцеся ад сабак, пільнуйцеся ад ліхіх дзеячаў, пільнуйцеся ад абразаньня;

3 бо абразаньне - мы, калі служым Богу духам і хвалімся Хрыстом Ісусам, і не на плоць спадзяёмся;

4 хоць я магу спадзявацца і на плоць. Калі хто іншы думае пакласьціся на плоць, дык тым болей я,

5 абрэзаны на восьмы дзень, з роду Ізраілевага, калена Веньямінавага, Габрэй ад Габрэяў, паводле закона - фарысэй,

6 а ў руплівасьці - ганіцель царквы Божай, па праўдзе закона - беззаганны.

7 Але што мне было перавагаю, тое дзеля Хрыста я палічыў марнасьцю.

8 Ды і ўсё лічу марнасьцю дзеля перавагі пазнаньня Хрыста Ісуса, Госпада майго: дзеля Яго я ад усяго адмовіўся, і ўсё лічу сьмецьцем, каб здабыць Хрыста,

9 і знайсьці сябе ў Ім не з маёю праведнасьцю, якая ад закона, а з тою, якая празь веру ў Хрыста, з праведнасьцю ад Бога па веры;

10 каб спазнаць Яго, і сілу ўваскрэсеньня Ягонага, і мець удзел у пакутах Ягоных, прыпадобніцца да Яго ў сьмерці,

11 каб дасягнуць уваскрэсеньня зь мёртвых.

12 Ня тое, каб я ўжо дасягнуў мэты, альбо ўдасканаліўся; але прагну, а ці не дасягну і я, як дасягнуў мяне Хрыстос Ісус.

13 Браты, я ня лічу, што я ўжо дасягнуў; а толькі, забываючы тое, што ўжо за мною, і сягаючы наперад,

14 імкнуся да мэты, да гонару вышэйшага пакліканьня Божага ў Хрысьце Ісусе.

15 І вось, хто з нас дасканалы, так і мусіць думаць; калі ж вы пра што іначай думаеце, дык і гэта Бог вам прасьветліць.

16 Тым часам, чаго б мы ні дасягнулі, так і павінны мысьліць і паводле таго правіла жыць.

17 Пераймайце, браты, мяне і дзівецеся на тых, якія робяць згодна з прыкладам, які маеце ў нас.

18 Бо многія, пра каго я часта казаў вам, а цяпер нават са сьлязьмі кажу, робяць, як ворагі крыжа Хрыстовага;

19 іхні канец - пагібель, іхні бог - чэрава, і слава іхняя - у ганьбе: яны думаюць пра зямное.

20 А нашае жыцьцё - на нябёсах, адкуль мы чакаем і Збаўцу, Госпада нашага Ісуса Хрыста,

21 Які нашае паганьбёнае цела пераўтворыць так, што яно прыпадобніцца праслаўленаму Целу Ягонаму, станецца сілаю, якою Ён дзейнічае і ўпакорвае Сабе ўсё.

розділ 4

1 Отож, мої браття улюблені, за якими так сильно тужу, моя радосте й вінче, так у Господі стійте, улюблені!

2 Благаю Еводію, благаю й Синтихію думати однаково в Господі.

3 Так, благаю й тебе, товаришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Євангелію помагали мені та Климентові й іншим моїм співробітникам, яких імення записані в Книзі Життя.

4 Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!

5 Ваша лагідність хай буде відома всім людям. Господь близько!

6 Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою.

7 І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі.

8 Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це!

9 Чого ви від мене й навчилися, і прийняли, і чули та бачили, робіть те! І Бог миру буде з вами!

10 Я вельми потішився в Господі, що справді ви вже нових сил набули піклуватись про мене; ви й давніш піклувались, та часу сприятливого ви не мали.

11 Не за нестатком кажу, бо навчився я бути задоволеним із того, що маю.

12 Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всього й у всім: насищатися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі.

13 Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі.

14 Тож ви добре зробили, що участь узяли в моїм горі.

15 І знаєте й ви, филип'яни, що на початку благовістя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була жадна Церква до справи давання й приймання для мене, самі тільки ви,

16 що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солуня.

17 Кажу це не тому, щоб шукав я давання, я шукаю плоду, що примножується на річ вашу.

18 Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафродита, що ви послали, як пахощі запашні, жертву приємну, Богові вгодну.

19 А мій Бог нехай виповнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі.

20 А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амінь.

21 Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас браття, присутні зо мною.

