Українська музика
Українська музика — музика, яку роблять, створюють, чи виконують гурти і виконавці з України нашою мовою.
[ред.] Класика
Українська класична музика своїм корінням заходить у глибоку давнину, коли сонце було богом, а укри-козаки населяли всю планету, себто в народну творчість. Протягом віків вироблялися її специфічні особливості і риси, що згодом визначили її Nаціональний характер. Українська музична культура зростала звичайно ж у боротьбі проти жорстокого соціального і національного гніту з боку московитського самодержавства.
Уже в XVIII ст. широкою, народною увагою користується лялькова вистава «Вертеп», музика до другої частини якої складається з народних пісень і танців: українських, російських, польських, угорських тощо. Велику популярність в народі мали світські ліричні пісні, слова й музику яких складав геніальний український філософ Григорій Сковорода (1722—1794 pp.). У кріпацьких оркестрах і капелах з'являються численні талановиті актори і музиканти-кріпаки. Репертуар цих капел і оркестрів становили народні пісні і твори на основі народних мелодій, написані українськими композиторами, які часто були вихідцями з кріпацького середовища. В колах дворянсько-кріпосницької інтелігенції набрало популярності народне кобзарське мистецтво, виникає зацікавлення народною піснею, виходять з друку перші збірки обробок російських та українських народних пісень В. Трутовського, І. Прача та інших авторів.
Значним стає і вплив передової європейської музики. Дилецький, Бортнянський, Березовський, Дегтяревський - все це українські композитори, які отримали освіту в Європі, і принесли світло європейської музики не тільки на благодатну українську землю, але й москалів навчили. Москалі їх охрестили своїми, особливо Бортнянського, а Дегтяревського навіть перейменували в Дегтярьова і тепер страшенно сруть цеглою, коли чують, як ми співаємо їх твори київським ізводом (це такий собі суржик, на якому говорили в церквах).
(link) Д. Бортнянський "Да воскреснет Бог" |
(link) C. Гулак-Артемовський. Арія Карася і Одарки з опери "Запорожець за Дунаєм" |
(link) М. Лисенко. Пісня Наталки з опери "Наталка Полтавка" |
(link) Леонтович "Щедрик" |
(link) Кошиць "Ой ходить сон" |
У першій половині XIX ст. з'являються українські народні п'єси з співами і танцями — «Наталка Полтавка» Котляревського, «Сватання на Гончарівці» Квітки-Основ'яненка та ін. Гулак-Артемовський написав оперу "Запорожець за Дунаєм" про те як козацький хлоп Карась нагодував турецького султана салом і той, охуївши від такої смакоти, відпустив усе козацьке військо на Україну пиздити москалів.
В кінці XIX ст. - на початку XX ст. топовим композером України став Микола Лисенко. Він навчився в буржуйській Європі грати на піаніні і складати пісень, і повернувшись в Україну став писати опери і романси, дуже багато з них на слова Тараса Шевченка. Він же написав духовний гімн "Боже великий єдиний" і ще багацько креативу для піаніни. Другим рульним композером XX ст. був Леонтович. Це він написав пісню "Щедрик", яку потім спиздили омерикоси і назвали її колядкою дзвонів. Ще був Кошиць. Він написав пісню "Ой ходить сон", але потім втік в омерику, і там Гершвін спиздив у нього цю пісню для своєї колискової з опери "Поргі і Бес". Так що вся пиздата омериканська музика - то насправді спизжена українська.
Коли Україну захопили комуняки, композери з горя почали бухати, та з бодуна писати пісні про совок і іншу хуєту. Дехто з них щиро вірив у комуністичні ідеї але їм це не допомогло коли прийшов час усіляких репресій. Поцреоти совка можуть пофапати під пісню про партію у виконанні хору Верьовки. Після війни для композерів навіть спорудили дачі у Ворзелі, де вони бухали і плодили оди Лєніну. Наприклад Майборода, якого доябували за те, що він в час війни побував у полоні, щоб якось з'їхати з теми, написав оперу про те, які хуйові були петлюрівці і які охуєнні були терористи революціонери заводу "Арсенал". Був ще Лятошинський, який до війни писав круті симфонії, які ніхто не розумів, але потім висрав оперу "Щорс" про відомого терориста героя громадянської війни.
В 1960-х роках прийшло молодше покоління композерів - вони стали писати авангард, який був в моді у буржуїв. Але бухолики їх не зрозуміли і декого навіть виключили зі спілки композерів. Нове покоління почало досить голосно плакали, Захід почув їх позіхання і зацінив. Тепер на Заході знають Сильвестрова, Грабовського, ну і мабуть Скорика.
В 1990-х, коли більшовикам дали під сраку, композери якось раптом перестали улещувати совок, однак затягнули пісні про голодомор, церковну музику, ну і все інше, що раніше заборонялося. Скорик і Станкович зробили аранжування гімну України для народного хору, того самого, у виконанні якого ти тільки що прослухав пісню про партію, і за свою роботу були нагороджені званням Героя України і обрані співголовами Спілки композиторів. Коли прийшов Янек, дачі в Ворзелі проффесійно так розікрали, спиздили звідти все, що можна загнати, навіть склотару. Якщо хто не був у Чорнобилі, можете поїхати у Ворзель, там зара така сама картинка. Отака хуйня, малята.
