Національна Академія Наук України
Інститут Історії України
Цей день в історії XXст.:
4 квітня (22 березня)   1913  -  У м. Києві відбулися політичні страйки на честь річниці Ленських подій: 628 (з 700) робітників заводу Південноросійського акціонерного товариства (продовжувався 1 день); 230 (з 230) фабрики сівалок акціонерного товариства "Фільварт та Дєдіна" (продовжувався півдня); 130 (з 145) – машинобудівного заводу акціонерного товариства "Млошевский и К" та ін.          4 квітня (22 березня)   1913  -  У м. Миколаєві відбувся політичний страйк з нагоди річниці Ленських подій 1026 (з 5440) робітників кораблебудівного заводу товариства Миколаївських заводів та корабелень.          4 квітня   1921  -  Донецька губернія. В районі Маріуполя частини РСЧА завдали поразку збройному формуванню Н. Махно. Вбито 220 махновців. Захоплено 13 кулеметів і 2 гармати.          4 квітня   1921  -  Алчевськ Донецької губернії. Міськрада вирішила виділити 25% коштів з фонду постачання робітників до фонду земвідділу для проведення засівної кампанії.          4 квітня   1921  -  У Гетьманському лісі Балтського повіту Одеської губернії розгромлено збройний загін отамана Деркача.          
       

Пошук по сайту:
UKR ENG
        
Національна академія наук України
Український національний
комітет істориків
Українська наукова
Інтернет-спільнота
Архіви
України
Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського
Український інститут національної пам'яті
ІСТОРИКИ ТА "ІСТОРІЇ"
До 75-річчя Інституту історії України

а  б  в  г  ґ  д  е  є  ж  з  и  і  ї  й  к  л  м  н  о  п  р  с  т  у  ф  х  ц  ч  ш  щ  ю  я 



<<< ГОЛОД 1946–1947 РОКІВ В УРСР ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УСРРГОЛОДОМОР 1933—1934 РОКІВ В УСРР >>>

Переглядів: 1084 | Рейтінг: 4/1    

Бібліографічне посилання: В.І. Марочко.. ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УСРР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2004. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Golodomor_1932_1933 (останній перегляд: 04-04-2013).

ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УСРР

– геноцид укр. народу, здійснюваний тоталітарним комуніст. режимом в ході утвердження соціаліст. сектору економіки в СРСР, підпорядкування сусп-ва парт.-держ. органам влади та встановлення в країні особистої диктатури Й.Сталіна. Голодомору передували насильницька колективізація сільського господарства, «розкуркулення» селян, хлібозаготівельні кампанії, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в УСРР протягом 22-х місяців, – це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виношувалися починаючи з 1928. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення укр. селян, на знищення в УСРР самодіяльних сел. г-в – соціально-економічних підвалин укр. нації.

Голод у СРСР розпочався взимку 1931, набув масового поширення упродовж 1932–33, охопивши тер. УСРР, Пн. Кавказу, Поволжя, пд. р-нів Центр.-Чорноземної обл. Росії, а також Уралу, Казахстану і Зх. Сибіру із заг. кількістю нас. понад 50 млн осіб.

Напередодні голодомору в УСРР внаслідок суцільної колективізації, «розкуркулення», надмірних хлібозаготівель відбулося катастрофічне зменшення кількості худоби у подвірному користуванні колгоспників (у 8 разів) і в одноосібному секторі (у 7 разів). Депортації укр. селян підірвали вироб. потенціал села, залишили сел. родини без годувальника-батька, матері, старшого брата, негативно вплинули на демографічну ситуацію, спричинили зростання безпритульності. Запроваджувана в колгоспах система оплати праці на трудодні мала фіскальний і визискний характер, забезпечувала умови для масового вилучення с.-г. продукції колгоспів.

З початком голодомору, навесні 1932, 16 % колгоспів Він., 28 % Київ. та 15 % колективних г-в Харків. обл. не розрахувалися з колгоспниками за вироблені ними трудодні. А в берез. 1933 48 % колгоспів УСРР не видали селянам грошової й натуральної ч. на трудодні, тобто позбавили їх засобів до існування. Тоді в колгоспах республіки налічувалося 2 млн працівників, майже половина їх залишилася без хліба.

