Інститут історії України НАН України

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ ЖУРНАЛ

ПЕРІОДИЧНІ ТА СЕРІЙНІ ВИДАННЯ ІНСТИТУТУ

ВИДАННЯ ІНСТИТУТУ (1936-2016)

АВТОРЕФЕРАТИ. ДИСЕРТАЦІЇ

ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ: МАТЕРІАЛИ ДО БІБЛІОГРАФІЇ

НОВИНИ З КНИЖКОВОЇ ПОЛИЦІ

FaceBook Інститут у FaceBook

RSS-стрічкиRSS
Отримувати новини порталу на e-mail:


Delivered by FeedBurner

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Таким же чином можете повідомити про непрацюючі посилання
Система Orphus

а  б  в  г  ґ  д  е  є  ж  з  и  і  ї  й  к  л  м  н  о  п  р  с  т  у  ф  х  ц  ч  ш  щ  ю  я 



<<< НАРОДНА РАДА НАРОДНА РАДА ЗАКАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИНАРОДНА ТВОРЧІСТЬ >>>

Переглядів: 1655

Бібліографічне посилання: С.В. Віднянський.. НАРОДНА РАДА ЗАКАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2010. - 728 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Narodna_Zakarpatskoi (останній перегляд: 14-04-2016).

НА­РОД­НА РА­ДА ЗА­КАР­ПАТ­СЬ­КОЇ УК­РА­Ї­НИ (НРЗУ) — ви­щий ор­ган держ. влади, вста­но­вленої в Закарпатті пі­сля визво­лення краю Чер­во­ною ар­мі­єю (див. Радянська ар­мія) від угор. окупа­ції в жовтні 1944. Обра­на на 1-му з’їзді нар. к-тів Закарпат. Укра­ї­ни 26 ли­стопа­да 1944 у скла­ді 17-ти ос­іб. Голо­вою НРЗУ, місцем пе­ре­бу­вання якої стало м. Ужгород, об­ра­но 1-го се­крета­ря ство­ре­ної на­пе­ре­додні (19 ли­стопа­да) Кому­ніст. партії Закарпат. Укра­ї­ни І.Туря­ницю, йо­го за­ступ­ни­ка­ми — П.Лінту­ра і П.Сову. Діяль­ність НРЗУ бу­ла підпо­рядко­ва­на здійснен­ню рі­шення 1-го з’їзду нар. к-тів про «возз’єднання» Закарпатсь­кої Укра­ї­ни з рад. Укра­ї­ною в скла­ді СРСР і ре­алі­зо­ву­ва­ла­ся під кер-вом (контролем) Кому­ніст. партії Закарпат. Укра­ї­ни че­рез ви­дання де­кретів та по­станов т. зв. пе­ре­хідно­го пе­ріоду, спря­мо­ва­них на ра­дя­ні­за­цію краю. У де­креті № 2 бу­ло вказа­но, що уря­до­вим ор­га­ном НРЗУ є «Вісник Народної ра­ди Закарпатсь­кої Укра­ї­ни» та газ. «Закарпатсь­ка Укра­ї­на».