22 Вітають вас усі святі, а найбільше ті, хто з кесаревого дому.

23 Благодать Господа Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь.

1 Тому, мої улюблені й милі брати, радість і вінець мій, - стійте так у Господі, улюблені!

2 Благаю Еводію, благаю також і Синтихію - думайте однаково в Господі.

3 Так само благаю і тебе, вірний приятелю, допомагай їм, що співпрацювали зі мною в поширенні благої вістки, і з Климентом, і з іншими моїми помічниками, імена яких - у книзі життя.

4 Радійте завжди в Господі; і ще раз кажу: радійте.

5 Хай ваша лагідність стане відомою всім людям. Господь близько!

6 Нічим не журіться, але в усьому молитвою та благаннями з подякою висловлюйте ваші прохання Богові.

7 І Божий мир, що перевищує всякий розум, хай береже ваші серця і ваші думки в Ісусі Христі.

8 І - далі, братове: те, що правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що хвали гідне; коли яка чеснота або коли яка похвала, - про це роздумуйте.

9 Що навчилися і одержали, що почули й побачили в мені, - оце й чиніть. І Бог миру буде з вами.

10 Зрадів я дуже в Господі, що ви вже знову мали можливість піклуватися про мене. Ви й раніше піклувалися, але не мали відповідної нагоди.

11 Кажу це не наче тому, що чогось потребую, - адже я навчився бути задоволеним тим, що є.

12 Умію жити в покорі, умію бути і в достатку. Звик до всього і в усьому: і насичуватися, і голодувати; мати достаток і нестаток.

13 Усе можу в тому, хто мене зміцнює, - в [Христі].

14 Втім, ви добре зробили, взявши участь у моїй скорботі.

15 Знайте ж ви, филип'яни, що на початку поширення благої вістки, коли я вийшов з Македонії, жодна церква не взяла участи у праві давання і приймання, - тільки ви одні;

16 так що аж двічі посилали ви до Солуня на мої потреби.

17 Не тому, що я шукаю дарів; ні, я шукаю плоду, який примножує вашу славу.

18 Я одержав усе і є забезпечений. Мені вистачає всього, відколи я одержав від Епафродита те, що ви послали, - ніжний запах, мила жертва, приємна Богові.

19 А мій Бог хай задовольнить усяку вашу потребу, - за своїм багатством, у славі, в Ісусі Христі.

20 А Богові, нашому Батькові, - слава на віки віків! Амінь.

21 Вітайте кожного святого в Ісусі Христі. Вітають вас ті брати, що є зі мною.

22 Вітають вас усі святі, особливо ті, що з кесаревого дому.

23 Ласка Господа Ісуса Христа з духом вашим! [Амінь].

1 Тож, брати мої любі та побажані, моя радосте і вінче мій! Стійте так у Господі, любі мої!

2 Еводію прошу та й Синтиху теж прошу, щоб думали однаково у Господі.

3 І тебе, щирий товаришу, теж прошу, допомагай їм, бо вони працювали для Євангелії зо мною і Климентом та іншими моїми співробітниками, імена яких у книзі життя.

4 Радуйтеся завжди у Господі; знову кажу: Радуйтеся!

5 Хай ваша доброзичливість буде всім людям відома. Господь близько!

6 Ні про що не журіться, але в усьому появляйте Богові ваші прохання молитвою і благанням з подякою.

7 І мир Божий, що вищий від усякого уявлення, берегтиме серця й думки ваші у Христі Ісусі.

8 Наостанку, брати, усе, що лиш правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що шанобливе, коли якась чеснота чи щобудь похвальне, - про те думайте!

9 Чого ви навчилися, що прийняли, що почули та бачили в мені - те чиніте, і Бог миру буде з вами.

10 Я вельми зрадів у Господі, що ваші старання про мене знову нарешті ожили, - ви про те старалися, та нагоди вам бракувало.

11 Я кажу це не тому, що терплю злидні, бо я навчився задовольнятись тим, що маю.

12 Умію бути в упокоренні, умію бути і в достатку: в усьому й в усіх обставинах я звик і насичуватися, і голодувати, жити в достатках і терпіти злидні.

13 Я можу все в тому, хто укріплює мене.

14 Однак, ви все ж таки зробили добре, що взяли участь у моїй скорботі.

