Версія для друкуВідправити на e-mail

Лейба Павло Радович, 1995 р.н., солдат, з смт Берегомет Вижницького району

Солдат військвої частини В4680 м.Яворів.

Народився 9 серпня 1995 року в с. Банилів-Підгірний Сторожинецького району. Закінчив Чернівецьке ПТУ №4 за спеціальністю «плиточник, облицювальник, маляр».

Павло Лейба загинув 25 липня 2014 року під м. Лисичанськ Луганської області.

Залишилась сестра.

-          Будучи сиротою, Павло завжди мріяв про сім’ю, діточок, - згадують односельці. - Для нього сім’єю були сестричка Вікторія, тітка і велика буковинська та українська родини, які він захищав.

 «Аби допомогти сестричці Вікторії, вирішив піти до армії на контрактну службу...» (Спогади про Павла Лейбу)

31 жовтня цього року юному Павлу Лейбі, який загинув, захищаючи нашу державу у зоні проведення АТО, за ініціативи односельчан та громадського активіста Анатолія Левицького, урочисто відкрито меморіальну дошку на території Берегометської загальноосвітньої школи №3 I-III ступенів Вижницького району, в якій військовослужбовець навчався до 9 класу.

Вчителька української мови та літератури, класний керівник військовослужбовця, Вікторія Колосовська, не приховуючи хвилювання, пригадує чи не кожен день його перебування у школі. За її словами, Павло перейшов до п’ятого класу навчального закладу з місцевої гімназії та щодня пішки долав відстань з дому до школи в чотири кілометри. «Він нічим не відрізнявся від однолітків, – розповідає Вікторія Михайлівна, – хіба що тільки був менший за інших зростом та худорлявіший за статурою. Був працелюбним, дуже любив сестру, котра ще зовсім юною замінила хлопчині трагічно загиблу матір».

По закінченні 9-го класу Павло вступив до Глибоцького професійного ліцею, аби здобути професію тракториста. «Закінчивши навчання, – продовжує розповідь вчителька Павла Лейби, – вирішив піти до армії на контрактну службу, аби забезпечити гідне життя собі та допомогти улюбленій сестричці Вікторії. У жовтні минулого року підписав документ про контрактну службу, а 24 липня цього року на Буковину прийшла сумна звістка про загибель 18-річного військовослужбовця під містом Лисичанськ Луганської області».

Священики української православної Свято-Юріївської та Свято-Михайлівської  церкви Київського патріархату освятили Меморіальну дошку та відправили панахиду за упокій душі загиблого військовослужбовця. У своїй промові духівники акцентували увагу на тому, що меморіальна дошка стане своєрідним символом для тих, хто навчається в цій школі та для усіх мешканців селища. В свою чергу представники районної ради, селищний голова Сергій Боднарюк, військові побратими Павла, котрі повернулися із зони АТО та зараз проходять реабілітацію – Олександр Коваленко та Роман Павлов – висловили на урочистостях слова вдячності та захоплення подвигом юнака.

«Сьогодні на цьому шкільному подвір’ї, біля стін храму знань відбувається подія, яка болить кожному з нас, – зазначила заступник голови Вижницької районної державної адміністрації Клавдія Назаренко. – Одному з наших випускників відкрито пам’ятну табличку. Це – знакова подія у смутний час для держави, яка захищає свою цілісність. Боляче, але тішить те, що поки ми живі, доти у наших серцях житиме пам’ять про Героїв, які віддали свої життя за наше майбутнє».

Увічнити ім’я героя вирішили й друзі-спортсмени Павла Лейби: рішенням зборів районного спортивного клубу «Мотопрофі» Павла Лейбу посмертно зараховано почесним його почесним членом.

Громада Вижниччини переконана – Герої не вмирають…

(за матеріалами Наталії Брянської)