Одним із перших де­кретів НРЗУ від 18 груд­ня 1944 бу­ло ство­ре­но Спец. суд та слідчу ко­мі­сію для розгля­ду справ тих, хто спі­вробітни­чав зі старим ре­жи­мом, та ін. во­ро­гів рад. влади. Як  складові но­во­го по­літ. ре­жи­му  бу­ло ство­ре­но проку­ра­ту­ру, ор­га­ни безпе­ки й нар. мі­лі­ції, нар. дружи­ни та ін. місц. ор­га­ни, що стали до­по­міжною ланкою рад. ре­пресивної си­стеми. Згі­дно з де­кретом від 9 січня 1945 вся повно­та влади в Закарпат. Укра­ї­ні на­ле­жа­ла на­ро­до­ві і здійсню­ва­ла­ся че­рез об­ра­ні ним пред­став­ниць­кі ор­га­ни — на­родні ко­мі­те­ти на місцях і Нар. ра­ду в центрі. Остан­ній на­ле­жа­ло право контролю за діяль­ні­стю місц. ор­га­нів держ. влади і в ра­зі необхідно­сті приз­на­ча­ти їхні пе­ре­ви­бо­ри. До компе­тенції НРЗУ як єди­но­го за­ко­но­давчо­го й ви­що­го ви­ко­навчо­го ор­га­ну влади Закарпат. Укра­ї­ни на­ле­жа­ло кер-во всім екон., по­літ. і культ. життям краю, для чо­го бу­ло утво­ре­но ви­ко­навчо-розпо­рядчий ор­ган — уряд Закарпат. Укра­ї­ни в скла­ді прези­дії та її упов­но­ва­же­них і відпо­відні упра­вління, відді­ли, бю­ро. Зокрема, упро­довж 1944—45 во­на де­крету­ва­ла на­ціона­лі­за­цію зе­млі, фабрик, за­во­дів, шахт, банків, транспорту, за­со­бів зв’язку й оголо­си­ла їх нар. влас­ні­стю: уже до кінця 1945 в Закарпатті бу­ло на­ціона­лі­зо­ва­но 276 пром. підпр-в. Більш трива­лим вия­вився процес ко­лекти­ві­за­ції сільсь­ко­го госпо­дарства: він за­вершився ли­ше в се­ред. 1950, ко­ли в краї бу­ло ство­ре­но 546 колгоспів, на част­ку яких припа­да­ло майже 97 % ус­іх госп-в та ор­них зе­мель. Були здійснені пе­ре­творення со­ціаліст. ха­ракте­ру і в га­лу­зі нар. ос­ві­ти, к-ри, охоро­ни здоров’я то­що. У січні 1945, напр., НРЗУ прий­ня­ла де­крет «Про віль­ну змі­ну ре­лі­гії», яким фактично бу­ло за­по­чатко­ва­но го­ніння на греко-ка­тол. церкву, до якої на­ле­жа­ли по­над 60 % ві­рую­чо­го на­се­лення краю: ре­є­стра­ція її об­щин об­ме­жу­ва­ла­ся, згодом повні­стю припи­ни­ла­ся і, на­решті, у лю­то­му 1949 унійну ві­ру оголо­си­ли по­за зако­ном. Ін. де­кретом церква відді­ле­на від держа­ви, а школа — від церкви. Уже в 1945 в краї прац­юва­ли 500 по­чатко­вих і 30 се­редніх шкіл, 6 г-зій, а в жовтні був відкритий Ужгородський держ. ун-т з 4 ф-та­ми. Нав­чання повсю­ди ве­ло­ся укр. мо­вою, але вивчення рос. мо­ви бу­ло обов’язко­вим. Адм. шля­хом бу­ло ви­рі­ше­но й складне пи­тання про нац. на­лежність ко­рінно­го на­се­лення Закарпаття: спочатку спеціальним указом бу­ло забо­ро­не­но офі­ційно вжива­ти істор. са­мо­назву «русини», а у ви­да­них у зв’язку з пе­ре­пи­сом на­се­лення 1946 за­карпатцям паспортах у графі «на­ціональ­ність» з’явився за­пис «ук­ра­ї­нець». Здійснені 1944—45 НРЗУ за ак­тивної підтрим­ки парт. ор­га­нів і воєнної ад­мі­ні­стра­ції СРСР пе­ре­творення  сприя­ли ра­дя­ні­за­ції краю і за­верши­ли­ся йо­го повним інте­груванням у то­та­лі­тарно-ко­му­ніст. структу­ру та сталінську си­стему СРСР. Пі­сля ра­ти­фі­ка­ції ра­дянсько-че­хо­словац. до­го­во­ру 1945 про «возз’єднання Закарпат­ської Укра­ї­ни з радянською Ук­ра­ї­ною в скла­ді СРСР» і ство­рення 22 січня 1946 Закарпат­ської обла­сті НРЗУ, ви­ко­навши  свої завдання, пе­ре­стала існу­ва­ти.


Література:

Евсе­ев И.Ф. Народные ко­ми­те­ты Закарпатской Укра­ины — ор­га­ны го­су­дарственной власти (1944—1945 гг.). М., 1954; Мар­кусь В. При­єднання Закарпатсь­кої Укра­ї­ни до Радянської Укра­ї­ни (1944—1945). К., 1992; Мака­ра М.П. Закарпатсь­ка Укра­ї­на: шлях до возз’єднання, досвід ро­звит­ку (жовтень 1944 — сі­чень 1946 рр.). Ужгород, 1995; Нари­си істо­рії Закарпаття, т. 2. Ужгород, 1995.; Віднянський С.В., Вов­ка­нич І.І. До пи­тання про ха­рактер приєднання Закарпаття до СРСР та ра­дя­ні­за­цію краю (1944—1949 рр.). В кн.: Тота­лі­тарна держа­ва і по­лі­тичні ре­пресії в Укра­ї­ні у 20—80-ті ро­ки: Мате­рі­али міжна­родної науко­вої конфе­ренції (15—16 ве­ресня 1994 р.). К., 1998.

С.В. Віднянський.

Текст статті: Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2010. - 728 с.: іл.

