Конвенція
про режим судноплавства на Дунаї
(укр/рос)
( Із змінами, внесеними згідно з Додатковим Протоколом ( 995_140 ) від 26.03.98 )
Союз Радянських Соціалістичних Республік, Народна Республіка
Болгарія, Угорська Республіка, Румунська Народна Республіка,
Українська Радянська Соціалістична Республіка, Чехословацька
Республіка і Федеративна Народна Республіка Югославія, Беручи до уваги постанову Ради Міністрів Закордонних Справ
від 12 грудня 1946 року про скликання Конференції для вироблення
нової Конвенції про режим судноплавства на Дунаї в складі
представників зазначених у цьому рішенні держав і Бажаючи забезпечити вільне судноплавство на Дунаї відповідно
до інтересів і суверенних прав придунайських країн, а також з
метою зміцнення економічних і культурних зв'язків придунайських
країн між собою і з іншими країнами, Вирішили укласти Конвенцію про режим судноплавства на Дунаї і
з цією метою призначили нижчепідписаних як своїх повноважних
представників, які після пред'явлення своїх повноважень, визнаних
у порядку і належній формі, умовились про таке:
Глава I
Загальні положення
Стаття 1
Навігація на Дунаї повинна бути вільною і відкритою для
громадян, торгових суден і товарів усіх держав на основі рівності
щодо портових і навігаційних зборів та умов торгового
судноплавства. Викладене вище не поширюється на перевезення між
портами однієї і тієї самої держави.
Стаття 2
Конвенція поширюється на судноплавну частину Дунаю від
Кельхейма до Чорного моря через Сулинське гирло з виходом до моря
через Сулинський канал.
(Стаття 2 в редакції Додаткового Протоколу ( 995_140 ) від
26.03.98 )
Стаття 3
Придунайські держави зобов'язуються утримувати свої ділянки
Дунаю в судноплавному стані для річкових і на відповідних ділянках
морських суден і виконувати необхідні роботи для забезпечення і
поліпшення умов судноплавства, а також не чинити перешкод для
судноплавства на фарватерах Дунаю. З питань, зазначених у цій
статті, придунайські держави консультуються з Дунайською Комісією
(стаття 5 нижче). Прибережні держави можуть в своїх межах організувати роботи
по забезпеченню судноплавства, виконання яких необхідно в зв'язку
з виниклими терміновими і непередбаченими обставинами. Держави
повідомлять Комісію про причини, що викликали ці роботи, і
подадуть короткий опис цих робіт.
Стаття 4
В разі, коли яка-небудь придунайська держава не буде
спроможна сама організувати роботи, що входять в її територіальну
компетенцію і необхідні для забезпеченкя нормального
судноплавства, то така держава повинна буде передати виконання цих
робіт Дунайській Комісії (стаття 5) на умовах, що їх вкаже
Комісія, без права передоручення виконання цих робіт іншій
державі, за винятком тієї частини річкового шляху, що становитиме
кордон даної держави. В цьому останньому випадку Комісія визначить
умови виконання таких робіт. Придунайські держави зобов'язуються
надавати всіляке сприяння Комісії або державі, яка виконує
зазначені роботи.
Глава II
Організаційні положення
Розділ I
Дунайська Комісія
Стаття 5
Засновується Дунайська Комісія, далі "Комісія", до складу
якої входять по одному представнику від кожної Договірної
Сторони.
(Стаття 5 в редакції Додаткового Протоколу ( 995_140 ) від
26.03.98 )
Стаття 6
Комісія обирає із свого складу голову, віце-голову і
секретаря на трирічний строк.
Стаття 7
Комісія встановлює строки своїх сесій і свої правила
процедури. Перше засідання Комісії відбудеться в шестимісячний
строк з дня, коли ця Конвенція набере чинності.
Стаття 8
Компетенція Комісії поширюється на Дунай згідно з статтею 2.
В компетенцію Комісії входить: a) нагляд за виконанням постанов цієї Конвенції; b) складання загального плану основних робіт в інтересах
судноплавства на базі пропозицій і проектів придунайських держав і
спеціальних річкових Адміністрацій (статті 20 і 21), а також
складання загального кошторису витрат, що відносяться до цих
робіт; c) виконання робіт у випадках, передбачених статтею 4; d) консультація і рекомендації придунайським державам, що
стосуються виконання робіт, зазначених у пункті "b" даної статті,
з врахуванням при цьому технічних і економічних інтересів, планів
і можливостей зазначених держав; e) консультація і рекомендація спеціальним річковим
Адміністраціям (статті 20 і 21) і обмін з ними інформацією; f) встановлення єдиної системи навігаційної шляхової
обстановки на всій судноплавній течії Дунаю, а також, з
урахуванням специфічних умов окремих ділянок, основних положень
про плавання по Дунаю, включаючи основні положення лоцманської
служби; g) уніфікація правил річкового нагляду; h) координація гідрометеорологічної служби на Дунаї, видання
єдиного гідрологічного бюлетеня і гідрологічних прогнозів,
короткотермінових і довготермінових, для Дунаю; i) статистика судноплавства на Дунаї з питань, що входять в
компетенцію Комісії; j) видання довідників, лоцій, навігаційних карт і атласів для
потреб судноплавства; k) складання і затвердження бюджету Комісії, а також
встановлення і стягнення зборів, передбачених статтею 10.
