Головна  
 
рус укр eng
 
Головна
Про компанію
Послуги
Новини
Законодавство
Корисна інформація
Контакти


Чи є товарно-транспортна накладна основним документом на вантаж, що повинен оформлюватися при здійсненні вантажних автоперевезень та чи виступає вона первинним документом бухгалтерського обліку

     

       Інструкцію про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Мінстату України та Мінтрансу України від 07.08.96 № 228/253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.96 за  № 483/1508, було скасовано згідно наказу зазначених відомств від 03.11.2006 № 507/1059 (до його скасування наказ цей відповідно до висновків Мін’юсту України від 15.05.2006 № 10/68 було виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів).
       Згадані зміни жодним чином не вплинули на статус ТТН як документа на вантаж та первинного документа, що є обов’язковим для застосування. Закон України „Про автомобільний транспорт” (далі – Закон) та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі – Правила), затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.97 № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568, визначають ТТН обов’язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.
       Відповідно до пункту 11.1 Правил ТТН та дорожні листи є основними документами на перевезення вантажів, ТТН – це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (пункт 1 Правил).
      Як випливає зі змісту статті 48 Закону, ТТН необхідно оформляти, навіть, при перевезеннях вантажів для власних потреб (тобто, своїм транспортом, а не за договором з транспортною організацією). ТТН – це один з документів, які повинні завжди бути у водія автомобіля при перевезенні вантажу. Це передбачено також пунктом 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
      Нажаль, зазначені нормативні акти не роз’яснюють, яким чином необхідно оформити ТТН при доставці вантажу власним транспортом. Невирішеним, насамперед, є питання, хто повинен розписуватися в такій ТТН від імені вантажовідправника.
      Слід зазначити, що на сьогоднішній день форма товарно-транспортної накладної встановлена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля». Проте даний документ не було внесено до Державного реєстру нормативно-правових актів, у зв’язку з чим його норми носять рекомендаційний характер.
      Це дещо спрощує вирішення проблеми оформлення ТТН при перевезеннях вантажів для власних потреб, так як для її оформлення достатньо дотриматися загальних вимог щодо змісту та оформлення первинних документів. Тобто реквізит „вантажовідправник”, „вантажоодержувач” в даному випадку можна просто не включити до форми.
      Що ж стосується ТТН, яка виписується при перевезеннях на договірних засадах, то необхідно дотриматися загальної процедури її оформлення, яка регламентована пунктами 11.5–11.10 Правил. Відповідно до зазначених вимог ТТН виписує замовник (вантажовідправник). ТТН виписується в кількості не менше чотирьох екземплярів, і кожен з цих екземплярів засвідчується підписом і при необхідності печаткою (штампом) вантажовідправника. Після прийняття вантажу всі екземпляри ТТН підписує водій (експедитор). Перший екземпляр ТТН (з підписом водія) залишається у вантажовідправника, другий передається водієм вантажоодержувачу, а третій і четвертий, засвідчені підписом, а в разі потреби також печаткою або штампом, вантажоодержувача, передаються перевізнику (транспортній організації чи фізичній особі-суб’єкту господарювання).
      Щодо бланку ТТН, який містився в Інструкції № 228/253, то ніхто його використовувати не зобов’язаний. Суб’єкти господарювання мають право використовувати самостійно розроблені форми (бланки) первинних документів, у тому числі ТТН. Таке право передбачено пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі — Положення), затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704. Підтверджують це і компетентні відомства, зокрема Держкомстат України (листи Комітету № 14/1-2-25/102 від 05.12.2005 та № 14/2-25/89 від 27.11.2006), який саме і наділений компетенцією розробляти та затверджувати типові форми первинних документів.
      В сьогоднішніх умовах, коли немає нормативно-правового акту, яким би було встановлено обов’язкову типову форму ТТН, при її оформленні необхідно дотримуватися загальних вимог щодо змісту первинних документів. Такі вимоги містяться у пункті 2.4 Положення та частині 2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Крім того при оформленні товарно-транспортної накладної не заборонено застосування форми встановленої наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля».
      Якщо ТТН оформлена невірно, вона не може вважатися належним первинним документом бухгалтерського обліку. Неправильно, невірно оформлена ТТН не може бути належною документальною основою і податкового обліку.
      Отже, товарно-транспортна накладна, як і раніше, є основним документом на вантаж, що повинен оформлятися при здійсненні вантажних автоперевезень та одночасно з цим ТТН виступає первинним документом бухгалтерського обліку.


© Чорнолуцький Є.О.

Серпень 2009

Copyright © JurTransAvto. All rights reserved.
Разработка сайтов
cоздание сайтов