І відміна

1. Тверда група

До твердої групи належать іменники жін. роду із закінченням -а (крім тих, основа яких закінчується на шиплячий приголосний): жі́нка, маши́на, перемо́га, сівба́, фа́брика, а також іменники спільного роду (чол. і жін.) з цим самим закінченням: голова́, дружи́на, калі́ка, недорі́ка, непоси́да, сирота́, ста́роста та чол. роду (назви осіб): Мики́та, Мико́ла, Са́ва тощо.

2. М’яка група

До м’якої групи належать іменники жін. роду із закінченням -я: бу́ря, друка́рня, земля́, наді́я, пі́сня, робітни́ця, сім’я́; іменники спільного роду з цим самим закінченням: суддя́, уби́вця тощо та іменник чол. роду Ілля́.

3. Мішана група

До мішаної групи належать іменники жін. роду із закінченням -а та з основою на шиплячий приголосний: ве́жа, гу́ща, ї́жа, ка́ша, вда́ча, межа́, пло́ща, ти́ша, а також іменники спільного роду із закінченням -а та з основою на шиплячий приголосний: лівша́, листоно́ша; іменник чол. роду вельмо́жа.

II відміна

1. Тверда група

Чоловічий рід. До твердої групи належать іменники чол. роду з кінцевим твердим приголосним основи (крім шиплячих) і з закінченням -о: дуб, пала́ц, темп, уда́рник, у́спіх; ба́тько, Петро́; переважна більшість іменників на -р: вир, ви́хор, відва́р, двір, жир, сир, сто́вбур, сто́ляр, я́вір; сюди ж належать іменники звір, кома́р, снігу́р, які, проте, в називному відмінку множини мають закінчення м’якої групи: зві́рі, комарі́, снігу́рі, а також усі іменники иншомовного походження на -ер, -ір, -їр, -ор, -ур (-юр) і з постійно наголошеними -ар (-яр), -ир: інжене́р, ма́йстер, ши́фер, шофе́р; папі́р, сувені́р; конвої́р, дире́ктор, профе́сор, світлофо́р; абажу́р, каламбу́р; база́р, гекта́р, коміса́р, футля́р, ювіля́р; бригади́р, каси́р, команди́р, пасажи́р.

Середній рід. До твердої групи належать іменники середн. роду із закінченням -о: вікно́, залі́зо, ко́ло, мі́сто, село́.

2. М’яка група

Чоловічий рід. До м’якої групи належать іменники чол. роду з кінцевим м’яким приголосним основи: ве́летень, зви́чай, край, учи́тель, тату́ньо, Бене́дьо; сюди належить частина іменників із суфіксами -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені: бо́ндар — бо́ндаря, ко́зир — ко́зиря, лі́кар — лі́каря, пи́сар — пи́саря, а також іменники, в яких при відмінюванні наголос переходить із суфікса на закінчення: буква́р — букваря́, вівча́р — вівчаря́, друка́р — друкаря́, інвента́р — інвентарю́, календа́р — календаря́, кобза́р — кобзаря́, секрета́р — секретаря́, шахта́р — шахтаря́; гузи́р — гузиря́, проводи́р — проводиря́, пухи́р — пухиря́ та ин.

Середній рід. До м’якої групи належать іменники середн. роду із закінченням -е та -я (без суфіксів -ен-, -ят- при відмінюванні й переважно з подовженням кінцевого приголосного основи): го́ре, мі́сце, мо́ре, по́ле; життя́, завда́ння, збі́жжя, здоро́в’я, змага́ння, знаря́ддя, ли́стя, обли́ччя, пі́р’я, по́лум’я.

3. Мішана група

Чоловічий рід. До мішаної групи належать іменники чол. роду з кінцевим шиплячим приголосним основи: ванта́ж, дощ, сто́рож, слуха́ч, ткач, това́риш; вітри́ще, діди́ще, дуби́ще; а також іменники на -яр (назви людей за видом їхньої діяльності), в яких при відмінюванні наголос переходить із суфікса на закінчення: вугля́р — вугляра́, каменя́р — каменяра́, пісня́р — пісняра́, скляр — скляра́, тесля́р — тесляра́, школя́р — школяра́.

Середній рід. До мішаної групи належать іменники середн. роду із закінченням -е при основі на шиплячий приголосний: ло́же, плече́, прі́звище, я́вище.