Стаття 9
Для виконання зазначених у попередній статті завдань Комісія
має свій Секретаріат і необхідний апарат, персонал яких
комплектується з громадян придунайських держав. Організація
Секретаріату і апарату встановлюється самою Комісією.
Стаття 10
Комісія складає свій бюджет і затверджує його більшістю
голосів усіх Договірних Сторін. У бюджеті мають бути передбачені
витрати на утримання Комісії та її апарату, які покриваються за
рахунок внесків Договірних Сторін, що робляться щороку в
однаковому для кожної Договірної Сторони розмірі.
(Стаття 10 в редакції Додаткового Протоколу ( 995_140 ) від
26.03.98 )
Стаття 11
Рішення Комісії ухвалюються більшістю голосів присутніх
членів, крім випадків, спеціально передбачених в цій Конвенції
(статті 10, 12 і 13). Кворум Комісії - п'ять членів.
Стаття 12
Рішення Комісії з питань, передбачених пунктами "b", "c",
"f", "g" статті 8, повинні бути ухвалені більшістю голосів усіх
членів Комісії, проте, без майоризування держави, на території
якої повинні виконуватися роботи.
Стаття 13
Місцем перебування Комісії є місто Галац. Комісія може,
проте, рішенням, ухваленим більшістю голосів усіх членів, змінити
місце свого перебування.
Стаття 14
Комісії надаються права юридичної особи згідно з
законодавством держави за місцем її перебування.
Стаття 15
Офіційними мовами Комісії є німецька, російська та
французька.
(Стаття 15 в редакції Додаткового Протоколу ( 995_140 ) від
26.03.98 )
Стаття 16
Члени Комісії і уповноважені нею службові особи користуються
дипломатичним імунітетом. Службові приміщення, архіви і всякого
роду документи Комісії недоторканні.
Стаття 17
Службові особи Комісії, які мають відповідні повноваження,
сповіщають компетентні власті придунайських держав про порушення
правил судноплавства, санітарних правил і правил річкового
нагляду, що стали відомі Комісії. Компетентні власті повинні, в
свою чергу, сповістити Комісію про заходи, вжиті в зв'язку із
згаданими вище повідомленнями про порушення.
Стаття 18
Комісія має свою печатку і свій прапор, що піднімається на
службових приміщеннях і суднах Комісії.
Стаття 19
Придунайські держави подадуть Комісії, а також її службовим
особам і персоналу необхідне сприяння для виконання їх обов'язків,
що випливають з цієї Конвенції. Ці службові особи і персонал матимуть право вільно
пересуватися при виконанні своїх службових обов'язків по річці і в
портах у межах юрисдикції Комісії, при умові поважання ними
законодавства даної держави.
Розділ II
Спеціальні річкові адміністрації
Стаття 20
У пониззях Дунаю (від гирла Сулинського каналу до Браїлова
включно) створюється спеціальна річкова Адміністрація для
виконання гідротехнічних робіт і регулювання судноплавства, в
складі представників прибережних суміжних держав (Румунської
Народної Республіки і Союзу Радянських Соціалістичних Республік). Адміністрація діє на підставі угоди між Урядами
країн-учасниць Адміністрації. Місцем перебування Адміністрації є місто Галац.
Стаття 21
На ділянці Залізних Воріт (від Вінце до Костола по правому
берегу і від Молдова-Веке до Турну-Северіна по лівому берегу
Дунаю) створюється спеціальна річкова Адміністрація Залізних Воріт
у складі представників Румунської Народної Республіки і
Федеративної Народної Республіки Югославії для виконання
гідротехнічних робіт і регулювання судноплавства у зазначеному
районі. Адміністрація діє на підставі угоди між Урядами
країн-учасниць Адміністрації. Місцем перебування Адміністрації є Оршова і Текія.
Стаття 22
Угоди про спеціальні річкові Адміністрації (які далі
називаються "Адміністрації"), згадані в статтях 20 і 21,
доводяться до відома Комісії.
Глава III
Режим судноплавства
Розділ I
Навігація
Стаття 23
Судноплавство в пониззях Дунаю і в районі Залізних Воріт
здійснюється відповідно до правил плавання, встановлених
Адміністраціями зазначених районів. Судноплавство на решті ділянок
Дунаю здійснюється згідно з правилами, встановленими відповідними
придунайськими країнами, по території яких протікає Дунай, а в тих
районах, де береги Дунаю належать двом різним державам,- згідно з
правилами, встановленими за угодою між цими державами. При встановленні правил плавання придунайсьі держави і
Адміністрації зважатимуть на основні положення про плавання по
Дунаю, встановлені Комісією.
Стаття 24
Судна, що плавають по Дунаю, мають право, додержуючись
правил, встаноалених відповідними придунайськими державами,
заходити в порти, виконувати в них вантажні і розвантажувальні
операції, посадку і висадку пасажирів, а також поповнювати запаси
палива, предметів постачання і т. д.
Стаття 25
Перевезення пасажирів і вантажів у місцевому сполученні і
перевезення між портами однієї і тієї самої держави не можуть
проводитись суднами під іноземним прапором інакше, як за
погодженістю з національними правилами відповідної придунайської
держави.