Cc.logo.circle.svg Cc-by new.svg Cc-sa.svg
Тексти доступні на умовах ліцензії
"Creative Commons Із зазначенням авторства
— Розповсюдження на тих самих умовах"

Постiйна web-адреса статтi: http://history.org.ua/?encyclop&termin;=Narodna_Zakarpatskoi

Вікіпедія
ВІКІДЖЕРЕЛА
ВИКИТЕКА
Енциклопедія українознавства
The Internet Encyclopedia of Ukraine
Енциклопедія УСЕ
Українська енциклопедія
Малий словник історії України
Довідник з історії України: e-версія
Ілюстрована енциклопедія історії України
Енциклопедія українського козацтва
Енциклопедія Києва
Гасла до енциклопедії Львова
Гасла до енциклопедії НТШ
Острозька академія:
енциклопедичне видання
КАМ’ЯНЕЦЬ І КАМ’ЯНЕЧЧИНА
ВІД А ДО Я
Українці в Сполученому Королівстві
Інтернет-енциклопедія
Поп Иван
Энциклопедия Подкарпатской Руси
Україна в міжнародних відносинах Енциклопедичний словник-довідник
Міжнародний біографічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР
Квазіенциклопедія ОУН-УПА
Электронная историческая энциклопедия
Николаевская область
slounik.org: беларускія слоўнікі і энцыкляпэдыі
Беларускія слоўнікі і энцыкляпэдыі
Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich
Slownik Staropolski
Советская историческая энциклопедия
Holocaust Encyclopedia
Енциклопедiя полiтичної думки
Юридична енциклопедія
Юридична енциклопедія
Енциклопедія української літератури
Енциклопедія пам’яток
Україна XIII–XVIII ст. :
Eнциклопедичний бібліографічний довідник
100 видатних імен України
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Энциклопедия культур
Українська Радянська Енциклопедія
Encyklopedia
PWN
Мир
энциклопедий
Большая
советская
энциклопедия
Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
academic.ru
Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
RUBRICON.COM
Енциклопедія постмодернізму
Encyklopedia PWN
Большая военная энциклопедия
Электронная энциклопедия "История университета в биографиях и портретах
[Таврійський національний
університет ім. В.І.Вернадського]
Енциклопедія Трипільської цивілізації
Шевченківська енциклопедія
Живая филокартическая энциклопедия
Новая философская энциклопедия
Енциклопедія Української діаспори
The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe
Велика українська енциклопедія


Етичний кодекс
членів Фулбрайтівського
товариства України

Етичний кодекс ученого України

Recommendation Rec(2001)15 on history teaching in twenty-first-century Europe.
(переклад з англійської)«Про викладання історії в Європі у ХХІ столітті»

European Parliament resolution of 2 April 2009 on European conscience and totalitarianism
(переклад з англійської)«Резолюція Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 року щодо європейської свідомості та тоталітаризму»

L`association Liberté pour l`histoire
(переклад з англійської)«Блуазьке звернення» Асоціації французьких істориків «Свободу історії!»

Міжнародний комітет
історичних наук (ICHS)

Універсальна декларація архівів

Підтримати

Principles of Access to Archives
Adopted by International Council on Archives
Annual General Meeting on August 24, 2012
Internet Encyclopedia Of Ukraine
The Internet Encyclopedia
of Ukraine

Український історичний
портал
Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.
ІЗБОРНИК:
Історія України IX-XVIII ст.
Першоджерела та інтерпретації

Web-бібліографія старої України.1240–1800

Європейська бібліотека:
Ресурси 47 національних бібліотек

Портал Ukrainica

VIFAOST
Віртуальна бібліотека "Східна Європа"

Історія та гуманітарні дисципліни

"Міста та села України"
Багатотомне енциклопедичне видання

Фонд «Osrodka KARTA»

Портал
«Уроки истории»

EuroDocs: Online Sources
for European History

Europeana

"Відлуння віків"

The History Network for Young Europeans

Military Ukraine
Воєнно-історичний форум

Історія цивілізацій

"Історична правда"

Україна Incognita:
Історичний веб-проект

"Український воєнно-історичний портал"

Історія:
Сумський історичний портал

Historians.in.ua

КРИТИКА
простір незалежної думки

История городов и сел

Фото-Планета.
Фотографії міст,
селищ, сіл.
Україна

АРГУМЕНТ:
История

Старожитності

CEJSH – The Central European Journal of Social Sciences and Humanities

Российский индекс научного цитирования – портал е-Library.ru

Slavic
Humanities Index

Index Copernicus

EBSCO. Journal & e-Package Services