ШАБАЛОВСЬКИЙ-ШІМБРЕЗ

ШАБАЛОВСЬКИЙ Лев Петрович
ШАЛАМОВ Володимир Григорович
ШАЛИГІН Андрій А.
ШАЛЬ Франсуа
ШАНТГАЙ Д.
ШАПІРО Михайло Рафаілович
ШАПОВАЛОВ Лев Миколайович
де ШАРДОН Карл
ШАРЛЕМАНЬ [ШАРЛЕМАНЬ-БОДЕ] 1-й Йосип Іванович
ШАРЛЕМАНЬ [ШАРЛЕМАНЬ-БОДЕ] 2-й Людвіг Іванович
ШАТІЛОВ Іван Олександрович
ШАУМБУРГ
ШАШІН Олександр Сергійович
ШВЕДОВ О. І.
ШВЕЙКІН Павло Васильович
ШВЕНДНЕР Олександр Олександрович
ШЕВАЛЬОВ Володимир Олександрович
ШЕВРЕМБРАНДТ Герман Карлович
ШЕВЦОВ Іван
ШЕВЦОВ М. К.
ШЕЙНС Альберт Едуардович
ШЕЛЕВИЧ Лев
ШЕНКЕР Лев Соломонович
ШЕРВУД Володимир Осипович
ШЕРВУД Леонід Володимирович
ШЕРВУД О. В.
ШЕСТАКОВ Аркадій Павлович
ШЕСТАКОВ Леонід Петрович
ШЕСТАКОВ Сергій Осипович
ШЕСТАКОВ Федір Михайлович
ШЕХОНІН Микола Олексійович
ШЕХТЕЛЬ Федір Осипович
ШИМАН Карл Фрідріхович
ШИНКЕЛЬ Карл Фрідріх
ШИРШОВ
ШИРШОВ Олександр Іванович
ШИРШОВ П. В (І ?).
ШИШКО Земовит Устинович
ШИШКО-БОГУШ Адольф
ШІЛЕ Олександр-Петро-Адріан
ШІЛЬЦЕР І.
ШІМБРЕЗ І., ШИМБЕРЗ І.

ШАБАЛОВСЬКИЙ Лев Петрович (1850 - ?) - архітектор. 1866 р. поступив і 1871 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище, отримавши звання цивільного інженера з правом на чин XII класу.
1874 р. зайняв посаду міського архітектора Катеринослава, а з наступного року - молодшого архітектора в будівельному відділенні Катеринославського губернського правління.

ШАЛАМОВ Володимир Григорович (1836 - 1886) - архітектор, професійну освіту одержав в 1850 - 1855 pp. у Петербурзькому Будівельному училищі, здобувши звання архітектора по І розряду.
Працював на Волині під керівництвом інженера генерал-майора Кербедза. Розробив проект залізниці від Вільно до Ковно.
Серед інших праць Ш. - архітектурні твори, виконані у формах неоренесансу і неоросійського стильового напрямку:
Житлові й громадські будівлі в губернії і м. Житомирі. Закінчення будівництва Преображенського кафедрального собору в Житомирі (1864 p., проект К. Рахау).

ШАЛИГІН Андрій А. - архітектор. Представник класицизму. Працював наприкінці XVIII ст. Автор одного з варіантів проекту Херсона, який спочатку передбачалося розмістити в урочищі Глибока Балка на березі Дніпровського лиману (70-і роки).

ШАЛЬ Франсуа - архітектор. Родом з Франції. Освіту отримав в Парижі у Школі красних мистецтв, учень Ш. Персьє. Дотримувався стильових засад ампіру.
Наприкінці 10-х років XIX ст. працював в Одесі, де виконав низку відповідальних робіт.
Розробив генеральний план і спроектував основні споруди карантину (кошторис Дж. Фраполлі, участь у будівництві брали інженери К. Потьє, Г. Морозов, Ю. Гаюї).
Переобладнав будинок Вагнера та шляхетного інституту для потреб Рішельєвського ліцею на перетині вулиць Дерібасівської № 16, Катерининської № 14 і Ланжеронівської № 17 (1819 p.).
Автор перепланування прибережної частини міста і створення Приморського бульвару (1820 p.).
Розробив генеральний план Керчі (1821 p.), що став одним з найяскравіших зразків вітчизняного містобудівного мистецтва доби ампіру.
Ймовірно допомагав інж. Ю. Гаюї розробити блискучий проект створення ансамблевої забудови Одеського порту, де намічалося не лише зонування територій за використанням, а й об'ємні вирішення в монументальних архітектурних формах (1825 p.).

ШАНТГАЙ Д. - архітектор. Професійну освіту отримав у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів. Під час навчання у нелегальному студентському гуртку вивчав архітектурну спадщину України. Проектував для України на зламі XIX - XX ст.

ШАПІРО Михайло Рафаілович - інженер. Працював на початку XX ст. в Одесі. Займався питаннями міського будівництва.
Приймав участь у створенні селища-саду "Самодопомога" між 4-ю і 5-ю станціями Великого Фонтану (10-і роки XX ст.).
Для пропаганди новітніх тенденцій у містобудуванні робив доповідь "Сади-міста" в Одеському відділенні Російського Технічного товариства (1913 p.).