Стаття 26
Санітарні і поліцейські правила, що застосовуються на Дунаї,
повинні здійснюватися без дискримінації з мотивів національної
приналежності суден, пунктів їх відправлення і призначення або з
будь-яких інших причин. Функції митного, санітарного і річкового нагляду на Дунаї
здійснюються придунайськими державами, які повідомляють Комісію
про видані ними правила, щоб Комісія могла сприяти уніфікації
митних та санітарних правил і здійснити уніфікацію правил
річкового нагляду (стаття 8, пункт "g"). Митні, санітарні і поліцейські правила повинні бути такими,
щоб не перешкоджати судноплавству.
Стаття 27
При проходженні транзитних вантажів через ділянки, де обидва
береги річки Дунаю належать одній і тій самій державі, ця держава
має право опечатувати або брати під охорону митного нагляду
транзитний товар. При цьому дана держава має право вимагати від
капітана чи судновласника письмової декларації тільки про те, чи
перевозить він товар, ввезення якого заборонене даною державою,
але без права заборони транзиту цього товару. Ці формальності не
можуть викликати ні огляду товару, ні уповільнення транзиту. За
подання неправильної декларації капітан чи судновласник підлягає
відповідальності за законами держави, якій була зроблена
декларація. Якщо річка Дунай є кордоном між двома державами, то судна,
плоти, пасажири і транзитний товар звільняються при проходженні по
річці від усіх митних формальностей.
Стаття 28
Судна, виділені придунайськими державами для несення служби
річкового нагляду (поліції), повинні нести свій національний
прапор і, крім того, мати розпізнавальний однаковий знак; опис і
номери цих суден повідомляються Комісії. Плавання по Дунаю цих
суден, а так само митних суден всіх придунайських країн може мати
місце тільки в межах країни, прапор якої несе судно, а поза цими
межами - тільки за згодою відповідних придунайських держав.
Стаття 29
Суднам, що плавають по Дунаю, надається можливість
користуватися як судновими радіостанціями, так і береговими
засобами зв'язку для навігаційних цілей.
Стаття 30
Плавання по Дунаю військових кораблів усіх непридунайських
країн забороняється. Плавання по Дунаю військових кораблів придунайських країн за
межами країни, прапор якої несе корабель, може здійснюватися лише
за домовленістю між заінтересованими придунайськими державами.
Розділ II
Лоцманська служба
Стаття 31
В пониззях Дунаю і в районі Залізних Воріт створюються
лоцманські корпуси, підпорядковані відповідним Адміністраціям
(стаття 22). Правила лоцманської служби встановлюються Адміністраціями
згідно з основними положеннями про плавання по Дунаю (стаття 8,
пункт "g") і повідомляються Комісії.
Стаття 32
Проведення суден у пониззях Дунаю і в районі Залізних Воріт
здійснюється лоцманами, які входять до складу відповідних
лоцманських корпусів, або лоцманами, які склали іспит в органах
відповідної річкової Адміністрації і допущені цією Адміністрацією
до проведення суден.
Стаття 33
Склад лоцманських корпусів комплектується з громадян
придунайських країн-учасниць відповідних Адміністрацій. Порядок
комплектування корпусів встановлюється спеціальними угодами між
зазначеними вище (статті 20 і 21) учасниками цих Адміністрацій.
Глава IV
Порядок покриття витрат по забезпеченню судноплавства
Стаття 34
Фінансування гідротехнічних робіт на Дунаї, що проводяться
придунайськими країнами згідно з статтею 3 цієї Конвенції,
здійснюється відповідними придунайськими країнами. Фінансування робіт, передбачених статтею 8, пункт "c",
проводиться Комісією.
Стаття 35
Для покриття витрат по забезпеченню судноплавства
придунайські держави, за погодженістю з Комісією, можуть
встановлювати з суден навігаційні збори, розмір яких визначається
в залежності від вартості утримання обстановки і вартості робіт,
зазначених у статті 34.
Стаття 36
Для покриття витрат по забезпеченню судноплавства і по
роботах, що проводяться Адміністраціями, останні встановлюють
особливі збори, які стягуються з суден, що проходять на ділянках
між гирлом Сулинського каналу і Браїловим і від Вінце до Костола
по правому берегу і від Молдова-Веке до Турну-Северіна по лівому
берегу Дунаю. Про встановлені Адміністраціями особливі збори і порядок
їх стягання Адміністрації інформують Комісію.
Стаття 37
Суми спеціальних, навігаційних і особливих зборів, що їх
стягають Комісія, придунайські держави і Адміністрації, не повинні
приносити прибутку.
Стаття 38
Порядок стягання спеціальних, навігаційних і особливих зборів
визначається інструкціями, розробленими відповідно Комісією,
придунайськими державами і Адміністраціями. Інструкції, що видаються придунайськими державами і
Адміністраціями, погоджуються з Комісією. Обчислення зборів проводиться за вантажомісткістю суден.
Стаття 39
Виконання робіт і розподіл витрат по проведенню цих робіт на
ділянках Дунаю, що утворюють державний кордон, регулюються за
угодою між відповідними прикордонними державами.
