Історія та звичаї народів України
Українці
Білоруси
Болгари
Вірмени
Греки
Молдавани
Поляки
Роми
Росіяни
Румуни
Угорці
Татари волжські
Татари кримські

Символіка традиційної культури
Упорядник розділу - ©Ярослава Музиченко

МОЛДОВАНИ

ПОХОДЖЕННЯ НАРОДУ

Корінне населення східної Молдови власне й вважається етнічними молдаванами. За часів Радянського Союзу можна було почути про існування молдавської мови, але її відрізняла від румунської хіба що абетка, кирилична на відміну від латинської, що була офіційно затверджена в Румунії. Нині в державі Молдова, над усе серед інтелігенції є різні думки щодо ступеня спорідненості румунів та молдован, їхньої мови та культури. Власне, своєрідність молдован пояснюється їх майже 200-літнім розвитком у відриві від Румунії під потужним російським і українським впливом. Частина молдовської інтелігенції вважає себе румунами, а мову свого народу – румунською, частина – зберігає вірність ідеалам окремої молдовської держави, мови і культури. Отже, поділ на румунів та молдован має не стільки етнічні, скільки історичні та політичні підстави.

МОВА

Молдовська мова належить до родини романських мов. Її абетка побудована на основі латини. Усна мова багата на діалекти і відрізняється у різних регіонах країни.

 

ЕТНОКУЛЬТУРА

Одяг

Молдовський традиційний жіночий стрій складається з білої орнаментованої сорочки, багато клинової спідниці, полотняного фартуха і хустини. На сорочку вдягають незшиту спідницю „катріце”.

Одяг чоловіків такий: біла сорочка, штани, суконний жилет або хутряна безрукавка, бараняча шапка, саморобне взуття зі шкіри – опінчі. Невід'ємною його часткою є тканий вовняний пояс „бриу” червоного, зеленого або синього кольору, завдовжки 3 метри.

Деякі деталі народного одягу збереглися і до сьогодні: хутряні і суконні безрукавки, баранячі шапки.

 

Храмова архітектура

Представлена такими витворами як церква Різдва Богородиці (XVIII ст.), кафедральний собор (ХІХ ст..), церква св. Дмитрія в Оргієві. При будуванні церков поєднували різні стилі: бароко, неокласицизм, готика.

 

Житло

Народне молдовське житло має відмінності залежно від регіонів. У північних районах житлові будинки прикрашають орнаментом більше, ніж у південних. Обов'язковим елементом є скляна веранда. У центральних і південних районах у будівлях зберігаються призьба і галерея, дерев'яні стовпи або кам'яні колони. Будинок поділяється на три приміщення, з них житлове тільки одне. Типова садиба складається з двох-трьох господарських приміщень, розташованих на подвір'ї. Інтер'єр прикрашають виробами народних ремісників.

КУХНЯ

Молдовська кухня відома своїми ніжними й пікантними, ароматними блюдами. Основою для їх приготування слугують овочі, зернові, молоко, риба, різні жири і т.д. Асортимент і якість блюд молдовської традиційної кухні перевірялись й збагачувалися протягом багатьох століть. Закуски на святковому столі пікантні й різноманітні, як, наприклад, фаршировані перці й помідори, холодець з птиці, свинини або риби. Неможливо не згадати і про мамалиге, приготовленої й поданої на стіл "як у мами вдома" - з бринзою, сметаною, й часниковим муждеєм.

Молдовські супи й борщі, заправлені кислим квасом або овочевим розсолом, а також різноманітною зеленню та спеціями (петрушка, укріп, щавель, чабрець та ін.), добре стимулює апетит і завжди до місця. Радимо скуштувати й селянську заму з птаха з домашньою локшиною, рибацьку юшку з рисом та розсольники з маринованими і квашеними овочами.

На кожному святковому столі обов'язково присутні голубці, приготовлені в залежності від місцевої традиції з використанням виноградних листків або квашеної капусті. Овочі використовують і для приготування різноманітних салатів, заправлених рослинним маслом, оцтом, сметаною, сирами, яйцями й мілко нарізаним відварним м'ясом. Фрукти та овочі обов'язково присутні на кожному столі.