ШАПОВАЛОВ Лев Миколайович (1871 - 1957) - архітектор. Закінчив Московське училище живопису, скульптури і архітектури. Приймав участь у будівництві консерваторії і Курського вокзалу в Москві.
Наприкінці XIX - початку XX ст. працював на півдні Криму, довгий час був головним архітектором Ялти. Автор низки споруд у місті, вирішених в формах неоренесансу, неросійського стильового напрямку та з використанням модернізованих форм історичних стилів. Виконав:
Дачу А. Чехова на вул. Ауткінській № 112 (1899 p.),
Санаторій "Яузар" (поч. XX ст.),
Церкву Олександра Невського (1899 - 1902 pp., співавтор М. Краснов),
Міський театр (1908 p.),
Віллу "Олена" на вул. Ауткінській № 2 (1912 p.),
Багато інших споруд різного призначення.

де ШАРДОН Карл - військовий інженер. Працював на Лівобережній Україні в останню чверть XVIII століття. 1791 р. ремонтував Переяславську фортецю.
Спроектував Південну Печерну браму Києво-Печерської лаври (1793 - 1795 pp.).
З 1797 р. у відставці й оселився в Києві, де продовжував працювати над укріпленнями міста.
Склав план міста, на якому показані гауптвахта у Верхніх Московських воріт (зведена 1780 р.) і кордегардії у Київських воріт та Нижніх Московських воріт (споруджені 1779 p.).

ШАРЛЕМАНЬ [ШАРЛЕМАНЬ-БОДЕ] 1-й Йосип Іванович (1782 - 1861) - російський архітектор. Народився у Петербурзі, батько - академік скульптури. В 1797 - 1803 pp. отримав освіту в Петербурзькій Академії мистецтв і одержав атестат класного художника 1-го ступеня, з 1830 р. - її почесний вільний общник. В 1803 - 1810 pp. працював під керівництвом архіт. Л. Руска при Кабінеті його Імператорської величності, потім придворним архітектором. Основні творчі праці, виконав у стилі ампір.
Приймав участь у забудові українських міст, спроектував:
Тюремний замок у Харкові неподалік від Дмитрівської церкви (1820 p.),
Комплекс з трьох споруд (2-поверхових корпусу на 50 ліжок і богадільні та 1-поверхової пральні) Кирилівської лікарні у Києві (1823 p.).

ШАРЛЕМАНЬ [ШАРЛЕМАНЬ-БОДЕ] 2-й Людвіг Іванович (1784 - 1845) - російський архітектор. Народився у Петербурзі в родині академіка скульптури. Брат Й. Шарлеманя. В 1797 - 1806 pp. навчався в Петербурзькій Академії мистецтв, за проект будинку для натуральної історії отримав 2-у золоту медаль і атестат класного художника 1-го ступеня.
В 1808 - 1817 pp. працював під керівництвом Л. Руска і при канцелярії петербурзького військового губернатора, з 1813 р. - член Будівельного комітету Міністерства внутрішніх справ, з 1820 р. - архітектор гофр-інтендантської контори, що слідкувала за станом царських палаців і дач.
Основні творчі праці пов'язані з Петербургом: побудова Калінінської лікарні, перебудова Патріотичного інституту. Спочатку дотримувався стильових принципів ампіру, у подальшому вживав форми неоренесансу, неоготики і т. зв. російсько-візантійського стилю.
1824 р. у співавторстві з А. Михайловим розробив типові проекти для спорудження храмів у всіх населених пунктах Російської імперії, котрі вживались і в Україні.
Багато праць виконав безпосередньо для українських міст, за проектами Ш. споруджені:
Новий академічний корпус Братського монастиря в Києві (1822 - 1825 pp., будував А. Меленський),
Головний корпус Інституту шляхетних дівчат в Полтаві (збудований в 1828 - 1832 pp., генплан комплексу - архіт, О. Штауберт),
Олександро-Невський собор в Сімферополі (1823 - 1829 pp.),
Успенська церква в Катеринославі (кінець 20-х - початок 30-х pp., співавтор П. Вісконті),
Троїцька церква в Катеринославі (кінець 20-х - початок 30-х pp., співавтор П. Вісконті),
Троїцька церква в Керчі (1835 p.),
Римсько-католицький костел в Кишиневі (1840 p.),
Самсонівська церква на полі Полтавської битви (1852 - 1856 pp.).
Розробляв проекти невеликих споруд і корегував надіслані з місць проекти для забудови Харкова та інших населених пунктів України.
Для Одеського порту спроектував:
Будинок у портовому центральному карантині (1836 p., співавтор П. Вісконті).
Виконував експертизу проекту міської лікарні в Херсоні (1844 p.).

ШАТІЛОВ Іван Олександрович (1849 - ?) - архітектор. 1868 р. поступив і 1873 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище, отримав звання архітектурного помічника і чин XIV класу.
Поступив у Харківське губернське земство, з 1879 р. до 1880 р. - понадштатний технік Харківського губернського правління.
З 1884 р. на посаді молодшого архітектора Подільського будівельного відділення. Виконав наступні роботи: Дерев'яний підкісної системи міст через Ворсклу на Харківщині (1877 p.),
Перебудова тюрми в Ольгополі (1886 - 1887 pp.),
Пристосування приватного будинку під сільську лікарню у м. Піщанкі Ольгопольського повіту (1890 - 1891 pp.).