Стаття 40
Портові збори з суден стягуються властями відповідних
придунайських держав. При цьому не допускатиметься ніякої
дискримінації з мотивів національної належності суден, пунктів їх
відправки чи призначення або з якихось інших причин.
Стаття 41
Судна, що заходять в порти для вантажно-розвантажувальних
робіт, матимуть право користуватися вантажно-розвантажувальними
механізмами, пристосуваннями, складами, складськими площами і т.п.
на підставі угод з відповідними транспортно-експедиторськими
установами. При цьому при встановленні розміру оплати за проведені
роботи не допускатиметься ніякої дискримінаціі. Не вважатимуться
дискримінацією пільги, які, відповідно до торговельних звичаїв,
надаються залежно від обсягу робіт і характеру вантажу.
Стаття 42
Ніякі збори за транзит як такий з суден, плотів, пасажирів і
товарів установлюватись не будуть.
Стаття 43
Тарифи лоцманських зборів у пониззях Дунаю і в районі
Залізних Воріт встановлюються відповідними Адміністраціями і
повідомляються Комісії.
Глава V
Заключні постанови
Стаття 44
У цій Конвенції вирази "придунайська держава" або
"придунайська країна" означають державу, яка має берег або береги
по Дунаю в розумінні, встановленому статтею 2.
Стаття 45
Будь-який спір між учасниками цієї Конвенції відносно
застосування і тлумачення Конвенції, не вирішений шляхом прямих
переговорів, на вимогу будь-якої з спорячих сторін буде переданий
на вирішення погоджувальної комісії із членів, призначуваних по
одному від кожної з спорячих сторін, і одного члена, який
призначається головою Дунайської Комісії з числа громадян держав,
які не беруть участі у спорі, а якщо голова Комісії є громадянином
держави, яка бере участь у спорі, то Дунайською Комісією. Рішення погоджувальної комісії визнається остаточним і
обов'язковим для спорячих сторін.
Стаття 46
Зміни до цієї Конвенції приймаються за взаємною згодою всіх
Договірних Сторін. Вони набувають чинності першого числа місяця,
що йде за тим, коли всі Договірні Сторони повідомлять Уряд Союзної
Республіки Югославія про те, що внутрішньодержавні процедури,
необхідні для набуття чинності вищезгаданими змінами, ними
виконані.
(Стаття 46 в редакції Додаткового Протоколу ( 995_140 ) від
26.03.98 )
Стаття 47
Ця Конвенція з Додатками, російський і французький тексти
якої є автентичними, має бути ратифікована і набере чинності після
здачі шести ратифікаційних грамот. Ратифікаційні грамоти здаються
на зберігання Уряду Федеративної Народної Республіки Югославії, в
архівах якого зберігатиметься оригінал цієї Конвенції. Уряд Федеративної Народної Республіки Югославії надішле всім
учасникам Конвенції завірені копії оригіналу і повідомлятиме
учасників Конвенції про здачу ратифікаційних грамот на зберігання
в міру їх надходження.
Додаток I
Про входження Австрії до складу Дунайської Комісії
1. Представник Австрії увійде до складу Дунайської Комісії
після врегулювання питання про Договір з Австрією. 2. Цей Додаток набере чинності одночасно з Конвенцією про
режим судноплавства на Дунаї як її невід'ємна частина.
Додаток II
Про ділянку Габчіково - Геню
Щодо робіт, необхідних для забезпечення нормальних умов
судноплавства на ділянці Габчіково-Геню (від 1821 до 1791 км),
Договірні Сторони згодні визнати, що утримання цієї ділянки у
належному судноплавному стані є спільним інтересом і що необхідні
для цього роботи далеко виходять за межі робіт, яких можна розумно
вимагати від відповідних прибережних країн. Тому умовлено, що Дунайська Комісія повинна обговорити і
розв'язати питання про те, чи буде для досягнення цієї мети
доцільно заснувати для даної ділянки спеціальну річкову
Адміністрацію, подібну до тих, які передбачені у статтях 20 і 21
або чи буде досить застосувати до даної ділянки постанови статей 4
і 34 (абзац,2) цієї Конвенції. Правила, аналогічні до статті 20 даної Конвенції,
невід'ємною частиною якої є цей Додаток, будуть застосовні у
випадку, коли Адміністрація буде заснована.
На посвідчення чого нижчепідписані уповноважені підписали цю
Конвенцію і приклали до неї печатки.
Складено в місті Бєлграді серпня 18 дня тисяча дев'ятсот
сорок восьмого року.
(Підписи)
Додатковий Протокол
до Конвенції про режим судноплавства на Дунаї,
підписаної у Бєлграді 18 серпня 1948 року
1. Констатується, що раніше застосовуваний режим
судноплавства на Дунаї, так само як і акти, що передбачали
встановлення цього режиму, зокрема, Конвенція, підписана в Парижі
23 липня 1921 року, втратили свою чинність. 2. Все майно, що належало колишній Європейській Дунайській
Комісії, передається спеціальній річковій Адміністрації в пониззях
Дунаю, засновуваній згідно з статтею 20 Конвенції, до якої
відноситься цей Протокол. 3. Досягнуто угоди про визнання погашеними всіх зобов'язань
колишньої Європейської Дунайської Комісії по сплаті кредитів,
наданих їй Великобританією, Францією, Росією та іншими державами. 4. Зобов'язання колишньої Міжнародної Дунайської Комісії, так
само як і зобов'язання колишньої Адміністрації Залізних Воріт і
Катарактів, і гарантії в забезпечення цих зобов'язань визнаються
погашеними. 5. Неліквідоване майно колишньої Міжнародної Дунайської
Комісії передається Дунайській Комісії, передбаченій статтею 5
Конвенції, до якої відноситься цей Протокол. Частина майна
колишньої Міжнародної Дунайської Комісії, передана у розпорядження
колишньої Адміністрації Залізних Воріт і Катарактів, і все майно
колишньої Адміністрації Залізних Воріт і Катарактів передаються
спеціальній річковій Адміністрації Залізних Воріт, засновуваній
згідно з статтею 21 Конвенції, до якої відноситься цей Протокол.