Найбільших втрат с. госп-во УСРР зазнало від т. зв. заготівельних кампаній. Для їх здійснення політбюро ЦК ВКП(б) запровадило 22 жовт. 1932 «надзвичайні комісії». В Україні діяла комісія на чолі з В.Молотовим, на Пн. Кавказі – з Л.Кагановичем, на Поволжі її очолював П.Постишев (у січні 1933 останнього призначили 2-м секретарем ЦК КП(б)У, звільнивши з посади 2-го секретаря ЦК КП(б)У і секретаря Харків. обкому Р.Терехова за недоліки у проведенні хлібозаготівель). Діяльність хлібозаготівельної комісії супроводжувалася карально-репресивними заходами (показовими польовими судами над селянами, стратами, масовими репресіями проти парт. та рад. кер-ва, голів і чл. правлінь колгоспів). Терор набув масових форм у вигляді занесення сіл і цілих р-нів на сумнозвісні «чорні дошки» за невиконання хлібозаготівельних завдань, що означало для них припинення будь-якого продовольчого постачання. Міста з нас. до 70 тис. осіб звільнялися від централізованого держ. продовольчого постачання. У такий спосіб уряд намагався створити внутр. посівні та експортні товарні фонди зернових культур. Питома вага хліба, що вилучався із ужитку в УСРР протягом 1930–32, неухильно збільшувалася: 1930 – 34 %, 1931 – 39,2 %, 1932 – 54,6 % від валового збору осн. зернових к-р у країні. Це призвело до зменшення норм споживання хліба нижче граничної «голодної межі».

Голодомор супроводжувався, особливо у пд. р-нах України (степ), жахливими випадками канібалізму, трупоїдства, вживанням м’яса дохлої худоби, домашніх тварин (котів, собак), гризунів; розладами людської психіки, самогубствами, епідеміями тифу та ін. інфекційних хвороб, голодними смертями. Жертвами голодомору в УСРР, за підрахунками укр. та зарубіжних дослідників трагедії, стали від 4 до 6 млн осіб.

Про голод в Україні знали лідери багатьох іноз. д-в, дипломатичні представництва яких діяли на тер. УСРР та СРСР. Італ. та нім. консули в УСРР інформували урядові структури своїх д-в про масовий голод. 1930, 1933 Головна українська еміграційна рада в Парижі зверталася до багатьох країн світу з повідомленням про жахливий голод в УСРР. 25 верес. 1933 представник уряду УНР на еміграції О.Шульгін надіслав листа голові Ради Ліги Націй Мовінкелю про те, що майже в центрі Європи «сотні тисяч, навіть мільйони людей мруть од голоду, тяжко страждають без всякої допомоги…». 27 верес. 1933 О.Шульгін власноручно передав листа голові 14-ї Асамблеї Ліги Націй Вотеру про голод в Україні. Звернення укр. політ. еміграції проігнорували: восени 1934 Ліга Націй прийняла до свого складу СРСР.

Упродовж десятиліть голодомор в УСРР замовчувався. Дослідження цієї трагедії розпочалося наприкінці 1980-х рр.

26 листоп. 1998, згідно з Указом Президента України, встановлено День пам’яті жертв голодомору 1931–33 в Україні (цим днем є четверта субота кожного листопада).


Література:

Investigation of the Ukrainian Famine 1932–1933. Report to Congress Commission on the Ukraine Famine. Washington, 1988; Кульчицький С.В. Ціна «великого перелому». К., 1991; Проблеми історії України: факти, судження, пошуки, вип. 1. К., 1991; Мерль Ш. Голод 1932–1933 годов – геноцид украинцев для осуществления политики русификации? «Отечественная история», 1995, № 1; Голодомор 1932–1933 рр. в Україні: причини і наслідки (Міжнародна наукова конференція. Київ, 9–10.IX.1993, матеріали). К., 1995; Голодомор в Україні. 1932–1933. Бібліографічний покажчик. Одеса–Львів, 2001; Голод 1932–1933 років в Україні: причини і наслідки. К., 2003.

В.І. Марочко.

Текст статті: Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2004. - 688 с.: іл.

Cc.logo.circle.svg Cc-by new.svg Cc-sa.svg
Тексти доступні на умовах ліцензії
"Creative Commons Із зазначенням авторства
— Розповсюдження на тих самих умовах"

Постiйна web-адреса статтi: http://history.org.ua/?encyclop&termin;=Golodomor_1932_1933

Ваш відгук може стати першим >>>

Робота над Енциклопедією історії України триває: певна кількість статей знаходиться на стадії підготовки до друку. Зверніть увагу, що гіперпосилання на ще неопубліковані матеріали позначені напівпрозорим шрифтом.