Молдовські вина відомі всьому світу своїм ніжним смаком, ароматом, вишуканістю. Розкинуті на пагорбах виноградники дозволяють створити широкий спектр вин – від білих до рубінових, від сухих до напівсолодких і солодких, від "тулбурел" ("каламутного") до абсолютно прозорих. Старі вина, які зберігають у винних підвалах, давно стали візитною карткою Молдови. Вина вищої якості отримують не лише з добре відомих всьому світу сортів: Аліготе, Шардоне, Мускат, Піно, Каберне та ін., але й з місцевих: Фетяска, Галбена, Темийоаса або Молдова. Не варто забувати й про коньяки, бренді та горілку, вироблених на відомих молдавських винних заводах: Крікова, Белць, Хинчешть, Милештій Мічь, Казаклія, Чумай, Пуркарь та ін.

НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО

Народне мистецтво Молдови представлене килимарством, гончарством, а також заняттями, пов'язаними з обробкою дерева, шкіри, каменя, металу. Майстри виготовляють знаряддя праці, меблі, тканини, побутові речі.

 

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

В Молдові кожний гість приймається тепло й радісно. У господаря гостинного дому завжди знайдеться склянка доброго молдовського вина, а у хазяйки – найсмачніші блюда. Гостей, як правило, запрошують в "Каса маре", найкраще прибрану кімнату, де відзначають усі важливі події і проходять сімейні свята. А свят в Молдові багато. Взяти в них участь може кожний. Зимові свята, наприклад, супроводжуються колядками, побажаннями, театралізованими сценками, які виконуються як дітьми, так і дорослими, що рухаються від дому до дому й відають про пришестя Нового Року. Всі нетерпляче чекають прибуття Мош Кречун (Діда Мороза) з мішком, повним подарунків. Діти, як правило, особливо ретельно готовляться до цієї зустрічі: підбирають костюми, маски, репетирують театральні сценки ... Фактично свята традиційного сільськогосподарського календаря в цей період збігаються з християнськими святами, пов'язаними з народженням Ісуса Христа – Різдвом.

Традиційно молдовським святом вважають Мерцишор – свято весни. В березні усі жителі Молдови прикріплюють собі на груди мерцишор – символ цього свята пробудження природи, сплетений з червоної і білої ниток. Також весною відзначається релігійне свято Пасха або, інакше кажучи, Воскресіння Ісуса Христа. Люди заздалегідь готуються до цього свята, намагаючись як можна більш багато уставити святковий стіл різноманітними блюдами і напоями, традиційними крашеними яйцями і пасхальними пасками. З часом розписані пасхальні яйця стали справжніми витворами народного промислу й відомі далеко за межами Молдови.

В дні врожаю в містах і селах країни влаштовують традиційні ярмарки. Під час цих подій іноземні туристи можуть ближче познайомитися з народним фольклором, традиційними костюмами, виробами народних промислів.

 

 

ТРАДИЦІЙНА МУЗИКА І СПІВ

Жанри пісенної культури дуже різноманітні. Молдовські пісні є одноголосні і двоголосні. Найбільш розповсюджені різновиди пісень: трудові і обрядові. Також є ліричні пісні, балади, соціальні. Дуже яскраві і темпераментні танцювальні мелодії: хора, сирба, бетута. Серед молдавських народних музичних інструментів – кобза, дримба, таргат, чімпой (волинка), бучум (трембіта), цимбали.

 

ТАНЦЮВАЛЬНА КУЛЬТУРА

Представлена такими танцями: хорба, молдовеняска, інвиртіт. Найпопулярніший танок – це молдовеняска. Усі танцівники стають у коло, після кількох кругів розбігаються по парах і розпочинають запальний танок, знову стаючи в коло після певного набору фігур.

 

РЕСПУБЛІКА МОЛДОВА

 

Державна мова

Молдавська

Столиця

Кишинеу. Датою першого документального підтвердження топонімічної назви Кишинеу є 17 липня 1436р. Вчені вважають, що ця назва означає "джерело, ключ". Місто розташовано на 7 пагорбах. Через Кишинеу протікають ріки Бик та Ішновець. Специфічний клімат – помірно-континентальний.
Місто розділено на 5 секторів: Центр, Буюкань, Ботаніка, Ришкань і Чокана.
День міста – 14 жовтня.

Державний устрій

Республіка

Населення

4 264 300 мешканців. Молдова є однією з найбільш густонаселених країн Європи.
Тут проживають представники кількох народів та етнічних груп, з них: 64,5 % - молдавани, 14 % - українці, 13 % - росіяни, 3 % – гагаузи, та представники інших народів (болгари, євреї, білоруси, німці).