Складено в місті Бєлграді 18 серпня тисяча дев'ятсот сорок
восьмого року.
(Підписи)
Президія Верховної Ради Української РСР ратифікувала
Конвенцію про режим судноплавства на Дунаї 18 лютого 1949 р.
Конвенція ратифікована також всіма державами, які беруть в ній
участь: Болгарією, Румунією. Союзом РСР, Угорщиною,
Чехословаччиною та Югославією.
Конвенція набрала чинності 11 травня 1949 р.
Конвенция
о режиме судоходства на Дунае
{ Изменения к Конвенции дополнительно см.в
Протоколе ( 995_140 ) от 26.03.98 }
Дата підписання: 18.08.1948 Дата набуття чинності: 11.05.1949
Союз Советских Социалистических Республик, Народная
Республика Болгария, Венгерская Республика, Румынская Народная
Республика, Украинская Советская Социалистическая Республика,
Чехословацкая Республика и Федеративная Народная Республика
Югославии,
принимая во внимание постановление Совета Министров
Иностранных Дел от 12 декабря 1946 года о созыве Конференции для
выработки новой Конвенции о режиме судоходства на Дунае в составе
представителей указанных в этом решении государств и
желая обеспечить свободное судоходство на Дунае в
соответствии с интересами и суверенными правами придунайских
стран, а также в целях укрепления экономических и культурных
связей придунайских стран между собой и с другими странами,
решили заключить Конвенцию о режиме судоходства на Дунае и в
этих целях назначили нижеподписавшихся в качестве своих
уполномоченных представителей, которые по предъявлении своих
полномочий, найденных в порядке и должной форме, условились о
нижеследующем:
Глава I. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ
Статья 1
Навигация на Дунае должна быть свободной и открытой для
граждан, торговых судов и товаров всех государств на основе
равенства в отношении портовых и навигационных сборов и условий
торгового судоходства. Вышеизложенное не распространяется на
перевозки между портами одного и того же государства.
Статья 2
Установленный настоящей Конвенцией режим распространяется на
судоходную часть реки Дунай от Ульма до Черного моря через
Сулинское устье с выходом к морю через Сулинский канал.
Статья 3
Придунайские государства обязываются содержать свои участки
Дуная в судоходном состоянии для речных и на соответствующих
участках морских судов и производить необходимые работы для
обеспечения и улучшения условий судоходства, а также не ставить
препятствий или помех для судоходства на фарватерах Дуная. По
вопросам, указанным в настоящей статье, придунайские государства
консультируются с Дунайской Комиссией (ст. 5 ниже).
Прибрежные государства могут в своих пределах предпринять
работы по обеспечению судоходства, выполнение которых необходимо
по возникшим срочным и непредусмотренным обстоятельствам.
Государства сообщат Комиссии причины, вызывающие эти работы, и
представят краткое описание этих работ.
Статья 4
В случае, когда какое-либо придунайское государство не в
состоянии будет само предпринять работы, входящие в его
территориальную компетенцию, необходимые для обеспечения
нормального судоходства, то такое государство должно будет
передать выполнение этих работ Дунайской Комиссии (ст. 5) на
условиях, которые укажет Комиссия, без права передоверия
выполнения этих работ другому государству, за исключением той
части речного пути, которая составит границу данного государства.
В этом последнем случае Комиссия определит условия выполнения этих
работ.
Придунайские государства обязываются оказывать всякого рода
содействие Комиссии или государству, выполняющему указанные
работы.
Глава II. ОРГАНИЗАЦИОННЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ
Раздел I. ДУНАЙСКАЯ КОМИССИЯ
Статья 5
Дунайская Комиссия, именуемая ниже "Комиссия", учреждается в
составе представителей придунайских стран по одному от каждой.
Статья 6
Комиссия выбирает из своего состава председателя,
вице-председателя и секретаря на трехлетний срок.
Статья 7
Комиссия устанавливает сроки своих сессий и свои правила
процедуры.
Первое заседание Комиссии состоится в шестимесячный срок со
дня вступления в силу настоящей Конвенции.
Статья 8
Компетенция Комиссии распространяется на Дунай согласно
статье 2.