ШАУМБУРГ - військовий інженер. Працював в Одесі на початку XIX ст. 1817 р. виконав ресленик з планом і зображенням покриття шосе.

ШАШІН Олександр Сергійович (? - після 1870) - архітектор. Син відпущеного на волю кріпака. 1809 р. поступив до Академії мистецтв у Петербурзі, яку закінчив 1821 р. з атестатом 1-го ступеня.
З 1842 до 1861 р. працював в Одесі на посаді архітектора Рішельєвського ліцею, в 1857 - 1869 pp. служив архітектором карантинного відділу при канцелярії Новоросійського генерал-губернатора. Одночасно працював єпархіальним архітектором. Використовував форми бідермеєру, неоренесансу, неоготики і неоросійського стильового напрямку.
Згідно обов'язкам крім поточних нагляду і ремонтів казенних споруд виконав:
Проект перебудови церкви для ліцею з влаштуванням куполу (в 1842 - 1848 pp. здійснено).
З 1845 до 1848 р. виконав кілька проектних варіантів нового корпусу для Рішельєвського ліцею на Дворянській вулиці (деякі проектні пропозиції висловлювали також Ф. Боффо, В. Іванов, Г. Морозов, Т.
Любенков). 1848 р. проект було затверджено, в 1852 - 1857 pp. здійснено під керівництвом Ш. (підрядчик Красильников).
Крім головного учбового корпусу зодчий збудував на дій же великій ділянці:
Житловий будинок для квартир інспектора, настоятеля, скарбника, секретаря на вул. ЄлиЗаветиській № 12 (50-і роки),
Адміністративний корпус на вул. Єлизаветинській № 12-а (50-і роки).
Здійснив реконструкцію з розширенням споруд Інституту шляхетних дівчат на Зовнішньому бульварі / тепер вул. Мечникова № 34 (1860 - 1862 pp.).
Крім Одеси проектував учбові споруди для інших міст на Півдні України - гімназія для 300 учнів з пансіоном на 80 чоловік у Кишиневі (1842 p.).
Чимало уваги Ш. приділяв культовому будівництву:
1845 р. він виконав проект Успенської церкви (не здійснено).
В 1849 - 1853 pp. керував перебудовами Преображенського собору, внаслідок чого храм було з'єднано трапезною із дзвіницею та значно розширено.
1852 р. здійснив реконструкцію колишнього палацу О. Потоцького на вул. Софіївській № 7 для мешкання архієпископа.
1852 pp. у співавторстві з Фр. Моранді завершив будівництво Стурдзовської богадільні жалісливих сестер (на вул. Бєлінського № 2 між вулицями Успенською і Базарною).
За проектом 1853 p., затвердженому 1854 p., було виконано дзвіницю Покровської церкви на Олександрівському проспекті й перебудовано купол.
1867 р. затверджуються проекти Ш. для спорудження корпусів Херсонської семінарії біля Михайлівського жіночого монастиря.
Виконав кресленик корпусу духовної семінарії при Успенському чоловічому монастирі поблизу Одеси (1867 p.).
1868 p. будує Скорботну церкву Стурдзовської богадільні жалісливих сестер на вул. Бєлінського № 2 між Успенською і Базарною.
Серед виконаних за приватними замовленнями найцікавішими є:
Будинок Шемякіна на вул. Надеждинській № 9 (сер. XIX ст., співавтор К. Даллаква),
Житловий будинок Трощинського на вулиці Надеждинській № 11 (1849 p.),
Флігель і житловий будинок Ковалевеького на вул. Надеждинській № 13 (1846 p., 2-а пол. XIX ст., співавтор К. Даллаква),
Особняк гр. Толстої / пізніше Манук-Бея на вул. Надеждинській: № 15 (1846 p., співавтор К. Даллаква).
Житловий будинок Енно на розі вулиць Дерібасівської і Гаванної (1846 р., не зберігся),.
Житловий будинок Керенича на вул. Садовій (1850 p.),
Житловий будинок Донатто на розі Садової і Дворянської (1850 p.),
Житловий будинок Теребеникова на розі Ямської і Преображенської (1851 p.).
Ймовірно виконав проект перебудови особняка на Приморському бульварі № 4 (сер. XIX ст.).
Серед зарахованих до пам'яток архітектури праць Ш. - житловий будинок Панченка на вул. Поліцейській / тепер Буніна № 3 (2-а пол. XIX ст.).

ШВЕДОВ О. І. - інженер. Працював в Одесі наприкінці XIX ст. Автор низки будівель, вирішених у дусі неоренесансу:
Житловий будинок Доалігмено на розі вул. Канатної № 3 і Барятинського провулка (80-і роки),
Прибутковий будинок Біржової артілі на розі вул. Канатної № 5 і Барятинського провулка (кін. XIX ст., співавтор інж. Н. Добровольський).

ШВЕЙКІН Павло Васильович (1821 - ?) - архітектор. 1843 р. здав іспити у Петербурзькому Будівельному училищі й здобув звання архітектора і чин XIV класу.
Після праці у Володимирі з 1857 по 1863 р. служив архітектором для виконання робіт у Полтавській будівельній і шляховій комісії

ШВЕНДНЕР Олександр Олександрович (? - 1912) - інженер. З 1882 р. працював в Одеській міській управі, де обіймав керівні посади. З 1896 р. очолював санітарну комісію, комісію по замощенню і каналізації міста.
Виконав проект і керував спорудженням підпірної стіни в Олександрівському парку біля колони-пам'ятника Олександру II (1890 p.).
Влаштував підпірну стіну під карантинною аркадою і баштою (1890 p.).
З 1886 р. - голова будівельного відділу Одеського відділення Російського Технічного товариства. Приймав участь у роботі І з'їзду російських зодчих, де виступав з пропозицією здійснювати авторський нагляд тільки за великими спорудами.

