Тег: “Успенські читання”

p>

Уклад. К. Б. Сігов. – К.: Дух і літера, 2012. – 576 с.
Мова рос. – Обкл. тверд. – Форм. 60х84/16 – ISBN 978-966-378-268-3

У книзі представлені матеріали XI щорічної конференції «Успенські читання» (Київ, вересень 2011 р.), яка була присвячена осмисленню дитинства. У найрізноманітніших культурах людства дитя сприймалося не лише як предмет необхідної турботи, а й як джерело світла, тепла, радості, сподівань кращого майбутнього. У християнстві ж тема дитинства набуває абсолютно особливого сенсу. Шанування цінностей дитинства – принципова риса християнської культури, що була втілена в мистецтві, філософії та богослов’ї. Докладнiше →

Укладач К.Б. Сігов. – К.: Дух і літера, 2010. – 536 с.
Мова рос. – Обкл. тверда – Форм. 60х84/16
ISBN 978-966-378-167-9

Цей збірник доповідей щорічної конференції «Успенські читання», що проходила в Києві 2009 року, присвячений осмисленню парадоксального поєднання фундаментальних для християнської культури категорій пам’яті і надії. Читач знайде тут тексти виступів митрополита Київського Володимира (Сабодана) та єпископа Переяслав-Хмельницького Олександра (Драбинко) про «київську ідею», роздуми Апостольського нунція архієпископа Івана Юрковича про богословські виміри надії, протоієрея Миколи Макара про біблійне розуміння надії, пріора монастиря у Бозі Енцо Б’янкі та мешканця цієї обителі Адальберто Майнарді. Ряд доповідей розповідають про тих, кого можна назвати «свідками надії» у наш час: про брата Роже з Тезе розказує брат Рішар, про патріарха Варфоломія Константинопольського – Юрій Чорноморець, про архієпископа Всеволода (Майданського) – священик Андрій Дудченко. Докладнiше →

Укладач К. Б. Сігов. – К.: Дух і літера, 2008. – 451 с.
Мова рос. – Обкл. тверда – Форм. 60х84/16 – ISBN 978-966-378-088-7

Цю збірку складають матеріали щорічної міжнародної конференції «Успенські читання», що проходила у Києві 2007 року. Дружба – це те, що сучасний світ настирно виганяє за свої межі і без чого він не може існувати, піднімаючи людину до висот жертвенної, самозреченої любові – бо «не має більше тої любові, коли хтось положить душу свою за друзі свої» (Іоан 15:30), – вона разом з тим дарує відчуття підтримки, радість, впевненість, надію. Вона залучає людину до кола довірених Божих обранців: «Я назвав вас друзями, тому що сказав вам все, що чув від Отця Мого», – сказав Христос (Іоан 15:15). Докладнiше →