В компетенцию Комиссии входит:
a) наблюдение за исполнением постановлений настоящей
Конвенции;
b) составление общего плана основных работ в интересах
судоходства на базе предложений и проектов придунайских государств
и специальных речных Администраций (ст. ст. 20 и 21), а также
составление общей сметы расходов, относящихся к этим работам;
c) производство работ в случаях, предусмотренных ст. 4;
d) консультация и рекомендации придунайским государствам,
касающиеся выполнения работ, указанных в п. "b" этой статьи, с
учетом при этом технических и экономических интересов, планов и
возможностей данных государств;
e) консультация и рекомендация специальным речным
Администрациям (ст. ст. 20 и 21) и обмен с ними информацией;
f) установление единой системы навигационной путевой
обстановки на всем судоходном течении Дуная, а также, с учетом
специфических условий отдельных участков, основных положений о
плавании по Дунаю, включая основные положения лоцманской службы;
g) унификация правил речного надзора;
h) координация гидрометеорологической службы на Дунае,
издание единого гидрологического бюллетеня и гидрологических
прогнозов, краткосрочных и долгосрочных, для Дуная;
i) статистика судоходства на Дунае по вопросам, входящим в
компетенцию Комиссии;
j) издание справочников, лоций, навигационных карт и атласов
для нужд судоходства;
k) составление и утверждение бюджета Комиссии, а также
установление и взимание сборов, предусмотренных ст. 10.
Статья 9
Для выполнения указанных в предыдущей статье задач Комиссия
имеет свой Секретариат и необходимый аппарат, персонал которых
комплектуется из граждан придунайских государств.
Организация Секретариата и аппарата устанавливается самой
Комиссией.
Статья 10
Комиссия составляет свой бюджет и утверждает его большинством
голосов всех членов. В бюджете должны быть предусмотрены расходы
на содержание Комиссии и ее аппарата, которые покрываются за счет
взносов придунайских государств, производимых ежегодно в
одинаковом для каждого государства размере.
Для покрытия расходов по производству специальных работ,
обеспечивающих надлежащее состояние судоходства или его улучшение,
могут устанавливаться Комиссией специальные сборы.
Статья 11
Решения Комиссии принимаются большинством голосов
присутствующих членов, кроме случаев, специально предусмотренных в
этой Конвенции (ст. ст. 10, 12 и 13).
Кворум Комиссии - пять членов.
Статья 12
Решения Комиссии по вопросам, предусмотренным пунктами "b",
"c", "f", "g" ст. 8, должны быть приняты большинством голосов всех
членов Комиссии, однако, без майоризирования государства, на
территории которого должны производиться работы.
Статья 13
Местопребыванием Комиссии является город Галац.
Комиссия может, однако, решением, принятым большинством
голосов всех членов, изменить место своего пребывания.
Статья 14
Комиссии предоставляются права юридического лица согласно
законодательству государства по месту ее пребывания.
Статья 15
Официальными языками Комиссии являются русский и французский.
Статья 16
Члены Комиссии и уполномоченные ею должностные лица
пользуются дипломатическим иммунитетом. Служебные помещения,
архивы и всякого рода документы Комиссии - неприкосновенны.
Статья 17
Должностные лица Комиссии, обладающие соответственными
полномочиями, оповещают компетентные власти придунайских
государств о дошедших до сведения Комиссии нарушениях правил
судоходства, санитарных правил и правил речного надзора.
Компетентные власти должны, в свою очередь, оповестить Комиссию о
мерах, принятых в связи с вышеупомянутыми сообщениями о
нарушениях.
Статья 18
Комиссия имеет свою печать и свой флаг, поднимаемый на
служебных помещениях и судах Комиссии.
Статья 19
Придунайские государства окажут Комиссии, а также ее
должностным лицам и персоналу необходимое содействие для
выполнения их обязанностей, вытекающих из этой Конвенции.
Эти должностные лица и персонал будут иметь право свободно
передвигаться при исполнении своих служебных обязанностей по реке
и в портах в пределах юрисдикции Комиссии, при условии уважения
ими законодательства данного государства.
Раздел II. СПЕЦИАЛЬНЫЕ РЕЧНЫЕ АДМИНИСТРАЦИИ
Статья 20
В низовьях Дуная (от устья Сулинского канала до Браилова
включительно) создается специальная речная Администрация для
производства гидротехнических работ и регулирования судоходства, в
составе представителей прибрежных сопредельных государств
(Румынской Народной Республики и Союза Советских Социалистических
Республик).
Администрация действует на основании соглашения между
Правительствами стран-участниц Администрации.
Местом пребывания Администрации является город Галац.
Статья 21
На участке Железных Ворот (от Винце до Костола по правому
берегу и от Молдова Веке до Турну-Северина по левому берегу Дуная)
создается специальная речная Администрация Железных Ворот в
составе представителей Румынской Народной Республики и
Федеративной Народной Республики Югославии для производства
гидротехнических работ и регулирования судоходства в указанном
районе.
Администрация действует на основе соглашения между
Правительствами стран-участниц Администрации.
Местом пребывания Администрации являются Оршова и Текия.
Статья 22
Соглашения о специальных речных Администрациях (ниже
именуемых "Администрации"), упомянутые в статьях 20 и 21,
доводятся до сведения Комиссии.
Глава III. РЕЖИМ СУДОХОДСТВА
Раздел I. НАВИГАЦИЯ
Статья 23
Судоходство в низовьях Дуная и в районе Железных Ворот
осуществляется в соответствии с правилами плавания, установленными
Администрациями указанных районов. Судоходство на остальных
участках Дуная осуществляется согласно с правилами, установленными
соответствующими придунайскими странами, по территории которых
протекает Дунай, а в тех районах, где берега Дуная принадлежат
двум разным государствам, - согласно с правилами, установленными
по соглашению между этими государствами.