ШЕВАЛЬОВ Володимир Олександрович (1862 - 1914) - інженер. Закінчив Одеське реальне училище, навчався в Ризькому політехнічному училищі, а в 1882 - 1887 pp. у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів, де нагороджений золотою медаллю й здобув відповідне звання, чин колезького секретаря. Працював на Петербурзькому металевому заводі, займався питаннями опалення і вентиляції, мав приватну практику, обіймав посаду архітектора при редакції "Сельский хозяин", а в 1889 -1890 pp. - служив у департаменті Міністерства фінансів. 1890 р. переїхав до Одеси, де працював архітектором Південного митного округу і був зарахований до штату міської управи. У власних творах використовував стильові форми неоренесансу.
Спостерігав за влаштуванням опалення й вентиляції у лікарні божевільних і народній аудиторії.
Виконав розрахунки стін Новобазарного критого ринку, спроектованого архіт. А. Тодоровим (90-і роки). Перебудував корпус митниці в Одесі, спорудив кілька невеликих митних будівель.
Приймав участь у конкурсах зодчих - проект ремісничого училища в Одесі відзначено 2-ю премією.
Займався приватною практикою, спроектував кілька багатоквартирних будинків і особняків, серед них - 2-поверховий будинок Тимофієва на Малофонтанній дорозі № 5 (1890 p.),
Перебудова будинку Поммера на вул. Новій № 2 (1891 p.),
Фасад будинку Шульца на Театральному провулку № 4 (1891 p., пізніше перебудований),
2-поверховий з підвалом будинок Оприця на Малофонтанній дорозі (1893 p.),
3-поверховий з підвалом будинок Майбаху на вул. Малій Арнаутській № 88 (1893 p.).
Тоді ж почав перебудовувати палац Поммера на Сабанєєвому провулку № 5 (незабаром ця робота була доручена архіт. В. Кабульському).
З 1890 р. був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства.
1893 р. Ш. повернувся у Петербург, де зайняв посаду архітектора при штабі Окремого корпусу прикордонних військ. Виконав проекти театрів у Таврійському саду, Катеринингофі, споруди Покровської общини сестер милосердя. З 1903 р. викладав теорію залізобетонних конструкцій у Політехнічному інституті, 1906 р. створив власну майстерню. В 1913 - 1914 pp. переїхав до Москви, де, зокрема, виконував розрахунки конструкцій Казанського вокзалу.

ШЕВРЕМБРАНДТ Герман Карлович - архітектор. Працював в Одесі 13 років, з 1890 до 1903 р. На посаду понадштатного техніка міської управи був зарахований 1893 p., але переважно займався приватною практикою.
Застосовуючи форми необароко, неороманіки і неоготики, спорудив кілька будинків, які відзначались дуже високою архітектурною майстерністю, серед них:
Фасад і перебудова будинку кн. Гагаріна на Катерининській площі № 7 (1890 - 1891 pp.),
2-поверховий будинок Мільнера на вул. Манежній № 24 (1894 p.),
Парадні сходи між будинком і флігелем Антоновського на Ніжинській № 89 (1894 p.),
Військові казарми (1895 p.),
Фасад особняка Гринберга на Приморському бульварі № 12 (1895 p.),
Палац Лерхе на Приморському бульварі № 5 (1895 p., перебудова споруди 1823 - 1826 pp.),
Картинна галерея гр. М. Толстого на Сабанееву провулку (1896 - 1897 pp., проект фасаду Ф. Фельнера і Г. Гельмера),
Дача Рейха на Французькому бульварі (1901 p.),
Дача Клімовецького в Аркадії на вул. Піонерській № 28 (1902 p.),
Житловий будинок братів Лантьє на вул. Катерининській № 9 (1903 p.),
Житловий будинок Снітковського на вул. Катерининській № 11 (1903 p.).
Приймав активну участь у конкурсах. За його проектами, котрі були схвалені конкурсними жюрі, було: Оформлено залу в будинку Технічного товариства на вул. Княжій № 1 (1894 p.),
Перебудовано Лютеранську церкву св. Павла у створі Дворянської вул. (1895 - 1896 pp., за участю архіт. X. Скведера).
Отримував другі премії на конкурсах проектів Земської управи (1898 р.) і театру Сибірякова (1901 p.). Кілька споруд виконав для краю, а саме:
Церква в колонії Фріденсталь у Бессарабії,
Дача в маєтку Кононенка в Ананьївському повіті тощо.
Являвсяв членом ради Товариства красних мистецтв. З 1891 р. був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства.
Часто виступав у пресі з різних питань: Доклад о перестройке Лютеранской церкви в г. Одессе // ЗООРТО. - 1898. - Вып. 6. - С. 1 -8; Дом графа М. М. Толстого в Одессе // Зодчий. - 1899. - № 1; К чертежам лютеранской церкви св. Павла в Одессе // Зодчий. - 1899. - № 8; Об освещении темных помещений новоизобретенными призмами // ЗООРТО. - 1900. - Вып. 4. Приймав активну участь у виставці на І з'їзді російських зодчих 1892 р.