Вікіпедія
ВІКІДЖЕРЕЛА
ВИКИТЕКА
Енциклопедія українознавства
The Internet Encyclopedia of Ukraine
Енциклопедія УСЕ
Українська енциклопедія
Малий словник історії України
Довідник з історії України: e-версія
Ілюстрована енциклопедія історії України
Енциклопедія українського козацтва
Енциклопедія Києва
Гасла до енциклопедії Львова
Гасла до енциклопедії НТШ
Острозька академія:
енциклопедичне видання
КАМ’ЯНЕЦЬ І КАМ’ЯНЕЧЧИНА
ВІД А ДО Я
Українці в Сполученому Королівстві
Інтернет-енциклопедія
Поп Иван
Энциклопедия Подкарпатской Руси
Україна в міжнародних відносинах Енциклопедичний словник-довідник
Міжнародний біографічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР
Квазіенциклопедія ОУН-УПА
Электронная историческая энциклопедия
Николаевская область
slounik.org: беларускія слоўнікі і энцыкляпэдыі
Беларускія слоўнікі і энцыкляпэдыі
Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich
Slownik Staropolski
Советская историческая энциклопедия
Holocaust Encyclopedia
Енциклопедiя полiтичної думки
Юридична енциклопедія
Юридична енциклопедія
Енциклопедія української літератури
Енциклопедія пам’яток
Україна XIII–XVIII ст. :
Eнциклопедичний бібліографічний довідник
100 видатних імен України
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Энциклопедия культур
Українська Радянська Енциклопедія
Encyklopedia
PWN
Мир
энциклопедий
Большая
советская
энциклопедия
Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
academic.ru
Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
RUBRICON.COM
Енциклопедія постмодернізму
Encyklopedia PWN
Большая военная энциклопедия
Электронная энциклопедия "История университета в биографиях и портретах
[Таврійський національний
університет ім. В.І.Вернадського]
Енциклопедія Трипільської цивілізації
Шевченківська енциклопедія


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Таким же чином можете повідомити про непрацюючі посилання
Система Orphus

Етичний кодекс
членів Фулбрайтівського
товариства України

Recommendation Rec(2001)15 on history teaching in twenty-first-century Europe.
(переклад з англійської)«Про викладання історії в Європі у ХХІ столітті»

European Parliament resolution of 2 April 2009 on European conscience and totalitarianism
(переклад з англійської)«Резолюція Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 року щодо європейської свідомості та тоталітаризму»

L`association Liberté pour l`histoire
(переклад з англійської)«Блуазьке звернення» Асоціації французьких істориків «Свободу історії!»

Міжнародний комітет
історичних наук (ICHS)

Універсальна декларація архівів

Підтримати

Principles of Access to Archives
Adopted by International Council on Archives
Annual General Meeting on August 24, 2012
Internet Encyclopedia Of Ukraine
The Internet Encyclopedia
of Ukraine

Електронний архів українського визвольного руху

Український історичний
портал
Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.
ІЗБОРНИК:
Історія України IX-XVIII ст.
Першоджерела та інтерпретації

Web-бібліографія старої України.1240–1800

Європейська бібліотека:
Ресурси 47 національних бібліотек

Портал Ukrainica

VIFAOST
Віртуальна бібліотека "Східна Європа"

Історія та гуманітарні дисципліни

"Міста та села України"
Багатотомне енциклопедичне видання

Фонд «Osrodka KARTA»

Портал
«Уроки истории»

EuroDocs: Online Sources
for European History

"Відлуння віків"

The History Network for Young Europeans

Military Ukraine
Воєнно-історичний форум

Історія цивілізацій

"Історична правда"

Україна Incognita:
Історичний веб-проект

"Український воєнно-історичний портал"

Історія:
Сумський історичний портал

Historians.in.ua

КРИТИКА
простір незалежної думки

История городов и сел

Фото-Планета.
Фотографії міст,
селищ, сіл.
Україна

АРГУМЕНТ:
История

Старожитності

CEJSH – The Central European Journal of Social Sciences and Humanities

Российский индекс научного цитирования – портал е-Library.ru

Slavic
Humanities Index

___________________________________

Керівник проекту – Валерій Смолій
Концепція проекту – Геннадій Боряк
Редакція і переклад текстів – Ольга Шаленко
Програмування – Олексій Жданович
Макет і редакція сайту – Сергій Балик, Тетяна Водотика, Оксана Ганжа, Наталія Кашеварова,
Олена Ковальчук, Надія Лісунова, Кирило Мачача, Тетяна Омельчук,
Георгій Папакін, Оксана Юркова
Copyright © 2008 – 2011 Інститут історії України Національної академії наук України
Всі права застережені