При установлении правил плавания придунайские государства и
Администрации будут учитывать основные положения о плавании по
Дунаю, установленные Комиссией.
Статья 24
Суда, плавающие по Дунаю, имеют право, с соблюдением правил,
установленных соответствующими придунайскими государствами,
заходить в порты, производить в них погрузочные и разгрузочные
операции, посадку и высадку пассажиров, а также пополнять запасы
топлива, предметов снабжения и т. д.
Статья 25
Перевозки пассажиров и грузов в местном сообщении и перевозки
между портами одного и того же государства не могут производиться
судами под иностранным флагом иначе, как в согласии с
национальными правилами соответствующего придунайского
государства.
Статья 26
Санитарные и полицейские правила, применяемые на Дунае,
должны осуществляться без дискриминации по мотивам национальной
принадлежности судов, пунктов их отправления и назначения или по
каким-либо другим причинам.
Функции таможенного, санитарного и речного надзора на Дунае
осуществляются придунайскими государствами, которые сообщают
Комиссии изданные ими правила, чтобы Комиссия могла содействовать
унификации таможенных и санитарных правил и осуществить унификацию
правил речного надзора (ст. 8, п. "g").
Таможенные, санитарные и полицейские правила должны быть
такими, чтобы не мешать судоходству.
Статья 27
При прохождении транзитных грузов по участкам, где оба берега
реки Дуная принадлежат одному и тому же государству, это
государство имеет право опечатывать или ставить под охрану
таможенного надзора транзитный товар. При этом данное государство
имеет право требовать от капитана или судовладельца письменной
декларации только о том, провозит ли он товар, ввоз которого
запрещен данным государством, но без права запрещения транзита
этого товара. Эти формальности не могут вызвать ни досмотра
товара, ни замедления транзита. За представление неправильной
декларации капитан или судовладелец подлежит ответственности по
законам государства, которому была сделана декларация.
Если река Дунай составляет границу между двумя государствами,
то суда, плоты, пассажиры и транзитный товар освобождаются при
следовании по реке от всех таможенных формальностей.
Статья 28
Суда, выделенные придунайскими государствами для несения
службы речного надзора (полиции), должны нести свой национальный
флаг и, кроме того, иметь отличительный единообразный знак;
описание и номера этих судов сообщаются Комиссии. Плавание по
Дунаю этих судов, а равно таможенных судов всех придунайских
стран, может иметь место лишь в границах страны, флаг которой
несет судно, а вне этих границ - только с согласия соответствующих
придунайских государств.
Статья 29
Судам, плавающим по Дунаю, предоставляется возможность
пользования как судовыми радиостанциями, так и береговыми
средствами связи для навигационных целей.
Статья 30
Плавание по Дунаю военных кораблей всех непридунайских стран
воспрещается.
Плавание по Дунаю военных кораблей придунайских стран за
пределами страны, флаг которой несет корабль, может осуществляться
только по договоренности между заинтересованными придунайскими
государствами.
Раздел II. ЛОЦМАНСКАЯ СЛУЖБА
Статья 31
В низовьях Дуная и в районе Железных Ворот создаются
лоцманские корпуса, подчиненные соответствующим Администрациям
(ст. 22).
Правила лоцманской службы устанавливаются Администрациями в
соответствии с основными положениями о плавании по Дунаю (ст. 8 п.
"f") и сообщаются Комиссии.
Статья 32
Проводка судов в низовьях Дуная и в районе Железных Ворот
осуществляется лоцманами, входящими в состав соответствующих
лоцманских корпусов, или лоцманами, сдавшими экзамен в органах
соответствующей речной Администрации и допущенными данной
Администрацией к проводке судов.
Статья 33
Состав лоцманских корпусов комплектуется из граждан
придунайских стран-участниц соответствующих Администраций. Порядок
комплектования корпусов устанавливается особыми соглашениями между
указанными выше (ст. ст. 20 и 21) участниками этих Администраций.
Глава IV. ПОРЯДОК ПОКРЫТИЯ РАСХОДОВ ПО ОБЕСПЕЧЕНИЮ
СУДОХОДСТВА
Статья 34
Финансирование гидротехнических работ на Дунае, производимых
придунайскими странами согласно ст. 3 настоящей Конвенции,
осуществляется соответствующими придунайскими странами.
Финансирование работ, предусмотренных ст. 8, п. "c",
производится Комиссией.
Статья 35
Для покрытия расходов по обеспечению судоходства придунайские
государства, по согласованию с Комиссией, могут устанавливать с
судов навигационные сборы, размер которых определяется в
зависимости от стоимости содержания обстановки и стоимости работ,
указанных в ст. 34.
Статья 36
Для покрытия расходов по обеспечению судоходства и по
работам, производимым Администрациями, последними устанавливаются
особые сборы, взимаемые с судов, проходящих на участках между
устьем Сулинского канала и Браиловым и от Винце до Костола по
правому берегу и от Молдова Веке до Турну-Северина по левому
берегу Дуная.