ШЕВЦОВ Іван (1816 - ?) - архітектор. Як пенсіонер Міністерства внутрішніх справ з 1830 до 1836 р. навчався в Петербурзькій Академії мистецтв і отримав атестат 1-го ступеня.
Працював архітектором Малоросійського поштамту. Користувався стильовими формами пізнього ампіру.
1838 р. виконав обмірні кресленики Одеської пошти.
Автор будинку телеграфної контори у Харкові на Вознесенській пл. № 15 (1840 p.).

ШЕВЦОВ М. К. - архітектор. Працював у Харкові наприкінці XIX ст.
Прийняв участь у розробці генерального плану міста (1895 - 1897 pp., співавтори Б. Михаловський, Г. Стрижевський, Ф. Шустер, А. Кондратовський, М. Брандтнер).

ШЕЙНС Альберт Едуардович (? -1901) - архітектор. 1870 р. закінчив Петербурзьку Академію мистецтв і отримав звання некласного художника за проект пасажирської станції на Куликовому полі в Одесі. Спочатку займався приватною практикою в Одесі.
1873 р. допомагав архіт. Ф. Гонсіоровському при перебудові оборонних казарм і ремонті Сабанських казарм. 1881 р. одержав премію за кращий проект забудови Театральної площі. З 1882 р. працював міським архітектором при міській управі, виконував різноманітні службові завдання, серед яких:
Неодноразово був членом жюрі для поцінування проектів головних споруд в місті.
Використовував стильові форми неоренесансу, нероманіки і необароко.
У Ботанічному саду звів 2-поверховий будинок Товариства безпритульних і тих, хто відбув покарання (1893 p.),
Збудував головний корпус цирку Санценбахера на ділянці між вулицями Коблевською № 25 і Садовою (1889 p., 1894 p., співавтор А. Гельфанд, добудували 1899 р. архіт. Л. Влодек і К. Абт).
Автор Коганівських дешевих квартир на вул. Базарній № 3 (90-і роки),
Лютеранського училища на вул. Ямській /тепер Новосельського № 68 (1897 p.).
Багато виконав приватних замовлень, згідно уривчастим відомостям за проектами Ш. у були споруджені: 1875 р. - 2-поверхові будинки Вагнера на Ланжеронівській вул., Брагаліо на Новобазарній площі, Родзевича на Манежній вул.;
1887 р. - 2-поверхові будинки Клейна на розі вулиць М'ясоїдівській та Болгарської № З [нумерація будинків на вулицях у цій частині тексту (шість абзаців) наведена за станом на ті роки], для служителів Павловської церкви на Лютеранському провулку, перебудова 3-поверхового хлібного магазейну у житловий на Левашовському узвозі № 19;
1888 р. - 2-поверховий будинок Лютеранської церкви на розі вул. Ямської та провулку Інвалідного, перебудова будинку Свиридова на провулку Тюремному № 18;
1890 р. - 2-поверховий Логинова на Малофонтанній дорозі № 41, 2-поверховий з підвалом Успенської церкви на Успенському провулку, 2-поверховий будинок і флігель Спіро на вул. Московській № 39, 3-поверховий Іоффе на розі вулиць Великої Арнаутської і Базарної, 3-поверховий з підвалом Лубовича на вул. Успенській № 91;
1891 р. - 2-поверховий з підвалом Нітче на провулку Красному №11, два 2-поверхових Жюньєна на вул. Градоначальницькій № 16;
1893 р. - 2-поверховий з підвалом будинок і флігель Калужерова на вул. Малій Арнаутській № 71, 2-поверховий з підвалом будинок і 3-поверховий флігель Наумова на розі вулиць Рішельєвської і Поліцейської, 3-поверховий будинок Порти на Театральному провулку № 16, 3-поверховий з підвалом будинок Кайзера і Сура на вул. Новій № 4;
1894 р. - 2-поверховий з підвалом Яновича на вул. Старопортофранківській і Манежній № 42, 2-поверховий будинок і флігель Мінцеса на вул. Картамишівській № 23, 3-поверховий з підвалом будинок Шимановського на вул. Торговій №31, III поверх у будинку Порти на Театральному провулку, надбудова III поверху будинку Шимановського на Сретенському провулку № 12.
Серед пам 'яток архітектури заслуговують уваги:
Житловий комплекс на розі вулиць Херсонській /тепер Пастера № 19, Торгової і Єлизаветинської № 4 (1887 p.),
Прибутковий будинок Ельмана на вул. Катерининській № 22 (1887 p.),
Прибутковий будинок Семенівського на вул. Рішельєвській № 56 (1892 p.),
Прибутковий будинок Булгака на вул. Успенській № 41 (1899 p., співавтор М. Лінецький),
Прибутковий будинок на розі вулиць Гульової /тепер Толстого № 30 і Дьоггярної (1899 p.),
Житловий будинок на розі вулиць Садової № 11 і Дворянської (1899 - 1900 pp.),
Прибутковий будинок Шварца на вул. Троїцькій № 21 (90-і роки).
Був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства. Ш. перший зацікавився історією архітектури Одеси, підготував досить змістовний нарис для фундаментальної праці "Одесса. 1794 - 1894: К столетию города", друкувався у столичній періодичній пресі: Строительная деятельность Одессы за последние 25 лет // НС. - 1897. - №24.