15 І ви, филип'яни, знаєте, що на початку євангельської проповіді, коли я вийшов був з Македонії, крім одних вас, ніяка Церква не брала участи в даванні і прийманні,

16 бо й у Солунь ви раз і вдруге вислали були мені на потреби.

17 Не те, щоб я шукав дарів, я бо шукаю плоду, що множиться на вашу користь.

18 Я одержав усе, і маю надто. Мені доволі всього, відколи я дістав від Епафродита вашу милостиню, - пахощі солодкі, жертву приємну, Богові вгодну.

19 За те мій Бог виповнить усі ваші потреби, за багатством своїм, у славі, у Христі Ісусі.

20 А Богові й нашому Отцеві слава на віки вічні! Амінь.

21 Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас брати, які зо мною.

22 Вітають вас усі святі, а особливо з цісарського дому.

23 Благодать Господа нашого Ісуса Христа хай буде з духом вашим! Амінь.

1 So my brothers, well loved and very dear to me, my joy and crown, be strong in the Lord, my loved ones.

2 I make request to Euodias and Syntyche to be of the same mind in the Lord.

3 And I make request to you, true helper in my work, to see to the needs of those women who took part with me in the good news, with Clement and the rest of my brother-workers whose names are in the book of life.

4 Be glad in the Lord at all times: again I say, Be glad.

5 Let your gentle behaviour be clear to all men. The Lord is near.

6 Have no cares; but in everything with prayer and praise put your requests before God.

7 And the peace of God, which is deeper than all knowledge, will keep your hearts and minds in Christ Jesus.

8 For the rest, my brothers, whatever things are true, whatever things have honour, whatever things are upright, whatever things are holy, whatever things are beautiful, whatever things are of value, if there is any virtue and if there is any praise, give thought to these things.

9 The things which came to you by my teaching and preaching, and which you saw in me, these things do, and the God of peace will be with you.

10 But I am very glad in the Lord that your care for me has come to life again; though you did in fact take thought for me, but you were not able to give effect to it.

11 But I will not say anything about my needs, for I am able, wherever I am, to be dependent on myself.

12 It is the same to me if I am looked down on or honoured; everywhere and in all things I have the secret of how to be full and how to go without food; how to have wealth and how to be in need.

13 I am able to do all things through him who gives me strength.

14 But you did well to have care for me in my need.

15 And you have knowledge, Philippians, that when the good news first came to you, when I went away from Macedonia, no church took part with me in the business of giving to the saints, but you only;

16 Because even in Thessalonica you sent once and again to me in my need.

17 Not that I am looking for an offering, but for fruit which may be put to your credit.

18 I have all things and more than enough: I am made full, having had from Epaphroditus the things which came from you, a perfume of a sweet smell, an offering well pleasing to God.

19 And my God will give you all you have need of from the wealth of his glory in Christ Jesus.

20 Now to God our Father be glory for ever and ever. So be it.

21 Give words of love to every saint in Christ Jesus. The brothers who are with me send you their love.

22 All the saints send their love to you, specially those who are of Caesar's house.

23 The grace of the Lord Jesus Christ be with your spirit.

1 Итак, братия мои возлюбленные и вожделенные, радость и венец мой, стойте так в Господе, возлюбленные.

2 Умоляю Еводию, умоляю Синтихию мыслить то же о Господе.

3 Ей, прошу и тебя, искренний сотрудник, помогай им, подвизавшимся в благовествовании вместе со мною и с Климентом и с прочими сотрудниками моими, которых имена - в книге жизни.

4 Радуйтесь всегда в Господе; и еще говорю: радуйтесь.

5 Кротость ваша да будет известна всем человекам. Господь близко.

6 Не заботьтесь ни о чем, но всегда в молитве и прошении с благодарением открывайте свои желания пред Богом,

7 и мир Божий, который превыше всякого ума, соблюдет сердца ваши и помышления ваши во Христе Иисусе.

8 Наконец, братия мои, что только истинно, что честно, что справедливо, что чисто, что любезно, что достославно, что только добродетель и похвала, о том помышляйте.

9 Чему вы научились, что приняли и слышали и видели во мне, то исполняйте, - и Бог мира будет с вами.

10 Я весьма возрадовался в Господе, что вы уже вновь начали заботиться о мне; вы и прежде заботились, но вам не благоприятствовали обстоятельства.

11 Говорю это не потому, что нуждаюсь, ибо я научился быть довольным тем, что у меня есть.