Об установленных Администрациями особых сборах и порядке их
взимания Администрации информируют Комиссию.
Статья 37
Суммы специальных, навигационных и особых сборов, взимаемых
Комиссией, придунайскими государствами и Администрациями, не
должны приносить прибыли.
Статья 38
Порядок взимания специальных, навигационных и особых сборов
определяется инструкциями, разработанными соответственно
Комиссией, придунайскими государствами и Администрациями.
Инструкции, издаваемые придунайскими государствами и
Администрациями, согласовываются с Комиссией.
Исчисление сборов производится по грузовместимости судов.
Статья 39
Выполнение работ и распределение расходов по производству
этих работ на участках Дуная, образующих государственную границу,
регулируются по соглашению между соответствующими пограничными
государствами.
Статья 40
Портовые сборы с судов взимаются властями соответствующих
придунайских государств. При этом не будет допускаться никакой
дискриминации по мотивам национальной принадлежности судов,
пунктов их отправления или назначения, или по каким-либо другим
причинам.
Статья 41
Суда, заходящие в порты для производства
погрузочно-разгрузочных работ, будут иметь право пользоваться
погрузочно-разгрузочными механизмами, приспособлениями,
складами, складскими площадями и т.п. на основе соглашений с
соответствующими транспортно-экспедиторскими учреждениями.
При этом, при установлении размера оплаты за произведенные
работы, не будет допускаться никакой дискриминации.
Не будут считаться дискриминацией льготы, которые, в
соответствии с торговыми обычаями, даются в зависимости от объема
работ и характера груза.
Статья 42
Никакие сборы за транзит, как таковой, с судов, плотов,
пассажиров и товаров устанавливаться не будут.
Статья 43
Тарифы лоцманских сборов в низовьях Дуная и в районе Железных
Ворот устанавливаются соответствующими Администрациями и
сообщаются Комиссии.
Глава V. ЗАКЛЮЧИТЕЛЬНЫЕ ПОСТАНОВЛЕНИЯ
Статья 44
В этой Конвенции выражения "придунайское государство" или
"придунайская страна" означают государство, имеющее берег или
берега по Дунаю в понимании, установленном ст. 2.
Статья 45
Любой спор между участниками настоящей Конвенции относительно
применения и толкования Конвенции, не решенный путем прямых
переговоров, по требованию любой из спорящих сторон будет передан
на разрешение согласительной комиссии из членов, назначаемых по
одному от каждой из спорящих сторон, и одного члена, назначаемого
председателем Дунайской Комиссии из числа граждан государств, не
участвующих в споре, а если председатель Комиссии является
гражданином государства, участвующего в споре, то - Дунайской
Комиссией.
Решение согласительной комиссии признается окончательным и
обязательным для спорящих Сторон.
Статья 46
Настоящая Конвенция может быть пересмотрена по требованию
большинства подписавших ее государств. Это требование будет
направлено Правительству Федеративной Народной Республики
Югославии, которая в кратчайший срок пригласит на Конференцию все
государства, подписавшие настоящую Конвенцию. Пересмотренные
постановления войдут в силу лишь после сдачи на хранение
ратификационных грамот шестью государствами, подписавшими
настоящую Конвенцию.
Статья 47
Настоящая Конвенция с Приложениями, русский и французский
тексты которой являются аутентичными, подлежит ратификации и
войдет в силу после сдачи шести ратификационных грамот.
Ратификационные грамоты сдаются на хранение Правительству
Федеративной Народной Республики Югославии, в архивах которой
будет храниться подлинный экземпляр настоящей Конвенции.
Правительство Федеративной Народной Республики Югославии
разошлет всем участникам Конвенции заверенные копии подлинного
экземпляра и будет уведомлять участников Конвенции о сдаче
ратификационных грамот на хранение по мере их поступления.
Перечень приложений
Приложение I. О вхождении Австрии в состав Дунайской
Комиссии.
Приложение II. Об участке Габчиково - Геню.
Приложение I
О ВХОЖДЕНИИ АВСТРИИ
в состав Дунайской Комиссии
1. Представитель Австрии войдет в состав Дунайской Комиссии
после урегулирования вопроса о Договоре с Австрией.
2. Настоящее Приложение вступит в силу одновременно с
Конвенцией о режиме судоходства на Дунае как ее неотъемлемая
часть.
Приложение II
ОБ УЧАСТКЕ ГАБЧИКОВО - ГЕНЮ
Что касается работ, необходимых для обеспечения нормальных
условий судоходства на участке Габчиково - Геню (от 1821 до 1791
км), Договаривающиеся Стороны согласны признать, что содержание
этого участка в надлежащем судоходном состоянии является общим
интересом и что необходимые для этого работы далеко выходят за
пределы работ, которых можно разумно требовать от соответствующих
прибрежных стран.
Поэтому условлено, что Дунайская Комиссия должна обсудить и
решить вопрос о том, будет ли для достижения этой цели
целесообразно учредить для этого участка специальную речную
Администрацию подобно тем, которые предусмотрены в ст. ст. 20 и
21, или же будет достаточно применить к этому участку
постановления ст. ст. 4 и 34 (абзац 2) настоящей Конвенции.
СРСР, Болгарія, Румунія [...]; Convention, International document, Protocol from 18.08.1948