ШЕЛЕВИЧ Лев - архітектор. Працював в першій третині XX ст. в Західній Україні. Приймав участь у будівництві дерев'яних храмів бойківського типу. Автор церков:
Різдва Богородиці в Ясениця Сільна Дрогобицького району Львівської області (1937 p.),
Успения Бо городиці в с Майдан Дрогобицького району на Львівщині (1939 p.).

ШЕНКЕР Лев Соломонович - архітектор. Освіту одержав у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів.
Працював в Одесі на початку XX ст., де в основному займався приватною практикою.
1910 р. керував будівництвом прибуткового будинку Скаржинського на розі Ланжеронівської і Катерининської вулиць (автор М. Рейнгерц).
Був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства.

ШЕРВУД Володимир Осипович (1844 - 1897) - російський архітектор, скульптор. Закінчив Московське училище живопису, скульптури і зодчества 1869 р., того ж року від Петербурзької Академії мистецтв отримав звання класного художника 1-го ступеня, з 1872 р. - академік.
Основні праці збудував у дусі неоросійського стильового напрямку в Москві - Історичний музей на Красній площі, пам'ятник героям Плевни тощо.
Для Одеси виконав пам'ятник генералу Ф. Радецькому, встановлений на Новому християнському кладовищі (1890- 1891 pp., автор п'єдесталу О. Бернардацці, не зберігся).

ШЕРВУД Леонід Володимирович (16.04.1871- 23.08.1954) - скульптор. Початкову професійну освіту одержав у 1886 - 1891 pp. Московському училищі живопису, скульптури і зодчества, продовжив навчання в Петербурзькій Академії мистецтв в 1893 - 1898 pp. Як пенсіонер удосконалював майстерність за кордоном, в Парижі. Виконав низку праць для України, а саме:
Проект пам'ятника Т. Шевченку в Києві (1914 p., 2-а премія).

ШЕРВУД О. В. - архітектор. Працював для Криму на початку XX ст., використовуючи модернізовані форми стилів середньовічних часів.
За його проектом збудовано "Ластівчине гніздо" на мисі Ай-Тодор (1912 p.).

ШЕСТАКОВ Аркадій Павлович (1848 - 11.10.1884) - архітектор. Професійну освіту здобув у Петербурзькому Будівельному училищі в 1869 - 1874 pp. і випущений зі званням цивільного інженера по І розряду.
Отримав призначення на посаду молодшого інженера будівельного відділення Таврійського губернського правління, 1877 р. переведений молодшим архітектором того ж відділення.

ШЕСТАКОВ Леонід Петрович (1865 - ?) - архітектор. 1885 р. поступив і 1890 p. закінчив Будівельне училище в Петербурзі, отримав звання цивільного інженера і чин колезького секретаря. Наприкінці XIX ст. приймав участь у житловій забудові Одеси.
Здійснював будівництво Червоних (нових) митних пакгаузів в Одеському порту (1896 p., автори В. Куликовський, Е. Гарріс).

ШЕСТАКОВ Сергій Осипович - архітектор. Освіту одержав у Петербурзькій Академії мистецтв в 1858 - 1870 pp. і здобув звання класного художника 3-го ступеня. Приймав участь у конкурсі на проект пам'ятника воякам 61-го піхотного Володимирського полку для спорудження на Братському кладовищі захисників Севастополя в Кримську війну.

ШЕСТАКОВ Федір Михайлович - архітектор. 1821 р. Петербурзька Академія мистецтв надала звання "назначеного", а 1825 р. за проект інвалідного будинку на 250 чоловік рядових і 10 штаб- і обер-офіцерів з усіма потрібними такому закладу службами, садом та іншим - академіка архітектури.
Приймав участь у забудові південних міст у стильових формах ампіру.
1825 р. склав проект дзвіниці Преображенського собору в Одесі, яка споруджувалась під керівництвом Дж Фраполлі, І. Круга й Ф. Боффо.

ШЕХОНІН Микола Олексійович (1883 - 1972) - архітектор. Фахову освіту отримав у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів, який закінчив 1907 р. і здобув відповідне звання. Працював у Києві на початку XX ст., де, використовуючи форми модерну і неоампіру, збудував:
Будинок Юрковича в Києві на вул. Паньковській № 8 (1910 p.),
Прибутковий будинок на вул. Тарасівській № 3-а (1910 p.),
Прибутковий будинок на вул. Саксаганського № 57,
Прибутковий будинок на вул. Саксаганського № 78 (1911 p.),
Прибутковий будинок В. Ванецької на вул. Саксаганського № 73 (1911 - 1912 p.),
Військово-інженерне училище ім. цесаревича Олексія на бульварі Лесі Українки № 25 (1914 - 1916 pp., співавтор інж. І. Лільє).
Переміг на конкурсі проектів Міської публічної бібліотеки (1910 p., фасади збудовані за проектом Е. Клаве). Приймав участь у будівництві Всеросійської виставки в Києві 1913 р. (архіт. Ф. Вишинський, В. Городецький та інші).
Дуже багато й плідно працював в Києві у 20 - 30-і роки. Збудував палац культури "Харчовик" на Контрактовій площі, школу на розі вулиць Володимирської і Десятинної, розробив генеральний план міста. Під час Другої світової війни залишив СРСР.

