10 січня 2010 року

Неділя по Різдві.

Память свв. і праведних Йосифа Обручника, Давида царя і Якова, по плоті брата Господнього.

Св. 20 тис. мучч., спалених в Нікомидії.

• Короткий життєпис святого дня
• Рядовий Апостол
  
• Рядове Євангеліє
• Оповідання для роздумів
• Прохання про молитву

 

Неділя після Різдва Христового

Сьогодні з послання св. апостола Павла до галатів довідуємось як він розумів своє апостольське служіння: "Він зволив об'явити в мені Сина Свого, щоб я проповідував Його між поганами". Те саме завдання виконали з Провидіння Божого три мудреці зі Сходу, які повернувшись у свій край, розповіли, що у Вифлеємі народився Спаситель світу, Син Божий.

Св. Йосиф мав завдання не об'явити, а вберегти від злочинної руки Ірода Сина Божого. Тому ангел аж тричі, як описує св. Матей у Євангелії, наказує йому, що робити: "встань, візьми Дитятко і Його матір, йди в Єгипет", "встань, і візьми Дитятко та Його матір, вертайся в Ізраїльську землю", а втретє попереджає його уві сні не йти в Юдею, скеровуючи в Назарет.

Тропар цієї неділі закликає св. Йосифа радісно звістити про чудо, що Діва народила Сина Божого і щоб він разом з пастирями і мудрецями прославив й поклонився Йому. Віддати поклін новонародженому Ісусові і прославляти Його покликані і ми!

Святі мученики Нікомидійські

Поганський імператор Діоклетіан жорстоко переслідував християн за їхню святу віру в Ісуса Христа. Тисячі вірних у той час прославили Бога мученицькою смертю. Багато відважних християн загинули 303 року в місті Нікомидії в Малій Азії. Всіх замучених за Христову віру Католицька Церква прославляє як святих мучеників нікомидійських.

Послання ап. Павла до Тимотея 1, 15-17

Сину Тимотею, вірне слово - і гідне повного довір'я, що Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, з яких я - перший. Але я був на те помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першім показав усю свою довготерпеливість, на приклад тим, що мають увірувати в Нього на життя вічне. Цареві ж віків, безсмертному, невидимому, єдиному Богу честь і слава на віки вічні. Амінь.

Євангеліє від Луки 18, 35-43

В той час, як Ісус наближався до Єрихону один сліпий сидів край дороги і просив милостині. Почувши, що народ іде мимо, він спитався: Що б воно могло бути? Йому сказали, що це Ісус Назарянин про¬ходить. Він став голосно кричати: Ісусе, сину Давидів, змилуйся надо мною! А ті, що йшли попереду зупиняли його, щоб замовчав, та він ще дужче кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною! Ісус зупинився і велів привести його до Себе. Коли той наблизився до Нього, спитав: Що хочеш, щоб Я зробив тобі? — Господи, сказав той, щоб я прозрів! Ісус сказав до нього: Прозри! Віра твоя спасла тебе. І вмить прозрів той і пішов за Ісусом, славлячи Бога. Ввесь народ, бачачи це, віддав хвалу Богові.

Пилип із веселкою в кишені

– Поглянь, що ти змайстрував! Ти страшенно неуважний!

День Пилипа, як завжди, розпочався з материної нагінки. Попереднього вечора дісталося йому від батька: причиною стало зауваження вчительки англійської мови, яка не терпіла доволі вільного хлопчикового трактування мови пані Тетчер.

– Коли ти нарешті почнеш нормально поводитися? – кричав батько.

Але то було вчора. Сьогодні був вільний день, і Пилип швиденько пішов із дому. На подвір’ї група його товаришів саме готувалася пограти у футбол. Пилип приєднався до них, зняв пуловер і почав грати. На жаль, потрапив до команди Маврикія, найліпшого футболіста в їхньому дворі, якого називали Платіні. Пилип дуже старався, але футбол не був його сильною стороною. Змарнував прекрасну нагоду забити гол, хоча м’яч впав просто йому до ніг.

– Що ти робиш, нездаро! – крикнув Маврикій.

За мить Пилип знову нехотячи опинився на шляху м’яча, який сильно копнув Платіні. Удар був такий сильний, що Пилипа навіть заболіло, але жодних инших наслідків це не мало. Тепер ніщо вже не могло стримати Маврикія. Він наблизився до Пилипа весь червоний від люті.

– Швидко забирайся звідси! Краще займися їздою верхи!

Инші хлопці теж почали насміхатися з Пилипа, й він покірно, почервонівши від сорому, зійшов із футбольного поля.

Бруно Ферреро. Із веселкою в кишені. - Свічадо, 2009

Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за Боже благословення, здоров'я душі, тіла всіх родин християнської спільності вірних;
- за ласку Божу для Оксани та Володимира;
- за здоров'я та Боже благословення Василя;
- за Божу опіку для родини Світлани, Ольги, Ліди, Уляни, Василини;
- за навернення та душевний спокій для Романа;
- за навернення і покаяння Олега;
- за Божу опіку для родини Світлани, Ольги, Ліди, Уляни, Василини;
- за Боже благословення, любов, і душевний спокій для Ярослава, Петра, Ольги, Ганни, о.Йосафата;
- за щасливу долю для Ярослава, за здоров"я Петра, Ольги, Ярослава, Ганни, Андрія, Інни;
- за ласку Божу для Оксани та Володимира.

(Формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).

Ваше ім'я:
Ваше прохання: