| КОРОЛІВСТВО ҐАЛІЦІЇ І ЛОДОМЕРІЇ (Королівство Галичини і Володимирії, нім. мовою Königreich Galizien und Lodomerien; Galicia, рідше Halicia — лат. офіц. назва Галичини, Lodomeria — Володимирщина, тобто Волинь) — офіц. найменування пн.-сх. провінції (коронного краю) Австрії (від 1804 — Австрійс. імперії, від 1867 — Австро-Угорщини). Ств. 1772 на землях, що були приєднані до Австрії внаслідок 1-го поділу Польщі (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795). Назва провінції мала на меті довести спадкові права Габсбургів на новоприєднані землі: від 13 ст. королі Угорщини, прагнучи підпорядкувати собі Галичину й Волинь, титулували себе деякий час «королями Ґаліції і Володимирії». Найдокладніше «право на володіння» обґрунтовувала книга Й.-Х.Енґеля «Geschichte von Halitsch und Wladimir bis 1772: Verbunden mit Auseinandersetzung und Verteidigung der Oesterreichisch-Ungarischen Besitzrechte auf diese K`nigreiche» (Wien, 1792, bd 1). До королівства входили заселена переважно українцями Галичина (у межах провінції відома як Східна Галичина), а також переважно польс. землі колиш. Краківського і Сандомирського воєводств (їх неофіційно називали Зх. Галичиною). Існувало до 1918. 1789—1914 друкувалися офіційні переліки установ і посадовців К.Ґ. і Л. (шематизми, схематизми), до 1869 — нім. мовою, а від 1870 — польс.; окремо друкувалися подібні переліки польс. мовою для катол. і укр. — для греко-катол. єпархій.
Література:
[Kuropatnicki E.-А.] Geographia albo dokładne opisane królestw Galicyi i Lodomeryi. Przemyśl, 1786; Hoppe J.A. Aeltere und neuere Geschichte der Königreiche Galizien und Lodomerien. Wien, 1792; Gebhardi L.A. Geschichte der Königreiche Galizien und Lodomerien und Rothreußen. В кн.: Allgemeine Weltgeschichte, вd 54. Brünn, 1788; Gebhardi L.A. Geschichte der Königreiche Galizien, Lodomerien und Rothreußen, teil 3. Leipzig, 1781; Кревецький І. Королівство Галичини і Володимирії 1772—1918. «Стара Україна» (Львів), 1925, № 1—2. Я.Д. Ісаєвич.
Текст статті: Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2008. - 568 с.: іл.
|