ШЕХТЕЛЬ Федір Осипович (16.07.1859 - 26.06.1926) - російський архітектор. В 1876 - 1877 pp. вчився в Московському училищі живопису, скульптури і зодчества, потім у майстерні архіт. Камінського. З 1896 р. викладав в Строганівському училищі.
Збудував заміський будинок фон Дервіза у Кирицях, особняк Морозової, Ярославський вокзал, особняки Рябушинського, Дерожинської, Художній театр, торговельні будинки Кузнецова, Аршинова, банк Рябушинських, будинок Московського купецького товариства, друкарню Рябушинських, прибутковий будинок Строганівського училища та інші, в яких показав себе провідним майстром зрілого модерну, модернізованих форм історичних стилів і раціоналістичного модерну.
Для України Ш. виконав наступні праці:
Дача Л. Голіцина у Старому Світі в Криму (1892 p.),
Конкурсний проект театру-курзалу в Ялті (1904 p., 1-а премія на конкурсі),
Домова церква Олексіївського комерційного училища у Кременчуку (1911 p.),
Проект гірського санаторію в Криму (1916 - 1917 pp.),
Проект церкви у пам'ять "Великої битви" у Судаку (1916 - 1917 pp.). В 1906 - 1922 pp. очолював Московське архітектурне товариство. Після революції головував на архітектурних радах і комісіях, викладав, але його проекти не здійснювались.

ШИМАН Карл Фрідріхович - архітектор. Працював у Києві в середині й другій половині XIX ст. Дотримувався стильових форм неоренесансу і необароко.
Приймав активну участь у формуванні забудови вулиці Ярославської.
За його проектами споруджені:
Садибний будинок К.-Л. Нитцького на вул. Верхній Вал № 4 (1893 p.),
Хірургічна лікарня Й. Зайцева на вул. Фрунзе № 61 (1897 p.),
Прибутковий будинок Г. Зівали на розі вулиць Костянтинівської № 23/15 і Ярославської (1897 p., будував С. Рикачов),
Житловий будинок / 4 поверхи купця Д. Мезенцева на розі вулиць Верхній Вал № 48/28 і Волоської (1899 p., будував О. Гілевич),
Прибутковий будинок на вул. Тарасівській № 65 (1899 p.),
Будинок П. Шелапутова / 5 поверхів на вул. Тургенєвській № 65 (1899 p.),
Прибутковий будинок на Хрещатицькому провулку № 7/1 (1899 p.),
Прибутковий будинок П. Григоровича-Барського на розі вулиць Володимирській № 39/42 і Прорізної (1899 - 1902 pp. будував О. Гілевич),
Прибутковий будинок з кафе "Маркіз" на вул. Прорізній № 24/39 (1900 p.),
Житловий будинок на вул. Підвальній № 1/7 (1900 р. будував О. Гілевич),
Прибутковий будинок А. Фролова на Андріївському узвозі № 2-в (1909 - 1910 pp.),
Житловий будинок на вул. Підвальній № 10 (1910 p., співавтор О. Гілевич),
Житловий будинок на вул. Львівській № 66 (1910 р. будував О. Гілевич),
Прибутковий будинок А. Фролова на Андріївському узвозі № 2-6 (1913 - 1915 pp.).

ШИНКЕЛЬ Карл Фрідріх (13.03.1781 - 09.10.1841) - німецький архітектор, живописець, графік. Навчався в 1798 - 1800 pp. у Берлінській Академії архітектури. Переважно будував в Берлині - нова вартівня, драматичний театр, старий музей тощо. Своїми творами здобув славу одного з найвизначніших європейських зодчих епохи пізнього ампіру і неоготики.
В Росії побудував неоготичну каплицю в Петергофі.
Для України виконав проекти:
Палацу в Антонінах,
Царської резиденції в Ореанді.

ШИРШОВ - архітектор. Працював в Полтаві на початку XIX ст. у формах ампіру. Автор першого пам'ятника О. С. Келіну - коменданту Полтавської фортеці, який 1709 р. керував обороною міста під час шведської облоги (1814 p.).

ШИРШОВ Олександр Іванович (1865 - ?) - архітектор. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв 1886 - 1893 pp. і за проект готелю для приїжджаючих в столичному місті отримав звання класного художника 1-го ступеня.
Працював у Полтаві земським архітектором. В основному використовував форми неоренесансу і необароко.
Автор першого проекту будинку Полтавського губернського земства (збудований за проектом В. Кричевського).
Збудував у Полтаві:
Державний банк / тепер готель "Театральний"(1897 p.),
Товариство взаємного кредиту на вул. Ново-Петровській (1900 p.).
Пам'ятник І. Котляревському в Полтаві (1902 p., ск. Л. Позен),
Пам'ятник захисникам Полтави і коменданту фортеці О. С. Кєліну на розі Першотравневого пр., вулиць Шевченка і Садової (1909 p., співавтори худ. О. Більдерлінг, ск. О. Обер).
За проектом Ш. у Миргороді зведена художньо-промислова школа ім. М. Гоголя (1896 p.).
Приймав участь у конкурсах на проекти:
Народної аудиторії в пам'ять М. Гоголя в Полтаві (1898 p., 3-я премія),
Народного будинку в аркові (1899 p., 3-я премія).