12 Умею жить и в скудости, умею жить и в изобилии; научился всему и во всем, насыщаться и терпеть голод, быть и в обилии и в недостатке.

13 Все могу в укрепляющем меня Иисусе Христе.

14 Впрочем вы хорошо поступили, приняв участие в моей скорби.

15 Вы знаете, Филиппийцы, что в начале благовествования, когда я вышел из Македонии, ни одна церковь не оказала мне участия подаянием и принятием, кроме вас одних;

16 вы и в Фессалонику и раз и два присылали мне на нужду.

17 Говорю это не потому, чтобы я искал даяния; но ищу плода, умножающегося в пользу вашу.

18 Я получил все, и избыточествую; я доволен, получив от Епафродита посланное вами, как благовонное курение, жертву приятную, благоугодную Богу.

19 Бог мой да восполнит всякую нужду вашу, по богатству Своему в славе, Христом Иисусом.

20 Богу же и Отцу нашему слава во веки веков! Аминь.

21 Приветствуйте всякого святого во Христе Иисусе. Приветствуют вас находящиеся со мною братия.

22 Приветствуют вас все святые, а наипаче из кесарева дома.

23 Благодать Господа нашего Иисуса Христа со всеми вами. Аминь.

1 Дык вось, браты мае любасныя і жаданыя, радасьць і вянок мой, стойце так у Госпадзе, любасныя мае.

2 Малю Евадыю, малю Сінтыхію думаць гэтак сама пра Госпада;

3 сапраўды, прашу і цябе, мой шчыры супрацоўнік, памагай ім, што памагалі ў зьвеставаньні разам са мною і з Кліментам і з астатнімі супрацоўнікамі маімі, чые імёны - у кнізе жыцьця.

4 Радуйцеся заўсёды ў Госпадзе; і яшчэ кажу: радуйцеся.

5 Пакорлівасьць вашая хай будзе вядомая ўсім людзям. Гасподзь блізка.

6 Ня турбуйцеся ні пра што, а заўсёды ў малітве і прашэньні з падзякаваньнем адкрывайце свае жаданьні Богу, -

7 і мір Божы, які вышэйшы за ўсякі розум, ахавае сэрцы вашыя і помыслы ў Хрысьце Ісусе.

8 Нарэшце, браты мае, што толькі ў ісьціне, што сумленнае, што справядлівае, што чыстае, што любае, што вартае хвалы, што толькі дабрадзейнасьць, ці што пахвалы годнае, - тое і майце наўме.

9 Чаго вы навучыліся, што прынялі і чулі і бачылі ўва мне, тое і выконвайце, - і Бог міру будзе з вамі.

10 Я вельмі ўзрадаваўся ў Госпадзе, што вы ўжо зноў пачалі клапаціцца пра мяне; вы і раней клапаціліся, але вам ня спрыяла нагода.

11 Кажу гэта не таму, што патрэбу маю; бо я навучыўся здавольвацца тым, што ў мяне ёсьць:

12 умею жыць і ў гароце, умею жыць і ў дастатку; навучыўся ўсяго і ва ўсім, насычацца і галадаць, быць і ў раскошы і ў нястачы.

13 Усё магу ў Ісусе Хрысьце, Які мацуе мяне.

14 Нарэшце, вы добра зрабілі, што ўзялі ўдзел у смутках маіх.

15 Вы ведаеце, Піліпяне, што на пачатку зьвеставаньня, калі я выйшаў з Македоніі, ніводная царква, апроч вас адных, ня брала ўдзелу ў маіх выдатках і прыбытках;

16 вы і ў Фесалоніку і раз і два дасылалі мне на патрэбы.

17 Ня тое, каб шукаў я дароў; а шукаю плоду, які памнажаецца на карысьць вам.

18 Я атрымаў усё і маю занадта; я задаволены, атрымаўшы ад Эпафрадыта гасьцінцы вашыя, - салодкія пахошчы, ахвяру прыемную, спадобную Богу.

19 Бог мой няхай адшкадуе вам на любую патрэбу вашую, ад багацьця Свайго ў славе, празь Ісуса Хрыста.

20 А Богу і Айцу нашаму слава на векі вякоў! Амін.

21 Вітайце кожнага сьвятога ў Хрысьце Ісусе. Вітаюць вас браты, якія са мною.

22 Вітаюць вас усе сьвятыя, а найболей з кесаравага дома.

23 Мілата Госпада нашага Ісуса Хрыста з усімі вамі. Амін.