Віросповідання

В Республіці Молдова сумісно проживають представники двох світових релігій: прихильники християнства та іудаїзму. Перші представлені приблизно 1800 общинами, другі - 7 общинами. В цьому сенсі найбільшу вагу має ортодоксальна церква Молдови, яка охоплює 95% православних християн всього населення республіки. Вони мають в своєму розпорядженні 1034 церкви, 34 монастирі 7 скитів, приблизно з 5000 служителями (преоти, д'яки, піклувальники та ін.).
Ортодоксальною церквою Молдови (Митрополія Молдови) керує його Високопреосвященство Владимир, Митрополит Кишинеу і всея Молдови. Церковна організація нараховує 4 єпархії: Кишинеу, Єдинець і Бричень, Кахул і Лепушна, Дубесарь і Тирасполь. В місті Белць діє вікаріат.
Культовий персонал готується теологічною академією Кишинеу, теологічною семінарією (монастир Ноул Нямц , Кицкань), Духовним ліцеєм для дівчат (монастир Суручень), Духовним ліцеєм для хлопчиків (монастир "Різдво Христово", Зебричень).

Історія держави

Молдова має багату історію, сповнену драматичних подій. Етногенез румунів був досить тісно пов'язаний зі становленням румунської держави та всіма історичними особливостями цього процесу. Адже нині існують дві Молдови – незалежна держава на схід від Прута, і історична область Румунії на захід від нього, з такими центрами як Яси та Галац. Через те, назва “молдованин” й зараз зберігається в Румунії, як і назва “волох”, але не як етнічна, а як суто регіональна. У державі Молдова зі столицею в Кишиневі “молдованин” є етнонімом. Після об'єднання Молдови з Волохією в 1859 році у князівство Румунію офіційною назвою народу є “румуни”.

Східна Молдова опинилася в складі Російської імперії, починаючи з 1812 року. Згідно умов Бухарестського миру, укладеного в 1812 році, частина цієї території – між Прутом и Дністром – відійшла до Царської Росії, яка назвала її Бессарабією, використовуючи таким чином більш стару назву південної частини з метою затвердження ідеї про те, що вона представляє собою відособлене від Молдавського князівства географічне утворення.

В січні 1918р. була проголошена Незалежність Демократичної Республіки Молдова, а 27 березня 1918 р. було прийнято рішення про об'єднання з Румунією.

Після приєднання східної Молдови, або Бессарабії, до Румунії в 1918 році, більшовики в 1924р. на противагу Бухаресту створили в складі УССР Молдавську Автономну республіку на землях українського Придністров'я, ініціатором цієї акції був Григорій Котовський, проти неї виступали керівники української адміністрації, зокрема Скрипник. Реакція українського керівництва пояснювалась тим, що на цих землях майже 49% населення становили етнічні українці й лише 30% молдавани. В 1940 році більшу частину цього утворення було передано до складу МССР, де вона перебуває й нині у вигляді так званої Придністровської Молдавської республіки.

Завдяки процесу реструктуризації, початому в країнах Центральної та Східної Європи, 23 червня 1990р. Молдова заявляє про свій суверенітет, а 27 серпня 1991р. – про державну незалежність. 2 березня 1992 р. Республіка Молдова стає членом Організації Об'єднаних Націй.

 

День незалежності та традиції його святкування

Паради і народні гуляння у День Незалежності.

 

МОЛДОВАНИ В УКРАЇНІ

 

ПОСОЛЬСТВО РЕСПУБЛIКИ МОЛДОВА
01010, Київ, вул. Січневого повстання, 6
(044) 290 7721, 290 7959

ІСТОРІЯ РОЗСЕЛЕННЯ

Найдавніші зв'язки слов'ян з романізованим населенням карпато-дунайських земель сягають V – VII ст. На цій основі сформувалася етнічна спільність волохів – найближчих етногенетичних предків молдован, територія розселення яких у Х – ХІІІ ст. неодноразово входила до складу слов'янських державних об'єднань: Давньоруської держави, Галицько-Волинського князівства. Волохи – більш давній етнонім, що тривалий час зберігався поряд з самоназвою молдовани.

З виникненням у 1359 році Молдавського князівства до його складу увійшли території спільного проживання слов'ян і східнороманських народів. Молдовани разом з українцями протистояли польським і татарським нападам. Значний відсоток становили вони серед запорозького козацтва.