ШИРШОВ П. В (І ?). - архітектор. Працював в Харкові на поч. XX ст. у модернізованих формах історичних стилів.
За його проектами збудовані:
Житловий будинок на вул. Гаршина № 4 (1912 p.),
Житловий будинок на вул. Мироносицькій / пізніше Дзержинського № 44 (1912 p., співавтори С. Тимошенко, П. Соколов),
Управління Північно-Донецької залізниці на пл. Вознесенській / пізніше Фейербаха № 7 (1910 p., співавтор С. Тимошенко, участь П. Соколова, консультант О. Бекетов).

ШИШКО Земовит Устинович (1841 - ?) - архітектор. Вихованець Петербурзького Будівельного училища, де вчився в 1853 - 1862 pp., здобув звання цивільного інженера і чин колезького секретаря.
1867 р. був призначений молодшим інженером Катеринославського будівельного відділення, але через рік пішов у відставку і зайнявся приватною практикою.

ШИШКО-БОГУШ Адольф - архітектор. Працював на початку XX ст. Отримав звання професора і очолював кафедру архітектури Львівської політехнічної школи.
Приймав участь у забудові Львова різними спорудами.

ШІЛЕ Олександр-Петро-Адріан [Олександр Якович] (28.06.1830 - 14.09.1897) - архітектор. Виховувався у Петербурзі в Петропавлівському училищі, навчався в Академії мистецтв у Г. Боссе і К. Тона до 1852 р., за проект міської брами отримав звання некласного художника. Потім вчився в Німеччині (Берлінська Будівельна академія), Франції (Париж) та Італії.
1855 р. повернувся в Росію, працював в Петербурзі й Нижньому Новгороді. В 1869 - 1871 pp. обіймав посаду міського архітектора Києва, в 1880 - 1889 pp. був архітектором Фундуклеївської гімназії, займався педагогічною діяльністю. Виконував обов'язки експерта нерухомості у Кредитовому товаристві і Земельному банку.
У творчій роботі використовував стильові форми необароко, неоготики.
Перебудував Колегію Павла Галагана на вул. Б. Хмельницького № 11 (1870 - 1871 pp.).
Здійснював опорядження інтер'єрів Марийського палацу (1870 p., керівник К. Маєвський).

За проектами Ш. збудовані:
Біржа / пізніше Земельний банк на вул. Інститутській № 7 (1870 - 1873 pp.),
Музичне училище Російського музикального товариства біля вул. Прорізної (1874 p., не збереглось),
Міська дума на вул. Хрещатик № 18 (1874 - 1878 р., не збереглась),
Реконструкція будинку магістрату на Контрактовій площі № 12 для 3-ї чоловічої гімназії (1876 p., співавтор В. Прохоров),
Дві споруди Київського військового округу на вул. Банковій № 11 (1877 p.).
В 70 - 80-і роки проектував і споруджував станції, водонапірні башти і фонтани київського водогону, в тому числі:
Фонтан на Царській / тепер Європейській площі (1872 р., не зберігся),
Водонапірна башта у Купецькому саду / тепер Хрещатому парку (1876 - 1877 pp.),
Царська і Михайлівська водонапірні башти (1871 - 1872 pp., не збереглись).
Розпочав монументальне будівництво на садибі Мерінга, спорудивши на місці майбутнього пасажу будинок М. Штифлера і 3-поверхові крила (1875 p.).
Автор значної кількості прибуткових будинків і особняків, а саме:
Житловий будинок професора В. Покровського на вул. Прорізній № 18 (1871 p.),
Житловий будинок Г. Лозицького на вул. Софіївській № 20/21 (1873 p.),
Житловий будинок на вул. Хрещатику № 46 (1873 p.),
Житловий будинок генеральші Д. Павлової на вул. Пушкінській № 32 (1875 p.),
Надбудова житлового будинку І. Бродського на розі вул. Володимирської № 48 і пл. Театральної (1875 p., первісна споруда О. Беретті),
Реконструкція і переробка паркового фасаду особняка барона М. Штенгеля на вул. Ярославів Вал № 3 (1878 p.),
Житловий будинок інженера М. Добриніна на вул. Прорізній № 9 (1879 p.),
Житловий будинок Ф. Михельсона на вул. Пушкінській № 40 (1880 p.),
Будинок Г. Іллінського / номери Іллінської" на вул. Володимирській № 36 (1880 - 1882 pp.),
Прибутковий будинок Ф. Людвиковського / 5 поверхів на вул. Костельній № 4 (1887 p.),
Прибутковий будинок Ф. Міхельсона на вул. Володимирській № 47 (1889 - 1890 pp., співавтор В. Сичугов), Житловий будинок графині Коновниціної на вул. Банковій тощо.
Перебудував садибний будинок Горецьких на вул. Бульварній.
Збудував кілька заміських дач та садиб. Був похований у Києві на цвинтарі біля Аскольдової могили.

ШІЛЬЦЕР І. - архітектор. Працював на Тернопільщині в другій половині XVIII ст. в перехідних формах від бароко до класицизму.
Спроектував і збудував:
Хрестовоздвиженську церкву Василіанського монастиря у Бучачі (1753 - 1770 p.),
Покровську церкву в Бучачі (1764 p.).

ШІМБРЕЗ І., ШИМБЕРЗ І. - див. ХАМБРЕЗ Ігнатій