[ред.] Некласичні напрямки
В ті часи, коли радянські космічні кораблі бороздили простори всєлєнной, прості українці хлопці, в їх затінку, писали файні українські пісні. Послухай цю музику, дорогий аноніме, і ти зрозумієш, що навіть в совку були острівці цивілізації.
(link) І. Івасюк. Червона рута ("Смерічка") |
(link) І. Івасюк. Водограй ("Смерічка") |
(link) І. Івасюк. Я піду в далекі гори (Квітка Цісик) |
(link) П. Майборода. "Рідна мати моя" (Квітка Цісик) |
(link) І. Шамо. "Києве мій" |
Те, що записується і виконується в Україні зараз, можна умовно поділити на три сфери - креативний музон, шароварщина і расєйська попса.
Останньою займалися в основному шльондри і пєдікі, які оргазмували від Янека і інших підрахуїв, і косили при тому немаленьке бабло. До речі, деякі шльондри починають як креативні українські виконавці, але потім, щойно попит на їх розкішницю росте, на догоду більш баблоносній клієнтурі русєють і з сабжем вже не мають нічого спільного. Типажі - Повалій, Могилевська.
Шароварщина - це такий собі пострадянський висер, який будується на уявлені про хохлів як салоїдів, які неодмінно одягають шаровари і весь вільний від поглинання сала і горілки час тільки те й роблять, що гоцають під гопца-дрица. На цьому теж косять нехіле бабло. Типажі - Поплавський, Вєрка Сердючка.
І нарешті українська музика, яку варто слухати. Вона багатоманітна, переважно сконцентрована на вісі від важкого року ("Мертвий півень", "Кому вниз") до автентичного етно ("Божичі", "Даха браха"), з безліччю градацій між цими напрямами ("ВВ", "Тартак"), але може бути ближчою до естради (Руслана, Бурмака), до джазу ("Пікардійська терція", "Менсаунд"), або просто дуже оригінальним музлом ("ОЕ"...). Ця музика звучить у скрутні часи на Майданах, і викликає перманентний москалесрач на ютубах.
[ред.] Список гуртів
Не всіх, а тільки вартих уваги. Сучасних і мезозойських (що пам'ятають лише двійко олдфагів).
[ред.] Хардкор
Більшість україномовних гуртів грають не ЮНІТІ РАДЕХІВкласичний хардкор-панк (на зразок Дед Кенедіз чи Зе Експлойтед), а якусь примітивну мазафаку (не то металкор, не то емокор) — корінь будь-якого школярського рок-фестивалю.
(link) The Symbioz — хороший хардкор |
(link) Мій Батько П'є — поганий хардкор, хоча буває набагато гірше |
[ред.] Таке, що можна слухати
[ред.] Невідомий, але рульний жанр
Андрій Миколайчук (зазвичай викликає у старих кобзарів-анонів печаль і тугу за минулим). Відомий своїми виступами в 1990-ті з босими ногами, та піснею Піду втоплюся у річці глибокій.
[ред.] Всякий рок
- Мертвий півень,
- Кому вниз,
- Повільне кермо (також німецька, Noise Rock/Alternative)
[ред.] Панк
- Борщ,
- Тостер,
- Фліт
[ред.] Рок’н’рол, фанк і регі, легкий рок
- Брати Гадюкіни,
- Nameless (UA, Ternopil),
- Los Colorados,
- Dazzle Dreams - вихідці з гурту Кузьми Скрябіна [1] [2]
- Сестирчка Віка (Віка Врадій),
- Лесик Бенд,
- Гуцули,
- The Вйо,
- Перкалаба,
- ФлайzZza
[ред.] Гард-рок, геві-метал
- Біла вежа
[ред.] Народні мотиви
- The Ukrainians
- Гайдамаки
- Вій
[ред.] Всяка безслівна
- DOK,
- Biocord,
- Los Kabanos,
- Ігор Закус
[ред.] Патріотичний рок і метал
- Нахтігаль,
- Сокира Перуна,
- Сейтар,
- Тінь Сонця
[ред.] Метал
[ред.] Мелодійний метал
- Вогні Цитаделі
[ред.] Фольк-метал
[ред.] Готик-, дез- і дум-метал
- Crimson Sky і Тиранія,
- Apostate (англомовний крик зі Львова, серйозні чуваки),
- Полинове поле.
[ред.] Готика, індастріал, темна хвиля
[ред.] Рокабілі
- От Вінта
[ред.] Електроніка
- Ті хто відают - Мовленнєк
- Маяк - група з Харкова, що косить під радянську ретро електроніку. Виходить досить оригінально. На разі вже не існують, але Анон пам'ятає
[ред.] Авангардна, співана поезія, легка альтернатива, лірика
- Рутенія і Кость Єрофєєв,
- Ворождень і Володимир Кучинський,
- Вогні Великого Міста,
- Nekraina,
- Zapaska,
- Вапняки під голим небом. Раптово канадійці з 1990-х.
- Loony Pelen (схоже на раннього Скрябіна),
- Оркестр Че (російською).
[ред.] Грайндкор
- ВІА "Дзвіночок"