З XVI ст. молдавські кріпаки, тікаючи від поміщиків та турецьких завойовників, під владою яких перебувала Бессарабія, цілими родинами переселялися в Україну – „козацький край”: на Лівобережжя, Поділля, південні частини Брацлавського і Київського воєводств. Траплявся також і зворотній міграційний потік українців „на Волощину” – наприклад, після невдалих повстань початку XVIII ст.

Після ліквідації Запорозької січі (1775) російський уряд активно заселяв її території переселенцями з інших країн. Поширеними були військові поселення, для яких запрошували і молдаван. Вони заснували ряд таких селищ (рот) у межиріччі Дніпра і Синюхи, а також у Слов'яносербському і Бахмутському повітах. Згодом на території Нової Сербії було утворено Молдавський гусарський полк.

У ХІХ ст. молдовани за чисельністю посідали друге після українців місце в деяких повітах (Єлисаветградська, Херсонська губернії).

У ХІХ ст., під впливом новоутвореної Румунської держави частина населення колишнього Молдавського князівства поступово почали вважати себе румунами, тоді як молдовани, що не увійшли до Румунії (більша частина Бессарабії) зберегли свою етнічну ідентичність.

 

МОЛДОВАНИ В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ

Серед молдаван України чи не найбільший внесок в українську культуру належить Київському митрополиту Петрові Могилі.
Син господаря Молдови та угорської княжни, Петро Могила народився 31 грудня 1596 року. Він навчався у Львівській братській школі, єзуїтському коледжі Ла Флеш, Замойській академії та Паризькій Сорбонні. У складі польського війська Петро бився з турками під Цецорою та Хотином. Двадцяти восьми років Могила постригся у ченці і вже через 2 роки був обраний архімандритом Києво-Печерської лаври. Він заснував при монастирі Гімназіум, який 1632 року об'єднав із школою Богоявленського братства в Києво-Могилянський колеґіум. 1632 року Могила був обраний митрополитом Київським, Галицьким і всієї Руси. Укладений митрополитом “Великий требник Петра Могили” і понині становить основу православної літургії. Могила запровадив церковні проповіді українською мовою, канонізував усіх Печерських святих, власним коштом відновив головні храми Києва. Вів переговори про об'єднання уніатської та православної церков в єдиний Київський патріархат під зверхністю Рима. Митрополит зорієнтував майбутню Києво-Могилянську академію на підготовку інтелектуалів західного типу, які одночасно залишалися у річищі української культури. Петро Могила помер у Києві в ніч на 1 січня 1647 року.


Іво Бобул
“Коли багатонаціональні краї, то одна культура буде обов'язково торкатися з іншою, інше з третім, п'ятим. Вони в контексті дають щось цікаве. Зате в нас такий музикальний співучий край. В нас немає людей, які б не співали чи не грали. Мабуть оте сплетіння культур дало гарний тембр голосу”.

Софія Ротару
Зі своїм чоловіком - українським музикантом Анатолієм Євдокименком - Софія створила ансамбль "Червона Рута". Саме з цієї легендарної пісні Володимира Івасюка Софія Ротару почалася її зіркова слава. І звучала вона у виконанні ансамблю "Смерічка" Чернівецької філармонії.
ЗО років тому Софія Ротару отримала перемогу на престижному міжнародному конкурсі "Золотий Орфей" у Болгарії. А рік згодом стала переможницею не менш відомого конкурсу в польському місті Сопоті. Це була нечувана перемога української естради, яку представляла на міжнародному рівні молдаванка Софія Ротару.
А починала вона свій зірковий шлях легендарною піснею Володимира Івасюка "Червона Рута", яку виконувала з ансамблем "Смерічка" Чернівецької філармонії. А згодом Софія Ротару з своїм чоловіком - українським музикантом Анатолієм Євдокименком - створили ансамбль, який так і назвали - "Червона Рута".

СЬОГОДЕННЯ

За переписом населення 2001 року в Україні молдованами визнали себе понад 258 тисяч осіб. Це третя кількісно національна меншина України після росіян і білорусів. 70% молдован України визнали рідною мовою молдавську. Найбільші групи молдован зареєстровані в Одеській, Чернівецькій, Миколаївській, Кіровоградській областях.

 
online dating
HotLog